18 січня 2019 року м. Дніпросправа № 808/1438/18
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача Чабаненко С.В.,
суддів: Чумака С.Ю., Юрко І.В.,
перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Державної міграційної служби України на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 01 серпня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Державної міграційної служби України, третя особа - Головне управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 01 серпня 2018 року у справі № 808/1438/17 адміністративний позов задоволено.
Державна міграційна служба України, не погодившись з рішенням суду, звернулася до суду з апеляційною скаргою у даній справі.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2018 року апеляційну скаргу залишено без руху з підстав порушення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст. 295 КАС України, та надано десятиденний строк з дня вручення копії даної ухвали для усунення недоліків.
Копію ухвали разом з супровідним листом надіслано на адресу апелянта та вручено останньому 27 грудня 2018 року.
На виконання вимог ухвали суду від 07 грудня 2018 року від Державної міграційної служби України до суду надійшла заява про поновлення строку звернення до суду з апеляційною скаргою, в якій в обґрунтування підстав для поновлення строку, скаржник повторно посилається на те, що строк пропущено з поважних причин, оскільки попередньо подані апеляційні скарги повернуті судом апеляційної інстанції з формальних причин.
Водночас, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що вказані заявником апеляційної скарги підстави щодо поновлення строку звернення з апеляційною скаргою були досліджені судом апеляційної інстанції під час розгляду заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження, яким в ухвалі від 07 грудня 2018 року надано оцінку та наведено відповідні обґрунтування їх неприйняття.
Крім того, колегія суддів критично розцінює доводи заявника апеляційної скарги стосовно того, що ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2018 та ухвала Третього апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2018 року постановлені з формальних підстав та з цього приводу зазначає наступне.
Відповідно до приписів ч. 4 ст. 328 КАС України визначено, що у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції, зокрема, про повернення апеляційної скарги.
Отже, в даному випадку скаржник, в разі незгоди з винесеним судом рішенням не позбавлений права оскаржити це рішення саме до суду касаційної інстанції.
Проте доказів оскарження вищезазначених ухвал суду апеляційної інстанції заявником апеляційної скарги не надано.
Окремо колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що статтею 44 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п'ятої цієї статті).
Таким чином, учасник справи, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційний перегляд справи, повинен забезпечити неухильне і своєчасне виконання вимог процесуального закону і суду, зокрема, стосовно строку подання апеляційної скарги, її форми та змісту, для чого, як особа, зацікавлена у її поданні, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Крім того, в пунктах 46, 47 рішення Європейського суду з прав людини від 29.01.2016 у справі «Устименко проти України» підкреслено, що одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатись перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий тільки коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами. Якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності.
В даному випадку суб'єктом владних повноважень оскаржується судове рішення, яке набрало законної сили, та з моменту його звернення до суду з поданою в-третє апеляційною скаргою сплинув досить тривалий проміжок часу. Доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду з апеляційною скаргою не надано.
З вищевказаного вбачається, що апеляційна скарга заявника подана з пропуском строку на апеляційне оскарження, та обґрунтовані підстави для його поновлення відсутні.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що станом на 18 січня 2019 року недоліки апеляційної скарги не усунуто, оскільки вказані в заяві причини пропуску строку звернення з апеляційною скаргою за висновком суду є неповажними.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 248, 299, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-
В задоволені заяви Державної міграційної служби України про поновлення строку апеляційного оскарження - відмовити.
У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Державної міграційної служби України на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 01 серпня 2018 року у справі № 808/1438/18 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з моменту її підписання.
Суддя-доповідач С.В. Чабаненко
суддя С.Ю. Чумак
суддя І.В. Юрко