Справа № 2340/3081/18 Головуючий у 1 інстанції: Тимошенко В.П.
Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.
30 січня 2019 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Судді-доповідача Суддів За участю секретаряВівдиченко Т.Р. Файдюка В.В. Чаку Є.В. Борейка Д.Е.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2018 року у справі за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 до Управління Держпраці у Черкаській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу, -
Позивач - Фізична особа-підприємець ОСОБА_5 звернулася до суду з позовом до Управління Держпраці у Черкаській області, в якому просила визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці у Черкаській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 24 липня 2018 року №ЧК-532/367/АВ/П/ПТ/ТД-ФС-399, якою накладено на Фізичну особу-підприємця ОСОБА_5 штраф в розмірі 223 380 грн.; стягнути судові витрати та витрати по оплаті професійної правничої допомоги.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2018 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду, позивач - Фізична особа-підприємець ОСОБА_5 звернулася з апеляційною скаргою, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Також, просить стягнути судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 5 584,50 грн. та витрати по оплаті професійної правничої допомоги у розмірі 8 000,00 грн. Зокрема, апелянт посилається на те, що відповідачем перевірку проведено незаконно. З матеріалів відеозйомки не можливо встановити дату та час здійснення відеозйомки. В акті перевірки не зазначено ні назви, ні моделі засоба відеофіксації.
24 січня 2019 року до Шостого апеляційного адміністративного суду від відповідача - Управління Держпраці у Черкаській області надійшов відзив на апеляційну скаргу, яким він підтримує позицію суду першої інстанції.
Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, з наступних підстав.
Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_5 зареєстрована як фізична особа-підприємець 08.04.2009 р., реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 (свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця Серії НОМЕР_2).
Наказом Управління Держпраці у Черкаській області від 18.06.2018 р. №553-Н «Про проведення інспекційного відвідування» доручено посадовим особам управління здійснити у період з 18.06.2018 р. до 27.06.2018 р. позаплановий захід (інспекційне відвідування) з питань оформлення трудових відносин з найманими працівниками, робочого часу, часу відпочинку, оплати праці у ФОП ОСОБА_5.
18 червня 2018 року посадовим особам Управління Держпраці у Черкаській області видано направлення № 1175 на проведення інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_5.
03 липня 2018 року посадовими особами Управління Держпраці у Черкаській області проведено інспекційне відвідування ФОП ОСОБА_5 в храмі Різдва Присвятої Богородиці по вул. АДРЕСА_1, м.Шпола, Черкаської області, за наслідками якого складено акт №ЧК-532/367/АВ від 03.07.2018 р. (далі акт інспекційного відвідування).
В акті інспекційного відвідування встановлено, що, всупереч ч.ч. 1, 3 ст. 24 КЗпП України, не оформляються трудові відносини з працівниками у письмовій формі шляхом укладення договору (контракту), або видання наказу, або розпорядження. Зокрема, ОСОБА_6 під час відсутності ФОП ОСОБА_5 реалізує ІНФОРМАЦІЯ_1 в магазині, а також, здійснює прибирання території. Крім того, з 01.06.2018 р. ОСОБА_7 виконує обов'язки продавця в магазині по реалізації ритуальних товарів.
03 липня 2018 року посадовою особою Управління Держпраці у Черкаській області винесено припис про усунення виявлених порушень №ЧК 532/367АВ/П, із визначенням строку усунення порушення до 20.07.2018 р.
16.07.2018 р. ФОП ОСОБА_5 прийнято наказ № 01К про прийняття з 17.07.2018 р. на роботу ОСОБА_8 на посаду продавця із виплатою мінімальної заробітної плати відповідного періоду.
16.07.2018 р. про прийняття на роботу даного працівника ФОП ОСОБА_5 повідомлено Шполянське відділення Смілянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Черкаській області.
На підставі акта інспекційного відвідування, 24.07.2018 р. заступником начальника Управління Держпраці у Черкаській області Жарковою М.В. прийнято постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ЧК-532/367/АВ/П/ПТ/ТД-ФС-399, згідно з якою, керуючись ст. 259 КЗпП України, на підставі абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України, на ФОП ОСОБА_5 накладено штраф у розмірі 223 380,00 грн.
Вважаючи протиправною постанову про накладення штрафу, позивач звернулася до суду з вищевказаним позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 № 877-V (далі - Закон № 877-V).
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закон № 877-V, державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема, належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.
У відповідності до пункту 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 96 (далі - Положення № 96), Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у звязку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообовязкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.
