ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
06 лютого 2019 року № 826/6198/17
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Арсірія Р.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом Головного управління ДФС у м.Києві
доГоловного управління Державної казначейської служби України в м.Києві
про визнання протиправними дій, бездіяльності
Суд прийняв до уваги таке:
Головне управління ДФС у м.Києві (надалі - ГУ ДФС у м.Києві та/або позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної казначейської служби України в м.Києві (надалі - відповідач), в якому просить визнати протиправними дії Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві щодо безпідставного списання коштів у сумі 102 188,49 грн з рахунків ГУ ДФС у м. Києві на користь ОСОБА_1 та бездіяльність щодо незаконного не прийняття до виконання платіжних доручень ГУ ДФС у м. Києві.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що Головне управління Державної казначейської служби України в м.Києві в порушення вимог Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 року № 845, провело безспірне списання коштів на користь ОСОБА_1 у сумі 102 188,49 грн.
Представник відповідача проти позову заперечував з підстав викладених у письмових запереченням, просив суд відмовити у його задоволенні.
Сторонами заявлено спільне клопотання про розгляд справи за їх відсутності, згідно ч.4 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент проведення судового засідання).
Враховуючи спільну заяву сторін, судом ухвалено про подальший розгляд в порядку письмового провадження.
Разом з тим, 15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.2017 №2147-VIII, яким внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства України, виклавши його в новій редакції.
Відповідно до підпункту 10 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України в новій редакції передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Згідно з частиною третьою статті 241 Кодексу адміністративного судочинства України судовий розгляд в суді першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду.
Враховуючи викладене, суд закінчує розгляд даної справи ухваленням рішення за правилами нової редакції Кодексу адміністративного судочинства України.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, встановив.
Як слідує з матеріалів справи, постановою Окружного адміністративного суду м. Києва у справі № 2а-11724/11/2670 від 23.11.201 визнано протиправним та скасовано наказ ДПА у м. Києві від 15.07.2011 № 249-0 «Про припинення державної служби ОСОБА_1.»; поновлено ОСОБА_1 на посаді на державній службі на посаді головного державного податкового інспектора юридичного управління ГУ ДФС у м. Києві; стягнуто з ГУ ДФС у м. Києві на користь ОСОБА_1 заробіток за дні вимущеного прогулу з 16.07.2011 по 23.11.2015 у розмірі середнього заробітку позивача за кожен день вимущеного прогулу з розрахунку суми середнього заробітку без урахування відрахувань з нього податку з доходів фізичних осіб та соціального внеску; допущено до негайного виконання рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на державній службі на посаді головного державного податкового інспектора юридичного управління ГУ ДФС у м. Києві, а також стягнення з ГУ ДФС у м. Києві на користь ОСОБА_1 середньомісячного заробітку за час вимущеного прогулу. В іншій частині позову відмовлено.
24.12.2015 ГУ ДФС у м. Києві звернулось з заявою про роз'яснення судового рішення від 23.11.2015.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.02.2016 заяву ГУ ДФС у м. Києві задоволено. Згідно резолютивної частини зазначеної ухвали, суд роз'яснив ГУ ДФС у м. Києві постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.11.2015 в частині стягнення з нього на користь позивача заробіток за дні вимушеного прогулу з 16.07.2011 по 23.11.2015 у розмірі середнього заробітку позивача за кожен день вимушеного прогулу з розрахунку суми середнього заробітку без урахування відрахувань з нього податку з доходів фізичних осіб та соціального внеску, наступним чином: Стягнути з Головного управління ДФС у м. Києві на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 16.07.2011 по 23.11.2015 в розмірі 104 181,46 грн.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.01.2016 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Скасовано постанову першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог, що стосуються стягнення завданої моральної шкоди в сумі 5 000,00 грн. Прийнято в скасованій частині нове рішення, про часткове задоволення позову. Стягнуто з ГУ ДФС у м. Києві на користь ОСОБА_1 завданої моральної шкоди у розмірі 5 000, 00 грн.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України 19.07.2016 касаційну скаргу ГУ ДФС у м. Києві задоволено. Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 13.01.2016 у частині стягнення моральної шкоди, скасовано та залишено в силі постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.11.2015.
22.03.2016 позивачем подано заяву про ухвалення додаткового судового рішення у справі.
Відповідачем повторно 04.05.2016 подано заяву про роз'яснення судового рішення від 23.11.2015.
10.05.2016 Головне управління Казначейства звернулось до суду з заявою про роз'яснення судового рішення від 23.11.2015.
18.04.2016 до Головного управління Казначейства надійшла заява стягувача про прийнятгя до виконання виконавчого листа Окружного адміністративного суду м. Києва від 01.02.2016 та виконання судового рішення.
26.10.2016 постановою Окружного адміністративного суду м. Києва задоволено заяву позивача про ухвалення додаткового судового рішення. Стягнуто з ГУ ДФС у м. Києві на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 104 188,45 грн.
