Справа № 826/3806/18 Суддя першої інстанції: Шевченко Н.М.
05 лютого 2019 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Пилипенко О.Є.
суддів - Кузьмишиної О.М. та Степанюка А.Г.,
при секретарі - Грабовській Т.О.,
за участю:
представника позивача : - Карпуніна О.В.,
представника відповідача та третьої особи: - Поліщука О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 липня 2018 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРОЇЦА» до Державної фіскальної служби України, третя особа - Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
У березні 2018 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ТРОЇЦА» звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України, третя особа - Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, в якому просив:
- зобов'язати Державну фіскальну службу України відновити реєстрацію податкової звітності ТОВ «Троїца», податкових накладних та розрахунків-коригувань в електронному вигляді згідно умов Договору про визнання електронних документів.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 липня 2018 року адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення було неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального та процесуального права.
Відповідно до ч.ч.1, 2, 3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
У відповідності до ст.. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що Державною фіскальною службою України не надано суду жодних належних та допустимих доказів, що свідчать про наявність законодавчо визначених підстав для неприйняття податковим органом податкових накладних розрахунків-коригувань Товариства з обмеженою відповідальністю «Троїца» в електронному вигляді згідно умов Договору про визнання електронних документів.
Колегія суддів вважає вказаний висновок суду першої інстанції обґрунтованим, з огляду на наступне.
Як встановлено судом та вбачається з наявних матеріалів справи, у грудні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Троїца» уклав з Державною податковою інспекцією у Святошинському районі Головного управлінням ДФС у місті Києві договір №2 від 07.12.2017 року про визнання електронних документів.
Предметом вказаного договору є визнання податкових документів, поданих платником податків в електронному вигляді, із застосуванням електронного цифрового підпису, до органів ДФС засобами телекомунікаційного зв'язку. Договір надає платнику податків можливість подавати до органу ДФС податкові документи у електронному вигляді, якщо інше не передбачено законом.
20.12.2017 року позивач, відповідно до вимог ст.201 ПК України, склав та направив засобами телекомунікаційного зв'язку податкову накладну №1 від 12.12.2017 року на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних.
У подальшому, ТОВ «Троїца» була отримана квитанція про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних. Результат обробки: документ доставлено до ДФС України ДОКУМЕНТ НЕ ПРИЙНЯТО; виявлені помилки: документ не може бути прийнятий, можливо припинено дію Договору про визнання електронних документів).
12.12.2017 року позивач склав та направив засобами телекомунікаційного зв'язку податкову декларацію з податку на додану вартість за листопад 2017 року. Позивачем була отримана квитанція №1 (результат обробки: документ доставлено до ДФС України ДОКУМЕНТ НЕ ПРИЙНЯТО, виявлені помилки: порушенні вимоги Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом ДПА України від 10.04.2008 р. №233, можливо припинено дію Договору про визнання електронних документів).
В той же час, 15.11.2017 року Наказ ДПА України від 10.04.2008 р. №233 «Про подання електронної податкової звітності», яким затверджено «Інструкцію з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку» втратив чинність.
09.01.2018 року позивач створив Заяву про приєднання до Договору в електронному вигляді, наклав електронний цифровий підпис, надалі ЕЦП, (підписувачем Заяви про приєднання до Договору має бути особа, яка згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань є керівником) та направив протягом операційного дня у визначеному форматі (стандарті) засобами телекомунікаційного зв'язку до контролюючого органу за основним місцем обліку позивача.
Разом з тим, позивач отримав квитанцію №1 (документ: 11392001 Заява про приєднання до договору про визнання електронних документів доставлено до Державної фіскальної служби України 09.01.2018 р. в 15:18:48; ДОКУМЕНТ НЕ ПРИЙНЯТО; Інформація - діючий Договір присутній: від 07.12.2017 р. №2; Інформація - сертифікат директора із діючого договору є чинним; Помилка - договір не прийнято. Діє Договір про визнання електронних документів від 07.12.2017 р. №2.
У подальшому, 09.01.2018 року позивач склав та направив засобами телекомунікаційного зв'язку податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2017 року.
