05 лютого 2019 рокуЛьвів№ 857/3586/18
Колегія суддів Восьмого апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді Ніколіна В.В.,
суддів Багрія В.М., Старунського Д.М.
за участі секретаря судового засідання Смидюк Х.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Міністерства юстиції України на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2018 року (суддя - Гавдик З.В., м. Львів, повний текст судового рішення складено 26 жовтня 2018 року) у справі за адміністративним позовом Державного реєстратора Державного підприємства «Західний експертно-технічний центр Держпраці» Демківа Володимира Петровича, Державного реєстратора Державного підприємства «Західний експертно-технічний центр Держпраці» Труби Оксани Михайлівни до Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Державне підприємство «Національні інформаційні системи» про визнання протиправним та скасування наказу, -
Державний реєстратор Державного підприємства «Західний експертно-технічний центр Держпраці» Демків В.П. 24.05.2018 звернувся до суду з позовом до Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Державне підприємство «Національні інформаційні системи», у якому просив визнати протиправним та скасувати пункт 1 Наказу Міністерства юстиції України від 05.05.2018 №1434/5 «Про тимчасове блокування доступу державних реєстраторів державного підприємства «Західний експертно-технічний центр Держпраці» до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно», у якому зазначено: «Тимчасово заблоковано доступ державного реєстратора державного підприємства «Західний експертно-технічний центр Держпраці» Демківа В.П. до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 5 (п'ять) місяців». В обґрунтування позову вказує, що оскаржуваний наказ є протиправним, оскільки прийнятий з порушеннями вимог Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон №1952-IV) та «Порядку здійснення контролю у сфері державної реєстрації», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2016 №990 (далі - Порядок №990), оскільки аналіз матеріалів перевірки дає підстави стверджувати, що Довідка за результатами проведення камеральної перевірки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державних реєстраторів державного підприємства «Західний експертно-технічний центр Держпраці» від 04.05.2018 містить пропозицію, отже за своїм змістом і правовим визначенням має рекомендаційний характер, та не є обов'язковою для прийняття Міністерством юстиції України наказу саме у відповідності до цієї пропозиції. Окрім того, встановлючи такий тривалий термін блокування доступу державного реєстратора позивачів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Міністерство юстиції України мало навести мотиви, з яких виходило, обираючи саме такий строк. Натомість, Міністерством юстиції України жодного дослідження або перевірки фактів, викладених у Довідці за результатами проведення камеральної перевірки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державних реєстраторів державного підприємства «Західний експертно-технічний центр Держпраці» від 04.05.2018 не зроблено. Крім того, під час проведення камеральної перевірки суб'єктом владних повноважень не вживались заходи щодо перевірки порушень, які виявлено на підставі даних реєстру, у тому числі відповідачем не запитувались копії документів на паперових носіях, пояснення суб'єкта перевірки, а також відповідачем при проведенні камеральної перевірки, складенні довідки та винесенні оскаржуваного наказу не забезпечено участі позивачів у процесі прийняття рішення шляхом можливості надати пояснення.
