Постанова від 05.02.2019 по справі 756/15040/17

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 756/15040/17 Суддя (судді) першої інстанції: Майбоженко А.М.

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ганечко О.М.

суддів Федотова І.В.

Коротких А.Ю.

при секретарі Біднячук Ю.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Житомирської митниці ДФС на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 02.11.2018 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Житомирської митниці ДФС, Головного державного інспектора відділу митного оформлення «Виступовичі» митного посту «Північний» Житомиської митниці ДФС Романовської Людмили Петрівни, Заступника начальника Житомирської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування протоколу про порушення митних правил та постанови про накладення стягнення за порушення митних правил,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом до Житомирської митниці Державної фіскальної служби України, головного державного інспектора відділу митного оформлення «Виступовичі» митного посту «Північний» Житомирської митниці ДФС України Романовської Л.П. про визнання протиправними та скасування протоколу про порушення митних правил та постанови про накладення стягнення за порушення митних правил, в якому просив зобов'язати Житомирську митницю ДФС України в місті Житомир або головного державного інспектора відділу митного оформлення «Виступовичі» митного посту «Північний» Житомирської митниці ДФС України Романовську Л.П. скасувати протокол про порушення митних правил №0834/10100/17 від 07 вересня 2017 року, як незаконний, а також зобов'язати Житомирську митницю ДФС України в місті Житомир або заступника начальника Житомирської митниці ДФС України Мірошніченка М.І. скасувати постанову в справі про порушення митних правил за №0834/10100/17 від 10 жовтня 2017 року.

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 02.11.2018 року позов задоволено частково.

Визнано протиправною та скасовано постанову заступника начальника Житомирської митниці ДФС України Мірошніченка Михайла Івановича № 0834/10100/17 від 10 жовтня 2017 року про притягнення громадянина України ОСОБА_3 до відповідальності за частиною третьою статті 470 МК України, провадження в справі закрити.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити в задоволені позову в повному обсязі, посилаючись на незаконність, необ'єктивність, необґрунтованість рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Представник апелянта не з'явився, причини неявки суду не повідомив, про розгляд справи повідомлений належним чином.

Позивач заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ст. 308 КАС України, справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

У відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно з технічним паспортом НОМЕР_1, позивач ОСОБА_3 є власником автомобіля «FORD FOCUS», реєстраційний номер НОМЕР_3 vin НОМЕР_2 (Литовська Республіка).

Автомобіль не був знятий з реєстрації в Литві та 04 серпня 2017 року ввезений ОСОБА_3 на митну територію України у режимі «транзит».

У зв'язку з поломкою цього транспортного засобу, ОСОБА_3 звернувся до ФОП ОСОБА_6, яким видано довідку, що, у зв'язку з пошкодженням паливної системи автомобіль «FORD FOCUS», реєстраційний номер НОМЕР_3, з 12 серпня 2017 року знаходився в ремонті на станції технічного обслуговування за адресою: АДРЕСА_1. Виконання таких робіт підтверджується нарядом-замовленням, складеним ФОП ОСОБА_6, основним видом діяльності якого, згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, є технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів.

Позивач ОСОБА_3 повідомив Полтавську митницю ДФС України про місцезнаходження автомобіля та неможливість його вивезення через несправності, а також просив призупинити термін транзиту та повідомити уповноважені органи митного контролю про зазначені у зверненні обставини.

Вказану заяву отримано органом ДФС України 22 серпня 2018 року, проте не повідомлено позивача про прийняте рішення.

В подальшому, при проведенні митного контролю автомобіля, 07 вересня 2017 року Головним державним інспектором відділу митного оформлення «Виступовичі» митного посту «Північний» Житомирської митниці Державної фіскальної служби Романовською Л.П. складено протокол про порушення митних правил № 0834/10100/17, в якому констатовано в діях ОСОБА_3 наявність ознак правопорушення, передбаченого статтею 470 МК України, оскільки ввезений в режимі «транзит» автомобіль вивозився з перевищенням встановленого статтею 95 МК України строку доставки транспортного засобу до митного органу призначення більше ніж на десять діб (а.с.107-108 ).

На підставі викладеного вище, постановою заступника начальника Житомирської митниці ДФС України Мірошніченка М.І. № 0834/10100/17 від 10 жовтня 2017 року громадянина України ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого частиною третьою статті 470 МК України та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на суму 8500 гривень (а.с.118-119).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що враховуючи наявність обставин непереробної сили, за яких позивач був позбавлений можливості у визначений Митним кодексом України строк доставити транспортний засіб за межі митної території України, належне та вчасне повідомлення митного органу про такі обставини, що документально підтверджені, відповідачем неправомірно притягнуто позивача до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, згідно ч. 3 ст. 470 МК України.

Однак, колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

Згідно ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності (ст. 7 КУпАП).

Порядок та підстави притягнення до адміністративної відповідальності регулюються Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.