За приписами пп.1 п. 3 Положення № 96, основними завданнями Держпраці є: реалізація державної політики у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообовязкове державне соціальне страхування в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.
Згідно пп. 6 п. 4 Положення № 96, Держпраці, відповідно до покладених на неї завдань: здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.
Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи (п.7 Положення №96).
В силу статті 4 Закону №877-V, державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.
У відповідності до статті 38 Закону України "Про охорону праці" від 14.10.1992 № 2694-XII (далі - Закон № 2694-XII), державний нагляд за додержанням законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці.
Згідно ч. 6 ст. 7 Закону №877-V, за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.
В силу п. 2 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 р. № 295 (далі Порядок № 295), державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.
Пунктом 5 Порядку № 295 визначено, що інспекційні відвідування проводяться за інформацією ДФС та її територіальних органів про факти порушення законодавства про працю, виявлені у ході здійснення контрольних повноважень.
Аналіз викладених норм свідчить про те, що реалізація державного нагляду (контролю) у сфері дотримання законодавства про працю входить до основних завдань Держпраці та її територіальних органів. Державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється посадовими особами Держпраці у формі проведення інспекційних відвідувань, зокрема за інформацією територіальних органів ДФС.
З матеріалів справи вбачається, що посадовими особами Управління Держпраці у Черкаській області у період з 18.06.2018 р. до 27.06.2018 р. здійснено інспекційне відвідування з питань перевірки дотримання ФОП ОСОБА_5 законодавства про працю з питань оформлення трудових відносин з найманими працівниками, робочого часу, часу відпочинку, оплати праці.
За результатами перевірки у відношенні позивача складено акт від 03.07.2018 року, згідно якого, встановлено, що громадянки ОСОБА_7 - продавець та ОСОБА_6 - продавець, прибиральник, працюють у ФОП ОСОБА_5 в магазині «ІНФОРМАЦІЯ_1», що знаходиться на території храма Різдва Присвятої Богородиці по вул. АДРЕСА_1, м.Шпола, Черкаської області, без укладення з ними трудових договорів та без повідомлення у встановленому порядку органів ДФС про прийом працівників на роботу (а.с. 47-48).
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 24 Кодексу законів про працю України (далі КзпП України), трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов'язковим: при укладенні трудового договору з фізичною особою.
Згідно ч. 3 ст. 24 КзпП України, працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Отже, трудовий договір з фізичною особою повинен укладатись в письмовій формі з обов'язковим повідомленням центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідальність за порушення законодавства про працю встановлена ст. 265 КЗпП України.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 265 КЗпП України КЗпП України, юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі: фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.
Отже, встановлений контролюючим органом факт допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту) є правовою підставою для застосування до роботодавця штрафних санкцій.
Як вбачається з матеріалів справи, саме на підставі вказаної статті притягнуто позивача до відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 223 380,00 грн., згідно постанови від 24 липня 2018 року № №ЧК-532/367/АВ/П/ПТ/ТД-ФС-399.
Разом з тим, в суді апеляційної інстанції позивач пояснила, що дійсно, під час інспекційного заходу зазначені особи допомогали їй при здійсненні підприємницької діяльності, оскільки захворіла її онука і вона повинна була відлучитися. Також, повідомила, що судом першої інстанції залишено без задоволення клопотання про допит вказаних осіб, в якості свідків, а їх письмові пояснення тлумачились, як доказ прихованих трудових відносин.
Колегією суддів в суді апеляційної інстанції допитано в якості свідків громадянок ОСОБА_7 та ОСОБА_6.
Так, свідок - ОСОБА_7 дала показання, що в день здійснення службовими особами відповідача інспекційного відвідування вона допомогала ФОП ОСОБА_5, яка є «матушкою» храму Різдва Присвятої Богородиці, що знаходиться за адресою: вул. АДРЕСА_1, м.Шпола, Черкаської області у здійсненні підприємницької діяльності. Письмові пояснення писала під диктовку та тиском перевіряючих, які запевнили, що поганих наслідків для ФОП ОСОБА_10 не буде.
Також, повідомила, що факт допомоги носить разовий характер, за надану допомогу нагороду не отримувала.
Свідок - ОСОБА_6 суду апеляційної інстанції дала показання, що вона допомогала ФОП ОСОБА_5 здійснювати підприємницьку діяльность без мети отримання матеріальної винагороди. Заробітну плату не отримувала. Пояснення писала зі слів інспектора під диктовку та під тиском.