Державний реєстратор Державного підприємства «Західний експертно-технічний центр Держпраці» Труба О.М. 07.06.2018 звернулася до суду з позовом до Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Державне підприємство «Національні інформаційні системи», у якому просила визнати протиправним та скасувати пункт 2 Наказу Міністерства юстиції України від 05.05.2018 №1434/5 «Про тимчасове блокування доступу державних реєстраторів державного підприємства «Західний експертно-технічний центр Держпраці» до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно», у якому зазначено: «Тимчасово заблоковано доступ державного реєстратора державного підприємства «Західний експертно-технічний центр Держпраці» Труби О.М. до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 4 (чотири) місяці». В обґрунтування позову вказує, що оскаржуваний наказ є протиправним, оскільки прийнятий з порушеннями вимог Закону №1952-IV та Порядку №990, оскільки аналіз матеріалів перевірки дає підстави стверджувати, що Довідка за результатами проведення камеральної перевірки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державних реєстраторів державного підприємства «Західний експертно-технічний центр Держпраці» від 04.05.2018 містить пропозицію, отже за своїм змістом і правовим визначенням має рекомендаційний характер, та не є обов'язковою для прийняття Міністерством юстиції України наказу, саме у відповідності до цієї пропозиції. Окрім того, встановлюючи такий тривалий термін блокування доступу державного реєстратора позивачів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Міністерство юстиції України мало навести мотиви, з яких виходило, обираючи саме такий строк. Натомість, Міністерством юстиції України жодного дослідження або перевірки фактів, викладених у Довідці за результатами проведення камеральної перевірки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державних реєстраторів державного підприємства «Західний експертно-технічний центр Держпраці» від 04.05.2018 не зроблено. Крім того, під час проведення камеральної перевірки суб'єктом владних повноважень не вживались заходи щодо перевірки порушень, які виявлено на підставі даних реєстру, у тому числі відповідачем не запитувались копії документів на паперових носіях, пояснення суб'єкта перевірки, а також відповідачем при проведенні камеральної перевірки, складенні довідки та винесенні оскаржуваного наказу не забезпечено участі позивачів у процесі прийняття рішення шляхом можливості надати пояснення.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 16 липня 2018 року об'єднано в одне провадження адміністративну справу №813/2149/18 за позовом Державного реєстратора Державного підприємства «Західний експертно-технічний центр Держпраці» Демківа Володимира Петровича до Міністерства юстиції України за участю третьої особи: Державного підприємства «Національні інформаційні системи» про визнання протиправним та скасування наказу, та адміністративну справу №813/2394/18 за позовом Труби Оксани Михайлівни до Міністерства юстиції України за участю третьої особи: Державного підприємства «Національні інформаційні системи» про визнання протиправним та скасування наказу, присвоївши їй єдиний номер №813/2149/18.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2018 року у справі №813/2149/18 заявлений позов задоволено.
Не погодившись із ухваленим судовим рішенням, його оскаржив відповідач, який із покликанням на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказує, що факти наявності виявлених порушень норм чинного законодавства під час вчинення реєстраційних дій, про які зазначено у довідках про проведення камеральної перевірки, державними реєстраторами не оспорюється. Наголошує, що блокування доступу до реєстрів є контрольною функцією Міністерства юстиції України, яка застосовується виключно за наслідками та у випадку вчинення державними реєстраторами порушень в процесі вчинення реєстраційних дій. Натомість, Законом №1952-IV не передбачено додаткову функцію Міністерства юстиції України щодо перевірки та дослідження фактів, викладених у довідці за результатами камеральної перевірки державних реєстраторів.
Позивач у письмовому відзиві на апеляційну скаргу вважає рішення суду першої інстанції обґрунтованим, прийнятим з врахуванням всіх обставини справи та таким, що відповідає нормам матеріального та процесуального права. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційну скаргу слід задовольнити, з таких підстав.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що для ухвалення рішення, відповідно до Закону №1952-IV, підставою для якого є наявність у діях державного реєстратора порушення порядку державної реєстрації прав, саме Міністерство юстиції України має ретельно дослідити всі обставини справи, тобто встановити факт порушення державним реєстратором законодавства у сфері державної реєстрації прав, що в свою чергу і може бути мотивом для застосування такого дисциплінарного стягнення, як тимчасове блокування доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав. Вказана мотивація, має бути зазначена у відповідному наказі. Натомість, Міністерством юстиції України жодного дослідження або перевірки фактів, викладених у Довідці за результатами проведення камеральної перевірки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державних реєстраторів державного підприємства «Західний експертно-технічний центр Держпраці» від 04.05.2018 не зроблено.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає його помилковим, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 27.04.2018 №1466/7 «Про проведення камеральної перевірки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державного підприємства «Західний експертно-технічний центр Держпраці» проведено камеральну перевірку дотримання законодавства щодо проведення реєстраційних дій у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державними реєстраторами державного підприємства «Західний експертно-технічний центр Держпраці», зокрема, Демківа В. П. та Труби О. М.
