06 лютого 2019 р.Справа № 613/883/18
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Бартош Н.С.,
Суддів: Григорова А.М. , Тацій Л.В. ,
за участю секретаря судового засідання Ткаченка А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Інспектора роти № 1 батальйону патрульної поліції в місті Кременчук Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Заікіна Миколи Миколайовича на рішення Богодухівського районного суду Харківської області (суддя Харченко С.М.) від 12.11.2018 року (повний текст рішення складений 12.11.2018 р.) по справі № 613/883/18
за позовом ОСОБА_2
до Інспектора роти № 1 батальйону патрульної поліції в місті Кременчук Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції лейтенант поліції Заікіна Миколи Миколайовича, Управління патрульної поліції у м. Кременчук Департаменту патрульної поліції
третя особа Акціонерне товариство «Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут «Енергопроект»
про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення в справі про адміністративне правопорушення,
Позивач, ОСОБА_2, звернувся до Богодухівського районного суду Харківської області з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ВР № 191705, та застосування адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340,00 грн. за порушення п. 31.3 б Правил дорожнього руху, передбаченого ч. 3 ст. 121 КУпАП.
Рішенням Богодухівського районного суду Харківської області від 12.11.2018 року по справі № 613/883/18 позовні вимоги задоволено.
Відповідач, Інспектор роти № 1 батальйону патрульної поліції в місті Кременчук Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції лейтенант поліції Заікін М.М., не погодився з рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права з підстав, викладених в апеляційній скарзі.
Позивач та третя особа подали відзиви на апеляційну скаргу, в яких зазначили про законність судового рішення, у зв'язку з чим просять залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Сторони про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином.
Крім того, за правилами ч. 1 ст. 286 КАС України адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до ст. 268 КАС України у справах, визначених, зокрема ст. 286 КАС України, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки на офіційну електронну адресу, а за її відсутності - кур'єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв'язку. Учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду. Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
З матеріалів справи судом встановлено, що позивач повідомлений про дату, час і місце розгляду справи за номером телефону, що підтверджується телефонограмою від 30.01.2019р. (а.с. 206).
Відповідачі та тертя особа повідомлялися на електронну адресу, яка містяться а матеріалах справи.
Відповідно до ч. 3 ст. 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
Апеляційна скарга розглядається у судовому засіданні згідно приписів ст. 229 КАС України.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги та відзиви на неї, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 30.05.2018 р. ОСОБА_2, близько 11 год. 45 хв. на 30 км автодороги М-22 Полтава-Олександрія керував транспортним засобом HYNDAI H1 номерний знак НОМЕР_1, який не пройшов обов'язковий технічний контроль, чим на думку інспектора патрульної поліції, порушив п.п. 31.3 «б» ПДР України - експлуатація транспортного засобу, які не пройшли обов'язковий технічний контроль.
У зв'язку з цим, постановою серії ВР № 191705 до позивача застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340,00 грн.
Не погодившись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду першої інстанції із вищевказаними позовними вимогами.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов до висновку, що матеріали справи не містять доказів того, що транспортний засіб HYNDAI H1 номерний знак НОМЕР_1, яким керував позивач не пройшов своєчасно обов'язковий технічний контроль, та що цей транспортний засіб відноситься до таких, що підлягає обов'язковому технічному контролювідповідност.35 Закону України «Про дорожній рух», у зв'язку з чим, відповідачем не доведено вчинення адміністративного правопорушення за ч. 3 ст. 121 КУпАП.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Судовим розглядом встановлено, що транспортний засіб HYNDAI H1 номерний знак НОМЕР_1 належить на праві власності АТ «Харківському науково-дослідному та проектно-конструкторському інституту «Енергопроект», що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2, виданого ВРЕР № 1 ГУ МВС України в Харківській області (а.с. 15), тип транспортного засобу - «пасажирський-В» та використовується підприємством для перевезення пасажирів. Також, згідно цього свідоцтва, маса автомобіля без навантаження складає 1786 кг., а повна маса - 2700 кг. Кількість пасажирських місць - 7 без урахування місця водія.
Згідно наказу АТ «Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут «Енергопроект» № 258-К від 12.10.2016 р. ОСОБА_2 з 13.10.2016 р. прийнято на посаду водія автотранспортних засобів АТ «Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут «Енергопроект» (а.с. 8).
Згідно наказу АТ «Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут «Енергопроект» № 37 від 29.05.2018 р., зокрема, ОСОБА_2 відряджено до м. Южноукраїнськ, ВП «Южно-Українська АЕС» з 30.05.2018 р. по 01.06.2018 р. Мета відрядження - доставка співробітників інституту (а.с. 9).
Підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу, слугував висновок Інспектора роти № 1 батальйону патрульної поліції в місті Кременчук Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції лейтенант поліції Заікіна Миколи Миколайовича про те, що оскільки транспортний засіб HYNDAI H1 номерний знак НОМЕР_1 належить на праві власності АТ «Харківському науково-дослідному та проектно-конструкторському інституту «Енергопроект», яке здійснює підприємницьку діяльність з метою отримання прибутку, і цей транспортний засіб використовується цим підприємством у своїй діяльності, зазначений автомобіль підлягає обов'язковому технічному контролю, а тому керування цим транспортним засобом без проходження такого контролю є порушенням вимог п.п. 31.3 «б» ПДР України та, як наслідок, є підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Колегія суддів зазначає, що порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 р. № 1306.
Відповідно до ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Згідно з ч. ч. 1-2 ст. 35 Закону України «Про дорожній рух», транспортні засоби, що беруть участь у дорожньому русі та зареєстровані територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України, підлягають обов'язковому технічному контролю, відповідно до цієї статті.
Обов'язковому технічному контролю не підлягають: 1) легкові автомобілі усіх типів, марок і моделей, причепи (напівпричепи) до них (крім таксі та автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку), мотоцикли, мопеди, мотоколяски та інші прирівняні до них транспортні засоби - незалежно від строку експлуатації; 2) легкові автомобілі, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, вантажні автомобілі незалежно від форми власності вантажопідйомністю до 3,5 тонни, причепи до них - із строком експлуатації до двох років; 3) технічні засоби для агропромислового комплексу, визначені Законом України «Про систему інженерно-технічного забезпечення агропромислового комплексу України».
Положеннями ч. 8 цієї статті визначено, що на кожний транспортний засіб, що пройшов обов'язковий технічний контроль і визнаний технічно справним, суб'єкт проведення обов'язкового технічного контролю складає протокол перевірки його технічного стану, який видається водію транспортного засобу. У протоколі зазначається строк чергового проходження обов'язкового технічного контролю транспортного засобу відповідно до періодичності проходження, встановленої частиною восьмою цієї статті.
При цьому, порядок проведення обов'язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів визначено постановою Кабінету Міністрів України від 30.01.2012 р. № 137 (далі - Порядок № 137).
У відповідності до п. 1 Порядку № 137, порядок проведення обов'язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів (далі - Порядок) визначає процедуру проведення обов'язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів, зареєстрованих уповноваженими органами МВС (далі - транспортні засоби), за результатами якої встановлюється їх придатність до експлуатації або неможливість експлуатації, крім таких транспортних засобів: 1) легкові автомобілі усіх типів, марок і моделей, причепи (напівпричепи) до них (крім таксі та автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку), мотоцикли, мопеди, мотоколяски та інші прирівняні до них транспортні засоби - незалежно від строку експлуатації; 2) легкові автомобілі, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, вантажні автомобілі незалежно від форми власності вантажопідйомністю до 3,5 тонни, причепи до них - із строком експлуатації до двох років.
За приписами п. 3 Порядку № 137 періодичність проходження обов'язкового технічного контролю становить: для легкових автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, із строком експлуатації більше двох років - кожні два роки; для вантажних автомобілів незалежно від форми власності вантажопідйомністю до 3,5 тонни, причепів до них із строком експлуатації більше двох років - кожні два роки; для вантажних автомобілів вантажопідйомністю більше 3,5 тонни, причепів до них та таксі незалежно від строку експлуатації - щороку; для автобусів та спеціалізованих транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі, незалежно від строку експлуатації - двічі на рік.
За вимогою власника обов'язковий технічний контроль транспортного засобу, який зареєстрований в установленому порядку, але не підлягає обов'язковому технічному контролю, проводять за процедурою, визначеною цим Порядком.
Таким чином, обов'язковий технічний контроль кожні два роки проходять транспортні засоби, зокрема легкові автомобілі, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку.
У відповідності до пп. б п. 31.3 Правил дорожнього руху забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством: якщо вони не пройшли обов'язковий технічний контроль (транспортних засобів, що підлягають такому контролю).
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про автомобільний транспорт», автомобіль легковий - автомобіль, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення пасажирів з кількістю місць для сидіння не більше ніж дев'ять з місцем водія включно.
