"21" січня 2019 р. Справа №489/8116/18
Провадження №2/489/767/18
про відмову в об'єднанні позовів
в одне провадження
21 січня 2019 року м. Миколаїв
Ленінський районний суд м. Миколаєва у складі судді Рум'янцевої Н.О., розглянувши матеріали позовної заяви № 489/8116/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,
01 листопада 2018 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу.
28 грудня 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя.
Відповідно до ч.2 ст. 193 ЦПК України зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.
Суд не вважає за доцільне об'єднання в одне провадження вказаних цивільних позовів, оскільки їх сумісний розгляд, розширює предмет доказування у справі, ускладнює розгляд та вирішення справи у строки, передбачені ЦПК України.
За таких обставин, суд вважає за необхідне відмовити в об'єднанні позовів в одне провадження, так як їх спільний розгляд сприятиме затягуванню процесу розгляду справи.
Предметом зустрічного позову є поділ спільно нажитого нерухомого майна - житловий будинок та земельна ділянка, які розташовані за адресою: м. Миколаїв, вул. Прибузька, 68, що територіально розташований в Корабельному районі м. Миколаєва.
Статтею 4 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, в порядку, встановленому ЦПК України, в тому числі шляхом пред'явлення позову, форма і зміст якого повинні відповідати вимогам ст. ст. 175-177 ЦПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 30 ЦПК України, позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцем знаходженням майна або основної його частини.
Відповідно до ч. 6 ст. 30 ЦПК України, зустрічний позов та позов третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, незалежно від їх підсудності пред'являються в суді за місцем розгляду первісного позову. Це правило не застосовується, коли відповідно до інших визначених у цій статті правил виключної підсудності такий позов має розглядатися іншим судом, ніж тим, що розглядає первісний позов.
Як роз'яснено в постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 3 від 01 березня 2013 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ», перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Виключну підсудність встановлено, зокрема, для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна. Місцезнаходження нерухомого майна має бути підтверджено документально. У разі конкуренції правил підсудності (наприклад, при об'єднанні позовів, на один з яких поширюється дія правила про виключну підсудність) мають застосовуватися правила виключної підсудності. До нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це - позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Виходячи з аналізу зазначених правових норм, правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов'язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об'єктом якого є нерухоме майно тощо.
Місце знаходження спірного майна: м. Миколаїв, вул. Прибузька, 68.
Зазначена адреса не знаходяться на території Інгульського району міста Миколаєва, тому позивач безпідставно звернулась з позовом до Ленінського районного суду міста ОСОБА_3.
Згідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 32 ЦПК України, спори між судами про підсудність не допускаються.
Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку про необхідність направлення справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжяза територіальною підсудністю до Корабельного районного суду м. Миколаєва, за місцем проживання відповідача та за місцем знаходження нерухомого майна, за правилами виключної підсудності.
Враховуючи наведене та керуючись ст. 30-32, 193 ЦПК України, суд -
У задоволенні клопотання про об'єднання в одне провадження цивільного позову у справі № 489/6794/18 (провадження № 2/489/393/19) за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу та цивільного позову по справі № 489/8116/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя - відмовити.
Цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжяпередати на розгляд до Корабельного районного суду м. Миколаєва за виключною підсудністю.
Ухвала в частині відмови в об'єднанні позовів в одне провадження оскарженню не підлягає.
Апеляційна скарга на судове рішення в частині передачі справи за підсудністю може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня його проголошення.
Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
У відповідності з п. 15.5 Розділу ХІІІ Перехідних Положень Цивільного процесуального кодексу України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Ленінський районний суд міста ОСОБА_3 або в порядку статті 355 ЦПК України безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Суддя Ленінського районного
суду міста ОСОБА_3 Рум'янцева
Повний текст судового рішення складено «21» січня 2019 року.