За результатами проведеної перевірки складено Довідку за результатами проведення камеральної перевірки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державних реєстраторів державного підприємства «Західний експертно-технічний центр Держпраці» від 04.05.2018.
У вказаній довідці, зокрема, зазначено, що в ході камеральної перевірки встановлено порушення державним реєстратором державного підприємства «Західний експертно-технічний центр Держпраці» Демківим В.П. вимог статей 3, 10, 18, 26 Закону, пункту 12 Порядку №1127, пунктів 4, 12, 13 Порядку №1141, оскільки за заявою №24686274 не встановлено черговості розгляду заяв, зареєстрованих у базі даних заяв і запитів (відсутній пошук у базі даних заяв). Крім цього, 17.10.2017 державним реєстратором Демківим В.П. за результатом розгляду заяви №24686274 прийнято рішення про внесення змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №37603564 та внесено зміни до розділу Державного реєстру прав №1370209046101, а саме змінено загальну та житлову площі об'єкта нерухомого майна (вказано житлову площу 103,4 кв. м.; змінено загальну площу із 34,7 кв. м. на 25,3 кв. м.). Державним реєстратором Демківим В.П. на порушення вимог статей 3, 10, 18, 23 Закону, пунктів 40, 58 Порядку №1127 проведено державну реєстрацію змін за заявою №24686274 за відсутності документа, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта. Відтак, запропоновано тимчасово заблокувати доступ державного реєстратора державного підприємства «Західний експертно-технічний центр Держпраці» Демківа В.П. до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 5 (п'ять) місяців.
У вказаній довідці також зазначено, що згідно з даними Державного реєстру прав на нерухоме майно вбачається, що державним реєстратором державного підприємства «Західний експертно-технічний центр Держпраці» Трубою О.М. зареєстровано заяву про державну реєстрацію власності №27030461 на об'єкт нерухомого майна, який розташований за адресою: Львівська область, м. Львів, площа Ринок, 14, подану Троць В.І., який діє від імені ТОВ «Холдинг емоцій «!ФЕСТ». 05.03.2018 державним реєстратором Трубою О.М. за результатом розгляду заяви №27030461 прийнято рішення №39988869 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та зареєстровано право власності за заявником попри те, що заявником не подано рішення органу або особи, уповноважених установчими документами юридичної особи або законом, про передачу майна юридичної особи. Таким чином, державним реєстратором Трубою О.М. проведено державну реєстрацію права власності за заявою №27030461, чим порушено вимоги статей 3, 10, 18, 23 Закону та пункту 48 Порядку №1127. Аналогічні порушення під час проведення камеральної перевірки встановлені щодо державної реєстрації права власності за заявою №27030750. Відтак, запропоновано тимчасово заблокувати доступ державного реєстратора державного підприємства «Західний експертно-технічний центр Держпраці» Труби О.М. до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 4 (чотири) місяці.
На підставі вищезазначеної довідки Міністерством юстиції України 05.05.2018 видано Наказ №1434/5 «Про тимчасове блокування доступу державних реєстраторів державного підприємства «Західний експертно-технічний центр Держпраці» до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно», пунктом 1 та 2 якого передбачено: «Тимчасово заблокувати доступ державного реєстратора державного підприємства «Західний експертно-технічний центр Держпраці» Демківа В.П. до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 5 (п'ять) місяців»; «Тимчасово заблокувати доступ державного реєстратора державного підприємства «Західний експертно-технічний центр Держпраці» Труби О. М. до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 4 (чотири) місяці». На виконання оскаржуваного наказу Державним підприємством «Національні інформаційні системи» 10.05.2018 заблоковано доступ позивачів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Вважаючи оскаржувані пункти рішення відповідача протиправними, позивачі звернулися до суду з даним адміністративним позовом.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямовані на забезпечення визнання та захисту державою таких прав, врегульовані Законом №1952-IV.
