Справа № 473/4414/18
"06" лютого 2019 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі судді Ротар М.М., розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі № 473/4414/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання частково недійсним договору купівлі-продажу нежитлового приміщення та переведення прав та обов'язків покупця
встановив:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 в якому на підставі ст.ст. 203, 215, 777 Цивільного кодексу України просив визнати частково недійсним договір купівлі-продажу нежитлового приміщення від 09.10.2018 р. та перевести на нього права та обов'язки покупця по договору купівлі-продажу 1/2 частки нежитлового приміщення, що знаходиться по вул. Одеській 27/1 у м. Вознесенгську Миколаївської області, укладений 09 жовтня 2018 року між відповідачами ОСОБА_2 та ОСОБА_3.
Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає , що предметом позову виступає нежитлове приміщення площею 68 кв.м., яке розташоване по вул. Одеській 27/1 у м. Вознесенськ Миколаївської області. Вказане приміщення перебуває у нього в оренді на підставі договору оренди, що був укладений між ним та попереднім власником ОСОБА_4, який помер 01.04.2013 року. Його спадкоємець ОСОБА_4 , отримавши свідоцтво про право на спадщину за законом, уклала договір купівлі - продажу нежитлового приміщення, яке розташоване по вул. Одеській 27/1 у м. Вознесенськ Миколаївської області з відповідачем ОСОБА_2 Вказаний договір стосується також і нежитлового приміщення, що перебуває в оренді у позивача ОСОБА_1 Посилаючись на те, що він має переважне право на купівлю приміщення, що перебуває у нього в оренді, позивач просив позов задовільнити.
Ухвалою суду від 14.11.2018 року позовна заява була прийнята до розгляду та відкрито провадження по справі.
04.02.2019 року позивач ОСОБА_1 подав до суду заяву про забезпечення позову шляхом заборони вчинення будь-яких дій стосовно нежитлового приміщення по вул. Одеській, 27/1 у м. Вознесенськ, Миколаївської області (проведення будь-якого ремонту, вивіз матеріальних цінностей та інше) до розгляду справи по суті та вступу в законну силу рішення суду - ОСОБА_2 та будь-якій іншій особі.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що на даний час діє договір оренди нежитлового приміщення, що знаходиться по вул. Одеській 27/1 у м. Вознесенгську Миколаївської області, він є зареєстрованим у законному порядку підприємцем, якому обмежено право користуватися та розпоряджатися майном, яке перебуває у спірному приміщенні, відповідач ОСОБА_2 розпочала ремонт у орендованому приміщенні де перебувають його матеріальні цінності, що підтверджується фото та повідомленням на «102» від 04.02.2019 року.
Суд, розглянувши заяву про забезпечення позову, матеріали справи, прийшов до висновку, що заява про забезпечення позову підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити заходи забезпечення позову.
Згідно з ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно п. 2 ч. 1 ст.150 ЦПК України позов забезпечується забороною вчиняти певні дії.
Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.
Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.
При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Згідно витягу з реєстру платників єдиного податку позивач ОСОБА_1 є фізичною особою підприємцем. Відповідно до договору оренди нежитлового приміщення від 01.07.2012 року ОСОБА_1 є орендатором нежитлового приміщення за адресою вул. Одеська, 27/1 у м. Вознесенськ, Миколаївської області де й здійснює свою підприємницьку діяльність. Відповідно договору оренди від 01.07.2012 року він орендує нежитлове приміщення площею 68 кв.м. В той же час відповідно до умов договору купівлі-продажу , що був укладений 09 жовтня 2018 року між відповідачами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 загальна площа нежитлового приміщення, що перейшло у власність ОСОБА_2 становить 128,4 кв.м.
На підставі наведеного, суд приходить до висновку, що заяву слід задовольнити, оскільки, у випадку вчинення будь-яких дійстосовно нежитлового приміщення по вул. Одеській, 27/1 у м. Вознесенськ, Миколаївської області, можуть істотно ускладнитись поновлення порушених прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Однак суд вважає, що забезпечення позову не повинно перешкоджати власнику користуватися власністю, що є предметом позову, а тому забезпечення позову повинно стосуватися тільки нежитлового приміщення, що перебуває в користуванні позивача ОСОБА_1 на умовах договору оренди.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 149-152 ЦПК України
постановив:
Заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі № 473/4414/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання частково недійсним договору купівлі-продажу нежитлового приміщення від 09.10.2018 р. та переведення прав та обов'язків покупця - задовольнити.
Заборонити іншим особам вчиняти будь-які дії стосовно нежитлового приміщення по вул. Одеській, 27/1 у м. Вознесенськ, Миколаївської області площею 68 кв.м., яке перебуває в користуванні ОСОБА_1 на підставі договору оренди нежитлового приміщення від 01 липня 2012 року, а саме проведення будь-якого ремонту, вивіз матеріальних цінностей до розгляду справи по суті та вступу в законну силу рішення суду.
Виконання ухвали доручити Вознесенському міськрайонному відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області, місцезнаходження: м. Вознесенськ, вул. Пушкінська, 15.
Копію ухвали направити сторонам по справі для відома.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду через Вознесенський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15 днів з дня отримання її копії. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.
Суддя М.М. Ротар