Справа № 826/5629/17 Суддя (судді) першої інстанції: Келеберда В.І.
29 січня 2019 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Безименної Н.В.
суддів Аліменка В.О. та Кучми А.Ю.
за участю секретаря судового засідання Цюпка Б.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Офісу великих платників ДФС, державного підприємства «Вугілля України» на рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 17 вересня 2018 року (повний текст складено 17 вересня 2018 року) у справі за адміністративним позовом державного підприємства «Вугілля України» до Державної фіскальної служби України, Офісу великих платників ДФС, третя особа - Міністерство фінансів України про зобов'язання вчинити дії,-
Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом до Державної фіскальної служби України, Офісу великих платників податків ДФС, в якому просив зобов'язати Державну фіскальну службу України надати технічну можливість здійснення реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних виписаних позивачем за період з липня 2015 року по травень 2016 року на суму ПДВ визначену відповідно до п.9 ст.2001 ПК України, а саме: 27539104,06 грн. та 7790555,75 грн.
Рішенням Окружного адміністративного суду м.Києва від 17 вересня 2018 року адміністративний позов задоволено частково, зобов'язано Державну фіскальну службу України надати ДП «Вугілля України» технічну можливість здійснення реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних виписаних позивачем за період з липня 2015 року по травень 2016 року на суму ПДВ визначену відповідно до п.9 ст.2001 ПК України, а саме: 27539104,06 грн. та 1190981,75 грн. Відмовлено в задоволенні решти позовних вимог.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, Офіс великих платників податків ДФС подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю. На думку апелянта, судом першої інстанції порушено норми матеріального права. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що податковим органом збільшено показник позивача «?ПопРах» на суму 6599574,00 грн., а тому висновок суду першої інстанції про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог є безпідставним.
Позивач також подав апеляційну скаргу, в якій просить частково скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі. На думку скаржника, судом першої інстанції безпідставно зменшено суму, на яку позивач має право здійснити реєстрацію податкових накладних. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що часткове врахування Державною фіскальною службою України в СЕА ПДВ суми у розмірі 6599574,00 грн. не мало наслідком надання технічної можливості позивачу здійснити реєстрацію податкових накладних на вказану суму в ЄРПН.
Державна фіскальна служба України подала відзив на апеляційну скаргу ДП «Вугілля України», в якому просила залишити її без задоволення, зазначаючи, що показник позивача «?ПопРах» було збільшено на суму 6599574,00 грн., а тому вимоги апеляційної скарги позивача щодо скасування рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог є безпідставними.
Міністерство фінансів України відзиви на апеляційні скарги не подавало, жодні письмові пояснення третьої особи в матеріалах справи відсутні.
Третя особа, будучі повідомлена про день, час і місце розгляду справи належним чином, у судове засідання не з'явилася.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Офісу великих платників податків ДФС задоволенню не підлягає, а апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що ДП «Вугілля України» є юридичною особою та перебуває на податковому обліку як платник податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію юридичної особи серії А00 №021322 (а.с.90) та свідоцтвом №100331528 про реєстрацію платника податку на додану вартість (а.с.92).
ДП «Вугілля України» подавало до контролюючого органу податкові декларації з податку на додану вартість за звітні податкові періоди липень-грудень 2015 року, січень-травень грудень 2016 року, які були доставлені до районного рівня та прийняті ДФС України, що підтверджується квитанціями №2 (а.с.43-89), за якими сума до сплати за податковими зобов'язанням з ПДВ за період з 01 липня 2015 року по 31 грудня 2016 року становить 210191844,00 грн.
Наявними в матеріалах справи банківськими виписками по рахунку позивача на суму 2000000,00 грн. та 2305,06 грн. (а.с.35, 38) та платіжними дорученнями від 11 лютого 2016 року №189 на суму 7000000,00 грн. (а.с.36), від 29 лютого 2016 року №283 на суму 1500000,00 грн. (а.с.37), від 18 березня 2016 року №401 на суму 1800000,00 грн. (а.с.39), від 31 травня 2016 року №53 на суму 1000000,00 грн. (а.с.40) та від 29 червня 2016 року №145 на суму 68000,00 грн. (а.с.41) підтверджується сума перерахованих до бюджету котів у розмірі 13170305,06 грн.
Відповідно до витягу щодо сум податку, на яку платник податку на додану вартість має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних з системи електронного адміністрування ПДВ №24330243 від 24 квітня 2017 року (а.с.31) загальна сума перевищення податкових зобов'язань, зазначених платником податку у поданих контролюючому органу податкових деклараціях з податку, суми податку, зазначеної у складених таким платником податкових накладних, зареєстрованих в Реєстрі становить 224360643,00 грн.
