06.02.2019
Справа №489/5975/18
Провадження №2/489/231/19
06 лютого 2019 року м. Миколаїв
Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі:
головуючого - судді Рум'янцевої Н.О.,
із секретарем судових засідань - Животовою А.В.,
без участі сторін,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін в м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа - Універсальна товарна біржа «Виконт-Т» про визнання договору купівлі-продажу дійсним,
Позивач звернувся до суду з позовом про визнання дійсним договору №1594 від 25.03.1999 року купівлі-продажу нерухомого майна квартири АДРЕСА_1, у зв'язку із тим, що цей договір був посвідчений на універсальній товарній біржі «Виконт-Т». На теперішній час вона не має можливості реалізувати свої права, а саме отримати свідоцтво про право на спадщину після смерті свого чоловіка ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2, оскільки даний договір не був посвідчений нотаріально. Продавці ніяких претензій не пред'являють, проте від нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу нерухомого майна ухиляються.
Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Згідно ч.1 ст.280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Передбачених ч. 2 ст. 223 ЦПК України підстав для відкладення розгляду справи судом не встановлено, судом прийнято рішення про розгляд справи за відсутності сторін, на підставі доказів, поданих разом із матеріалами позову з ухваленням заочного рішення відповідно до ст. ст. 280-283 ЦПК України.
Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, у відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, є дата складання повного судового рішення.
Згідно вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
З'ясувавши обставини та дослідивши надані докази, суд приходить до висновку, що встановлені наступні факти та відповідні правовідносини.
Квартира АДРЕСА_1 належить ОСОБА_4, ОСОБА_5, на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого ДКП «Житло» за № 2627/ж від 25.09.1998 року згідно розпорядження № 5649 від 08.09.1998 року зареєстрованого в Миколаївському бюро технічної інвентаризації за реєстровим № 17406 від 26.11.1998 року.
25 березня 1999 року на Універсальній товарній біржі «Виконт-Т» за № 1594 зареєстрований договір купівлі - продажу нерухомого майна, а саме, квартири АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_4, ОСОБА_7, з одного боку, та ОСОБА_6, з іншого боку, який був зареєстрований в Миколаївському міжміському бюро технічної інвентаризації 09 квітня 1999 року під реєстровим № 17406.
Договір купівлі-продажу вказаної квартири підписаний сторонами власноручно. До теперішнього часу ніхто із сторін ніяких вимог, щодо порушення їх прав, не заявили, ніякого спору, з цих питань, у сторін не виникло.
На час укладання договору купівлі-продажу нерухомого майна сторони цього договору ухилились від його нотаріального посвідчення, а на даний час визнання такого договору дійсним можливе лише в судовому порядку.
Позивач вказує, що після укладання договору сторонами були виконані умови договору.
Відповідно до свідоцтва про одруження НОМЕР_2, ОСОБА_6 та ОСОБА_3 перебували в зареєстрованому шлюбі з 16 серпня 1986 року.
ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_2, свідченням чого є свідоцтво про смерть НОМЕР_3.
Після смерті ОСОБА_6, відкрилася спадщина, зокрема на квартиру АДРЕСА_1.
03 квітня 2018 року ОСОБА_3 звернулася до другої Миколаївської державної нотаріальної контори з заявою про оформлення спадкових прав на квартиру АДРЕСА_1 після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 її чоловіка ОСОБА_6.
Листом про роз'яснення чинного законодавства державним нотаріусом другої Миколаївської державної нотаріальної контори від 03.04.2018 року за вих. № 667/025-31 ОСОБА_3 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на квартиру АДРЕСА_1 після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 її чоловіка ОСОБА_6 у зв'язку з тим, що договір № 1594 купівлі - продажу квартири АДРЕСА_1 нотаріально не посвідчувався.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Відразу після укладання договору купівлі-продажу нерухомого майна між сторонами позивачем було зареєстровано право власності в Миколаївському міжміському бюро технічної інвентаризації, який на час виникнення спірних правовідносин мав повноваження реєстраційного органу.
За статтею 1217 цього Кодексу, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Статтею 1218 Цивільного кодексу України передбачено, що до складу спадщини входить усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно із п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватись судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.
За змістом ст. ст. 57, 58 Конституції України, ст. 5 Цивільного кодексу України, до застосування підлягають акти цивільного законодавства, що регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності.
Положеннями п. 4 Прикінцевих і перехідних положень Цивільного кодексу України 2003 року, що набрав чинності з 01 січня 2004 року, визначено, що цей Кодекс застосовується до цивільних правовідносин, що виникли після набрання ним чинності.
Враховуючи, що спірні правовідносини виникли у серпні 2001 року, для їх врегулювання слід застосовувати норми ЦК УРСР в редакції 1963 року.
Приписами ст. 224 ЦК УРСР встановлено, що за договором купівлі-продажу продавець зобов'язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно із ст. 225 ЦК УРСР, право продажу майна, крім випадків примусового продажу, належить власникові.
За змістом ч. 1 ст. 227 ЦК УРСР, чинного на час виникнення спірних правовідносин, договір купівлі-продажу квартири повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією із сторін є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору (ст. 47 цього Кодексу).
Статтею 47 ЦК УРСР була передбачена обов'язковість нотаріальної форми угоди і наслідки недотримання такої форми.
Частиною 2 цієї статті встановлено, що у разі, якщо одна із сторін повністю або частково виконала угоду, яка потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, що виконала угоду, визнати угоду дійсною.
При цьому, вказана норма може застосовуватись лише за наявності таких необхідних умов: одна зі сторін має повністю або частково виконати угоду; інша сторона має ухилятись від нотаріального оформлення угоди; має існувати вимога сторони, яка виконала свої обов'язки. Відсутність хоча б однієї з цих умов унеможливлює визнання договору купівлі-продажу житла з недотриманням нотаріальної форми дійсним.
Разом з тим, згідно із ч. 2 ст. 15 Закону України «Про товарну біржу», угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню.
Позивач на теперішній час не має можливості реалізувати свої права щодо про оформлення спадкових прав на квартиру АДРЕСА_1 після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 її чоловіка ОСОБА_6, оскільки договір купівлі-продажу нерухомого майна не був нотаріально посвідчений.
Приймаючи до уваги те, що позивач не має можливості усунути порушення своїх прав в позасудовому порядку, позов про визнання договору купівлі-продажу дійсним підлягає задоволенню.
Вимоги про розподіл судових витрат позивачем не ставилось, тому витрати пов'язані з судовим розглядом цивільної справи покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 4, 12, 89, 259, 263-265, 282 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа - Універсальна товарна біржа «Виконт-Т» про визнання договору купівлі-продажу дійсним - задовольнити.
Визнати дійсним договір №1594 купівлі-продажу нерухомого майна квартири АДРЕСА_1, зареєстрований на Універсальній товарній біржі «Виконт-Т» 25 березня 1999 року, зареєстрований в Миколаївському міжміському бюро технічної інвентаризації 09 квітня 1999 року за реєстровим № 17406, укладений між ОСОБА_4, ОСОБА_5, з однієї сторони, та ОСОБА_6, з іншої сторони.
Судові витрати пов'язані з розглядом цивільної справи покладаються на сторони відповідно до їх фактичного понесення.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено скорочене судове рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
У відповідності з п. 15.5 Розділу ХІІІ Перехідних Положень Цивільного процесуального кодексу України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Ленінський районний суд міста Миколаєва або в порядку статті 355 ЦПК України безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Позивач: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, РНКОПП НОМЕР_1.
Відповідач: ОСОБА_4, останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_1.
Відповідач: ОСОБА_5, останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_1.
Третя особа: Унірерсальна товарна біржа «Виконт-Т», юридична адреса: м. Миколаїв, пр-т Центральний, 152.
Суддя Ленінського районного
суду міста Миколаєва Н.О. Рум'янцева
Повний текст судового рішення складено «06» лютого 2019 року.