Справа № 826/6124/18 Суддя (судді) першої інстанції: Вєкуа Н.Г.
30 січня 2019 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого-судді: Кучми А.Ю.
суддів: Аліменко В.О., Безименної Н.В.,
за участю секретаря: Тищенко Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.10.2018 (м. Київ, дата виготовлення повного тексту 22.10.2018) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Комфортна оселя» до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
ТОВ «Комфортна оселя» звернулося з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0010441401 від 18.12.2017 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 266 250,00 грн (в тому числі на 213 000,00 грн за основним платежем та 53 250,00 грн за штрафними санкціями).
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення, винесене на підставі акту перевірки, висновки якого в частині встановлених порушень не ґрунтуються на відповідних доказах, не підтверджуються дійсними обставинами, є суб'єктивними припущеннями перевіряючих, є протиправним та таким, що порушує законні права та інтереси позивача.
Відповідач у відзиві на позовну заяву просить у задоволенні позову відмовити повністю, оскільки вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення відповідає вимогам чинного законодавства України, а дії відповідача не виходять за межі повноважень, встановлених Податковим кодексом України.
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.10.2018 вищевказаний адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити повністю.
Зокрема, апелянт вказує на те, що судом першої інстанції проігноровано факт підробки рахунків, так у реквізитах ТОВ «Струм Контракт» значиться номер рахунку підприємства, відкритого в ПАТ «МТБ Банк» за № 26008184361, який був відкритий згідно відомостей банківської установи лише 10.08.2016, в той час як Договір було нібито підписано 14.07.2016, що само по собі говорить про те, що він укладений виключно для здійснення вигляду господарської операції.
У матеріалах справи наявний протокол допиту засновника від 19.07.2016, а саме ОСОБА_2 (засновника ТОВ «Струм Контакт»), згідно з якого, повідомлено, що ТОВ «Струм Контакт» зареєстровано ним за грошову винагороду без мети здійснення фінансово-господарської діяльності.
30.01.2019 з'явились представники позивача та відповідача.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін.
Згідно ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів, що фінансово-господарські операції між позивачем та його контрагентом не були спрямовані на настання реальних наслідків фінансово-господарської діяльності, а також доказів того, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин справи, у межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією України та законами України.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
За матеріалами справи податковим органом проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Комфортна оселя» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських відносин з ТОВ «Струм Контракт» за період липень та серпень 2016 року.
На підставі проведеної перевірки складено акт № 490/26-15-14-01-05/35241463 від 16.11.2017 (а.с. 21-25), яким встановлено порушення п. 44.1 ст. 44, п.п. 198.1, 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 213 000,00 грн, в тому числі за липень 2016 року на суму 125 000,00 та серпень 2016 року на суму 88 000,00 грн (а.с. 21-25).
05.12.2017 ТОВ «Комфортна оселя» подано заперечення на акт про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Комфортна оселя» № 490/26-15-14-01-05/35241463 від 16.11.2017 (а.с. 28-33).
Листом ГУ ДФС у м. Києві № 41559/10/26-15-14-01-05 від 13.12.2017 «Про розгляд заперечення» висновки акта перевірки від 16.11.2017 залишено без змін, а заперечення - без задоволення (а.с. 34-39).
18.12.2017 контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 0010441401, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем ПДВ 266 250, 00 грн (в тому числі за податковими зобов'язаннями - 213 000,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 53 250,00 грн (а.с. 40 зворотній бік - 41).
28.12.2017 позивачем до ДФС України подано скаргу в порядку ст. 56 ПК України на податкове повідомлення-рішення № 0010441401 від 18.12.2017(а.с. 42-48).
Рішенням ДФС № 7023/6/99-99-11-01-01-02-25 від 26.02.2018 податкове повідомлення-рішення № 0010441401 від 18.12.2017 залишено без змін, а скаргу без задоволення (а.с. 49-51).
В акті перевірки податковим органом зроблено висновок про відсутність факту здійснення господарських операцій по послугам з організації ремонтно-оздоблюваних робіт від ТОВ «Струм Контакт» за період липень та серпень 2016 року та порушення п. 44.1 ст. 44, п.п. 198.1, 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України, що призвело до завищення податкового кредиту з ПДВ на загальну суму 213 000,00 грн, в тому числі за липень 2016 року на суму 125 000,00 грн та серпень 2016 року на суму 88 000,00 грн.
