ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
05 лютого 2019 року № 826/19932/16
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючий суддя - Пащенко К.С., судді: Шейко Т.І., Чудак О.М. за участю секретаря судового засідання Легейди Я.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовомОСОБА_1
до третя особа без самостійних вимог на предмет споруМіністерства внутрішніх справи України Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві
провизнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії
представники сторін:позивача, відповідача та третьої особи - не з'явилися
19.12.2016 ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Міністерства внутрішніх справ України (надалі - відповідач), третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві, у якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не надіслання інформації про зміни у грошовому утриманні до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві;
- зобов'язати відповідача надіслати інформацію про зміни у грошовому утриманні до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві для здійснення перерахунку пенсії позивачу.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що він перебуває на обліку в Головному управлінні ПФУ в м. Києві як отримувач пенсії за вислугу років, призначеної на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Законодавство передбачає перерахунок пенсії у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців та осіб, які мають право на пенсію за вказаним законом; постановою КМУ № 988 від 11.11.2015 змінено грошове забезпечення поліцейських і така зміна дає право позивачу на перерахунок пенсії.
Втім, листом від 14.11.2016 відповідач відмовив позивачу в направленні інформації про зміну грошового забезпечення; відмова відповідача є противоправною, оскільки протирічить ч. 3 ст. 63 Закону України ««Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та п.п. 1, 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України ««Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого Постановою КМУ № 45 від 13.02.2008.
Справу відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справу було передано судді Добрянській Я.І.
22.12.2016 ухвалою суду було відкрито провадження в адміністративній справі № 826/19932/16 та призначено попереднє судове засідання на 28.03.2017.
28.03.2017 в судовому засіданні суд, заслухавши представника позивача, ухвалив закінчити підготовче провадження по справі та призначити справу до розгляду на 25.07.2017.
25.07.2017 до суду від відповідача надійшли заперечення на адміністративний позов, в яких відповідач просив суд в задоволенні позову відмовити. В обґрунтування своєї позиції відповідач зазначає, що листом № 1461 від 03.02.2017 відповідач повідомив ПФУ про наявність підстав для перерахунку пенсій особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ; про наявність підстав для перерахунку пенсій пенсіонерам з числа колишніх працівників міліції відповідач повідомив Міністерство соціальної політики України листом № 1545/05/22-2017 від 03.02.2017; таким чином вимоги п. 2 Постанови КМУ № 45 від 13.02.2008 «Про затвердження порядку перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» відповідачем виконані; законодавець не зобов'язує відповідача інформувати ПФУ про виникнення підстав для перерахунку пенсії щодо кожного конкретного пенсіонера; інформацію щодо конкретного розміру складу грошового забезпечення, з якого повинна бути перерахована пенсія, та відповідну довідку повинен надати позивачу той орган, з якого позивача в свій час було звільнено.
У зв'язку із перебуванням судді Добрянської Я.І. на лікарняному, справу № 826/19932/16 було знято з розгляду та перенесено на 29.09.2017.
У зв'язку із перебуванням судді Добрянської Я.І. на лікарняному, справу № 826/19932/16 було знято з розгляду та перенесено на 03.10.2017.
26.09.2017 до суду надійшло клопотання позивача про розгляд справи у порядку письмового провадження.
Враховуючи клопотання позивача суд прийшов до висновку про можливість подальшого розгляду справи в порядку письмового провадження на підставі ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України (по тексту - КАС України).
Розпорядженням керівника апарату суду № 6710 від 10.10.2017 справу передано на повторний автоматичний розподіл.
Відповідно до протоколу повторного автоматичного розподілу від 11.10.2017 справу № 826/19932/16 було передано судді Пащенку К.С.
Ухвалою від 17.11.2017 суддя Пащенко К.С. прийняв справу № 826/19932/16 до свого провадження та призначив справу до судового розгляду колегією у складі трьох суддів на 24.01.2018.
Протоколом автоматичного визначення складу колегії суддів справу № 826/19932/16 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий - суддя Пащенко К.С., судді: Шейко Т.І., Чудак О.М.
24.01.2018, зважаючи на неявку представників сторін та третьої особи, розгляд справи було відкладено на 14.03.2018.
У судове засідання представники учасників справи не з'явилися, причин неявки не повідомили. Про час та місце розгляду справи останні повідомлені належним чином.
Зважаючи на неявку представників сторін та третьої особи, суд, з огляду на положення ч. 9 ст. 205 КАС України, ухвалив здійснювати розгляд справи в порядку письмового провадження.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.02.2019 здійснено заміну третьої особи у справі 826/19932/16, а саме: з Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (ідентифікаційний код - 22869069) на його правонаступника - Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (ідентифікаційний код - 42098368, адреса: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16).
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Як встановлено в судовому засіданні і не заперечується сторонами, позивач перебуває на обліку в Головному управлінні ПФУ в м. Києві як отримувач пенсії за вислугу років, призначеної на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Позивач звернувся до Міністерства внутрішніх справ України із заявою про надання інформації про зміну грошового забезпечення, зумовлену постановою Кабінету Міністрів України № 988 від 11.11.2015.
