24 січня 2019 року м. Дніпросправа № 160/7347/18
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Дурасової Ю.В.,
суддів: Божко Л.А., Іванова С.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.10.2018 (головуючий суддя Кучма К.С.)
у справі за позовом ОСОБА_1 до відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконкому Криворізької міської ради про визнання протиправними дій та скасування постанови, -
Позивач, ОСОБА_1, звернувся 02.10.2018 року до суду з адміністративним позовом до відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконкому Криворізької міської ради, в якому просив:
- визнати дії Відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконкому Криворізької міської ради щодо проведення перевірки та притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності протиправними;
- скасувати постанову від 21.09.2018 року 21-кр/17/23-52/1629 відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконкому Криворізької міської ради.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.10.2018 позовну заяву повернуто позивачеві. Свою позицію суд першої інстанції обґрунтував тим, що позивачем в одній позовній заяві заявлено декілька позовних вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства та об'єднання яких не допускається в одне провадження.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, позивачем подана апеляційна скарга, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувану ухвалу та направити позов для розгляду до окружного адміністративного суду. Зазначає, що суд першої інстанції не прийняв до уваги ч. 3 ст. 21 КАС України, відповідно до якої якщо справа щодо однієї з вимог підсудна окружному адміністративному суду, а щодо іншої вимоги (вимог) - місцевому загальному суду як адміністративному суду, таку справу розглядає окружний адміністративний суд.
Представником відповідача подано до суду відзив на апеляційну скаргу, згідно якого просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін. Посилається на те, що позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду не за підсудністю, оскільки питання оскарження притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення вирішуються місцевим загальним судом як адміністративним, про що правильно зазначив окружний суд.
Колегія суддів апеляційної інстанції, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги, дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що суд першої інстанції до даних правовідносин застосував приписи ч. 5 ст. 172 КАС України, п.6 ч.4 ст. 169 КАС України.
А саме, висновок суду першої інстанції ґрунтується на тому, що Кодексом адміністративного судочинства України не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, щодо яких законом визначена виключна підсудність різним судам, та те, що позивачем порушено правила об'єднання позовних вимог.
Натомість, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що процесуальний Заков вказує на недопустимість об'єднання кількох вимог, щодо яких законом визначена виключна підсудність різним судам.
Однак, в даному позові не зазначені вимоги, визначені виключною підсудністю.
Так, виключна підсудність визначена статтею 27 КАС України.
Водночас, частиною першою статті 21 КАС України передбачено, що позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов'язані між собою.
В розумінні п. 23 ч. 1 ст. 4 КАС України похідна позовна вимога - вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Приписами частини 1 статті 172 КАС України визначено, що в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
При цьому, колегія суддів апеляційної інстанції зауважує, що пов'язаність вимог вказує на те, що вони зумовлені одними й тими же відносинами та/або спрямовані до одного відповідача. При розгляді кількох пов'язаних між собою вимог важливо встановити їхній взаємозв'язок, належність до адміністративної юрисдикції та підсудність одному адміністративному суду.
Відповідно до приписів пункту 1 частини першої статті 20 КАС України, місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні, зокрема, адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
При цьому, згідно з ч. 2 ст. 20 КАС України, окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи, крім визначених частиною першою цієї статті.
Натомість, в силу ч. 3 ст. 21 КАС України, якщо справа щодо однієї з вимог підсудна окружному адміністративному суду, а щодо іншої вимоги (вимог) - місцевому загальному суду як адміністративному суду, таку справу розглядає окружний адміністративний суд.
Отже, процесуальним законом визначена можливість розгляду двох пов'язаних вимог саме окружним судом (в разі, якщо одна з вимог підсудна окружному адміністративному суду, а інша - місцевому).
Таким чином, позивач може звернутися, зокрема, до окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій об'єднано декілька вимог, однак ці вимоги мають бути пов'язані між собою підставою виникнення або поданими доказами.
В даному випадку, вирішення питання у справах про притягнення до адміністративної відповідальності, підлягає розгляду місцевим загальним судом як адміністративним. Проте, вирішення питання про визнання протиправними дії щодо проведення перевірки, підлягає розгляду окружним адміністративним судом, оскільки відповідно до п.1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно - правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності.
Як вбачається зі змісту прохальної частини позовної заяви, позовна вимога про притягнення до адміністративної відповідальності, яка підсудна місцевому загальному суду як адміністративному суду, та інші позовні вимоги, які підсудні окружному адміністративному суду, пов'язані між собою, оскільки постанова про накладення штрафу була прийнята на підставі спірної перевірки.
Також, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що розгляд кількох взаємопов'язаних вимог в одному процесі сприяє більш швидкому і правильному вирішенню справ та усуває можливість винесення суперечливих судових рішень.
Отже, враховуючи встановлені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність у суду першої інстанції підстав для повернення позовної заяви.
Таким чином, ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню на підставі ст. 320 КАС України, а справа направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст.ст. 311, 312, 320, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.10.2018 - задовольнити.
Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.10.2018 - скасувати.
Справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Повний текст постанови складено 28.01.2019.
Головуючий суддя Ю.В. Дурасова
суддя Л.А. Божко
суддя С.М. Іванов