Справа № 824/577/18-а
Головуючий у 1-й інстанції: Дембіцький П.Д.
Суддя-доповідач: Полотнянко Ю.П.
30 січня 2019 року м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Полотнянка Ю.П.
суддів: Загороднюка А.Г. Драчук Т. О.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області про визнання протиправною відмову та зобов'язання вчинити дії,
в червні 2018 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Головного управління ДФС у Чернівецькій області про визнання протиправною відмову та зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 31.10.2018 позов задоволено:
- визнано протиправною та скасовано відмову Головного управління ДФС у Чернівецькій області, оформлену листами від 02.01.2018 року № 4/ФОП/24-13-05-14 та 05.06.2018 року № 400/Ф/24-13-05-13, про відмову ОСОБА_2, у призначенні та проведенні виплати одноразової грошової допомоги;
- зобов'язано Головне управління ДФС у Чернівецькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_2, одноразову грошову допомогу у звязку з встановленням ІІІ групи інвалідності, що настала в період проходження служби в податковій міліції, відповідно до Закону України Про міліцію та Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850;
- встановлено судовий контроль за виконанням рішення суду шляхом зобов'язання Головного управління ДФС у Чернівецькій області подати у місячний строк з моменту набрання рішення законної сили звіт про виконання рішення суду.
Не погодившись із прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело, на його переконання, до невірного вирішення справи. Так, апелянт вказує на те, що судом першої інстанції не враховано, що 07.11.2015 втратив чинність Закон України "Про міліцію" в тому числі і ст. 23 цього Закону, до ст. 356 Податкового кодексу України не були внесені зміни, а постанова Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850 та Закон України від 02.07.2015 №580-УШ "Про Національну поліцію" не поширюються на працівників податкової міліції, а тому надавати висновки, проводити розрахунки та виплати одноразової грошової допомоги працівникам податкової міліції згідно з цими нормативно-правовими актами законні підстави відсутні.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином. Причини неявки не відомі.
29 січня 2019 року на адресу суду від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.
Відповідно до ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Виходячи з приписів п.2 ч.1 ст. 311 КАС України, вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, а рішення суду першої інстанції скасувати з таких підстав.
Як встановлено судом першої інстанції, з 01.10.1997 року по 30.09.2017 року позивач - підполковник податкової міліції ОСОБА_2 проходив службу в органах податкової міліції ГУ ДФС у Чернівецькій області. Крім того, в період із червня 2016 року по лютий 2017 року позивач проходив службу в зоні проведення АТО, є учасником бойових дій. (а.с. 24, 58, 61, 91, 110-114).
Наказом Головного управління ДФС у Чернівецькій області № 203-о від 04.10.2017 року (Про звільнення) Згідно з Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженим постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року № 114 наказано : звільнити з податкової міліції підполковника податкової міліції ОСОБА_2 (НОМЕР_1) за пунктом 65 підпунктом «б» (через хворобу), у відставку (зі зняттям з військового обліку) з 04 жовтня 2017 року. Вислуга років позивача на день звільнення становить: календарна 21 рік 04 місяці, 20 діб, пільгова 22 роки 08 місяців 18 діб. (а. с. 23, 88, 115).
Підставою звільнення: рапорт ОСОБА_2, свідоцтво про хворобу № 288 від 11 серпня 2017 року. (а. с. 22,85).
Згідно довідки до акту огляду медико-соціальної експертної комісії серії 12 ААА № 916826 від 21.08.2017 року позивачу встановлено ІІІ групу інвалідності захворювання, так повязане з проходженням військової служби. Інвалідність встановлена на строк до 01.09.2018 року. Дата чергового перегляду 21.08.2018 року. (а. с. 21, 55).
За результатами визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках ОСОБА_2 встановлено ступінь втрати професійної працездатності 40%, що підтверджується довідкою серії 10 ААА № 007547 виданої на підставі акту № 106/2 огляду МСЕК від 29.08.2017 (а. с. 85).
28.12.2017 року позивач звернувся з письмовою заявою (рапортом) до відповідача, в якій просив розглянути питання, щодо призначення та виплати йому одноразової грошової допомоги, у звязку з тим, що йому встановлено ІІІ групу інвалідності по захворюванню повязаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ (податкова міліція). (а. с. 29, 63).
