22 січня 2019 року м. Дніпросправа № 811/1441/18
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Шлай А.В. (доповідач),
суддів: Кругового О.О., Прокопчук Т.С.,
за участю секретаря судового засідання Іотовой А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27 липня 2018 року в адміністративній справі №811/1441/18 (суддя Черниш О.А.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив визнати протиправними відмови Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, вкладені в листах від 21.02.2018 №Л-858/0-1146/0/17-18, від 16.04.2018 №Л-3568/0-2714/0/17-18, у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, орієнтовною площею 2,0 га, для ведення особистого селянського господарства на території Кам'янської сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області та зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області вчинити дії щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, орієнтовною площею 2,0 га, для ведення особистого селянського господарства на території Кам'янської сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27 липня 2018 року позов задоволено. Визнано протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області у наданні ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Камянської сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області, викладену в листі №Л-858/0-1146/0/17-18 від 21.02.2018 року. Визнано протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області у наданні ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Камянської сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області, викладену в листі №Л-3568/0-2714/0/17-18 від 16.04.2018 року. Зобов'язано Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області не пізніше 30 днів з дня набрання цим рішенням суду законної сили вчинити дії - повторно розглянути заяви ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність та прийняти рішення з урахуванням висновків суду.
На рішення суду першої інстанції відповідачем подана апеляційна скарга про його скасування та ухвалення ного, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити. Скаржник стверджує, що судом першої інстанції не було вирішено питання про наявність обставин, якими обґрунтовуйся вимоги та якими доказами вони підтверджувалися, наявність у відповідача по справі повноважень щодо вчинення дій про зобов'язання яких просить позивач; судом не було з'ясовано чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи. Суд першої інстанції неправильно вирішив яку правову норму належить застосувати до правовідносин, що виникли між сторонами.
У судове засідання сторони, належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, до суду не прибули, про причини неприбуття не повідомили.
Відповідно до частини 2 статті 313 Кодексу адміністративного судочинства України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Здійснюючи перевірку оскарженого рішення суду першої інстанції, колегія суддів керується приписами статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 у січні 2018 року звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області з заявою про надання йому дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства загальною площею 2,0 га на території Камянської сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області. До заяви додав зокрема графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки. Вказана заява з додатками зареєстрована в Головному управлінні Держгеокадастру у Кіровоградській області 31.01.2018 за №Л-858/0/16-18. (а.с. 37-38)
Розглянувши цю заяву, Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області листом від 21.02.2018 №Л-858/0-1146/0/17-18 повідомило позивача, що подана ним заява не відповідає вимогам статті 118 Земельного кодексу України, а саме масштаб та якість доданих графічних матеріалів не дозволяють визначити місце розташування земельної ділянки по відношенню до навколишньої території та меж адміністративно територіальних утворень, що унеможливлює встановлення відповідності місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, землевпорядної та містобудівної документації. У зв'язку з цим Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області вважає за доцільне відмовити у задоволенні заяви. (а.с. 39)
У березні 2018 року позивач повторно звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області із заявою про надання йому дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність тієї ж земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства. Вказана заява з додатками зареєстрована в Головному управління Держгеокадастру у Кіровоградській області 26.03.2018 року за №Л-3568/0/16-18 (а.с. 33 - 34).
Листом №Л-3568/0-2714/0/17-18 від 16.04.2018 відповідач, посилаючись на норми частини 4 статті 122, частин 6, 7 статті 118 Земельного кодексу України вказав, що з метою раціонального використання земельних ділянок наказом від 20.03.2018 року №278 "Про затвердження переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, які можуть бути передані у власність громадянам на території Кіровоградської області у ІI кварталі 2018 року" Головним управлінням Держгеокадастру у Кіровоградській області сформовано перелік земельних ділянок із зазначенням площі, які можуть бути передані в межах норм безоплатної приватизації на території Кіровоградської області, інформація про перелік цих ділянок оприлюднена на його офіційному веб-сайті. Враховуючи невідповідність місця розташування земельної ділянки, Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області вважає за доцільне відмовити у задоволенні заяви. (а.с. 35 - 36).
Не погоджуючись з такими рішеннями відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалюючи оскаржене рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що прийняті відповідачем рішення про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, викладені у листах №Л-858/0-1146/0/17-18 від 21.02.2018 року та №Л-3568/0-2714/0/17-18 від 16.04.2018 року, не відповідають принципам управлінської діяльності, закріпленим у частині 2 статті 2 КАС України, позаяк прийняті необґрунтовано, тобто без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, недобросовісно, всупереч повноваженням відповідача та вимогам чинного законодавства, що призвело до порушення права позивача на отримання обґрунтованого та мотивованого рішення за його заявами. Водночас, з'ясувавши характер спірних правовідносин сторін, характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб, суд першої інстанції дійшов до висновку, що з огляду на визнання протиправними відмов Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, викладених у листах №Л-858/0-1146/0/17-18 від 21.02.2018 та №Л-3568/0-2714/0/17-18 від 16.04.2018, порушене право позивача на отримання обґрунтованого рішення за його заявами має бути відновлено шляхом зобов'язання відповідача вчинити такі дії - повторно розглянути заяви позивача та прийняти рішення відповідно до вимог земельного законодавства. Також, суд першої інстанції наголосив, що при повторному розгляді заяв позивача відповідач не може прийняти рішення, яке по суті повторює рішення, що визнані судом протиправними, і повинен вирішити заяви позивача, з урахуванням правової оцінки, наданої судом обставинам у цій справі.
