Справа № 823/1411/18 Суддя першої інстанції: О.А. Рідзель
05 лютого 2019 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача - Степанюка А.Г.,
суддів - Губської Л.В., Епель О.В.,
при секретарі - Ліневській В.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на прийняту у порядку письмового провадження ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2018 року про відмову у роз'ясненні судового рішення у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити дії, -
У березні 2018 року ОСОБА_2 (далі - Позивач, ОСОБА_2.) звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (далі - Відповідач, ГУ ПФ в Черкаській області) про:
- визнання неправомірними дії Відповідача щодо відмови в перерахунку Позивачу пенсії учасника ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня відповідного року;
- зобов'язання Відповідача здійснити перерахунок та виплату Позивачу пенсії з 01.10.2017 року, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня відповідного року відповідно до ч. 3 ст. 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» без обмеження її максимальним розміром та строком.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 04.07.2018 року, яке набрало законної сили 04.09.2018 року, позов задоволено частково:
- визнано протиправними дії ГУ ПФ в Черкаській області щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_2, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, відповідно до ст. 59 Зaкoну Укрaїни «Прo стaтус і сoціaльний зaxист грoмaдян, які пoстрaждaли внaслідoк Чoрнoбильськoї кaтaстрoфи»;
- зобов'язано ГУ ПФ в Черкаській області відповідно до ст. 59 Зaкoну Укрaїни «Прo стaтус і сoціaльний зaxист грoмaдян, які пoстрaждaли внaслідoк Чoрнoбильськoї кaтaстрoфи» здійснити з 21.03.2018 року перерахунок ОСОБА_2 пенсії з інвалідності, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року та виплатити різницю між належною до сплати та фактично виплаченою пенсією за період з 21.03.2018 року до моменту здійснення перерахунку.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
У листопаді 2018 року ОСОБА_2 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду із заявою про роз'яснення судового рішення, в якому просив роз'яснити резолютивну частину рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 04.07.2018 року у справі №823/1411/18, а саме чи є «момент фактичного перерахунку» кінцевою датою нарахування та виплати пенсії відповідно до частини 3 статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 29.11.2018 року у задоволенні заяви відмовлено. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що рішення суду є чітким, зрозумілим і не потребує роз'яснення, а Позивач фактично просить роз'яснити строк виплати пенсії, не вказуючи при цьому на незрозумілість судового рішення взагалі.
Не погоджуючись з викладеним в ухвалі рішенням, Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати її та ухвалити нове рішення, яким заву ОСОБА_2 задовольнити повністю. В обґрунтування своїх доводів зазначає, що Відповідач самостійно та без наявних на те правових підстав обмежив дату перерахунку пенсії і у подальшому не нараховує перераховану пенсію, що має наслідком її отримання у попередньому розмірі.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.01.2019 року було відкрито апеляційне провадження у справі, встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 05.02.2019 року.
У відзиві на апеляційну скаргу ГУ ПФ в Черкаській області просить залишити її без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін. При цьому підкреслює, що сума перерахованої пенсії буде виплачуватися згідно постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 року №649.
Учасники справи, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце судового розгляду справи, у судове засідання не прибули, а тому справа розглядалася у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції - скасуванню, виходячи з такого.
Як вбачається з матеріалів справи, при постановленні оскаржуваної ухвали суд першої інстанції виходив з того, що рішення суду є чітким і зрозумілим та не потребує додаткового роз'яснення, у той час як Позивач просить роз'яснити строк виплати пенсії, що не охоплюється інститутом роз'яснення судового рішення.
З такими висновками суду першої інстанції не можна не погодитися з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.
Зі змісту наведеного законодавчого припису випливає, що роз'яснено може бути рішення суду у разі, якщо без такого роз'яснення його тяжко виконати, оскільки має місце значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Тобто роз'яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта, викладення рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі.
У заяві про роз'яснення рішення зазначається, що саме у резолютивній частині рішення є незрозумілим, в чому полягає незрозумілість рішення, які припускаються варіанти тлумачення рішення, як це впливає на його виконання.
Аналіз вищезазначеної норми дає підстави для висновку про те, що роз'яснення судового рішення за своєю правовою суттю є одним із способів усунення його недоліків, яке не передбачає виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом. Роз'яснення судового рішення можливе тоді, коли воно є незрозумілим. В ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
Зрозумілість судового рішення полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні змісту рішення. Чіткість викладення передбачає, зокрема, що: терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змісту, який вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідповідають з поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразування і при цьому зрозуміло, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту.
Судове рішення не повинно містити положень, які б суперечили або виключали одне одного, ускладнюючи чи унеможливлюючи його виконання.
Як вбачається зі змісту рішення суду від 04.07.2018 року, останнім зобов'язано ГУ ПФ в Черкаській області відповідно до ст. 59 Зaкoну Укрaїни «Прo стaтус і сoціaльний зaxист грoмaдян, які пoстрaждaли внaслідoк Чoрнoбильськoї кaтaстрoфи» здійснити з 21.03.2018 року перерахунок ОСОБА_2 пенсії з інвалідності, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року та виплатити різницю між належною до сплати та фактично виплаченою пенсією за період з 21.03.2018 року до моменту здійснення перерахунку.
Тобто, у даному рішенні приписано провести ОСОБА_2 перерахунок пенсії з 21.03.2018 року, а її виплату здійснити за період з 21.03.2018 року до моменту здійснення перерахунку. При цьому, зміст даного рішення свідчить, що у подальшому органами Пенсійного фонду України виплата пенсії здійснюватиметься з урахуванням рішення суду у справі №823/1411/18.
Викладене, у свою чергу, свідчить про відсутність підстав стверджувати, що резолютивна частина судового рішення дає можливість неоднозначного її тлумачення, що може ускладнити його виконання.
Твердження Апелянта про те, що Відповідачем самостійно обмежено період виплати пенсії датою її перерахунку, судовою колегією оцінюється критично, оскільки листом від 26.10.2018 року №6714/03-21 (а.с. 102) ГУ ПФ в Черкаській області повідомило ОСОБА_2, що перерахунок пенсії останнього за період з 21.03.2018 року по 03.09.2018 року проведений, а належна до виплати сума за вказаний період складає 9 946,39 грн. При цьому у даному листі зауважено, що доплату до пенсії, починаючи з 04.09.2018 року, буде нараховано на виплату у листопаді 2018 року.
Тобто, Відповідачем у згаданому листі підтверджено, що, починаючи з листопада 2018 року, Позивачу здійснюватиметься виплата пенсії у перерахованому розмірі, чим спростовується посилання ОСОБА_2 на те, що ГУ ПФ в Черкаській області обмежено його право на отримання пенсії у перерахованому розмірі на підставі судового рішення у справі №823/1411/18.
Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду першої інстанції не спростовують.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 254, 308, 311, 312, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення, а ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2018 року про відмову у роз'ясненні судового рішення - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Суддя-доповідач А.Г. Степанюк
Судді Л.В. Губська
О.В. Епель
Повний текст постанови складено « 05» лютого 2019 року.