Справа: № 712/4500/17 Головуючий у 1-й інстанції: Пересунько Я.В.
05 лютого 2019 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Земляної Г.В.
суддів Кузьмишиної О. М., Пилипенко О.Є.
за участю секретаря Антоненко К.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву приватного підприємства «Міськбуд-Плюс» про роз'яснення постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2017 року
у справі №712/4500/17
за позовом приватного підприємства «Міськбуд-Плюс»
до відповідача Черкаської міської ради
про скасування рішення,
Приватне підприємство «Міськбуд-Плюс» звернулося до суду з позовом до Черкаської міської ради про скасування рішення другої сесії Черкаської міської ради № 2-1791 від 02.03.2017 року «Про скасування рішення Черкаської міської ради від 22 грудня 2016 року № 2-1591 «Про внесення змін до детального плану території між вулицями Дахнівська, Соснівська та автодороги Н-16 в місті Черкаси» в частині, що стосується земельної ділянки площею 5,3731 га (кадастровий номер 7110136700:02:003:0034), що перебуває в користуванні позивача.
Постановою Соснівського районного суду міста Черкаси від 29 червня 2017 року в задоволенні позову відмовлено.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2017 року апеляційну скаргу приватного підприємства «Міськбуд-Плюс» - задоволено, постанову Соснівського районного суду міста Черкаси від 29 червня 2017 року - скасовано. Прийнято нову постанову, якою адміністративний позов задоволено. Скасовано рішення другої сесії Черкаської міської ради № 2-1791 від 02.03.2017 року «Про скасування рішення Черкаської міської ради від 22 грудня 2016 року № 2-1591 «Про внесення змін до детального плану території між вулицями Дахнівська, Соснівська та автодороги Н-16 в місті Черкаси» в частині, що стосується земельної ділянки площею 5,3731 га (кадастровий номер 7110136700:02:003:0034), що перебуває в користуванні Приватного підприємства «Міськбуд-Плюс».
24 жовтня 2018 року на адресу Шостого апеляційного адміністративного суду надійшла заява приватного підприємства «Міськбуд-Плюс» про роз'яснення судового рішення, в якій останній просив роз'яснити резолютивну частину постанови суду апеляційної інстанції. Заявник просить надати роз'яснення резолютивної частини рішення, враховуючи неможливість його примусового виконання та з метою примусового виконання державним виконавцем постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2018.
В судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги заяви та просив її задовольнити.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи був належним чином повідомлений про причини неявки суду не повідомив.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи заяви, колегія суддів вважає, що заява про роз'яснення судового рішення не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Стаття 254 КАС України передбачає, що за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання. Суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження.
Отже, роз'яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.
Також, роз'яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання. Тобто, це стосується випадків, коли судом недотримані вимоги ясності, визначеності рішення. Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час виконання.
Крім того, ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення. Недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання постанови чи ухвали суду. Вимога логічності, зокрема, передбачає, що текст рішення має відображати причинно-наслідкові зв'язки у межах речення чи всього документу. Зокрема, мотивувальна частина рішення має відповідати його резолютивній частині.
Конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим правова норма не містить, а із змісту закону вбачається, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз'яснення судового рішення.
Зазначена стаття КАС України передбачає можливість роз'яснення судом ухваленого ним рішення з метою усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення (наприклад, можливість неоднакового тлумачення висновків суду), що перешкоджає його належному виконанню.
Таким чином, роз'яснено може бути судове рішення, якщо без такого роз'яснення його важко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини.
Механізм, визначений цією статтею, не може використовуватись, якщо хтось із осіб, які беруть участь у справі, не розуміє мотивації судового рішення. У разі незгоди з мотивацією судового рішення особи, які беруть участь у справі, можуть оскаржити це судове рішення в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.
Верховний Суду України в своїй ухвалі від 13.07.2016 справа № 21-452іп16 зазначив, що рішення суду може бути роз'яснено у разі, якщо без такого роз'яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Тобто, роз'яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта і викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі.
Водночас, підставою для роз'яснення судового рішення, як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта, є його неясність, невизначеність. Фактично роз'ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому, суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Тобто процесуальна процедура роз'яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення, навіть у разі подальшого виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення.
За роз'ясненням рішення суду можуть звертатися особи, які брали участь у справі, або державний виконавець у випадку, коли рішення є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію.
В заяві про роз'яснення рішення зазначається, що саме у резолютивній частині рішення є незрозумілим, в чому полягає незрозумілість рішення, які припускаються варіанти тлумачення рішення, як це впливає на його виконання.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, у заявника виникли питання пов'язані саме з неможливістю примусового виконання даного судового рішення, що за своєю суттю є процесуальним питанням і немає жодного відношення до інституту роз'яснення судового рішення.
Колегія суддів звертає увагу, що порядок виконання рішення суду, як підстава для роз'яснення рішення не передбачена ст. 254 КАС України.
Питання порядку виконання рішення суду та відсутності можливості примусового його виконання, не може бути предметом розгляду в порядку роз'яснення рішення суду з огляду на таке.
Колегія суддів звертає увагу на те, що резолютивна частина постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2017 року викладена чітко та зрозуміло (не допускається декілька варіантів тлумачення).
Крім того колегія суддів зазначає, що саме заявлені вимоги позивача були задоволені судом в повному обсязі під час апеляційного розгляду справи.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи заявника є необґрунтованими, у зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення заяви про роз'яснення постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2018 року.
Керуючись ст.ст.243, 254, 325 КАС України, суд,
У задоволенні заяви приватного підприємства «Міськбуд-Плюс» про роз'яснення постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2017 року - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддями.
Касаційна скарга на ухвалу суду може бути подана безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя: Г.В. Земляна
Судді: О.М. Кузьмишина
О.Є. Пилипенко
Повний текст постанови виготовлено 06 лютого 2019 року.