Листом (вих. № 19859/03/С-2050 від 12.10.2016) Головне управління Пенсійного Фонду України у м. Києві повідомило позивача, що оскільки після набрання чинності Законом України від 23.12.2015 № 900-VIII «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів сімей» рішення про зміну хоча б одного із видів грошового забезпечення або введення нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення для поліцейських КМУ не приймалось, підстав для здійснення перерахунку пенсії позивачу немає.
Листом (вих. № 22/6-С-1882 від 14.11.2016) Департамент персоналу, організації освітньої та наукової діяльності Міністерства внутрішніх справ України повідомив позивача про те, що Законом України від 23.12.2015 № 900-VIII «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів сімей» ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» було доповнено новою частиною, відповідно до якої перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), які мають право не пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством для поліцейських; Закон від 23.12.2015 № 900-VIII не має зворотної дії в часі, а отже застосовується до правовідносин після 29.12.2015; оскільки постанова КМУ від 11.11.2015 № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» набрала чинності 02.12.2015 (тобто до прийнятті Закону від 23.12.2015 № 900-VIII), факт її прийняття не породжує підстав для проведення перерахунку пенсій особам із числа колишніх працівників міліції.
Не погоджуючись із такою позицією відповідача, позивач звернувся із відповідним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спірні правовідносини між сторонами по даній справі щодо порядку та умов перерахунку раніше призначених пенсій військовослужбовцям, в тому числі особам, які перебували на службі в органах внутрішніх справ, регулюються правовими нормами Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-XII (надалі - Закон № 2262-XII), Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їхніх сімей" від 23.12.2015 № 900-VIII (надалі - Закон № 900-VIII) із змінами та доповненнями, що були чинні на день виникнення спору.
Відповідно до ч. 3 ст. 63 Закону № 2262-XII усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за вказаним Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені ч. 2 ст. 51 цього Закону.
Як вбачається із зазначеної норми права, підставою для проведення перерахунку пенсії є фактична зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, проведена на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, наділеного правом установлювати чи змінювати види грошового забезпечення військовослужбовців.
За правилами п. 1 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45 (надалі - Порядок № 45), перерахунок раніше призначених згідно із Законом № 2262-XII пенсій проводиться в разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" внесено зміни та підвищено грошове забезпечення поліцейських.
Відповідно до абзацу другого розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію" (згідно із Законом України від 23.12.2015 № 900-VIII) за колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб.
Як зазначено в статті 102 Закону України "Про Національну поліцію", пенсійне забезпечення поліцейських здійснюються також в порядку та на умовах, визначених Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Суд зазначає, що в розумінні вказаних вимог позивач, як колишній працівник міліції та пенсіонер органів внутрішніх справ, має право на здійснення перерахунку розміру пенсії на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988.
При цьому, суд вважає помилковими доводи відповідача та третьої особи про те, що Закон України від 23.12.2015 № 900-VIII набув чинності після прийняття постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988, а тому не має зворотної дії в часі.
Загальновідомо, що зворотна дія нормативно-правового акта у часі - це дія нового нормативно-правового акта на факти та відносини, що мали місце до набуття ним чинності.
У Рішенні Конституційного Суду України від 09.02.1999 № 1-рп/99 (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) зазначено, що дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Положення частини першої статті 58 Конституції України про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, стосується фізичних осіб і не поширюється на юридичних осіб.
Тобто, на день набрання чинності Законом № 900-VIII постанова Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 діяла і є чинною на день розгляду справи по суті, так як вказана постанова не вичерпала свою дію.
При цьому суд враховує, що Конституційний Суд України в Рішенні від 06.07.1999 № 8-рп/99 у справі за конституційним поданням Міністерства внутрішніх справ України щодо офіційного тлумачення положень статті 5 Закону України "Про статус ветеранів військової служби і ветеранів органів внутрішніх справ та їх соціальний захист" (справа про ветеранів органів внутрішніх справ) прямо зазначив, що служба в органах внутрішніх справ має ряд специфічних властивостей, що повинно компенсуватись наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексом організаційно-правових та економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби в органах внутрішніх справ, так і після звільнення у запас або у відставку.
За приписами п. 2 Порядку № 45 вказане рішення Кабінету Міністрів України зобов'язувало відповідача повідомити у п'ятиденний строк Пенсійному фонду України про підстави перерахунку пенсій вказаній категорії військовослужбовців.
Аналогічно в п. 24 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 № 3-1, передбачено, що про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі статтею 63 Закону уповноважені структурні підрозділи зобов'язані у п'ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв'язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії.
Разом з тим, суд зазначає, що вказані нормативно-правові акти не передбачають, обов'язку відповідача додатково надавати органу, що призначає пенсії, для проведення перерахунку пенсії довідку про розмір грошового забезпечення пенсіонера.
Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).