Відповідно до частини першої статті 37-1 Закону №1952-IV (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) контроль у сфері державної реєстрації прав здійснюється Міністерством юстиції України, у тому числі шляхом моніторингу реєстраційних дій у Державному реєстрі прав з метою виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб'єктів державної реєстрації прав. За результатами моніторингу реєстраційних дій у Державному реєстрі прав у разі виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб'єктів державної реєстрації прав Міністерство юстиції України проводить перевірки державних реєстраторів чи суб'єктів державної реєстрації прав. У разі якщо в результаті проведеної перевірки державних реєстраторів чи суб'єктів державної реєстрації прав виявлено прийняття такими державними реєстраторами чи суб'єктами державної реєстрації прав рішень з порушенням законодавства, що має наслідком порушення прав та законних інтересів фізичних та/або юридичних осіб, Міністерство юстиції України вживає заходів до негайного повідомлення про це відповідних правоохоронних органів для вжиття необхідних заходів, а також заінтересованих осіб.
Порядок здійснення контролю, проведення камеральних перевірок та критерії, за якими здійснюється моніторинг, визначаються Кабінетом Міністрів України (частина четверта статті 37-1 Закону №1952-IV).
Процедура здійснення Мін'юстом відповідно до Законів України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» контролю за діяльністю у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань визначена Порядком №990.
Пунктом 4 Порядку №990 передбачено, що моніторинг реєстраційних дій проводиться на підставі відомостей реєстрів за допомогою програмних засобів їх ведення за такими критеріями: 1) порушення строків, визначених Законами; 2) проведення реєстраційних дій в неробочий час; 3) відсутність у реєстрах електронних копій документів, поданих для державної реєстрації, виготовлених шляхом їх сканування; 4) проведення реєстраційних дій на підставі судових рішень; 5) скасування (видалення) записів з реєстрів; 6) державні реєстратори та/або суб'єкти державної реєстрації, визначені Мін'юстом. Періодичність моніторингу реєстраційних дій за окремими зазначеними критеріями, перелік державних реєстраторів або суб'єктів державної реєстрації, щодо яких проводиться моніторинг за критерієм, визначеним у підпункті 6 цього пункту, а також строк, протягом якого проводиться такий моніторинг, визначаються (затверджуються) Мін'юстом з розміщенням відповідної інформації на офіційному веб-сайті.
За результатами моніторингу реєстраційних дій складається відповідний акт в письмовій формі, який засвідчується підписом посадової особи Мін'юсту, що проводила такий моніторинг. У разі виявлення на підставі акта моніторингу реєстраційних дій порушень порядку державної реєстрації проводиться камеральна перевірка державних реєстраторів або суб'єктів державної реєстрації (пункт 5 Порядку № 990).
Згідно пункту 6 Порядку №990 камеральна перевірка проводиться на підставі наказу Мін'юсту, яким утворюється комісія у складі не менше ніж трьох посадових осіб Мін'юсту. Камеральна перевірка проводиться у строк, що не перевищує 14 робочих днів. Наказ Мін'юсту про проведення камеральної перевірки в обов'язковому порядку розміщується на офіційному веб-сайті. Під час проведення камеральної перевірки комісія має право: 1) ознайомлюватися з електронними копіями документів, на підставі яких проводилися реєстраційні дії та які розміщені у реєстрах, а також з документами, створеними за допомогою програмних засобів ведення реєстрів; 2) витребувати у суб'єкта державної реєстрації, що забезпечує зберігання реєстраційних справ, у державного реєстратора копії документів в паперовій формі, відомості про які містяться в реєстрах, проте відсутні виготовлені шляхом сканування електронні копії таких документів у реєстрах; 3) вимагати від державних реєстраторів, уповноважених осіб суб'єктів державної реєстрації надання пояснень (пункт 8 Порядку №990).