Відповідно позивачем була отримана квитанція №1, в якій зазначено: результат обробки: документ доставлено до ДФС України ДОКУМЕНТ НЕ ПРИЙНЯТО 09.01.2017 р. 17:05:45; виявлені помилки: документ не може бути прийнятий, відсутній укладений з платником договір приєднання, який визначає права та обов'язки сторін в процесі електронного документообігу. Надішліть заяву про приєднання до договору.
15.01.2018 року позивач створив Заяву про приєднання до Договору в електронному вигляді, наклав ЕЦП, (підписувачем Заяви про приєднання до Договору має бути особа, яка згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань є керівником) та направив протягом операційного дня у визначеному форматі (стандарті) засобами телекомунікаційного зв'язку до контролюючого органу за основним місцем обліку позивача.
ТОВ «Троїца» отримало квитанцію №1, в якій зазначено: документ: Заява про приєднання до договору про визнання електронних документів доставлено до Державної фіскальної служби України 15.01.2018 р. в 11:47:44 ДОКУМЕНТ НЕ ПРИЙНЯТО; Інформація - діючий Договір присутній: від 07.12.2017 №2; Інформація - сертифікат директора із діючого договору є чинним. Помилка - договір не прийнято. Діє Договір про визнання електронних документів від 07.12.2017 р. №2.
Також, 15.01.2018 р. позивачем до ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у місті Києві подана заява № 15/01-2018, в якій Товариство просило податковий орган прийняти податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2017 року в письмовому вигляді та з'ясувати причини щодо неможливості подавати звіти згідно умов Договору про визнання електронних документів.
Проте, станом на дату подання даного адміністративного позову відповідь від органу ДФС не надходила.
Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся із вказаним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апелянта, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пунктом 201.1 статті 201 ПК України передбачено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений ПК України термін.
Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції. Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених п. 201.1 цієї статті та/або п. 192.1 ст. 192 ПК України, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до п.201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
За приписами п. 201.10 ст. 201 ПК України порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 5 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 р. №1246, визначено, що постачальник (продавець) складає податкову накладну та/або розрахунок коригування у форматі (відповідно до стандарту), затвердженому в установленому порядку, з використанням спеціалізованого програмного забезпечення. Після складення податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі на них накладається електронний цифровий підпис посадових осіб постачальника (продавця) у такому порядку: першим - електронний цифровий підпис головного бухгалтера (бухгалтера) або електронний цифровий підпис керівника; другим - електронний цифровий підпис, що є аналогом відбитка печатки постачальника (продавця) (за наявності). За відсутності у постачальника (продавця) посади бухгалтера електронні цифрові підписи посадових осіб платника податку накладаються у такому порядку: першим - електронний цифровий підпис керівника; другим - електронний цифровий підпис, що є аналогом відбитка печатки постачальника (продавця) (за наявності).
Згідно з п. 6 вказаного Порядку після накладення електронного цифрового підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДФС засобами телекомунікаційного зв'язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис» та «Про електронні документи та електронний документообіг». Примірник податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі зберігається у платника податку.
У свою чергу, основні організаційно-правові засади електронного документообігу, використання електронних документів, правовий статус електронного цифрового підпису регулюються Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг».
Відповідно до ч. 1 ст. 14, ч. 1 ст. 15 зазначеного Закону електронний документообіг здійснюється відповідно до законодавства України або на підставі договорів, що визначають взаємовідносини суб'єктів електронного документообігу. Суб'єкти електронного документообігу, які здійснюють його на договірних засадах, самостійно визначають режим доступу до електронних документів, що містять конфіденційну інформацію, та встановлюють для них систему (способи) захисту.
В той же час, як зазначалося вище, правовим актом, що визначає загальні принципи організації інформаційного обміну під час подання платниками податків податкової звітності до органів державної фіскальної служби України в електронній формі із використанням електронного цифрового підпису, є Порядок обміну електронними документами з контролюючими органами, затверджений Наказом Міністерства фінансів України №557 від 06.06.2017 року (надалі - Порядок).
Відповідно до п. 2 розділу І Порядку обміну електронними документами з контролюючими, договір про визнання електронних документів визначає права та обов'язки сторін в процесі електронного документообігу та укладається шляхом приєднання автора до Договору в цілому шляхом надсилання заяви про приєднання до договору про визнання електронних документів.
