Справа № 824/726/18-а
Головуючий у 1-й інстанції: Григораш В.О.
Суддя-доповідач: Гонтарук В. М.
31 січня 2019 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Гонтарука В. М.
суддів: Граб Л.С. Білої Л.М. ,
секретар судового засідання: Аніщенко А.О.,
за участю:
позивача: ОСОБА_2
представника відповідача: Митрицького Олега Володимировича
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 28 вересня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Територіального сервісного центру 7341 Регіонального сервісного центру Міністерства внутрішніх справ в Чернівецькій області про зобов'язання вчинити певні дії,
в липні 2018 року позивач звернувся до суду із позовом до Територіального сервісного центру 7341 Регіонального сервісного центру Міністерства внутрішніх справ в Чернівецькій області про зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 28 вересня 2018 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати, прийняти постанову про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з'ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованого рішення.
19 грудня 2018 року до суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу позивача, в якому зазначено про безпідставність доводів апеляційної скарги.
Позивач в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав, просив суд їх задовольнити.
Представник відповідача щодо задоволення апеляційної скарги заперечував, просив суд відмовити в її задоволенні, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги та відзиву, колегія суддів вважає, що остання задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду неоспорені факти про те, що 30.12.2014 року між ТОВ "Лізингова компанія "Еталон" (лізингодавець) та ОСОБА_2 (лізингоодержувач) укладено Договір фінансового лізингу №001798, за умовами якого лізингодавець зобов'язується придбати та передати на умовах фінансового лізингу у користування майно, а лізингоодержувач зобов'язується прийняти предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі та інші платежі згідно з умовами цього договору (а.с. 9).
Відповідно до п. 11.2. Договору фінансового лізингу №001798 від 30.12.2014 року, між ТОВ "Лізингова компанія "Еталон" (продавець) та ОСОБА_2 (покупець) укладено Договір купівлі-продажу №001798/01, за умовами якого продавець зобов'язується передати належний йому транспортний засіб у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити за нього на умовах Договору. Товаром за даним договором є - автобус "Еталон" А-079.54, 2014 року випуску, номер кузова НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_3 (а.с. 10).
На підставі Акта приймання-передачі транспортного засобу №001798/01 від 25.04.2017 року, відповідно до Договору купівлі-продажу №001798/01 від 25.04.2017 року продавець передав, а покупець прийняв у власність по кількості та якості, в повній комплектності: Автобус "Еталон" А-079.54, рік випуску 2014, номер кузова НОМЕР_1. Разом з автобусом продавець передав, а покупець прийняв: акт приймання-передачі транспортного засобу №001798/01; свідоцтво про реєстрацію машини серія НОМЕР_4 (а.с. 11).
Відповідно до Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4, транспортний засіб автобус марки "Еталон", 2014 року випуску, модель А-079.54, кузов НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_3, належить ТОВ "Лізингова компанія "Еталон" (а.с. 8).
28.04.2017 року, ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області №161/6722/17 накладено арешт із забороною відчуження та розпорядження, на майно третьої особи - ТОВ "Лізингова компанія Еталон", в тому числі на автобус марки "Еталон", 2014 року випуску, модель А-079.54, кузов НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_3 (а.с. 48-57).
Рішенням Першотравневого районного суду м. Чернівці від 23.11.2017 року №725/3337/17 за позивачем визнано право власності на автобус "Еталон" А-079.54, 2014 року випуску, номер кузова НОМЕР_1, державний номерний знак НОМЕР_3. Скасовано арешт на автобус "Еталон" А-079.54, 2014 року випуску, номер кузова НОМЕР_1, державний номерний знак НОМЕР_3, накладений ухвалою від 14.12.2016 року слідчого судді Рівненського міського суду в справі №569/16544/16-к, та виключено з державного реєстру обтяжень рухомого майна запис про арешт автобусу "Еталон" А-079.54, 2014 року випуску, номер кузова НОМЕР_1, державний номерний знак НОМЕР_3 (а.с. 9-13).
Відповідно до листа Печерського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві від 26.02.2018 року №2482/129 розглянуто звернення адвоката позивача від 06.02.2018 року щодо накладення арешту на майно ТОВ "Лізингова компанія "Еталон" та повідомлено, про те, що постановою державного виконавця звільнено з під арешту все майно боржника копію якої направлено на виконання до відповідних установ. 26.02.2018 року на адресу Регіонального сервісного центру МВС у м. Києві повторно направлено постанову про звільнення з під арешту майна боржника від 30.11.2016 року (а.с. 20).