Листом від 12.01.2017 Головним управлінням Казначейства повідомлено стягувача, що виконання виконавчого листа Окружного адміністративного суду м. Києва від 01.02.2016 відкладено на час розгляду справи Київським апеляційним адміністративним судом.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.10.2016 у задоволенні заяв ГУ ДФС у м. Києві та ГУ ДКСУ у м. Києві про роз'яснення судового рішення від 23.11.2015 відмовлено.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.08.2017 про роз'яснення судового рішення заяву ГУ ДФС у м. Києві від 23.11.2015 відмовлено.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.08.2017 заяву Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві про роз'яснення судового рішення від 23.11.2015 задоволено. Роз'яснено Головному управлінню Державної казначейської служби України у м. Києві постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.11.2015 в частині стягнення з ГУ ДФС у м.Києві на користь ОСОБА_1 заробіток за дні вимушеного прогулу з 16.07.2011 по 23.11.2015 у розмірі середнього заробітку позивача за кожен день вимушеного прогулу з розрахунку суми середнього заробітку без урахування відрахувань з нього податку з доходів фізичних осіб та соціального внеску, наступним чином: Стягнути з ГУ ДФС у м. Києві на користь ОСОБА_1 середньоденний заробіток за час вимушеного прогулу з 16.07.2011 по 23.11.2015 в розмірі 104 181,46 грн.
Головне управління Казначейства листами - повідомлення від 21.11.2016 № 9-08/1630-13654, від 20.03.2017 № 9-08/254-3002, від 04.04.2017 № 9-08/350-3614 повідомило Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві, що Розпорядник бюджетних коштів має можливість протягом 5 робочих днів з дня надходження повідомлення, надати інформацію, пов'язану з виконанням рішення про стягнення коштів. А у разі не повідомлення у зазначений термін Головним управлінням Казначейства буде проведено безспірне списання коштів згідно цього повідомлення.
На зазначені листи Головного управління Казначейства, від ГУ ДФС у м. Києві надійшов лист від 24.11.2016 № 24749/10/26-15-05-02-55 про визначення коду програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету, економічної класифікації видатків бюджету, в якому останній надав згоду на безспірне списання коштів в сумі 1999,96 грн. з рахунку 35218012089003 за КЕКВ 2111 «Заробітна плата». Відносно іншої суми стягнення заробітної плати, ГУ ДФС у м. Києві повідомило, що не вбачає жодних правових підстав для виконання рішення суду, у зв'язку зі зверненням ГУ ДФС у м.Києві до суду із заявою про роз'яснення судового рішення.
Враховуючи, що постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.11.2015 щодо стягнення з ГУ ДФС у м. Києві на користь ОСОБА_1 коштів в сумі 104 188,45 грн набрала законної сили, та той факт, що ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.02.2016 заяву ГУ ДФС у м. Києві задоволено та роз'яснено ГУ ДФС у м. Києві постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.11.2015 в частинні стягнення з ГУ ДФС у м. Києві на користь ОСОБА_1 середній заробіток за дні вимушеного прогулу з 16.07.2011 по 23.11.2015 у розмірі середнього заробітку ОСОБА_1 за кожен день вимушеного прогулу з розрахунку суми середнього заробітку без урахування відрахувань з нього податку з доходів фізичних осіб та соціального внеску, наступним чином: стягнути з Головного управління ДФС у м. Києві на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 16.07.2011 по 23.11.2015 в розмірі 104 181,46 грн, Головне управління Казначейства, керуючись вищезазначеним, виконало виконавчий лист Окружного адміністративного суду м. Києва від 01.12.2015 в частині стягнення з ГУ ДФС у м. Києві на користь ОСОБА_1 заробіток за дні вимущеного прогулу з 16.07.2011 по 23.11.2015 у розмірі середнього заробітку позивача за кожен день вимущеного прогулу з розрахунку суми середнього заробітку без урахування відрахувань з нього податку з доходів фізичних осіб та соціального внеску - а саме коштів в сумі 104 181,46 грн, в тому числі 28.11.2016 стягнуло кошти з Головного управління ДФС в сумі 1 999,96 грн, та 31.03.2017 стягнуло кошти в сумі 102 188,49 грн.
Вважаючи дії та бездіяльність Головного управління Держказначейства щодо виконання виконавчого листа Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.02.2016 протиправними, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.
Вирішуючи даний спір суд виходив з таких мотивів та норм права.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачених Конституцією України та іншими Законами України.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
Частиною 2 статті 6 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.
Гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України «Про виконавче провадження», та особливості їх виконання встановлені Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» від 05 червня 2012 року, який набрав чинності з 01 січня 2013 року.
Згідно з частиною першою статті 2 Закон України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є, зокрема, державний орган.
Відповідно до частини першої статті 3 Закон України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
Частиною четвертою статті 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» встановлено, що перерахування коштів стягувачу здійснюється у тримісячний строк з дня надходження до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, необхідних для цього документів та відомостей.
Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення визначено Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або боржників, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року № 845 (далі - Порядок).
Згідно з абзацом 2 пункту 2 Порядку безспірним списанням є операції з коштами державного та місцевих бюджетів, що здійснюються з метою виконання рішень про стягнення коштів Казначейством та його територіальними органами без згоди (подання) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, боржників, органів місцевого самоврядування та/або державних органів на підставі виконавчих документів.
Відповідно до пункту 3 вказаного Порядку рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).
Окрім цього, з наявних у матеріалах справи доказів видно, що Головне управління Держказначейства неодноразово зверталось до ГУ ДФС у м. Києві з листами. Однак вимоги Головне управління Держказначейства були проігноровані.
На підставі вищенаведеного, суд вважає, що відповідачем здійснено всі необхідні дії для виконання виконавчого листа Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.02.2016, а тому позов ГУ ДФМ у м. Києві є безпідставним та необґрунтованим, та у його задоволенні слід відмовити.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Керуючись статтями 77-78, 139, 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову Головного управління ДФС у м.Києві відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Шостого апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Р.О. Арсірій