У відповідності до пункту 9 Порядку №990 результати камеральної перевірки оформляються довідкою, яка підписується усіма членами комісії. У довідці про проведення камеральної перевірки зазначаються: дата проведення камеральної перевірки (число, місяць, рік); прізвище, ім'я та по батькові посадових осіб Мін'юсту, що проводили камеральну перевірку; підстава проведення камеральної перевірки; опис виявлених порушень порядку державної реєстрації (з посиланням на відповідні акти законодавства) із зазначенням підтвердних документів чи відомостей з реєстрів; пропозиції стосовно змісту рішення за результатами проведеної камеральної перевірки.
За результатами проведеної камеральної перевірки Мін'юст на підставі довідки комісії приймає мотивоване рішення відповідно до Законів у формі наказу (пункт 10 Порядку №990).
Відповідно до частини другої статті Закону №1952-IVза результатами проведення перевірок державних реєстраторів чи суб'єктів державної реєстрації прав Міністерство юстиції України у разі виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб'єктів державної реєстрації прав приймає вмотивоване рішення про:1) тимчасове блокування доступу державного реєстратора, уповноваженої особи суб'єкта державної реєстрації прав до Державного реєстру прав; 2) анулювання доступу державного реєстратора, уповноваженої особи суб'єкта державної реєстрації прав до Державного реєстру прав; 3) притягнення до адміністративної відповідальності державного реєстратора, уповноваженої особи суб'єкта державної реєстрації прав; 4) направлення до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України подання щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю; 5) скасування акредитації суб'єкта державної реєстрації прав.
Частиною третьою статті 37-1 Закону №1952-IV передбачено, що технічний адміністратор Державного реєстру прав у день надходження рішень, передбачених пунктами 1 і 2 частини другої цієї статті, забезпечує їх негайне виконання. У разі прийняття рішення про тимчасове блокування або анулювання доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав, скасування акредитації суб'єкта державної реєстрації прав Міністерство юстиції України вирішує питання про передачу на розгляд суб'єкту державної реєстрації прав, що забезпечує зберігання реєстраційних справ у паперовій формі, документів, що подані для проведення реєстраційних дій та перебувають на розгляді у відповідного державного реєстратора, акредитованого суб'єкта державної реєстрації прав.
Аналіз вищенаведених норм законодавства дає підстави зробити висновок про те, що контроль у сфері державної реєстрації прав здійснюється Міністерством юстиції України шляхом моніторингу реєстраційних дій за шістьма критеріями, визначеними Порядком №990.
Із матеріалів справи слідує, що оскаржуваний наказ прийнято відповідно до Закону №1952-IV, підставою для винесення якого була наявність у діях державних реєстраторів порушення порядку державної реєстрації прав. При цьому, важливо зазначити, що позивачами не заперечувались факти виявлених порушень порядку державної реєстрації прав, які зазначені у Довідці від 04.05.2018, жодних доказів на їх спростування ні в суді першої інстанції, ні в суді апеляційної інстанції ними подано не було.
Наказ Міністерством юстиції України 05.05.2018 №1434/5 «Про тимчасове блокування доступу державних реєстраторів державного підприємства «Західний експертно-технічний центр Держпраці» видано на підставі Довідки за результатами проведення камеральної перевірки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державних реєстраторів державного підприємства «Західний експертно-технічний центр Держпраці» від 04.05.2018, яка містить чіткий виклад встановлених порушень з боку державного реєстратора Демківа В.П. та державного реєстратора Труби О.М., норми, що регулюють відповідальність за ці порушення та вид дисциплінарного стягнення, а саме: пропозицію тимчасово заблокувати доступ Демківа В.П. до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 5 (п'ять) місяців, доступ Труби О.М. до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 5 (п'ять) місяців.