Відповідно до Листа Регіонального сервісного центру в м. Києві від 28.03.2018 року №31/26-207аз розглянуто запит адвоката позивача від 20.03.2018 року щодо надання інформації про виконання постанови Печерського РВ ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві від 30.11.2016 року про звільнення з-під арешту транспортного засобу "Еталон" А-079.54, 2014 року випуску, номер кузова НОМЕР_1, державний номерний знак НОМЕР_3 та повідомлено, що згідно журналу обліку вхідних документів РСЦ МВС в м. Києві, постанова Печерського РВ ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві від 30.11.2016 року про зняття арешту з майна боржника ТОВ "Лізингова Компанія "Еталон", в період часу з 26.02.2018 року по 26.03.2018 року, до сектору документального забезпечення не надходила та не реєструвалась (а.с. 21).
14.05.2018 року позивач звертався до Луцького міськрайонного суду Волинської області з клопотанням про скасування арешту на автобус "Еталон" А-079.54, 2014 року випуску, номер кузова НОМЕР_1, державний номерний знак НОМЕР_3, накладений ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 28.04.2017 року у справі №161/6722/17 провадження №1-кс/161/3245/17 (а.с. 15-16).
Також, 18.07.2018 року позивач звертався до Тернопільського міськрайонного суду з клопотанням про скасування арешту на автобус "Еталон" А-079.54, 2014 року випуску, номер кузова НОМЕР_1, державний номерний знак НОМЕР_3, накладений ухвалою Тернопільського міськрайонного суду від 11.05.2018 року у справі №607/8159/18 (а.с. 18-19).
25.07.2018 року позивач звернувся до Територіального сервісного центру №7340 Регіонального сервісного центру МВС в Чернівецькій області із заявою про реєстрацію за ним права власності на автобус "Еталон" А-079.54, 2014 року випуску, номер кузова НОМЕР_2, державний номерний знак НОМЕР_3 на виконання Рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 23.11.2017 року про визнання за ним права власності на вказаний транспортний засіб, яке набуло законної сили 16.01.2018 року та є обов'язковим для виконання згідно ст. 129-1 Конституції України (а.с. 22).
Розглянувши звернення позивача від 25.07.2018 року, листом Регіонального сервісного центру в Чернівецькій області від 26.07.2018 року №31/24/08-2344 повідомлено позивача про те, що рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці по справі №569/16544/16-к, виконано, знято арешт Рівненського міського суду по даній справі.
Однак, зареєструвати належний позивачу транспортний засіб марки "Еталон А-079.54", 2014 року випуску, кузов НОМЕР_2, на даний час неможливо, у зв'язку з тим, що на зазначений автобус, в Єдиному державному реєстрі МВС України, накладені наступні обмеження:
Арешт та заборона на відчуження транспортного засобу, ВДВС Печерського РУЮ в м. Києві, виконавче провадження № 52122633;
Арешт та заборона на відчуження транспортного засобу, Луцький міський районний суд Волинської області, провадження 1-КС/161/3245/17;
Арешт та заборона на відчуження транспортного засобу, Тернопільській міськрайонний суд, ухвала суду від 11.05.2011, справа № 607/8159/18, провадження 1КС607/3840/2018.
Повідомлено позивача, про те, що після зняття вищевказаних обмежень належний йому транспортний засіб буде зареєстровано відповідно до чинного законодавства (а.с. 23).
Вважаючи дії відповідача щодо відмови в реєстрації права власності на автобус "Еталон" А-079.54, білий, 2014 року випуску, номер кузова НОМЕР_2, державний номерний знак НОМЕР_3 протиправними, позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що в ході судового розгляду не підтверджено протиправність дій відповідача при винесенні оскаржуваного рішення.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Вказаний критерій вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує Закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації.
Єдина на території України процедура державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів (далі - транспортні засоби), оформлення та видачі реєстраційних документів і номерних знаків, встановлюється Порядком державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 року №1388 (Порядок №1388).
Так, в силу вимог п. 3 Порядку №1388, державна реєстрація транспортних засобів проводиться територіальними органами з надання сервісних послуг МВС (далі - сервісні центри МВС) з метою здійснення контролю за відповідністю конструкції та технічного стану транспортних засобів установленим вимогам стандартів, правил і нормативів, дотриманням законодавства, що визначає порядок сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), використанням транспортних засобів в умовах воєнного і надзвичайного стану, а також для ведення їх обліку та запобіганню вчиненню щодо них протиправних дій.