Відповідно до п. 1 розділу III вказаного Порядку юридичні особи, самозайняті особи, податкові агенти, контролюючі органи, органи державної влади, органи місцевого самоврядування набувають статусу СЕД з дати укладення Договору, примірну форму якого визначено у додатку 1 до цього Порядку, шляхом приєднання до нього на підставі Заяви про приєднання до Договору у порядку, визначеному цим розділом.
Відповідно до зазначених приписів розділу II Порядку діє договір №2 від 07.12.2017 року про визнання електронних документів, на дати подання податкових документів позивача договір не розривався, однак електронні документи не приймалися.
З матеріалів справи убачається, що позивач неодноразово подавав договір про визнання електронних документів та заяви про приєднання до договору про визнання електронних документів, у зв'язку із чим одержував квитанції №1 із відповідними відмітками, що діє договір №2 від 07.12.2017 року про визнання електронних документів.
Разом з тим, відповідно до п. 6 розділу III Порядку, після надходження Заяви про приєднання до Договору здійснюється її автоматизована перевірка у порядку, визначеному пунктами 9-11 розділу II цього Порядку.
Так, автоматизована перевірка електронного документа включає: перевірку правового статусу ЕЦП шляхом встановлення чинності посиленого сертифіката ключа підписувача на час підписання електронного документа та відповідності особистого ключа підписувача відкритому ключу, зазначеному у посиленому сертифікаті; перевірку обов'язковості та послідовності накладення на електронний документ ЕЦП підписувачів та електронної печатки (за наявності) у встановленому порядку; перевірку відповідності електронного документа затвердженому формату (стандарту); перевірку наявності обов'язкових реквізитів; перевірку наявності Заяви про приєднання до Договору; перевірку дії Договору. Перша квитанція надсилається автору електронного документа протягом двох годин з часу його отримання контролюючим органом. У першій квитанції, що формується за результатами автоматизованої перевірки, зазначеної у пункті 10 цього розділу II Порядку, повідомляється про результати такої перевірки. У разі негативних результатів автоматизованої перевірки у першій квитанції повідомляється про неприйняття електронного документа із зазначенням причин, у такому випадку друга квитанція не формується.
Відповідно до п. 9 розділу III Порядку підставами для відмови у прийнятті Заяви про приєднання до Договору та відповідно у приєднанні до Договору є: відсутність автора на обліку у контролюючому органі; невідповідність реєстраційних даних автора, зазначених у Заяві про приєднання до Договору, даним Єдиного державного реєстру та Державного реєстру фізичних осіб - платників податків (далі - Державний реєстр); наявність у Єдиному державному реєстрі запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи або припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця; наявність в Державному реєстрі інформації про закриття реєстраційного номера облікової картки платника податків підписувача Заяви про приєднання до Договору (керівника) у зв'язку зі смертю; наявність діючого Договору.
Між іншим, про дійсність зазначеного договору також свідчать і факти прийняття відповідачем Звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів за грудень 2017 року, відомості про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам.
Крім того, позивач отримав квитанцію № 2 про прийняття пакету документів 16.01.2018, що вказує на факт вибіркового (на власний розсуд) прийняття контролюючим органом в електронному вигляді податкових документів (звітів) позивача.
Отже, враховуючи, що відповідачем не надано суду жодних належних та допустимих доказів, що свідчать про наявність законодавчо визначених підстав для неприйняття податковим органом податкових накладних розрахунків-коригувань в електронному вигляді згідно умов Договору про визнання електронних документів, колегія суддів вважає правомірними заявлені позовні вимоги та висновок суду першої інстанції щодо необхідності їх задоволення.
Варто наголосити, що відповідачем в апеляційній скарзі жодним чином не обґрунтовано правомірності своїх дій.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було правильно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, правильно застосовано норми матеріального та процесуального права. У зв'язку з цим суд вважає необхідним апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України - залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 липня 2018 року - без змін.
Керуючись ст..ст. 241, 242, 308, 310, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України - залишити без задоволення.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 липня 2018 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя: О.Є.Пилипенко
Суддя: О.М.Кузьмишина
А.Г.Степанюк
Повний текст виготовлено 05 лютого 2019 року.