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ст. 116 Земельного кодексу України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
Статтею 118 цього ж Кодексу передбачено, що громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.
Рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки.
Громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Аналіз наведених норм права дає можливість дійти висновку, що законом передбачено єдину підставу для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки - невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів.
Як вбачається з матеріалів справи, Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області листом №Л-858/0-1146/0/17-18 від 21.02.2018 відмовило позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, у зв'язку з тим, що подана заява не відповідає вимогам статті 118 Земельного кодексу України, оскільки масштаб та якість доданих графічних матеріалів не дозволяють визначити місце розташування земельної ділянки по відношенню до навколишньої території та меж адміністративно-територіальних утворень, що унеможливлює встановлення відповідності місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, землевпорядної та містобудівної документації.
Судом першої інстанції вірно зазначено, що у статті 118 ЗК України не наведені вимоги до графічних матеріалів, які додаються до клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Судом встановлено, що позивач разом із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність на території Камянської сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області подав копію ситуаційно-контурного плану, на якому зазначені межі та контури об'єктів місцевості, зокрема довколишнього населеного пункту - с. Кам'янка, а також бажане місце розташування земельної ділянки. Цей графічний матеріал, доданий позивачем до його заяви, дає можливість визначити бажане місце розташування земельної ділянки та перевірити його відповідність вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, містобудівної та землевпорядної документації, як умови надання дозволу на розроблення проекту землеустрою.
Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції зроблено вірний висновок, що відмова відповідача у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, викладена у листі №Л-858/0-1146/0/17-18 від 21.02.2018 року, є незаконною.
Щодо листа №Л-3568/0-2714/0/17-18 від 16.04.2018, яким відповідач повторно відмовив позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою про відведення земельної ділянки у власність, вказавши про невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів та пославшись на перелік земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, які можуть бути передані у власність громадянам на території Кіровоградської області у ІI кварталі 2018 року, затверджений наказом Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області №278 від 20.03.2017 року, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Зі змісту наказу Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області №278 від 20.03.2017 року вбачається, що відповідач, формуючи перелік земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, які можуть бути передані у власність громадянам, керувався Стратегією удосконалення механізму управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 року №413. Зазначеною Стратегією передбачено, що Держгеокадастр та його територіальні органи під час передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у власність в межах норм безоплатної приватизації повинні: формувати перелік земельних ділянок та визначати площу земельних ділянок, яка передається в межах норм безоплатної приватизації на території відповідної області; щокварталу за 10 днів до закінчення поточного кварталу оприлюднювати перелік земельних ділянок, які пропонується передавати у наступному кварталі (розрахованих за зазначеною формулою), на офіційних веб-сайтах територіальних органів Держгеокадастру за місцем розташування земельних ділянок; надавати дозволи на розроблення документації із землеустрою та передавати земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у приватну власність в межах норм безоплатної приватизації відповідно до зазначених переліків, насамперед учасникам антитерористичної операції; враховувати позицію відповідної сільської та селищної ради під час надання (передачі) земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у власність громадян. Для реалізації Стратегії передбачено розроблення проектів нормативно-правових актів.
Разом з тим, у зв'язку із затвердженням даної Стратегії зміни до Земельного кодексу України не вносились, перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою не змінювався.
Як вже було зазначено судом апеляційної інстанції, законом передбачено єдину підставу для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки - невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів. Отже, враховуючи, що порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування, зокрема, порядок одержання дозволу на розроблення проекту землеустрою, врегульовано безпосередньо Земельним кодексом України, посилання відповідача на постанову Кабінету Міністрів України від 7 червня 2017 року № 413, як на підставу для відмови позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою, є неправомірним.
Отже, чинне земельне законодавство не передбачає такої умови отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення із земель державної власності, як включення її до переліку земельних ділянок, що передаються в межах норм безоплатної приватизації на території відповідної області, сформованого територіальним органом Держгеокадастру.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що відсутність обраної позивачем земельної ділянки у переліку земельних ділянок, сформованому відповідачем, не свідчить про невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, а посилання відповідача у листі №Л-3568/0-2714/0/17-18 від 16.04.2018 року на відповідний перелік, як на підставу для відмови позивачці у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою, є незаконним, оскільки суперечить частині 7 статті 118 ЗК України.
Колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, підстави для його скасування відсутні.
Відповідно до статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області - залишити без задоволення.
Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27 липня 2018 року в адміністративній справі №811/1441/18 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили 22 січня 2019 року та оскарженню в касаційному порядку не підлягає відповідно до пункту 3 частини 6 статті 12 та пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий - суддя А.В. Шлай
суддя О.О. Круговий
суддя Т.С. Прокопчук