З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що визначальним для вирішення спірних правовідносин у цій справі є наявність ознак трудових правовідносин між ФОП ОСОБА_5 та громадянками ОСОБА_7, ОСОБА_6
Відповідачем не надано до суду належних та допустимих доказів того, що позивач виплачував вказаним особам заробітну плату і забезпечував умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, а ОСОБА_7 та ОСОБА_6 дотримувалась внутрішнього трудового розпорядку, що є обов'язковими ознаками трудового договору, відповідно до вимог ч.1 ст.21 КЗпП України.
Натомість, у відзиві на апеляційну скаргу відповідач зазначає, що, згідно протоколу № 15-а зборів громади прихожан храму Різдва Присвятої Богородиці м. Шпола від 12.02.2016 гр. ОСОБА_6 було призначено профорницею вказаної церкви. Вказаними зборами гр.ОСОБА_7 було введено в громаду вказаної церкви та призначено на посаду сестрички-пралі. Відповідно до протоколу № 16 зборів громади прихожан храму Різдва Присвятої Богородиці м. Шпола від 20.05.2018 р. прихожанку ОСОБА_7 було прийнято на посаду лавошниці вказаної церкви.
Щодо доводів відповідача про те, що виконання ОСОБА_7 та ОСОБА_6 трудових функцій на користь ФОП ОСОБА_5 підтверджується матеріалами відеозйомки, яка велася посадовими особами Управління Держпраці у Черкаській області під час інспекційного відвідування, колегія суддів зазначає, що наданий відеозапис не містить факту реалізації ОСОБА_7 та ОСОБА_6 будь - яких товарів громадянам або перевіряючим та не свідчить про те, що вказані особи виконують обов'язки продавців в магазині по реалізації ритуальних товарів на постійній основі.
Колегія суддів, заслухавши покази свідків, перевіривши матеріали справи, дійшла висновку, що відповідачем безпідставно притягнуто ФОП ОСОБА_5 до відповідальності за порушення ст. 24 КЗпП України, оскільки позивач не допускала вищевказаних осіб до роботи без укладення трудового договору та без повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу.
З урахуванням встановлених вище обставин відсутності порушень ФОП ОСОБА_5 вимог трудового законодавства, колегія суддів вважає необґрунтованим накладення на неї Управлінням Держпраці у Чернігівській області штрафу у розмірі 233 380,00 грн., а тому, спірна постанова підлягає скасуванню, як незаконна.
Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції безпідставно відмовив у задоволенні позовних вимог ФОП ОСОБА_5, а тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення адміністративного позову частково.
Згідно ч. 1 ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір в розмірі 5 584,80 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, позивачу підлягає відшкодуванню судовий збір сплачений ним за розгляд адміністративного позову та апеляційної скарги в розмірі 5 584,80 грн.
Також, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, законодавцем включено витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України).
Приписи ч. ч. 1, 2 ст. 134 КАС України визначають, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Відповідно до ч. 3 ст. 134 КАС України, для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Всупереч вимог вказаної норми, позивачем не надано до матеріалів доказів підтвердження сплати понесених витрат на правничу допомогу.
Таким чином, вимога про стягнення витрат по оплаті професійної правничої допомоги у розмірі 8 000,00 грн. задоволенню не підлягає.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).
При цьому, доводи викладені в апеляційній скарзі спростовують висновки суду першої інстанції та знайшли своє належне підтвердження в суді апеляційної інстанції.
Відповідно до ч. 3 ст. 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Таким чином, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають встановленим обставинам по справі, допущені судом першої інстанції порушення норм матеріального права призвели до неправильного вирішення справи, а тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення адміністративного позову частково.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Керуючись ст. ст. 243, 250, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 задовольнити частково.
Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2018 року скасувати та прийняти нове рішення.
Адміністративний позов ОСОБА_5 задовольнити частково.
Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці у Черкаській області від 24 липня 2018 року №ЧК-532/367/АВ/П/ПТ/ТД-ФС-399 про накладення штрафу на Фізичну особу-підприємця ОСОБА_5 у розмірі 223380,00 грн.
Стягнути на користь ОСОБА_5 за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Черкаській області судовий витрати в розмірі 5 584,80 грн. (п'ять тисяч п'ятсот вісімдесят чотири гривні 80 коп.).
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-329 КАС України.
Суддя-доповідач Судді Вівдиченко Т.Р. Файдюк В.В. Чаку Є.В.
Повний текст постанови виготовлено 04.02.2019 року