Як передбачено ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно п.1 ст. 247 КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст.283 КУпАП, постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

У відповідності до ст. 95 Митного кодексу України, для автомобільного транспорту встановлено строк транзитного перевезення в 10 діб, а у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці 5 діб. Згідно із нормами ч. 2 ст. 95 Митного кодексу України, до строків зазначених у ч. 1 даної статті, не включається час дії обставин, зазначених у ст. 192 Митного кодексу України.

Відповідно до ч.3 ст. 470 Митного кодексу України, перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб, а так само втрата цих товарів, транспортних засобів, документів чи видача їх без дозволу органу доходів і зборів - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з ч. 1 ст. 460 Митного кодексу України, вчинення порушень митних правил, передбачених частиною третьою статті 469, статтею 470, частиною третьою статті 478, статтею 481 цього Кодексу, внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, що підтверджується відповідними документами, а також допущення у митній декларації помилок, які не призвели до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, до незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, якщо такі помилки не допускаються систематично ( стаття 268 цього Кодексу ), не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченої цим Кодексом.

Отже, дана норма чітко визначає умови звільнення особи від відповідальності за перелічені порушення митних правил, якими є: аварія, дія обставин не переробної сили або протиправні дії третіх осіб, що підтверджується відповідними документами.

Тому, згідно норм діючого законодавства перевізник звільняється від відповідальності за статтею 470 Митного кодексу України у разі наявності факту аварії або дії обставин непереборної сили за умови документального підтвердження такого факту та вчасно (до закінчення встановленого строку транзитного перевезення) письмового повідомлення найближчого митного органу про обставини події.

З матеріалів справи колегією суддів встановлено, що заявою від 15.08.2017 (яка направлена начальнику Полтавської митниці ДФС) ОСОБА_3. повідомив, що автомобіль «FORD FOCUS», реєстраційний номер НОМЕР_3, з 12 серпня 2017 року знаходився в ремонті на станції технічного обслуговування за адресою: АДРЕСА_1. Просив врахувати дані обставини.

Отже, на виконання вимог частини першої статті 192 МК України позивач ОСОБА_3 повідомив митницю ДФС про неможливість вивезення за межі митної території України у становлений статтею 95 МК України строк, автомобіля «FORD FOCUS», реєстраційний номер НОМЕР_3 через його несправність.

Отже, позивач, на виконання умов закону, звернулася з відповідною заявою до найближчого митного органу, завчасно, тобто у десятиденний строк (до закінчення встановленого строку транзитного перевезення ) письмово про обставини події.

Факт поломки та ремонту вищезазначеного транспортного засобу підтверджується нарядом-замовленням, складеним ФОП ОСОБА_6

Як вбачається з Наряду - замовлення від 12.08.2017 року, виданого ФОП «ОСОБА_6», зазначений автомобіль знаходився на ремонті паливної системи (а. с. 26 ).

Однак, квитанції про сплату відповідних послуг за ремонт ОСОБА_3 не надано до суду в якості доказу.

Крім того, колегія суддів вказує, що частиною 1 статті 192 Митного кодексу України встановлено, що якщо під час перевезення товарів транспортний засіб внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили не зміг прибути до органу доходів і зборів призначення, допускається вивантаження товарів в іншому місці. При цьому перевізник зобов'язаний: 1) вжити всіх необхідних заходів для забезпечення збереження товарів та недопущення будь-якого їх використання; 2) терміново повідомити найближчий орган доходів і зборів про обставини події, місцезнаходження товарів і транспортного засобу.

Відповідно до пункту 2 розділу 8 («Підтвердження факту втрати товарів унаслідок аварії або дії обставин непереборної сили») Порядку виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 31 травня 2012 року №657 (далі - Порядок №657) аварія - небезпечна подія техногенного характеру, у зв'язку з якою товари, транспортні засоби, що перебувають під митним контролем, були пошкоджені (зіпсовані, знищені, втрачені тощо) або потребували певного часу для відновлення можливості їх переміщення з метою забезпечення виконання вимог законодавства України з питань державної митної справи; документальне підтвердження - надання митному органу відповідних документів, що підтверджують факт аварії чи дії обставин непереборної сили; обставини непереборної сили - надзвичайні та невідворотні події, що виникли незалежно від волі особи, зокрема стихійне лихо (землетрус, пожежа, повінь, зсув тощо), сезонне природне явище (замерзання моря, проток, портів, ожеледиця тощо), введення воєнного чи надзвичайного стану, страйк, громадянські безпорядки, злочинні дії третіх осіб, прийняття рішень законодавчого або нормативно-правового характеру, обов'язкових для особи, закриття шляхів, проток, каналів, перевалів та інші надзвичайні та невідворотні за таких умов події; факт аварії чи дії обставин непереборної сили - часткове чи повне пошкодження (зіпсуття, знищення, втрата тощо) товарів чи транспортних засобів, що перебувають під митним контролем, або позбавлення можливості виконання відповідною особою передбачених законодавством України з питань державної митної справи або встановлених відповідним митним органом України вимог щодо вчинення відповідних дій з товарами, транспортними засобами, що перебувають під митним контролем.