Частинами 1 та 2 ст. 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Так, Європейський суд з прав людини у п. 50 рішення від 13.01.2011 (остаточне) по справі «Чуйкіна проти України» (case of Chuykina v. Ukraine) (Заява № 28924/04) зазначив, що суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов'язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює «право на суд», в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21.02.1975р. у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. the United Kingdom), пп. 2836, Series A № 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог п. 1 ст. 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати «вирішення» спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для п. 1 ст. 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах «Мултіплекс проти Хорватії» (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10.07.2003, та «Кутіч проти Хорватії» (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II).
Аналіз наведених норм у їх сукупності дає підстави для висновку про те, що завданням судочинства є вирішення судом спору з метою ефективного захисту порушеного права.
На підставі викладеного суд робить висновок як про наявність порушеного права позивача, яке підлягає судовому захисту, так і про обґрунтованість позовних вимог позивача.
Поряд з цим, суд акцентує, що за правилами частини 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (ч. 2 ст. 5 КАС України).
Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (ч. 2 ст. 9 КАС України).
У відповідності до п. 10 ч. 2 ст. 245 КАС України, суду надано право прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Обираючи спосіб захисту порушеного права, слід врахувати положення статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту), згідно якої під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Отже, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
З огляду на наведене, за необхідне слід зазначити, що відповідно до положень п. 2 Порядку № 45 на підставі зазначеного в пункті 1 цього Порядку рішення Кабінету Міністрів України Міноборони, МВС, Мінінфраструктури, СБУ, Служба зовнішньої розвідки, ДПС, Управління державної охорони, Адміністрація Держспецзв'язку, Адміністрація Держприкордонслужби, ДПтС, ДСНС (далі - державні органи) повідомляють у п'ятиденний строк Пенсійний фонд України про підстави перерахунку пенсій військовослужбовцям.
Пенсійний фонд України повідомляє у п'ятиденний строк з моменту надходження інформації від державних органів своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - Головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі - списки).
Головні управління Пенсійного фонду України складають у десятиденний строк з моменту надходження зазначеної інформації списки за формою згідно із додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.
Відповідно до п. 3 Порядку № 45 на підставі списків уповноважені органи готують для перерахунку пенсії довідки про розмір грошового забезпечення кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно із додатком 2 (далі - довідка) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.
Отже, Порядок № 45 чітко визначив механізм проведення перерахунку пенсій колишнім співробітникам органів внутрішніх справ, а саме, Міністерство внутрішніх справ України повідомляє Пенсійний фонд України про підстави такого перерахунку, в свою чергу, Пенсійний фонд України повідомляє головні управління в областях про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку, головні управління складають відповідні списки таких осіб та подають їх органам, які уповноважені видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії органам, з яких особи були звільнені із служби.
В силу ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Суд акцентує, що тотожні правові висновки в частині питання «механізму проведення перерахунку пенсій колишнім співробітникам органів внутрішніх справ» відображено Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 23 листопада 2018 року (справа № 806/610/16).
Беручи до уваги вимоги процесуального закону та суть цього спору, суд приходить до висновку про необхідність визнання протиправної бездіяльності відповідача щодо не надіслання інформації про зміни у грошовому утриманні до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві для здійснення перерахунку пенсії позивачу та зобов'язання відповідача надіслати інформацію про зміни у грошовому утриманні саме до Пенсійного фонду України для здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1, що, в сукупному аспекті ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень згідно ч. 1 ст. 2 КАС України та п. 10 ч. 2 ст. 245 КАС України, є належним ефективним захистом таких прав, свобод та інтересів позивача.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст. 1, 2, 9, 72-78, 241-246, 250 КАС України, суд, -
1. Позов ОСОБА_1 задовольнити.
2. Визнати протиправною бездіяльність Міністерства внутрішніх справ України щодо не надіслання інформації про зміни у грошовому утриманні до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві для здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків НОМЕР_1).
3. Зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України (адреса: 01024, м. Київ, вул. Богомольця, 10; ідентифікаційний код юридичної особи 00032684) надіслати інформацію про зміни у грошовому утриманні до Пенсійного фонду України (адреса: 01601, м.Київ-14, вул. Бастіонна, 9; ідентифікаційний код юридичної особи 00035323) для здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1; реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків НОМЕР_1).
4. Стягнути з Міністерства внутрішніх справ України (адреса: 01024, м. Київ, вул. Богомольця, 10; ідентифікаційний код юридичної особи 00032684) за рахунок державних асигнувань на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1; реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків НОМЕР_1) судові витрати у розмірі 551 грн. 21 коп. (п'ятсот п'ятдесят одна гривня двадцять одна копійка).
Рішення, відповідно до ст. 255 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма часниками справи, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного ухвали.
Відповідно до пп. 15.5 п. 1 Розділу VII Перехідні положення КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Окружний адміністративний суд міста Києва.
Головуючий суддя К.С. Пащенко
Судді: Т.І. Шейко
О.М. Чудак