Враховуючи дані, що зазначені у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу HYNDAI H1 номерний знак НОМЕР_1 серії НОМЕР_2, виданого ВРЕР № 1 ГУ МВС України в Харківській області, колегія суддів зазначає, що належний АТ «Харківському науково-дослідному та проектно-конструкторському інституту «Енергопроект», яким керував ОСОБА_2 є легковим автомобілем, оскільки він призначений для перевезення пасажирів з кількістю місць для сидіння не більше ніж дев'ять з місцем водія включно.
Щодо посилання відповідача на те, що вказаний вище автомобіль використовується для перевезення пасажирів з метою отримання прибутку, а тому підлягає обов'язковому технічному контролю, колегія суддів зазначає наступне.
Приписами ст. 1 ст. «Про автомобільний транспорт», зокрема, визначено, що:
1) перевезення пасажирів у звичайному режимі руху - перевезення пасажирів автобусами на маршруті загального користування з дотриманням усіх зупинок, передбачених розкладом руху;
2) перевезення пасажирів в експресному режимі руху - перевезення пасажирів автобусами на маршруті загального користування, на якому є звичайний режим руху, з дотриманням зупинок, кількість яких за розкладом руху не перевищує 25 % кількості зупинок при звичайному режимі руху;
3) перевезення пасажирів у режимі маршрутного таксі - перевезення пасажирів на міському чи приміському автобусному маршруті загального користування за розкладом руху, в якому визначається час відправлення автобусів з початкового та кінцевого пунктів маршруту з висадкою і посадкою пасажирів чи громадян на їхню вимогу на шляху прямування автобуса в місцях, де це не заборонено правилами дорожнього руху;
4) перевезення пасажирів легковим автомобілем на замовлення - перевезення пасажирів легковим автомобілем загального призначення, замовленим юридичною або фізичною особою з укладанням письмового договору на кожну послугу чи на обумовлений термін обслуговування, у якому визначають умови обслуговування, вартість послуги, термін її виконання та інші положення за домовленістю сторін;
5) послуга з перевезення пасажирів чи вантажів - перевезення пасажирів чи вантажів транспортними засобами на договірних умовах із замовником послуги за плату.
Враховуючи те, що 30.05.2018 р. ОСОБА_2 здійснював перевезення працівників АТ «Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут «Енергопроект» на автомобілі, який належить цьому підприємству, перевезення пасажирів у такий спосіб не може вважатися перевезенням пасажирів з метою отримання прибутку, в розумінні приписів Порядку № 137. Доказів того, що позивачем за здійснення ним перевезення працівників підприємства був отриманий будь-який прибуток, матеріали справи не містять та відповідачами по справі таких доказів не надано. Сам по собі факт належності вказаного вище транспортного засобу суб'єкту господарювання не є свідченням того, що цей транспортний засіб використовувався для перевезення пасажирів саме з метою отримання прибутку, оскільки до видів діяльності АТ «Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут «Енергопроект» не відноситься діяльність у сфері надання послуг з пасажирських перевезень.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про недоведеність відповідачем факту використання позивачем автомобілю для перевезення пасажирів з метою отримання прибутку, та як наслідок, необхідності проходження транспортним засобом обов'язкового технічного контролю, що в свою чергу виключає наявність підстав для притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за порушення п. 31.3 б Правил дорожнього руху.
Враховуючи наведене, доводи відповідача про правомірність постанови та наявність складу порушення у діях ОСОБА_2 є помилковими.
Відповідно до ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи те, що рішення Богодухівського районного суду Харківської області від 12.11.2018 року по справі № 613/883/18 прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права, колегія суддів не виявила підстав для її скасування.
Керуючись ст. ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326, 327 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Інспектора роти № 1 батальйону патрульної поліції в місті Кременчук Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Заікіна Миколи Миколайовича на рішення Богодухівського районного суду Харківської області від 12.11.2018 року по справі № 613/883/18 - залишити без задоволення.
Рішення Богодухівського районного суду Харківської області від 12.11.2018 року по справі № 613/883/18 за позовом ОСОБА_2 до Інспектора роти №1 батальйону патрульної поліції в місті Кременчук Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції лейтенант поліції Заікіна Миколи Миколайовича, Управління патрульної поліції у м. Кременчук Департаменту патрульної поліції, третя особа Акціонерне товариство «Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут «Енергопроект» про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення в справі про адміністративне правопорушення - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та відповідно до ч. 3 ст. 272 КАС України оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя (підпис)Н.С. Бартош
Судді(підпис) (підпис) А.М. Григоров Л.В. Тацій
Повний текст постанови складений 06.02.2019 року