Залежно від характеру аварії чи обставин непереборної сили документи, що підтверджують їх наявність і тривалість дії, можуть видаватися державними органами, місцевими органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, іншими спеціально вповноваженими на це державними органами, а також уповноваженими на це підприємствами, установами та організаціями відповідно до їх компетенції (пункт 3 розділу 8 Порядку №657).

Згідно з пунктом 5 розділу 8 Порядку №657 якщо факт аварії чи дії обставин непереборної сили має місце на митній території України, особа, відповідальна за виконання вимог законодавства України з питань державної митної справи щодо товарів чи транспортних засобів, що перебувають під митним контролем (власник товару або уповноважена ним особа, перевізник чи особа, відповідальна за дотримання митного режиму), повинна звернутись до митного органу, в зоні діяльності якого перебувають ці товари, транспортні засоби, із письмовою заявою, яка повинна містити відомості, що надають можливість ідентифікувати товари, транспортні засоби як такі, що перебувають під митним контролем, а також інформацію про час, місце, обставини та наслідки аварії чи дії обставин непереборної сили.

Керівник митного органу, в зоні діяльності якого перебувають товари, транспортні засоби, що потрапили в аварію або під дію обставин непереборної сили, або особа, що виконує його обов'язки, після отримання заяви невідкладно організовує проведення огляду території чи іншого місця, де знаходяться, знаходились або можуть знаходитися товари і транспортні засоби, що перебувають під митним контролем, за винятком випадків, коли такий огляд проводити недоцільно з урахуванням характеру аварії чи обставин непереборної сили та їх наслідків. Огляд території чи іншого місця, де знаходяться, знаходились або можуть знаходитися товари і транспортні засоби, що перебувають під митним контролем, також не проводиться у разі відсутності протягом тривалого часу внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили можливості дістатися до місця пригоди.

За результатами огляду складається акт встановленої форми у трьох примірниках. Один примірник акта вручається особі, відповідальній за виконання вимог законодавства України з питань державної митної справи щодо товарів чи транспортних засобів, що перебувають під митним контролем, другий - невідкладно надсилається митному органу, під контролем якого перебувають товари, транспортні засоби, що потрапили в аварію або під дію обставин непереборної сили, а третій - залишається у справах митного органу, посадовими особами якого він був складений.

Отже, підставою для звільнення від адміністративної відповідальності за порушення митних правил, передбачене частиною 3 статті 470 МК України, є часткове чи повне пошкодження (зіпсуття, знищення, втрата тощо) товарів чи транспортних засобів, що перебувають під митним контролем, або позбавлення можливості виконання відповідною особою передбачених законодавством України з питань державної митної справи або встановлених відповідним митним органом України вимог щодо вчинення відповідних дій з товарами, транспортними засобами, що перебувають під митним контролем, внаслідок саме аварії чи дії обставин непереборної сили, настання яких має бути належним чином підтверджено (доведено) та про них вчасно (до закінчення встановленого строку транзитного перевезення) має бути повідомлено митний орган шляхом подання письмової заяви із зазначенням обставин події, місцезнаходження транспортного засобу, а також надання інформації, яка надає можливість ідентифікувати такий транспортний засіб.

Натомість, вихід з ладу транспортного засобу та його подальший ремонт не можуть бути прирівняні до аварії або дії обставин непереборної сили.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 31.10.2018 у справі №569/4632/16-а та у постанові від 02.11.2018 у справі №466/8893/16-а.

Враховуючи викладене вище, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки доказів того, що ремонт ввезеного ОСОБА_3 на митну територію України в митному режимі «транзит» транспортного засобу «FORD FOCUS», реєстраційний номер НОМЕР_3 був здійснений у зв'язку із обставинами аварії або дії обставин непереборної сили позивачем надано не було.

Тому, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права, що призвели до помилкового вирішення справи, а тому рішення суду першої інстанції необхідно скасувати та ухвалити нову постанову, якою відмовити в задоволені позовних вимог в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Житомирської митниці ДФС - задовольнити.

Рішення Оболонського районного суду м. Києва від 02.11.2018 року - скасувати та постановити нову постанову, якою в задоволені позову ОСОБА_3 до Житомирської митниці ДФС, Головного державного інспектора відділу митного оформлення «Виступовичі» митного посту «Північний» Житомиської митниці ДФС Романовської Людмили Петрівни, Заступника начальника Житомирської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування протоколу про порушення митних правил та постанови про накладення стягнення за порушення митних правил - відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів, з урахуванням положень ст. 329 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя О.М. Ганечко

Судді І.В. Федотов

А.Ю. Коротких

Попередній документ
79615150
Наступний документ
79615152
Інформація про рішення:
№ рішення: 79615151
№ справи: 756/15040/17
Дата рішення: 05.02.2019
Дата публікації: 07.02.2019
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Шостий апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації державної політики у сфері економіки, зокрема зі спорів щодо:; митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі: