Справа № 826/13382/15 Головуючий у 1 інстанції: Кротюк О.В.
Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.
30 січня 2019 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Судді-доповідача Суддів За участю секретаряВівдиченко Т.Р. Файдюка В.В. Чаку Є.В. Борейка Д.Е.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 вересня 2015 року у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 про стягнення заборгованості,-
Позивач - Державна податкова інспекція у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві звернувся до суду з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5, в якому просив стягнути заборгованість перед бюджетом у розмірі 146 538,65 грн. з фізичної особи ОСОБА_5.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 вересня 2015 року адміністративний позов задоволено. Стягнуто з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 на користь бюджету суму податкового боргу у розмірі 146 538,65 грн.
Не погодившись з рішенням суду, відповідач - Фізична особа-підприємець ОСОБА_5 звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, апелянт посилається на те, що судом першої інстанції не з'ясовано, а податковим органом не доведено, чи дійсно ОСОБА_5 не сплатив податкове зобов'язання, яке йому визначив контролюючий орган у податковому повідомленні - рішенні.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2018 року зупинено провадження у справі № 826/13382/15 за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості до набрання законної сили судовим рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва у справі № 826/4969/18 (суддя - доповідач Кобаль М.І.).
Справа за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 про стягнення заборгованості, разом з апеляційною скаргою на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 вересня 2015 року надійшла до Шостого апеляційного адміністративного суду, відповідно до ч. 3 ст. 29 КАС України, як визначеного ч. 6 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суду, якому передаються справи Київського апеляційного адміністративного суду, що ліквідований згідно з Указом Президента України від 29 грудня 2017 року № 455/2017 «Про ліквідацію апеляційних адміністративних судів та утворення апеляційних адміністративних судів в апеляційних округах».
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2018 року вказану справу прийнято до провадження Шостого апеляційного адміністративного суду (суддя-доповідач Вівдиченко Т.Р., судді Файдюк В.В., Чаку Є.В.).
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2018 року апеляційне провадження у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 про стягнення заборгованості - поновлено.
25 січня 2019 року до Шостого апеляційного адміністративного суду від відповідача - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 надійшли додаткові пояснення, у яких відповідач просить задовольнити апеляційну скаргу, посилаючись на те, що станом на час розгляду справи в суді апеляційної інстанції предмет спору відсутній, у зв'язку із набранням законної сили рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 серпня 2018 року по справі №826/4969/18.
Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві було проведено перевірку своєчасності сплати ФОП ОСОБА_5 узгоджених податкових зобов'язань та складено акт перевірки № 6027/26-56-17-04-26/2122716177 від 22.10.2014 року.
На підставі вказаного Акту перевірки, ДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 26.11.2014 р. № 0039041704, яким збільшено відповідачу грошове зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб в сумі 81 283,30 грн.
Вказане податкове повідомлення-рішення було направлено відповідачу, однак, не було вручено відповідачу та повернуто до ДПІ з незалежних від неї причин (за закінченням встановленого строку зберігання поштового відправлення), у зв'язку з чим, враховуючи положення п. 58.3 ст. 58 ПК України, податкове повідомлення-рішення вважається врученим відповідачу. Докази наведеного наявні в матеріалах справи.
У зв'язку з несплатою узгоджених грошових зобов'язань, позивачем виставлено податкову вимогу № 11 від 22.02.2012 року. Вказана податкова вимога була направлена відповідачу, однак, не була вручена відповідачу та повернута 10.04.2012 року до ДПІ з незалежних від неї причин (за закінченням встановленого строку зберігання поштового відправлення), у зв'язку з чим, враховуючи положення п. 58.3 ст. 58 ПК України, податкова вимога вважається врученою відповідачу.
Крім цього, з матеріалів справи вбачається, що відповідачу було нараховано, також, пеню у сумі 65 252,35 грн.
Як вбачається з наявної в матеріалах справи картки особового рахунку платника податків та розрахунку заборгованості, станом на момент звернення до суду за відповідачем обліковується заборгованість зі сплати податку на доходи фізичних осіб у розмірі 146 538,65 грн.
Позивач, вважаючи, що узгоджена сума податкового боргу відповідачем не погашена, звернувся до суду з вищевказаним позовом про його стягнення.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно з п.п. 16.1.4. п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
В силу пункту 41.2 статті 41 Податкового кодексу України, органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.
У відповідності до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, "грошове зобов'язання платника податків" - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
В силу підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень, у відповідності до положень пункту 41.2 статті 41 Податкового кодексу України.
Пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Як зазначалося, податковий орган на адресу відповідача направив податкову вимогу № 11 від 22.02.2012 року. Однак, вказана податкова вимога не була вручена відповідачу та повернута 10.04.2012 року до ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві з незалежних від неї причин (за закінченням встановленого строку зберігання поштового відправлення.
Доказів оскарження вказаної податкової вимоги в адміністративному чи судовому порядку суду не надано.
Разом з тим, з матеріалів справи вбчається, що пізніше, відповідач оскаржив податкове повідомлення - рішення, на підставі якого за ним виник податковий борг.
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 серпня 2018 року позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві № 0039041704 від 26.11.2014 року.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2018 року апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 02 серпня 2018 року у справі за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м.Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення повернуто особі, яка її подала.
Згідно з частиною четвертою статті 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд
Відповідно до частини 5 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Отже, колегія суддів встановила, що 02 серпня 2018 року Окружним адміністративним судом міста Києва у справі №826/4969/18 було ухвалено рішення, яке набрало законної сили.
Як зазначалося, вказаним рішенням скасовано податкове повідомлення-рішення від 26.11.2014 р. № 0039041704, яким збільшено відповідачу грошове зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб в сумі 81 283,30 грн. та на підставі якого за Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 рахувався податковий борг.
Таким чином, у зв'язку з тим, що в судовому порядку було скасовано податкове повідомлення - рішення від 26.11.2014 р. № 0039041704, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про стягнення податкової заборгованості.
Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення адміністративного позову Фізичної особи - підприємця ОСОБА_5.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).
При цьому, доводи викладені в апеляційній скарзі спростовують висновки суду першої інстанції та знайшли своє належне підтвердження в суді апеляційної інстанції.
Відповідно до ч. 3 ст. 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Таким чином, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають встановленим обставинам по справі, допущені судом першої інстанції порушення норм матеріального права призвели до неправильного вирішення справи, а тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Керуючись ст. ст. 243, 250, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 задовольнити.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 вересня 2015 року скасувати та прийняти нове рішення.
В задоволенні адміністративного позову Державної податкової інспекції у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві - відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-329 КАС України.
Суддя-доповідач Судді Вівдиченко Т.Р. Файдюк В.В. Чаку Є.В. .
Повний текст постанови виготовлено 04.02.2019 року