про відмову у відкритті апеляційного провадження
06 лютого 2019 року справа №264/5779/18
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Казначеєва Е.Г., суддів Компанієць І.Д., Гаврищук Т.Г., розглянувши апеляційну скаргу Управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції на рішення Іллічівського районного суду м. Маріуполя від 20 листопада 2018 р. у справі № 264/5779/18 (головуючий І інстанції Матвєєва Ю.О.) за позовом ОСОБА_2 до Управління патрульної поліції в м . Маріуполі ДПП про притягнення до адміністративної відповідальності,-
До Першого апеляційного адміністративного суду надійшла адміністративна справа № 264/5779/18 з апеляційною скаргою Управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції на рішення Іллічівського районного суду м. Маріуполя від 20 листопада 2018 р.
Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2019 року апеляційна скарга була залишена без руху, з наданням десятиденного строку з дня вручення ухвали для усунення недоліків, шляхом подання до суду клопотання про поновлення строків на апеляційне оскарження вказавши інші підстави для поновлення строку та доказами в їх підтвердження.
З матеріалів справи вбачається, що копія ухвали була надіслана на адресу апелянта, що підтверджується супровідним листом та отримана скаржником.
04 лютого 2019 року до Першого апеляційного адміністративного суду від Управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції надійшло клопотання про усунення недоліків апеляційної скарги, в якій апелянт просив поновити строк на апеляційне оскарження. В обґрунтування клопотання зазначено, що судове засідання відбулось без участю відповідача. Посилаючись на практику ЄСПЛ та Конвенцію про захист прав людини, апелянт вважає, що апеляційний суд не дотримався вимог Конвенції та обмежив право доступу до суду.
Проте, зазначена заява не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
За пунктом 3 частини 1 статті 7 КАС України, рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом віднесено до принципів здійснення правосуддя в адміністративних судах, зміст якого розкриває стаття 10 цього Кодексу, частинами 1, 2 якої встановлено, що усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом. Не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників адміністративного процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Статтею 44 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачено обов'язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, щодо сплати судового збору.
Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасника справи діяти сумлінно, тобто, проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом.
Такими процесуальними обов'язками учасників справи визначено, крім іншого, дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень.
Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Таким чином, апелянт, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційний перегляд справи, повинен забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону і суду, зокрема, стосовно строку подання апеляційної скарги, її форми та змісту, для чого, як особа, зацікавлена у її поданні, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
До того ж, підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з дійсно непереборними та об'єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений процесуальним законом строк подання апеляційної скарги.
За приписами ч. 1 ст. 271 КАС України у справах, визначених статтями 273-277, 280-289 цього Кодексу, суд проголошує повне судове рішення.
Рішення суду першої інстанції було проголошено 20.11.2018 та оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень 28.11.2018 (а.с.20-21). Отже, перебіг строку на апеляційне оскарження у відповідності до статті 286 КАС України починається саме з дати проголошення 20.11.2018, а не з дня вручення повного рішення суду, оскільки зазначена норма є спеціальною. Відлік строку на апеляційне оскарження з дати отримання особою рішення суду для термінових справ нормами КАС України не передбачений.
Матеріали справи свідчать, що суд першої інстанції повідомив відповідача про відкриття провадження. 20.11.2018 року відповідачем подано відзив на адміністративний позов, в якому апелянт поміж іншого просив провести справу за відсутністю відповідача (а.с.10-12). Отже, відповідач був обізнаний про існування вказаної адміністративної справи, її розгляд та дати проведення судових засідань та мав можливість своєчасно дізнатись про результат розгляду справи. Проте, відповідач не виявив бажання взяти участь в жодному судовому засіданні.
Суд зазначає, що не отримання вчасно представником відповідача копії рішення суду першої інстанції, є суб'єктивною обставиною, що унеможливлює визнання її поважною підставою пропуску строку апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції.
Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених в ухвалі від 24 липня 2018 року в справі № 211/797/18, норми ст. 286 КАС України є спеціальними по відношенню до ст. 295 КАС України, а відтак строк на апеляційне оскарження судового рішення становить десять днів з моменту його проголошення, а не з дня вручення повного рішення суду.
Отже, наведені скаржником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження не є такими, що не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.
Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у ст. 6 розд. І Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду (справа «Принц Ліхтенштейну Ганс-Адамс ІІ проти Німеччини» ).
Також, суд зазначає, що наведенні в клопотанні доводи поважності пропуску строку апеляційного оскарження вже були визнанні судом неповажними.
Отже, недоліки, зазначені в ухвалі апеляційної інстанції, апелянтом повністю не усунуті.
Відповідно до частини 4 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо, скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Згідно частини 3 зазначеної статті, питання про відмову у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції вирішує протягом п'яти днів після надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
З огляду на зазначене, вважаю необхідним відмовити у відкритті апеляційного провадження.
Керуючись статтями 298, 299, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Відмовити у задоволені клопотання Управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції про поновлення строків на апеляційне оскарження.
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції на рішення Іллічівського районного суду м. Маріуполя від 20 листопада 2018 р. у справі № 264/5779/18.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.
Повний текст ухвали складений та підписаний 06 лютого 2019 року.
Суддя доповідач Е.Г. Казначеєв
Судді І.Д. Компанієць
Т.Г. Гаврищук