З наведеного позивачем розрахунку суми, на яку ДП «Вугілля України» має право здійснити реєстрацію ПН, відповідно до п.9 ст.2001 ПК України станом на 24 квітня 2017 року (ас30) така сума складає 27539104,06 грн. (224360643,00 грн. - 210191844,00 + 13170305,06 грн.).
Листом від 04 квітня 2016 року №0430/02 «Щодо зарахування оплати ПДВ на електронний рахунок» (а.с.25) позивач повідомив Міжрегіональне головне управління ДФС - Центральний офіс з обслуговування великих платників податків, що ДП «Вугілля Україна» провело розрахунки по субвенції відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 04 червня 2015 року №375, в результаті яких на погашення заборгованості з ПДВ в грудні 2015 року було перераховано 7790555,75 грн. на спеціальний рахунок бюджету №31114068799011 у ГУ ДКСУ у м.Києві за відповідними платіжними дорученнями, однак до цього часу наведена сума не відображена не електронному ПДВ-рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ та не збільшило суму податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в ЄРПН.
Листом від 15 лютого 2017 року №3131/6/99-99-12-03-01-15 (а.с.29) ДФС України підтвердило отримання від Державної казначейської служби України інформацію щодо зарахування до бюджету суми ПДВ від ДП «Вугілля Україна» в розмірі 7790777,75 грн.
Податковий кодекс України був доповнений п.9 ст.2001, яка набула чинності 01 січня 2017 року, внаслідок чого позивач набув права зареєструвати податкові накладні, та з метою реалізації такого права ДП «Вугілля Україна» звернулось до Офісу великих платників податків ДФС, Державної фіскальної служби України з листами від 12 січня 2017 року №0007/02 (а.с.13) та від 16 січня 2017 року №0009/06 (а.с.16) відповідно щодо підтвердження права платників ПДВ на реєстрацію податкових накладних незареєстрованих в ЄРПН та складених в період з 01 липня 2015 року по 31 травня 2016 року на суму, розраховану відповідно до п.9 ст. ст.2001 ПК України та повідомити механізм реалізації такого права.
Листами ДФС України від 10 лютого 2017 року №2737/6/99-99-15-07-02-15 (а.с.18) та Офісу великих платників податків ДФС від 14 лютого 2017 року №8512/10/29-10-01-03-11 (а.с.20) позивача повідомлено, що Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року №569, Порядок ведення ЄРПН затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 та після внесення змін до відповідних нормативно-правових актів, які регламентують питання електронного адміністрування податку на додану вартість та реєстрації податкових накладних в ЄРПН, буде забезпечено можливість реєстрації податкових накладних в ЄРПН з урахуванням п.2001.9 ст.2001 ПК України.
За наслідком спроби здійснення реєстрації податкових накладних в ЄРПН позивачем було отримано квитанції №1 від 24 квітня 2017 року (а.с.32-34) за якими податкові накладні не прийнято - виявлено помилки: документ не може бути прийнятий - порушено вимоги п.120.2 ст.120 ПК України, а саме: дата реєстрації не може перевищувати 180 календарних днів з дати складання. Податкову накладну виписано за минулий період.
Вважаючи протиправною бездіяльність Державної фіскальної служби України в частині не забезпечення технічної можливості здійснення реєстрації податкових накладних відповідно до п.2001.9 ст.2001 ПК України, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Суд першої інстанції, частково задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку, що станом на час вирішення справи порядок врахування сум визначених відповідно до п.2001.3 ст.2001 ПК України у системі електронного адміністрування податку встановлений Кабінетом Міністрів України, а доводи відповідачів щодо відсутності механізму реалізації п.2001.9 ст.2001 ПК України є необґрунтованими.
