06 лютого 2019 р.Справа № 2040/6889/18
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Спаскіна О.А.,
Суддів: Кононенко З.О. , Мельнікової Л.В. ,
за участю секретаря судового засідання Медяник А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.10.2018 року (головуючий суддя І інстанції: Сагайдак В.В., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022) року по справі № 2040/6889/18
за позовом ОСОБА_1
до Київського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області, Державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області Владимир Я.В.
про визнання протиправною та скасування постанови,
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 05.10.2018 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до Державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області Владимир Я.В., Київського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області про визнання протиправною та скасування постанови - відмовлено повністю.
Позивач, не погодившись з даним рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що приймаючи зазначене рішення суд першої інстанції дійшов до помилкових висновків, які призвели до неправильного вирішення справи, неповно з'ясував всі обставини справи, що мають значення при вирішенні спору, невірно застосував до спірних правовідносин вимоги матеріального та процесуального права. Вказує, що оскільки відповідно до постанови про відкриття виконавчого провадження від 19.03.2018 року державним виконавцем не було зобов'язано ОСОБА_1 виконати рішення Київського районного суду м. Харкова протягом 10 робочих днів, державний виконавець не мав права виносити постанову від 08.06.2018 року про накладення штрафу в розмірі 3400 грн.
Відповідач, державний виконавець Київського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області Владимир Я.В. подав відзив на апеляційну скаргу, в якому наполягала на законності судового рішення та просив залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
В судове засідання суду апеляційної інстанції сторони не прибули, про дату, час і місце судового засідання повідомлені своєчасно та належним чином.
Відповідно до ч.2 ст. 313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
У зв'язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до вимог ч.4 ст.229 КАС України не здійснювалось.
Суд апеляційної інстанції розглянув справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідно до вимог ст.308 КАС України та керуючись ст.229 КАС України.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи та вимоги апеляційної скарги, відзив на апеляційну скаргу, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що рішенням Київського районного суду м. Харкова від 05.09.2017 року по справі 640/6732/16-ц встановлено, що ОСОБА_1 самочинно здійснив реконструкцію квартири АДРЕСА_1 (самочинне будівництво на горище) та без згоди співвласників.
У вказаному рішенні суду вказано, що Департаментом територіального контролю була проведена позапланова перевірка квартири ОСОБА_1, доступ до якої був відсутній. Відповідно до листа Департаменту комунального господарства ХМР від 25.05.2016 року, ділянкою КП «Жилкомсервіс» 12.02.2016 року було надано припис №45 на демонтаж обладнаного приміщення в частині горищного приміщення над квартирою №21 вказаного житлового будинку, але вимоги припису виконані не були. При обстеженні КП «Жилкомсервіс» квартири №21 встановлено, що власником ведуться ремонтні роботи, тому посилання представника ОСОБА_1, що позивач придбав квартиру вже реконструйовану є недоцільним. При обстеженні горищного приміщення над квартирою №21 встановлено, що в кімнаті, ізольованій від загального горищного приміщення гіпсовою перегородкою, є 3-4 м.куб. будівельного сміття. Через дане приміщення проходять трубопроводи центрального опалення. Доступ для обслуговування трубопроводів обмежений. На підставі акта повторної перевірки димовентканалів №386 від 05.04.2016 року в квартирі №16 була відключена газова колонка в зв'язку з порушеннями правил ГПБ, а саме відсутній доступ до димовентканалів (зашиті гіпсокартоном).
Постановою Апеляційного суду Харківської області від 09.01.2017 року по справі 640/6732/16-ц рішення Київського районного суду м. Харкова від 05.09.2017 року по справі 640/6732/16-ц залишено без змін. Вказана постанова набрала законної сили 09.01.2018року.
На виконання вказаного рішення 05.03.2018 року Київським районним судом м. Харкова видано виконавчий лист про усунення перешкод в користуванні спільною сумісною власністю та знесення самочинного будівництва.
19.03.2018 року державним виконавцем Київського відділу державної виконавчої служби м. Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області Владимир Я. В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 56003969 з примусового виконання виконавчого листа №640/6732/16-ц від 05.03.2018р., виданого Київським районним судом м. Харкова щодо зобов'язання ОСОБА_1, ІПН НОМЕР_1, провести демонтаж самочинного будівництва на горищі будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, з приведенням зазначеного горища в попередній стан (а.с.12).
