06 лютого 2019 р.м.ОдесаСправа № 821/1221/18
Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Дубровна В.А.
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду
у складі: головуючої судді - Шевчук О.А.,
суддів: Бойка А.В., Осіпова Ю.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Шкіряний завод "Платан ЛТД" на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2018 року, прийняте у відкритому судовому засіданні о 12:13 год за правилами спрощеного позовного провадження в м.Херсоні, по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Шкіряний завод "Платан ЛТД" до Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання дій протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення,
В червні 2018 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача, в якому просив визнати протиправними дії Головного управління ДФС у Херсонській області з проведення 22.09.2017 р. камеральної перевірки з питань своєчасності сплати узгодженої суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість ТОВ "Шкіряний завод "Платан ЛТД", зобов'язати Головне управління ДФС у Херсонській області, код ЄДРПОУ 39394259, утриматися від вчинення дії по збільшенню суми грошового зобов'язання у вигляді нарахування штрафних санкцій до товариства з обмеженою відповідальністю "Шкіряний завод "Платан ЛТД", при самостійній сплаті суми податкового зобов'язання, зазначені у поданій ним податковій декларації, з моменту винесення судового рішення та скасувати податкове повідомлення-рішення №0053141201 від 11.10.2017 р.
В обґрунтування позовних вимог зазначалось, що при проведені камеральної перевірки відповідачем не дотримано процедури, визначеної Податковим кодексом України. Позивач вважає, що оскаржуваними діями відповідача при проведенні камеральної перевірки та оскаржуваним рішенням, позивач був двічі притягнутий до відповідальності за одне і те саме порушення, що суперечить ст. 61 Конституції України, оскільки співпадають охоплений камеральною перевіркою період та період, за який зазначений у позовній заяві про стягнення податкового боргу.
Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2018 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивач надав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на те, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції, як таке, що суперечить вимогам чинного законодавства та задовольнити адміністративний позов в повному обсязі. Доводами апеляційної скарги зазначено, що своєчасність сплати податкових повідомлень - рішень від 23.02.2017 р. № 0001221201, № 0001211201, податкового повідомлення-рішення від 10.02.2017 р. № 0001201201 встановлена постановою Одеського апеляційного адміністративного суду у справі № 821/1193/17 від 04 квітня 2018 р., яка набрала законної сили, проте вказане судове рішення відповідачем не виконано, що підтверджується наданою відповідачем до матеріалів справи інтегрованою карткою ТОВ "Шкіряний завод "Платан ЛТД", згідно якої облік податкових зобов'язань позивача не відкоригований з урахуванням вказаного судового рішення, яким фактично встановлено, що позивачем погашено податковий борг станом 01 жовтня 2017 р. При цьому, позивач, відмічає, що у серпні 2017 р. відповідач зарахував сплачені підприємством поточні платежі в погашення вищевказаного податкового боргу, що також свідчить про протиправність вказаного рішення відповідача, оскільки користуючись правом відповідно до п. 9 ст. 87 ПК України, відповідач формує на власний розсуд інтегровану (облікову) картку позивача за платежем податок на додану з юридичних осіб, в яку вносить завідомо неправдиві відомості з питання своєчасності сплати податкового зобов'язання та збільшує суму грошового зобов'язання, чим порушує право позивача мирно володіти майном і як наслідок позивач є стійким боржником. При цьому, позивач вказує, що дані до матеріалів справи платіжні доручення з відмітками банку свідчать про факт своєчасної сплати ТОВ "Шкіряний завод "Платан ЛТД" сум податкових зобов'язань по податковій декларації з ПДВ за січень 2017 року від 17.02.2017 №9022819609 та уточнюючому розрахунку № 9044842540 від 20.03.2017 р., а тому висновки контролюючого органу про наявність заборгованості у платника податків перед бюджетом є неправомірними і як наслідок платник податку звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі такого податку до бюджету.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначив, щодо посилання позивача на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 04.04.2018 р. у справі № 821/1193/17, то судом було встановлено факт сплати податкового боргу, проте питання своєчасності його погашення у цій справі, судом не досліджувалося, а тому підстави для визнання протиправними дій податкового органу, щодо проведення камеральної перевірки - відсутні. Щодо вимоги позивача про зобов'язання податкового органу утриматися від вчинення дій по збільшенню суми грошового зобов'язання у вигляді нарахування штрафних санкцій, приписи ст. 126 ПК України передбачають обов'язок податкового органу до вчинення таких дій, і жодних виключень не передбачено. Щодо вимоги позивача про скасування податкового повідомлення - рішення від 11.10.2017 р. № 0053141201, то відповідач вказує, що це питання вже було предметом судового розгляду, за наслідками якого постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 13.12.2017 р. у справі № 821/1750/17, залишеною без змін постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 15.03.2018р., у задоволенні позову ТОВ "Шкіряний завод "Платан - ЛТД" відмовлено.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.263 КАС України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо: оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Згідно з ч.1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Як вбачається з матеріалів справи, судом першої інстанції справу було розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому.
Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, 22.09.2017 р. ГУ ДФС у Херсонській області проведено камеральну перевірку з питань своєчасності сплати податку на додану вартість платником ТОВ "Шкіряний завод "Платан ЛТД" по податковій декларації з ПДВ за січень 2017 року від 17.02.2017 р. № 9022819609, по уточнюючому розрахунку від 20.03.2017 р. № 90448425402 (за січень 2017 року), по податковому повідомленню-рішенню ( форма "Ш") від 23.02.2017 р. №0001211201, податковому повідомленню-рішенню ( форма "Н") від 23.02.2017 р № 0001201201, за результатами якої складено акт від 22.09.2017 р. № 1984/21-22-12-01/00307974.
Висновками даної перевірки є порушення ТОВ "Шкіряний завод "Платан ЛТД", зокрема, термінів сплати грошового зобов'язання з податку на додану вартість протягом строків, визначених п.57.1, п.57.3 ст.57 ПК України, по
1) декларації з ПДВ за січень 2017 року від 17.02.2017 р. № 9022819609 строк сплати - 02.03.2017 р., фактично сплачено - 28.08.2017 р., погашена сума податкового боргу - 25 072,85 грн., кількість днів затримки - 179,
2) по уточнюючому розрахунку від 20.03.2017 р. № 90448425402 (за січень 2017 року) строк сплати - 20.03.2017 р., фактично сплачено - 28.08.2017 р., погашена сума податкового боргу - 683,00 грн., кількість днів затримки - 161;
3) по податковому повідомленню-рішенню ( форма "Н") від 23.02.2017 р. № 0001201201 строк сплати - 31.03.2017 р., фактично сплачено - 28.08.2017 р., погашена сума податкового боргу - 54 979,55 грн., кількість днів затримки - 150,
4) по податковому повідомленню-рішенню ( форма "Ш") від 23.02.2017 р. №0001211201 строк сплати - 31.03.2017 р., фактично сплачено - 28.08.2017 р., погашена сума податкового боргу - 4 044,60 грн., кількість днів затримки - 150.
Отже, склад податкового правопорушення доводиться податковим органом на підставі висновку про несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість, зокрема,
- за податковою декларацією з ПДВ за січень 2017 року від 17.02.2017 р. № 9022819609;
- за уточнюючим розрахунком від 20.03.2017 р. № 90448425402 (за січень 2017 року);
- за податковим повідомленням-рішенням (форма "Н") від 23.02.2017 р № 0001201201;
- за податковим повідомленням-рішенням (форма "Ш") від 23.02.2017 р. №0001211201
Згідно пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України (у редакції, що діяла на момент проведення перевірки) у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, серед іншого, при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Податкове повідомлення-рішення є способом реалізації податковим органом владних управлінських функцій.
На підставі вказаного висновків акту перевірки ГУ ДФС у Херсонській області прийнято податкове повідомлення-рішення № 0053141201 від 11.10.2017 р., яким на підставі п.126.1 ст.126 ПК України до позивача застосовано штрафні санкції в сумі 16 956,00 грн., які складають 20 % від несвоєчасно сплаченого грошового зобов'язання на загальну суму 84 780,00 грн.
Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що жодних доказів, на підтвердження обставин своєчасної сплати узгодженого податкового зобов'язання матеріали справи не містять, що підтверджує правомірність дій податкового органу по виконанню ним приписів ст.. 126 ПК України. Також суд зазначив, що предметом розгляду в адміністративній справі №821/1750/17 були вимоги позивача про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 11.10.2017 р. № 0053141201.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до положень п.75.1 ст.75 ПК України (в редакції, що діяла на час проведення перевірки) контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Згідно п.75.1.1 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України (в редакції, що діяла на час проведення перевірки) камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.
Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.
Протягом 2016 року, до внесення відповідних змін до Податкового кодексу України на підставі Закону № 1797-VIII, які набули чинності з 01 січня 2017 року, питання своєчасності та повноти сплати податків перевірялися податковим органом лише в межах проведення документальної перевірки.
Отже, зміненою редакцією вказаної норми наділено податковий орган під час проведення камеральної перевірки перевіряти інші питання, крім перевірки податкової звітності, а саме податкових декларацій (розрахунки), зокрема, питання своєчасності сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання податковий орган перевіряє виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.
З огляду на зазначені положення Податкового кодексу України, вірним є висновок суду першої інстанції стосовно необґрунтованості тверджень позивача, про відсутність у податкового органу права на проведення камеральної перевірки, своєчасності сплати самостійно визначених податкових зобов'язань з ПДВ за перевіряємий період, оскільки на момент проведення перевірки, податковий орган був наділений повноваженнями проведення камеральної перевірки з цього питання.
Таким чином, проведення в даному випадку податковим органом камеральної перевірки здійснено відповідачем у відповідності до вимог Податкового кодексу України та у межах наданих повноважень.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що згідно інтегрованої картки платника податків ТОВ "Шкіряний завод "Платан ЛТД", за платежем " податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів, робіт, послуг" за період з 01.01.2017 р. по 31.12.2017 р. вбачається, що станом на 28.08.2017 р. обліковувалась недоїмка в сумі 192 018,83 грн., яка була зменшена на склала суму недоїмки 166958,62 грн. за рахунок надходження до бюджету від платника податків коштів з рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ згідно платіжного доручення № 122397 від 28.08.2017 р. При цьому, вказані кошти були направлені на погашення недоїмки, зокрема, в сумі 25 072,85 грн. за декларацією з ПДВ за січень 2017 року від 17.02.2017 р. № 9022819609 ; в сумі 683,00 грн. по уточнюючому розрахунку від 20.03.2017 р.; в сумі 54 979,55 грн. по податковому повідомленню-рішенню ( форма "Н") від 23.02.2017 р № 0001201201; в сумі 4 044,60 грн. по податковому повідомленню-рішенню ( форма "Ш") від 23.02.2017 р. №0001211201.
Таким чином, у зв'язку із наявністю у позивача податкового боргу, податковий орган правомірно, відповідно до вимог Податкового кодексу України, здійснював зарахування коштів, сплачених товариством у рахунок погашення поточних податкових зобов'язань з ПДВ, у рахунок погашення податкового боргу, який виник раніше.
Пунктом 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України встановлено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
У випадку перенаправления контролюючим органом коштів на оплату поточних податкових зобов'язань у рахунок погашення податкового боргу, що виник раніше, у платника податків виникає недоїмка за податковими зобов'язаннями за поточні податкові періоди, яка погашається у порядку, визначеному п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України та у випадку несвоєчасного погашення якої, податковий орган нараховує штраф у розмірах, установлених ст. 126 Податкового кодексу України у залежності від терміну затримки.
При цьому, санкція норми ст. 126 Податкового кодексу України передбачає застосування до платника податків штрафу у випадку несплати ним узгодженої суми грошового зобов'язання незалежно від підстав її виникнення.
Будь-яких винятків до випадків застосування контролюючим органом норм п. 87.9 ст. 87 стаття 126 Податкового кодексу України не містить.
Аналогічна правова позиція викладена у рішенні Верховного Суду від 04 квітня 2018 року по справі №815/5491/16.
Таким чином, вірним є висновок суду першої інстанції, що відповідачем правомірно застосовано до позивача штрафні санкції відповідно до ст. 126 ПК України внаслідок несвоєчасної сплати позивачем податкового боргу.
Колегія суддів не приймає доводи апелянта, що у підприємства відсутній податковий борг згідно постанови Одеського апеляційного адміністративного суду у справі № 821/1193/17 від 04 квітня 2018 р., і як наслідок відсутність підстав для застосування відповідальності, передбаченої ст. 126 ПК України.
Судова колегія вважає, що прийняття судового рішення, яким визначено факт погашення позивачем податкового боргу, жодним чином не впливає на звільнення платника податків від відповідальності у вигляді штрафу, нарахування якого передбачено ст. 126 Податкового кодексу України, за несвоєчасну сплату узгодженої суми грошового зобов'язання.
Факт наявності у позивача податкового боргу та його сплати є встановленим фактом, що підтверджується судовим рішенням у справі № 821/1193/17, та визнається як позивачем, так і відповідачем.
Сплата податків та зборів здійснюється в готівковій або безготівковій формі, крім випадків, передбачених цим Кодексом або законами з питань митної справи (пункт 35.2 статті 35 ПК України).
Виконанням податкового обов'язку, як передбачено пунктом 38.1 статті 38 ПК України, визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Жодних доказів, на підтвердження обставин своєчасної сплати узгодженого податкового зобов'язання, матеріали справи не містять, що підтверджує правомірність дій податкового органу по виконанню ним приписів ст. 126 ПК України.
З огляду на викладене відсутні підстави вважати, що до позивача двічі застосовано відповідність за несвоєчасну сплату податкового боргу.
Також колегія суддів не приймає доводи апелянта про своєчасну сплату податкового боргу за податковою декларацією з ПДВ за січень 2017 р. та уточнюючим розрахунком, що підтверджується платіжними дорученнями з відмітками банку та неправомірністю дій відповідача, по направленню сплачених позивачем сум податку на додану вартість на погашення податкового боргу минулих періодів.
Судова колегія вважає вірним висновок суду першої інстанції, що податкове повідомлення-рішення № 0053141201 від 11.10.2017 р., було предметом судового оскарження в адміністративній справі № 821/1750/17 за позовом ТОВ "Шкіряний завод "Платан ЛТД" до ГУ ДФС у Херсонській області про визнання його протиправним та скасування, який постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 13.12.2017 р., залишеною без змін постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 15.03.2018р., у задоволенні позову ТОВ "Шкіряний завод "Платан - ЛТД" відмовлено, оскільки судами встановлено правомірність дій контролюючого органу по направленню сплачених позивачем сум податку на додану вартість на погашення податкового боргу минулих періодів та обґрунтованість застосування до позивача штрафних санкцій в сумі 16 956,00 грн. згідно податкового повідомлення-рішення від 11.10.2017 р. № 0053141201.
Частиною 4 ст. 78 КАС України, якою визначено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом, тому вказані обставини не підлягають повторному доказуванню, а тому не приймають до уваги судом при вирішенні даних спірних правовідносин.
Таким чином, предметом розгляду в адміністративній справі №821/1750/17 були вимоги позивача про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 11.10.2017 р. № 0053141201, підставою позову були неправомірні дії контролюючого органу по направленню сплачених позивачем сум податку на додану вартість на погашення податкового боргу минулих періодів.
Також вірним є рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог про зобов'язання утриматися від вчинення дії по збільшенню суми грошового зобов'язання у вигляді нарахування штрафних санкцій, оскільки резолютивна частина рішення не повинна містити приписів, що прогнозують можливі порушення з боку відповідача та зобов'язання його до вчинення чи утримання від вчинення дій на майбутнє.
Отже, у зв'язку із наявністю у позивача податкового боргу, на погашення якого були направлені кошти, сплачені позивачем в рахунок поточних податкових зобов'язань, контролюючим органом було правомірно нараховано штраф за несвоєчасну сплату податкових зобов'язань на підставі ст. 126 ПК України, а тому судом першої інстанції обґрунтовано відмовлено в задоволенні позовних вимог.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що рішення Одеського окружного адміністративного суду ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв'язку з чим підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до ч.1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Шкіряний завод "Платан ЛТД" - залишити без задоволення.
Рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2018 року - залишити без змін.
Відповідно до ст. 325-328 КАС України постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає крім випадків: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Головуюча суддя: О.А. Шевчук
Суддя: А.В. Бойко
Суддя: Ю.В. Осіпов