Відтак, колегія суддів вважає необґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що спірний наказ є невмотивованим, не підтверджений належними доказами та законодавчим обґрунтуванням.
При цьому, апеляційний суд вважає, що відсутність будь-яких відомостей про негативні наслідки здійснених позивачем порушень, зокрема, порушення прав та законних інтересів юридичних та фізичних осіб не може бути підставою звільнення позивача від застосування санкцій, передбачених статтею 37-1 Закону №1952-IV.
Щодо пропорційності застосованої у наказі санкції та обґрунтованості строку встановлення такого обмеження, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.
Статтею 37-1 Закону №1952-IV не визначено граничних строків застосування санкції у вигляді блокування доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав.
Суд апеляційної інстанції вважає, що в даному випадку у суб'єкта владних повноважень наявне законодавчо закріплене право адміністративного розсуду щодо встановлення строку блокування доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав.
Отже, відповідач встановив термін обмеження, виходячи з типу порушення, його систематичності, сукупності з іншими порушеннями, співрозмірності порушення з можливими негативними наслідками та на власний розсуд визначив за доцільне застосувати до позивачів санкцію у вигляді блокування доступу до державного реєстру строком на 5 та на 4 місяці відповідно, що відповідає вимогам чинного законодавства.
При цьому, колегія суддів погоджується з доводами відповідача, що застосований до позивача захід реагування, передбачений статтею 37-1 Закону №1952-IV, є найменш суворим та пропорційним до вчинених порушень.
Також необґрунтованим є висновок суду першої інстанції про незабезпечення участі позивачів у процесі прийняття оскаржуваного рішення, як на підставу його скасування, оскільки нормами Порядку №990 визначено лише обов'язок розміщення наказу на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України та направлення державному реєстратору копії наказу про проведення камеральної перевірки, що було виконано відповідачем.
Крім того, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що блокування доступу до реєстрів є контрольною функцією Міністерства юстиції України, яка застосовується виключно за наслідками та у випадку вчинення державними реєстраторами порушень в процесі вчинення реєстраційних дій. Натомість, Законом №1952-IV не передбачено додаткову функцію Міністерства юстиції України щодо перевірки та дослідження фактів, викладених у довідці за результатами камеральної перевірки державних реєстраторів.
З огляду на викладені обставини, апеляційний суд вважає, що пункти 1 та 2 Наказу Міністерства юстиції України від 05.05.2018 №1434/5 «Про тимчасове блокування доступу державних реєстраторів державного підприємства «Західний експертно-технічний центр Держпраці» до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно», якими, зокрема тимчасово заблоковано доступ державного реєстратора державного підприємства «Західний експертно-технічний центр Держпраці» Демківа В.П. до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 5 (п'ять) місяців та Труби О.М. до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 4 (чотири) місяці є такими, що прийняті на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано; пропорційно; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25 січня 2019 рокуу справі № 820/5866/17, яка в силу приписів частини 5 статті 242 КАС України та частини 6 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» враховується апеляційним судом під час вирішення наведеного спору.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Беручи до уваги встановлені фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що Міністерство юстиції України вказані вимоги щодо обов'язку довести правомірність свого рішення виконало.
Відповідно до частини першої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно із статтею 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Враховуючи викладене, оцінивши зібрані докази у сукупності, судова колегія приходить до переконання, що доводи апеляційної скарги відповідача являються підставними і обґрунтованими та спростовують висновки суду першої інстанції.
Відповідно до пункту четвертого частини першої статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Керуючись ч.3 ст.243, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Міністерства юстиції України задовольнити.
Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2018 року скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову Державного реєстратора Державного підприємства «Західний експертно-технічний центр Держпраці» Демківа Володимира Петровича, Державного реєстратора Державного підприємства «Західний експертно-технічний центр Держпраці» Труби Оксани Михайлівни відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя В. В. Ніколін
судді В. М. Багрій
Д. М. Старунський
Повне судове рішення складено 06 лютого 2019 року.