Сторонам виконавчого провадження для відома та для виконання були направлені копії постанови № 56003969 від 19.03.2018р., за вих. №8650 від 19.03.2018 року рекомендованою кореспонденцією.
Актом державного виконавця Владимир Я.В. від 16.04.2018 року встановлено, що за виходом державного виконавця за адресою: АДРЕСА_1 рішення суду боржником не виконано, а саме не проведений демонтаж самочинного будівництва на горищі будинку, з приведенням його в попередній стан. Встановити причини невиконання рішення суду відповідачу не виявилось можливим у зв'язку з відсутністю боржника (а.с 65).
24.05.2018 року державним виконавцем на підставі ст. 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження» було винесено постанову про накладення штрафу на боржника ОСОБА_1, ІПН НОМЕР_1, в розмірі 1700,00 грн., та зобов'язано виконати рішення суду протягом 10 робочих днів. Також боржника попереджено про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення суду. Постанова, направлено для виконання боржнику (а.с.76,77).
Позивач в судовому порядку оскаржував Постанову про накладання штрафу від 24.05.2018р. в розмірі 1700,00 грн. Проте, ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 14.09.2018 року по справі №2040/6630/18 позовну заяву ОСОБА_1 про скасування постанови від 24.05.2018 року - повернуто позивачу через пропуск строку звернення до суду. На час розгляду справи постанова про накладання штрафу від 24.05.2018 р. судом не скасована, доказів її скасування судом не встановлено, постанова від 24.05.2018 є дійсною.
08.06.2018 року актом державного виконавця встановлено, що за повторним виходом державного виконавця за адресою: АДРЕСА_1 рішення суду боржником не виконано (а.с. 80).
На підставі ч. 2 статті 75 Закону України "Про виконавче провадження" у зв'язку з повторним невиконанням рішення суду без поважних причин державним виконавцем 08.06.2018 року винесена постанова про накладення штрафу на боржника в розмірі 3400,00 грн., яку направлено для виконання боржнику (а.с.81,82).
Державним виконавцем 15.06.2018 року винесена постанова про закінчення виконавчого провадження №56003969 та на підставі п.11 ч.1 ст. 39 вказаного Закону, направлено її до відома сторонам виконавчого провадження та направлено повідомлення про вчинення кримінального правопорушення до Київського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області від 15.06.2018р. № 20303 (а.с. 94,100).
Позивач, не погодившись із постановою про накладення штрафу від 08.06.2018 року, винесену державним виконавцем Київського ВДВС міста Харкова ГТУЮ у Харківській області Владимир Я.В., звернувся до суду з цим позовом.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що дії відповідача щодо винесеної постанови про накладення штрафу є правомірними, обґрунтованими та підтвердженими документально.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Згідно з ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За змістом статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 р. № 1404-VIII (надалі за текстом - «Закон № 1404-VIII») виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Статтею 3 Закону № 1404-VIII визначено перелік документів, що підлягають примусовому виконанню, до яких належать і виконавчі листи, що видаються судами.
Відповідно до частини 1 статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно із ст. 63 Закону № 1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність. Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником. У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.
Відповідно до частини 1 ст.75 Закону № 1404-VIII у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
Так, з матеріалів справи вбачається, що державним виконавцем Київського відділу державної виконавчої служби м. Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області Владимир Я. В. 19.03.2018р. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 56003969 з примусового виконання виконавчого листа №640/6732/16-ц від 05.03.2018р., виданого Київським районним судом м. Харкова щодо зобов'язання ОСОБА_1, ІПН НОМЕР_1, провести демонтаж самочинного будівництва на горищі будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, з приведенням зазначеного горища в попередній стан (а.с.12).
Відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" окремі питання організації виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) підлягають примусовому виконанню визначені Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012р. №512/5 (далі - Інструкція).