Даний висновок контролюючим органом зроблено, з наступних підстав.
Від управління інформаційно-аналітичного забезпечення отримано службову записку, в якій надано протокол допиту засновника, а саме ОСОБА_2 (засновника ТОВ «Струм Контакт»), згідно якого повідомлено, що ТОВ «Струм Контакт» зареєстровано за грошову винагороду без мети здійснення фінансово-господарської діяльності, також до АІС «СФП» внесено облікову картку щодо непричетності до реєстрації та ведення діяльності підприємства ТОВ «Струм Контакт».
На думку податкового органу ТОВ «Струм Контакт» створено з метою прикриття незаконної діяльності, від імені цього підприємства діяли особи, які не мали законних повноважень на його представництво, на вчинення від його імені юридичних значущих дій, оскільки не були наділені такими повноваженнями засновника товариства та не мали законних підстав для підписання документів.
Щодо наявного у справі протоколу допиту свідка ОСОБА_3 колегія суддів зазначає, що він не може бути визнаний належним, достовірним та допустимим доказом у відповідності до приписів ст.ст. 73-75 КАС України: він не засвідчений органом чи посадовою особою в провадженні якого перебуває справа, не надано доказів походження такого протоколу, повноважень представника податкового органу ОСОБА_4 на ознайомлення з матеріалами кримінального провадження та зняття з нього копій документів. Частина наданого протоколу взагалі не придатна для прочитання. Окрім того, ОСОБА_3 допитаний формально, без пред'явлення та огляду документів, виключно з питань реєстрації кількох десятків фірм (в тому числі і Товариства з обмеженою відповідальністю «Струм Контакт»). Допит проведено оперуповноваженим податкового органу в липні 2016 року, а копія надана разом із відзивом на позовну заяву в червні 2018 року, однак відсутні будь-які відомості про рух справи, статус ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, наслідки проведеного досудового розслідування.
Аналогічна правова позиція, викладена в постанові Касаційного адміністративного суду Верховного суду від 19.09.2018 у справі № 826/7227/16 (№К/9901/57008/18).
Крім того, відповідно до частини першої статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно частини першої статті 74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.
Законом, який визначає порядок отримання показань під час досудового слідства та порядок їх фіксації у протоколі допиту, є Кримінально процесуальний кодекс України.
Відповідно до частини першої статті 23 КПК суд досліджує докази безпосередньо. Показання учасників кримінального провадження суд отримує усно.
Частина друга цієї ж статті визначає, що не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, речах і документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Суд може прийняти як доказ показання осіб, які не дають їх безпосередньо в судовому засіданні, лише у випадках, передбачених цим Кодексом.
Частина четверта статті 95 КПК України визначає, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.
Таким чином, протоколи допиту, отримані на стадії досудового слідства, можуть бути визначені як докази лише в разі їх відображення під час розгляду кримінальної справи в суді.
Відповідно до частини шостої статті 78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Отже, до винесення вироку в рамках кримінального провадження, протокол допиту досудового розслідування чи інші матеріали досудового розслідування, а також ухвали слідчого судді про надання дозволу на проведення окремих слідчих дій, не можуть вважатись належним доказом в адміністративному судочинстві. Тобто, доказове значення в адміністративному процесі може мати виключно вирок суду в кримінальному провадженні, який набрав законної сили.
Вирок, що набрав законної сили стосовно ОСОБА_2 (засновника ТОВ «Струм Контакт»), а також де б досліджувались господарські операції між позивачем та контрагентом в рамках кримінального провадження в матеріалах справи відсутні.
Пояснення, які зафіксовані у неналежному доказі - протоколі допиту свідка ОСОБА_3 не з'ясовують жодного факту з приводу вчинених господарських операцій між позивачем та контрагентом та потребують додаткової перевірки та підтвердження іншими доказами.
Крім того, доводи податкового органу щодо колишнього директора TOB «СТРУМ КОНТАКТ» ОСОБА_5, колегія суддів вважає безпідставними так як, договір, так первинні документи від імені TOB «СТРУМ КОНТАКТ» підписані директором ОСОБА_6, а не ОСОБА_5, при цьому на момент здійснення спірних операцій ОСОБА_6 одночасно була і єдиним засновником TOB «СТРУМ КОНТАКТ», що підтверджується витягом з ЄДР станом на 05.07.2016 (а.с. 90-96).
Колегія суддів враховує правову позицію, викладену в постановах Верховного Суду від 20.02.2018 по справі № 813/4931/13-а, від 06.02.2018 по справі № 802/4940/14, згідно якої податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку від дотримання його контрагентом податкової дисципліни та правильності ведення ним податкового або бухгалтерського обліку.
Тобто, у разі реальності надання послуг, як у даній ситуації, платник не може відповідати за порушення, допущені контрагентом, якщо не буде доведено його безпосередню участь у зловживанні цієї особи.
Проте, посадовими особами відповідача під час здійснення перевірки таких обставин не встановлено. До акту перевірки не надано пояснень посадових та відповідальних за господарські операції осіб позивача, отриманих задля з'ясування обставин надання послуг на замовлення ТОВ «Комфортна оселя». Ці обставини не досліджені, та їм не надано належного спростування. До уваги відповідачем прийнята виключно наявна податкова інформація, що може свідчити про упереджене та необ'єктивне ставлення до підконтрольного суб'єкта, суб'єктивність висновків контролюючого органу на власну користь
Відповідач не надав жодних доказів на підтвердження того, що позивач, як платник податку, діяв без належної обачності й обережності і йому було відомо про можливі порушення, які допускав контрагент, або що самостійною діловою метою здійснення господарських операцій з даними підприємствами було одержання позивачем незаконної податкової вигоди.
Тому, можливі порушення контрагента позивача вимог податкового законодавства щодо відображення господарських операцій в податковому обліку та сплати податків спричиняє негативні наслідки саме для них, а не для позивача.
Так, між TOB «КОМФОРТНА ОСЕЛЯ» (Замовник) та TOB «СТРУМ КОНТАКТ» (Виконавець) було укладено договір № 1407 від 14.07.2016 про надання послуг з організації ремонтно-оздоблювальних робіт (далі - Договір), за умовами якого Виконавець зобов'язався здійснити організацію та виконання ремонтно-оздоблювальних робіт на фасадах та у місцях загального користування будівель, вбудовано-прибудованих приміщень та паркінгу, що знаходяться у торгово-громадському центрі житлового комплексу із вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення та паркінгом «ParkAvenue», розташованого на проспекті 40-річчя Жовтня, буд. №№ 58-а, 62, 60.1,60.2, 60.3, 60.4, 60.5.
Зміст робіт в липні та серпні 2016 року полягав у перевірці стану клеймерів, цілісності фасадної плитки, коригуванні положення плитки на фасаді і фіксації плитки клейовим композитом в п'яти будинках житлового комплексу Житлового комплексу «ParkAvenue», розташованого на проспекті 40-річчя Жовтня, - буд. № № 60.1,60.2, 60.3, 60.4, 60.5.
На виконання п. 1.3 Договору Сторони додатковою угодою № 1 від 14.07.2016 до Договору узгодили кошторис на заплановані роботи, а також плановий графік виконання робіт.
Окрім цього, на виконання п. 2.1.1 та п. .4.3 Договору Товариством було передано TOB «СТРУМ КОНТАКТ» перепустки (магнітні ключі) для проходу на територію Житлового комплексу «ParkAvenue», що підтверджується актами приймання-передачі перепусток від 14.07.2016 та від 22.08.2016.
З метою заносу устаткування для проведення робіт директор TOB «СТРУМ КОНТАКТ» звернулася з відповідним листом до Товариства, який містить відмітку про дозвіл пропуску та відмітку про виніс обладнання з території житлового комплексу.
Виконання Договору підтверджується актами здачі-прийняття робіт:
- №1504 від 25.07.2016 на суму 270 000 грн;
- №1505 від 27.07.2016 на суму 240 000 грн;
- №1506 від 28.07.2016 на суму 240 000 грн;
- №1653 від 19.08.2016 на суму 276 000 грн;
- №1654 від 22.08.2016 на суму 252 000 грн.