Державна реєстрація (перереєстрація), зняття з обліку транспортних засобів (крім транспортних засобів, визначених абзацом другим пункту 12 цього Порядку) сервісними центрами МВС може проводитися через центри надання адміністративних послуг, утворені відповідно до Закону України "Про адміністративні послуги", на основі рішень, узгоджених між сервісними центрами МВС та органами, які прийняли рішення про утворення центрів надання адміністративних послуг.
Центри надання адміністративних послуг підключаються до електронних баз даних (реєстрів), необхідних для проведення державної реєстрації (перереєстрації) та зняття з обліку транспортних засобів, з метою прийняття, перевірки та передачі документів, видачі оформлених результатів.
Державний облік зареєстрованих транспортних засобів передбачає реєстрацію, накопичення, узагальнення, зберігання і передачу інформації про такі засоби та відомостей про їх власників, які вносяться до Єдиного державного реєстру МВС.
Відповідно до п. 15 Порядку №1388 у разі наявності відомостей про арешт або розшук транспортного засобу його реєстрація не проводиться. Реєстрація транспортного засобу, щодо якого в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна є відомості про обмеження відчуження, проводиться за наявності письмової згоди обтяжувача (заставодержателя), крім випадків переходу права власності на транспортний засіб у порядку спадкування, правонаступництва або виділення частки в спільному майні.
Відповідно до абз. 1 п. 40 Порядку №1388 зняття з обліку транспортних засобів проводиться після їх огляду в сервісному центрі МВС або в центрі надання адміністративних послуг на підставі заяви власника, документа, що посвідчує особу, виконавчого напису нотаріуса, постанови державного або приватного виконавця або рішення суду.
Згідно п. 41 Порядку №1388, забороняється перереєстрація на нового власника транспортних засобів, які перебувають в розшуку або щодо яких у Єдиному державному реєстрі МВС є відомості про накладення арешту або заборону на зняття з обліку та/або перереєстрацію на підставі судового рішення чи постанови державного виконавця.
Аналізуючи доводи апелянта щодо протиправності дій відповідача, колегія суддів зазначає наступне.
Як встановлено під час апеляційного розгляду справи, відповідно до результатів пошуку обмеження та їх зняття від 29.06.2018 року та відомостей, які містяться в Єдином у держаному реєстрі МВС України, станом на 27.08.2018 року, на автобус "Еталон" А-079.54, 2014 року випуску, номер кузова НОМЕР_2, об'єм двигуна 5675, д.н.з. НОМЕР_3 накладено арешт та/або заборона на відчуження транспортного засобу Луцьким міським районним судом Волинської області, провадження 1-КС/161/3245/17 та арешт та/або заборона на відчуження транспортного засобу Тернопільським міськрайонним судом, провадження 1-КС607/3840/2018.
У відповідності до п. 15 та п. 41 Порядку №1388 наявність арештів та/або заборон на відчуження транспортного засобу на відчуження транспортного засобу унеможливлює перереєстрацію вказаного транспортного засобу на нового власника.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що оскільки в Єдиному у держаному реєстрі МВС України наявні та активні обмеження на автобус "Еталон" А-079.54, 2014 року випуску, номер кузова НОМЕР_2, об'єм двигуна 5675, д.н.з. НОМЕР_3, а тому у відповідача відсутні правові підстави для реєстрації/перереєстрації вказаного транспортного засобу.
За таких обставин, колегія суддів вважає обґрунтованою позицію суду першої інстанції щодо відмовляючи в реєстрації/перереєстрації вказаного транспортного засобу відповідач діяв правомірно, у відповідності до Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 року №1388.
Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що висновки суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог обґрунтовані з посиланням на конкретні правові норми і неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права в ході апеляційного розгляду справи не виявлено, а відтак підстави для задоволення вимог апеляційної скарги відсутні.
Крім того, колегія суддів зауважує, що доводи апеляційної скарги позивача за своїм змістом повторюють доводи викладені в адміністративному позові, яким належним чином було надано оцінку при винесенні оскаржуваного рішення, а відтак і не спростовують позицію суду першої інстанції щодо наявності підстав для відмови в задоволенні позовних вимог.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 28 вересня 2018 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Постанова суду складена в повному обсязі 05 лютого 2019 року.
Головуючий Гонтарук В. М.
Судді Граб Л.С. Біла Л.М.