Пунктом шостим зазначеної Інструкції визначено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складання актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках передбачених Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до пункту 7 Інструкції з організації примусового виконання рішень постанова як окремий документ містить такі обов'язкові реквізити: номер виконавчого провадження; вступну частину із зазначенням: назви постанови, дати видачі постанови та місця її винесення; найменування органу державної виконавчої служби, прізвища, імені та по батькові державного виконавця, який виніс постанову або прізвища, імені та по батькові приватного виконавця, який виніс постанову, найменування виконавчого округу, в якому він здійснює діяльність; назви виконавчого документа, коли та ким виданий, резолютивної частини документа (далі - реквізити виконавчого документа); за зведеним виконавчим провадженням - прізвища, імені та по батькові боржника - фізичної особи, повного найменування боржника - юридичної особи та дати об'єднання виконавчих проваджень у зведене; мотивувальну частину із зазначенням мотивів, з яких виконавець прийняв відповідне рішення (дійшов певних висновків), і посилання на норму закону, на підставі якого винесено постанову; резолютивну частину із зазначенням: прийнятого виконавцем рішення; строку і порядку оскарження постанови. До постанов можуть вноситись також інші відомості, визначені Законом, цією Інструкцією та іншими нормативно-правовими актами. Постанова підписується виконавцем та скріплюється печаткою. Постанова складається у необхідній кількості примірників, один з яких залишається у виконавчому провадженні, а інші надсилаються за належністю.
Отже, з викладених правових норм вбачається, що постанова про відкриття виконавчого провадження повинна відповідати нормам чинного законодавства, зокрема Закону України "Про виконавче провадження", Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012р. №512/5. Дослідивши дану постанови, колегія суддів зазначає, що її зміст відповідає вимогам, які встановленні в п. 7 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства Юстиції України 02.04.2012 № 512/5.
Незначні недоліки постанови про відкриття виконавчого провадження від 19.03.2018 року, на які посилається позивач в обґрунтуванні позову, не є предметом розгляду даної справи, і не можуть бути підставою для скасування постанови про накладання штрафу від 08.06.2018 р.
Крім того, постанова про відкриття виконавчого провадження № 56003969 від 19.03.2018 р., оскаржена не була. Позивач не скористався правом оскарження в судовому чи адміністративному порядку постанови про відкриття виконавчого провадження № 56003969, вона є дійсною.
Поряд з тим, з матеріалів справи встановлено, що позивачем в судовому порядку оскаржувалась постанова про накладання штрафу від 24.05.2018р. в розмірі 1700,00 грн. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 14.09.2018 року по справі №2040/6630/18 позовну заяву ОСОБА_1 про скасування постанови від 24.05.2018 року - повернуто позивачу через пропуск строку звернення до суду. На даний час, постанова про накладання штрафу від 24.05.2018 р. не скасована, докази її скасування судом не встановлено, постанова від 24.05.2018 є дійсною.
Більше того, позивачем не надано до суду жодних доказів, що останнім були вчинені дії щодо виконання рішення Київського районного суду м. Харкова від 05.09.2017 року по справі 640/6732/16-ц, яке набрало законної сили та є обов'язковим до виконання.
З огляду вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач навмисно ухиляється від виконання рішення Київського районного суду м. Харкова від 05.09.2017 року по справі 640/6732/16-ц.
Перевіряючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів звертає увагу на те, що, як було правильно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, що державним виконавцем вчинено виконавчі дії з виконання виконавчого провадження №56003969 відповідно до вимог закону. Державним виконавцем враховано дійсні відомості, що стосуються боржника, чим вжито заходів для належного вчинення виконавчих дій. Позивачем не заперечується той факт, що він є стороною виконавчого провадження.
Твердження скаржника, стосовно того, що державний виконавець не мав права виносити постанову від 08.06.2018 року про накладення штрафу в розмірі 3400 грн., у зв'язку з тим, що відповідно до постанови про відкриття виконавчого провадження від 19.03.2018 р державним виконавцем не було зобов'язано ОСОБА_1 виконати рішення Київського районного суду м. Харкова протягом 10 робочих днів, є безпідставними та спростованими наявними у матеріалах справи доказами.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності у державного виконавця правових підстав для накладення штрафу за невиконання рішення суду без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк.
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, суд апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.
За правилами частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст.241, 243, 250, 271, 272, 287, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.10.2018 року по справі № 2040/6889/18 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя (підпис)О.А. Спаскін
Судді(підпис) (підпис) З.О. Кононенко Л.В. Мельнікова