За наслідками перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Конституцією України, Податковим кодексом України (в редакції, що була чинною на час спірних правовідносин), який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
В силу вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до п.201.1 ст.201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» від 21 грудня 2016 року №1797-VIII були внесені зміни до Податкового кодексу України, які набрали чинності 01 січня 2017 року
Пунктом 2001.3 ст.2001 ПК України (в редакції, що набрала чинності 01 січня 2017 року) передбачено, що платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку (?Накл), обчислену за такою формулою:
?Накл = ?НаклОтр + ?Митн + ?ПопРах + ?Овердрафт - ?НаклВид - ?Відшкод - ?Перевищ,
де:
?НаклОтр - загальна сума податку за отриманими платником податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, податковими накладними, складеними платником податку відповідно до пункту 208.2 статті 208 цього Кодексу та зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, та розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних;
?Митн - загальна сума податку, сплаченого платником при ввезенні товарів на митну територію України;
?ПопРах - загальна сума поповнення з поточного рахунку платника податку рахунка в системі електронного адміністрування податку, в тому числі рахунків у системі електронного адміністрування податку платника - сільськогосподарського підприємства, що обрало спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу, зазначених у підпунктах "а" - "в" пункту 2001.2 цієї статті.
Під час розрахунку показника ?ПопРах також враховується сума коштів у разі проведення органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, розрахунків платника податку з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до Закону України про Державний бюджет України в рахунок погашення заборгованості з податку. При цьому для поповнення рахунка в системі електронного адміністрування податку враховується в межах проведених розрахунків з податку сума зменшення залишку узгоджених податкових зобов'язань такого платника податку, не сплачених до бюджету, строк сплати яких настав, що обліковується органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, до виконання в повному обсязі за коригуючими реєстрами.
Порядок та строки врахування таких сум у системі електронного адміністрування податку встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було перераховано на спеціальний рахунок бюджету заборгованість з ПДВ в грудні 2015 року у розмірі 7790555,75 грн., інформація про наведену суму була отримана ДФС України від Державної казначейської служби України, що підтверджується листом ДФС України від 15 лютого 2017 року №3131/6/99-99-12-03-01-15 (а.с.29).
Таким чином, відповідна сума в розмірі 7790555,75 грн. підлягала до зарахування у ?ПопРах, яка мала бути врахована при визначенні суми на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні в ЄРПН.
Відповідно до листа ДФС України від 24 жовтня 2017 року №23989/6/99-99-12-03-01-15 (а.с.187), на підставі інформації про проведення розрахунків, отриманої від Казначейства, ДФС проаналізувало інформацію на відповідність щодо сум «клірингів» у сумі зменшення залишку узгоджених податкових зобов'язань платників податку, не сплачених до бюджету, строк сплати яких настав, що обліковувалися органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів та 17 травня 2017 року ДФС України надіслало Казначейству коригуючий реєстр по ДП «Вугілля України» на суму 6599574,00 грн.
Таким чином, ДФС України збільшено значення показника ДП «Вугілля Україна» ?ПопРах на суму 6599574,00 грн., проте не враховано 1190981,75 грн. залишку.
Разом з тим, листом від 27 липня 2018 року №31631/10/28-10-41-05-15 Офіс великих платників податків ДФС повідомив позивача, що під час формування реєстру платіжних доручень щодо зарахування розрахунків (клірингів), виникла помилка з технічних причин, якою не враховано сплату по платіжному дорученню від 30 грудня 2015 року №25 (на суму 1207208,57).
Таким чином, позивач має право на врахування у показнику ?ПопРах суми 1190981,75 грн., в той час, не відображення цієї суми при розрахунку ?Накл відбулось внаслідок технічної помилки, яка сталась з боку контролюючого органу та не залежала від позивача, а тому така сума має підлягає врахуванню при визначенні суми, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні в ЄРПН.
Відповідно до п.2001.9 ст.2001 ПК України якщо у платника податку загальна сума податкових зобов'язань, зазначених ним у поданих податкових деклараціях з урахуванням уточнюючих розрахунків до них, перевищує суму податку, що міститься в складених таким платником податкових накладних та розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних (?Перевищ), а сума, визначена пунктом 2001.3 ст2001 цього Кодексу (?Накл), є недостатньою для реєстрації таким платником податкової накладної або розрахунку коригування до такої податкової накладної за звітні періоди виникнення такого перевищення, платник податку має право зареєструвати податкову накладну або розрахунок коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку, що дорівнює значенню показника ?Перевищ, зменшеного на суму задекларованих до сплати податкових зобов'язань за періоди починаючи з 1 липня 2015 року (включаючи податкові зобов'язання, які були сплачені платником податку, та податкові зобов'язання, які не були сплачені платником податку) та збільшеного на значення показника ?ПопРах незалежно від значення показника ?Накл, визначеного відповідно до пункту 200 1.3 цієї статті.
Платник податку має право зареєструвати в порядку, визначеному абзацом першим цього пункту, тільки податкові накладні за звітні періоди, в яких виникло перевищення податкових зобов'язань, зазначених платником у поданих податкових деклараціях з урахуванням уточнюючих розрахунків до них, над сумою податку, що міститься в складених таким платником податкових накладних та розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних (?Перевищ).