На виконання п. 4.3, 4.4. Договору, підписанню актів-приймання передачі робіт передувало звітування TOB «СТРУМ КОНТАКТ» про виконані роботи. Роботи проводились в п'яти будинках Житлового комплексу «ParkAvenue», що підтверджується звітами про виконану роботу, складеними Виконавцем та прийнятими TOB «КОМФОРТНА ОСЕЛЯ»:
- №1 від 23.07.2016 (виконання робіт в будинку №60.1);
- №2 від 25.07.2016 (виконання робіт в будинку №60.4);
- №3 від 26.07.2016 (виконання робіт в будинку №60.5);
- №4 від 15.08.2016 (виконання робіт в будинку №60.2);
- №5 від 22.08.2016 (виконання робіт в будинку №60.3).
Для здійснення оплати за виконані роботи та на виконання п.4.3 Договору TOB «СТРУМ КОНТАКТ» виставлялись Товариству рахунки-фактури № 1504 від 25.07.2016, № 1505 від 27.07.2016, № 1506 від 28.07.2016, № 1653 від 19.08.2016, № 1654 від 22.08.2016. TOB «СТРУМ КОНТАКТ» також зареєстровано на адресу TOB «КОМФОРТНА ОСЕЛЯ» податкові накладні, перелік яких наведено в Акті перевірки.
Оплата за виконані роботи була проведена Товариством в повному обсязі, що не заперечується в Акті перевірки та підтверджується платіжними дорученнями № 2518 від 27.07.2016, № 2614 від 31.08.2016. "
Наведені операції повністю відображені в бухгалтерському обліку Товариства, що також не заперечується контролюючим органом та підтверджується оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 631.
TOB «КОМФОРТНА ОСЕЛЯ» є організацію, яка, зокрема, надає послуги з утримання будинків, споруд, прибудинкової території тощо, наведене підтверджується статутом Товариства. Одним із об'єктів утримання є торгово-громадський центр житлового комплексу із вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення та паркінгом «ParkAvenue», розташований на проспекті 40-річчя Жовтня, буд. №№ 58-а, 62, 60.1, 60.2, 60.3, 60.4, 60.5, з мешканцями якого Товариством укладено договори на надання послуг з утримання будинків, споруд, прибудинкової території.
Таким чином, колегія суддів вважає, що позивачем надано до суду копії первинних документів, які підтверджують реальність господарських операцій позивача з ТОВ «Київбудкомпані».
Контролюючим органом, у свою чергу, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об'єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені вказаними документами, а також не представлено жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі.
Стосовно зазначено відповідачем у акті перевірки про відсутність у контрагента позивача матеріальних та трудових ресурсів, то Верховний Суд в постанові від 06.02.2018 у справі 804/4940/14 зазначив, що відсутність у контрагентів позивача матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки зокрема залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу).
Таким чином контролюючим органом не було доведено та надано належних доказів, які б свідчили, що наявні станом на здійснення господарських операцій з позивачем у контрагента трудові ресурси та матеріально-технічне забезпечення були недостатніми для надання послуг, обумовлених укладеним договором з позивачем.
Водночас, відсутність достатніх (саме на думку контролюючого органу) матеріальних та трудових ресурсів не може беззаперечно свідчити про невиконання цими суб'єктами договірних зобов'язань.
При цьому, відповідачем не надано належних доказів на підтвердження недобросовісності позивача як платника податків та не наведено будь-яких доводів щодо здійснення позивачем та його контрагентом розглядуваних операцій за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект тощо.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 09.01.2007 у справі «Інтерсплав проти України», якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку. Таким чином, ЄСПЛ чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення з боку його контрагентом.
Колегія суддів акцентує увагу на тому, що відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Такий підхід узгоджується з практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23.07.2002 у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та «Вуліч проти Швеції» визначив, що справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду є законним і обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування не має.
Керуючись ст.ст. 242, 243, 251, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.10.2018 - без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328, 329 КАС України.
Повний текст постанови виготовлено 04.02.2019.
Головуючий-суддя: А.Ю. Кучма
Судді: В.О. Аліменко
Н.В. Безименна