02.01.2018 року Головне управління ДФС у Чернівецькій області листом № 4/ФОП/24-13-05-14 повідомило, що виплата одноразової грошової допомоги працівникам податкової міліції здійснювалась підрозділом, у якому проходив службу працівник податкової міліції. Крім того, зазначено, що працівники податкової міліції проходять службу у складі Державної фіскальної служби України і не належать до органів внутрішніх справ. Відповідно до закону України «Про Національну поліцію» закон України «Про міліцію»втратив чинність, тому відсутні підстави для призначення та виплати одноразової допомоги, у звязку з встановленням групи інвалідності та втратою працездатності колишнім працівником податкової міліції (а. с. 30, 95).
05.02.2018 року Головне управління ДФС у Чернівецькій області надало довідку про те, що позивач дійсно проходив службу в податковій міліції з 01.10.1997 року по 04.10.2017 року. За час служби в податковій міліції в період з 16.06.2016 року по 15.02.2017 року проходив службу в зоні проведення АТО в підрозділах податкової міліції Головного управління ДФС у Донецькій області (а. с. 28).
23.05.2018 року позивач повторно звернувся до відповідача про виплату одноразової грошової допомоги (а. с. 31-32).
05.06.2018 Головне управління ДФС у Чернівецькій області листом № 400/Ф/24-13-05-13 зазначило, що відповідь надана була листом від 02.01.2018 року, а також, що відповідними органами влади не були внесені зміни до чинного законодавства, яке б регулювало виплату одноразової допомоги працівникам податкової міліції. (а. с. 33).
Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відсутність у Порядку №850 вказівки на поширення його дії на працівників податкової міліції, призначення допомоги яким здійснюється відповідно до ст.23 Закону №565, не є підставою для позбавлення їх права на отримання одноразової грошової допомоги у розмірі, визначеному діючим на дату установлення ступеня втрати працездатності Порядком №850.
Колегія суддів частково не погоджується з позицією суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Згідно з пунктом 356.1статті 356.1 ПК України держава гарантує правовий та соціальний захист осіб начальницького і рядового складу податкової міліції та членів їхніх сімей. На них поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені статтями 20 - 23 Закону України "Про міліцію" та Законом України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист".
Закон України "Про міліцію" від 20.12.1990 року №565-ХІІ втратив чинність 07 листопада 2015 року у зв'язку з набранням чинностіЗаконом України "Про Національну поліцію" від 02 липня 2015 року № 580-VIII.
При цьому пунктом 15 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію" від 02 липня 2015 року № 580-VIII передбачено, що за колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб.
Право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбаченихЗаконом України "Про міліцію" від 20.12.1990 року №565-ХІІ, зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України "Про Національну поліцію" від 02 липня 2015 року № 580-VIII.
Відповідно до частини 6 статті 23 Закону України "Про міліцію" № 565-XII від 20.12.1990 року встановлено, що у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.
Порядок та умови призначення одноразової грошової допомоги в спірних правовідносинах визначені саме нормами Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України № 850 від 21.10.2015 року(далі - Порядок № 850).
Відповідно до абзацу 3 пункту 2 Порядку № 850 від 21.10.2015 року днем виникнення права на отримання грошової допомоги у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.
Підпунктом 2 пункту 3 Порядку № 850 передбачено, що грошова допомога призначається і виплачується у разі, зокрема установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі: 150-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності IІI групи.
Системний аналіз вказаних норм дає підстави вважати, що оскільки позивачу встановлено інвалідність після звільнення зі служби внаслідок захворювання, що пов'язане з проходженням служби, за ним зберігається право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 23 Закону України "Про міліцію".
Пунктом 7 Порядку № 850 передбачено, що працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи: заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв'язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов; довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках). До заяви додаються копії: довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією; постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) працівника міліції, зокрема про те, що воно не пов'язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідному контролюючому органу і має відповідну відмітку у паспорті громадянина України).
До заяви (рапорту) про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з установленням інвалідності від 28.12.2017 позивач надав до Головного управління ДФС України в Чернівецькій області всі документи, визначені пунктом 7 Порядку № 850.
Згідно з пунктом 8 Порядку № 850 керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 цих Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги.
Таким чином, на керівника органу внутрішніх справ, у якому проходив службу працівник міліції, покладено обов'язок подання висновку щодо виплати грошової допомоги.
