Справа № 473/541/19
іменем України
"06" лютого 2019 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючої - судді Старжинської О.Є., при секретарі судового засідання Ніколаєнко Г.О., за участі перекладача Хабібур Рахман, представника позивача Пирожок О.Б., відповідача ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вознесенську справу адміністративної юрисдикції, яка відноситься до категорії термінових адміністративних справ за позовом Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у м.Київ та Київській області до ОСОБА_3 про продовження строку затримання з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні
05.02.2019 року позивач Центральне міжрегіональне управління Державної міграційної служби України у м.Київ та Київській області звернувся до суду з позовною заявою до відповідача громадянина Народної Республіки Бангладеш ОСОБА_3 про продовження строку його затримання з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні з метою ідентифікації іноземця та забезпечення видворення за межі території України на шість місяців.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначав, що рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 10.08.2018 року громадянина Народної Республіки Бангладеш ОСОБА_3 за позовом Вишгородського районного відділу УДМС України в Київській області було примусово видворено за межі території України та затримано з поміщенням у пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні на строк шість місяців, але впродовж вказаного строку рішення суду про видворення не виконано у зв'язку з неодержанням інформації з країни громадянської належності іноземця чи документів необхідних для ідентифікації особи.
Посилаючись на те, що шестимісячний строк затримання відповідача з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні закінчується, він підлягає продовженню відповідно до статті 289 КАС України, а також наявні умови за яких неможливо забезпечити його примусове видворення, відсутні підстави для законного перебування на території України, він не вживає заходів стосовно своєї легалізації, відсутні кошти необхідні для проживання в Україні, відсутній документ, який дає право на виїзд з території України у встановленому порядку, також відповідач не відноситься до осіб, яким надано статус біженця і не є особою, яка потребує додаткового захисту, рішення суду про його примусове видворення за межі України має бути виконаним, позивач просив позов задовольнити.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги.
Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні позов не визнав, суду надав відзив на позовну заяву, де не оспорюючи фактичні обставини справи, вказав, що він ніяким чином не перешкоджає ідентифікації своєї особи, сприяє з'ясуванню цієї обставини, надавши працівникам міграційної служби копію свого паспорта виданого державними органами Народної Республіки Бангладеш, а українське законодавство передбачає одночасно наявність двох умов, за яких не можливо забезпечити примусове видворення особи: 1- відсутність співпраці з боку іноземця під час процедури його ідентифікації та не одержання інформації з країни громадянської належності іноземця.
Вислухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.
Згідно ст. 20 ч. 1 п. 3 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи, пов'язані з перебуванням іноземців або осіб без громадянства на території України щодо продовження строку затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України, а відповідно до Глави 11, параграфу 2 «Розгляд окремих категорій термінових адміністративних справ», ст. 289 КАС України провадження по цій категорії справ має особливості встановлені законом.
В судовому засіданні встановлено, що рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 10.08.2018 року громадянина Народної Республіки Бангладеш ОСОБА_3 за позовом Вишгородського районного відділу УДМС України в Київській області було примусово видворено за межі території України та затримано з поміщенням у пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні на строк шість місяців.
Вказане рішення суду в частині видворення за межі України не виконана, у зв'язку з неодержанням інформації з країни громадянської належності іноземця чи документів необхідних для ідентифікації особи, куди центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції був направлений запит, але відповіді не отримано.
Відповідно до ч.ч. 11, 12, 13 ст. 289 КАС України строк затримання іноземців або осіб без громадянства в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, становить шість місяців. За наявності умов, за яких неможливо ідентифікувати іноземців або особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи у зазначений строк, або прийняти рішення за заявою про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, цей строк може бути продовжений, але не більш як на вісімнадцять місяців.
Про продовження строку затримання не пізніше як за п'ять днів до його закінчення орган, за клопотанням якого затримано іноземця або особу без громадянства, кожні шість місяців подає відповідний адміністративний позов. У такому позові зазначаються дії або заходи, що вживалися органом для ідентифікації іноземця або особи без громадянства, забезпечення виконання рішення про примусове видворення (реадмісію) або для розгляду заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні.
Умовами за яких неможливо ідентифікувати іноземця або особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи є:
1)відсутність співпраці з боку іноземця або особи без громадянства під час процедури її ідентифікації;
2)неодержання інформації з країни громадянської належності іноземця або країни походження особи без громадянства чи документів, необхідних для ідентифікації особи.
Доводи відповідача щодо необґрунтованості позовних вимог діючому українському законодавству, що регулює питання перебування іноземців на території України, ґрунтуються на законодавстві та судовій практиці, яке діяло до змін внесених в Кодекс адміністративного судочинства України, що набрали чинності 15 грудня 2017 року.
Наразі виходячи із викладеної правової норми наявність двох умов потрібна саме для визначення обставини за яких неможливо забезпечити примусове видворення. Наданий відповідачем паспортний документ виданий державним органом Народної Республіки Бангладеш потребує підтвердження належності його до країни громадянської належності, але запитана інформація з цього приводу до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції не надійшла. Відповідач в судовому засіданні пояснив, що цей паспортний документ ним втрачений.
Згідно пп. f п.1 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом, зокрема, законний арешт або затримання особи з метою запобігання її недозволеному в'їзду в країну чи особи, щодо якої провадиться процедура депортації або екстрадиції.
Затримання особи з метою запобігання її недозволеному в'їзду в країну чи особи, щодо якої провадиться процедура депортації або екстрадиції може бути виправдане у відповідності до другої частини статті 5 § 1 (f) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод запитами від компетентних органів, навіть якщо офіційне прохання або наказ про екстрадицію не видано, оскільки такі запити можуть вважатися «заходами» в розумінні цього положення ("Х проти Швейцарії", рішення Комісії від 9 грудня 1980 року).
Таким чином, є підстави для задоволення позовних вимог. Суд приходить до висновку, що наявні визначені ст. 289 КАС України підстави для продовження строку затримання відповідача в пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, тому слід продовжити строк затримання громадянина Народної Республіки Бангладеш ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 до 06 серпня 2019 року включно в Миколаївському пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, з метою забезпечення примусового видворення його за межі України.
Керуючись ст. 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», ст.ст. 9, 241-246, 250, 289 КАС України, суд
Продовжити строк затримання громадянину Народної Республіки Бангладеш ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 поміщеному до Миколаївського пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні з метою забезпечення видворення за межі України строком на 6 (шість) місяців - до 06 серпня 2019 року включно.
Рішення може бути оскаржене до П'ятого апеляційного адміністративного суду через Вознесенський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя: О.Є.Старжинська