Беручи до уваги, що розмір показника ?Перевищ становить 27539104,06 грн. та розраховується із різниці загальної суми перевищення податкових зобов'язань позивача (224360643,00 грн.) і суми податкових зобов'язань з ПДВ визначеної згідно з податковими деклараціями з податку на додану вартість за звітні податкові періоди липень-грудень 2015 року, січень-травень грудень 2016 року (210191844,00 грн.) збільшеної на суму перерахованих до бюджету котів (13170305,06 грн.), враховуючи, що відповідні розрахунки підтверджуються матеріалами справи та не заперечуються відповідачами, колегія суддів доходить висновку, що позивач має право на реєстрацію податкових накладних в ЄРПН на суму 27539104,06 грн., встановлену п.2001.9 ст.2001 ПК України.
У своєму листі від 29 травня 2017 року №11544/6/9999150302-15 (а.с.137) ДФС України підтвердило, що нормами ПК України забезпечено право платника ПДВ на реєстрацію податкових накладних в ЄРПН на суму, встановлену п.2001.9 ст.2001 ПК України, у разі наявності у платника підстав, визначених вказаним пунктом ПК України.
Колегія суддів звертає увагу, що постановою Кабінету Міністрів України від 19 липня 2017 року №536 було внесено зміни до Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року №569, внаслідок яких доповнено Порядок пунктом 91 такого змісту:
« 91. Якщо у платника податку загальна сума податкових зобов'язань, зазначених ним у поданих податкових деклараціях з урахуванням уточнюючих розрахунків, перевищує суму податку, що міститься в складених таким платником податкових накладних та розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Реєстрі (?Перевищ), а сума податку ?Накл), визначена відповідно до пункту 9 цього Порядку, є недостатньою для реєстрації таким платником податкової накладної або розрахунку коригування до такої податкової накладної за звітні (податкові) періоди виникнення зазначеного перевищення, платник податку має право зареєструвати податкову накладну або розрахунок коригування в Реєстрі на суму податку, що дорівнює значенню показника ?Перевищ, зменшеного на суму задекларованих до сплати податкових зобов'язань за періоди починаючи з 1 липня 2015 р. (включаючи податкові зобов'язання, які були сплачені платником податку, та податкові зобов'язання, які не були сплачені платником податку) та збільшеного на значення показника ?ПопРах незалежно від значення показника ?Накл, визначеного відповідно до пункту 9 цього Порядку.
Платник податку має право зареєструвати в порядку, визначеному абзацом першим цього пункту, тільки податкові накладні за звітні (податкові) періоди, в яких виникло перевищення податкових зобов'язань, зазначених платником податку у поданих податкових деклараціях з урахуванням уточнюючих розрахунків до них, над сумою податку, що міститься в складених таким платником податкових накладних та розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Реєстрі (?Перевищ).».
Таким чином, Кабінетом Міністрів України було внесено відповідні зміни до нормативно-правового акту, яким регламентовано питання електронного адміністрування податку на додану вартість.
В той же час, при наступній спробі реєстрації податкової накладної №196 від 31 грудня 2016 року, позивачем було отримано квитанцію №1 від 15 серпня 2017 року (а.с.156), згідно з якою податкову накладну не прийнято - виявлено помилки: документ не може бути прийнятий - порушено вимоги п.120.2 ст.120 ПК України, а саме: дата реєстрації не може перевищувати 180 календарних днів з дати складання. Податкову накладну виписано за минулий період.
Постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року №341 внесено зміни до Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246, виклавши його у новій редакції, відповідно до п.12 якого після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, зокрема, наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 2001.3 і 2001.9 статті 2001 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.);
Листом ДФС України від квітня 2018 року №13816/6/99-99-12-03-01-15 (а.с.202) повідомило позивача, що в ДФС тривають роботи по доопрацюванню системи електронного адміністрування ПДВ в частині обрахунку суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в ЄРПН, з метою реалізації вимог п.2001.9 ст.2001 ПК України та після доопрацювання системи електронного адміністрування ПДВ планується надати можливість платнику податку переглядати в Електронному кабінеті реєстр операцій з показниками формули, за якою обчислюється сума податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в ЄРПН, або за запитом отримати витяг про розмір такої суми ті її складових.