Колегія судів зазначає, що отримавши відповідну заяву позивача та додані до неї документи, керуючись пунктом 8 Порядку № 850, відповідач зобов'язаний був скласти висновок щодо виплати позивачу одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІІ групи інвалідності внаслідок захворювання, що пов'язане з проходженням служби в податковій поліції та направити висновок та інші документи, перелік яких визначений Порядком № 850 до ДФС України, для прийняття рішення.
Разом з тим, відповідач зазначений обов'язок не виконав, а відмовляючи позивачу в призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги, у вигляді листів 02.01.2018 №4/ФОП/24-13-05-14 та 05.06.2018 №400/Ф/24-13-05-13, відповідач фактично вирішив віднесене до компетенції іншого управління питання про наявність чи відсутність підстав для проведення позивачу виплати одноразової грошової допомоги, тим самим порушив право позивача та вимоги чинного законодавства.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 11.10.2018 у справі №824/115/17-а та від 19.09.2018 у справі №822/910/17.
Тому, відмова відповідача, оформлена листами від 02.01.2018 №4/ФОП/24-13-05-14 та 05.06.2018 №400/Ф/24-13-05-13, у призначенні та проведенні виплати позивачу одноразової грошової допомоги є протиправною та підлягає скасуванню з підстав викладених вище.
Проте, суд першої інстанції при визнанні протиправною та скасуванні відмови відповідача, оформленої листами від 02.01.2018 №4/ФОП/24-13-05-14 та 05.06.2018 №400/Ф/24-13-05-13 виходив із того, що відсутність у Порядку № 850 вказівки на поширення його дії на працівників податкової міліції, призначення допомоги яким здійснюється відповідно до ст. 23 Закону № 565, не є підставою для позбавлення їх права на отримання одноразової допомоги у розмірі, визначеному діючим на дату установленням ступеня втрати працездатності Порядком № 850.
Однак, з наведеного вбачається, що судом першої інстанції не було враховано того, що відповідач по суті ухилився від виконання покладених на нього обов'язків, а саме не складання висновку та не надіслання його у 15-денний строк до ДФС України, у зв'язку з чим рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню.
Доводи апеляційної скарги про те, що постанова КМУ від 21.10.2015 №850 не поширюється на працівників податкової міліції, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки право на призначення одноразової грошової допомоги позивач набув після набрання чинності Порядку №850, а тому розмір грошової допомоги позивачу повинен розраховуватися у відповідності зі стеттаю 23 Закону №565-ХІІ та відповідно до Порядку №850.
Таким чином, колегія суддів дійшла, що судом першої інстанції помилково зобов'язано Головне управління ДФС у Чернівецькій області нарахувати та призначити позивачу одноразову грошову допомогу, оскільки відповідач у відповідності до Порядку №850 мав скласти висновок щодо виплати позивачу одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІІ групи інвалідності внаслідок захворювання, що пов'язане з проходженням служби в податковій поліції та у 15-денний строк направити його до ДФС України.
А тому, належним способом поновлення порушеного права позивача буде зобов'язання Головного управління ДФС у Чернівецькій області прийняти документи ОСОБА_2 та надіслати до ДФС України висновок щодо виплати ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІІ групи інвалідності, що настала у період проходження служби в податковій поліції відповідно до Закону України «Про міліцію» та Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою КМУ від 21.10.2015 №850.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції не в повній мірі дав оцінку усім вказаним обставинам, неправильно застосував норми матеріального права, у зв'язку із чим ухвалив рішення, яке підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про часткове задоволення позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 317 КАС підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області задовольнити частково.
Рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2018 року скасувати.
Ухвалити нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправною та скасувати відмову Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області, оформлену листами від 02.01.2018 №4ФОП/24-13-05-14 та 05.06.2018 №400/Ф/24-13-05-13, про відмову ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, у призначенні та проведенні виплати одноразової грошової допомоги.
Зобов'язати Головне управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області прийняти документи ОСОБА_2 та надіслати до Державної фіскальної служби України висновок щодо виплати ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІІ групи інвалідності, що настала в період проходження служби в податковій поліції відповідно до Закону України "Про міліцію" та Порядку та умов призначенні і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) інвалідності або частової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850."
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Головуючий Полотнянко Ю.П.
Судді Загороднюк А.Г. Драчук Т. О.