Таким чином, незважаючи на визначення права платників податків реєструвати податкові накладні за звітні (податкові) періоди, в яких виникло перевищення податкових зобов'язань в ЄРПН на суму показника ?Перевищ, що встановлено п.2001.9 ст.2001 ПК України, яка набрала чинності 01 січня 2017 року, та внесені зміни до Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість постановою Кабінету Міністрів України від 19 липня 2017 року №536, яка набрала чинності 22 липня 2017 року, і до Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року №341, яка набрала чинності 20 травня 2017 року, а також на погашення позивачем заборгованості з ПДВ в грудні 2015 року в сумі 7790555,75 грн., яка відповідно до п.2001.3 ст.2001 ПК України підлягає врахування у показнику ?ПопРах, Державною фіскальною службою України до цього часу не реалізовано технічної можливості реєстрації податкових накладних в ЄРПН з урахуванням наведених норм податкового законодавства, що регулює спірні правовідносини, чим порушено права позивача на реєстрацію податкових накладних та/або розрахунків коригування в ЄРПН, на суму 7790555,75 грн. (п.2001.3 ст.2001 ПК України) та на суму 27539104,06 грн. (п.2001.9 ст.2001 ПК України).
Наведене свідчить про наявність протиправної бездіяльності контролюючого органу в частині не забезпечення позивачу технічної можливості реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в ЄРПН з зазначених підстав, оскільки відповідне право надано позивачу з 01 січня 2017 року та неможливість забезпечення реалізації такого права з боку держаного органу не може бути визнана законною та правомірною, а доводи відповідачів стосовно відсутності механізму реалізації пунктів 2001.3 і 2001.9 ст.2001 ПК України є необґрунтованими.
В той же час, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог в частині зобов'язання Державної фіскальної служби України надати ДП «Вугілля України» технічну можливість здійснення реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних виписаних позивачем за період з липня 2015 року по травень 2016 року на суму ПДВ визначену відповідно до п.9 ст.2001 Податкового кодексу України у розмірі 6599574,00 грн., із посиланням на те, що згідно з листом Державної фіскальної служби України від 24 жовтня 2017 року №23989/6/99-99-12-03-01-15 (а.с.187) наведена сума врахована у показник ДП «Вугілля Україна» ?ПопРах, оскільки зарахування такої суми до показника ??ПопРах не спростовує того факту, що позивача було позбавлено можливості зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в ЄРПН на зазначену суму, чим порушено права позивача, які підлягають захисту в судовому порядку.
З огляду на викладені обставини, за результатами розгляду апеляційних скарг, з урахуванням наведених норм права, враховуючи, що матеріалами справи в повній мірі доведено наявність у ДП «Вугілля Україна» права на реєстрацію податкових накладних та/або розрахунків коригування в ЄРПН на суми 27539104,06 грн. та 7790555,75 грн. відповідно до пунктів 2001.3 і 2001.9 ст.2001 ПК України, колегія суддів доходить висновку про наявність підстав для зобов'язання ДФС України надати ДП «Вугілля України» технічну можливість здійснення реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних виписаних позивачем за період з липня 2015 року по травень 2016 року на суму ПДВ визначену відповідно до п.п.3, 9 ст.2001 ПК України на суми 27539104,06 грн. та 7790555,75 грн.
На підставі вищенаведеного, колегія суддів вважає, що невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи призвели до неправильного вирішення справи в частині, у зв'язку з чим рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині відмови в задоволенні позовних вимог з ухваленням в цій частині нової постанови про їх задоволення.
Керуючись ст.ст.243, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Офісу великих платників ДФС - залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу державного підприємства «Вугілля України» - задовольнити.
Рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 17 вересня 2018 року - скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо зобов'язання Державної фіскальної служби України надати державному підприємству «Вугілля України» технічну можливість здійснення реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних виписаних позивачем за період з липня 2015 року по травень 2016 року на суму ПДВ визначену відповідно до п.9 ст.2001 Податкового кодексу України у розмірі 6599574,00 грн., та прийняти в цій частині нову постанову, про задоволення позову.
Зобов'язати Державну фіскальну службу України надати державному підприємству «Вугілля України» технічну можливість здійснення реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних виписаних позивачем за період з липня 2015 року по травень 2016 року на суму ПДВ визначену відповідно до п.9 ст.2001 Податкового кодексу України, а саме 6599574,00 грн.
В іншій частині рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 17 вересня 2018 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів, з урахуванням положень ст.329 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Повний текст постанови виготовлено 04 лютого 2018 року.
Головуючий суддя Н.В.Безименна
Судді В.О.Аліменко
А.Ю.Кучма