Справа № 826/5683/18 Суддя (судді) першої інстанції: Келеберда В.І.
04 лютого 2019 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого-судді: Кучми А.Ю.
суддів: Аліменка В.О., Безименної Н.В.,
розглянувши у в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.12.2018 року (м. Київ, дата виготовлення повного тексту не зазначається) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України у місті Києві про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_2 звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у місті Києві, в якому просив суд:
1) визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у місті Києві стосовно припинення перерахування та виплати пенсії на підставі в розмірах, встановлених постановою Подільського районного суду у місті Києві від 30.03.2010 у справі №2-а-475/09 з 01.11.2011;
2) зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у місті Києві проводити виплату пенсії ОСОБА_2, перераховану на підставі постанови Подільського районного суду у місті Києві від 30.03.2010 у справі №2-а-475/09, а саме: посадового окладу - 1253 грн, окладу за військове звання - 130 грн, надбавки за вислугу років - 484 грн 05 коп., надбавки за роботу в умовах режимних обмежень - 187 грн 95 коп., надбавки за високі досягнення у праці - 933 грн 53 коп., доплати від суми пенсії - 1340 грн, премії за вересень 2008 року - 5791 грн 55 коп., та виплатити різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії з 01.11.2011;
3) зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у місті Києві провести нарахування та виплату ОСОБА_2 компенсацію втрати частини доходу у зв'язку з порушенням строків виплати недоотриманої частини пенсії за період з 01.11.2011 по фактичну дату виплати недоотриманої частини пенсії.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що перерахунок пенсії встановлено постановою Подільського районного суду у місті Києві від 30.03.2010 у справі №2-а-475/09 у відповідності до частини третьої статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», однак не проведений з вини відповідача з 01.11.2011.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.12.2018 року провадження у справі №826/5683/18 зупинене до набрання законної сили рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва у справі №826/3783/18.
Не погоджуючись з судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Зокрема, апелянт вказує на те, що предметом розгляду даної справи є протиправні дії пенсійного органу щодо зменшення розміру пенсії, яка встановлена у розмірах, визначених постановою Подільського районного суду у місті Києві від 30 березня 2010 року у справі №2-а-475/09 У той же час предметом розгляду справи №826/3783/18 є визнання незаконними окремих пунктів та додатку №2 до Постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільненні з військової служби, та деяким іншим особам».
Тобто, на думку позивача, предмет розгляду справи №826/5683/18 та предмет розгляду справи №826/3783/18 є різним.
Крім того, судом першої інстанції не вмотивовано зв'язок між очікуваними висновками рішення суду у справі №826/3783/18 та предметом даної справи.
Відповідно до п. 1 частини першої ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвалу суду - слід скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Згідно ст. 320 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема, неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Зупиняючи провадження у даній справі, суд першої інстанції виходив з того, що вирішення публічно-правового спору у справі №826/3783/18 до Кабінету Міністрів України про визнання окремих пунктів Постанови №103 незаконними може мати преюдиційне значення для вирішення даної справи, тому розгляд справи до набрання законної сили судовим рішенням у справі №826/3783/18 є неможливим.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до п. 3 частини першої статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України - суд зупиняє провадження у справі в разі, зокрема, об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Отже, з наведеного вбачається, що зупинення провадження з підстав, передбачених цією нормою, допускається лише тоді, коли розглядати справу далі неможливо у зв'язку з тим, що обставини, які є підставою позову або заперечень проти нього, є предметом дослідження в іншій справі і рішення суду у відповідній справі безпосередньо впливає на вирішення іншого спору.
Відтак, суд зупиняє провадження у справі в тому випадку, коли існує обґрунтована необхідність підтвердження фактів, що мають преюдиційне значення для вирішення справи.
Зупинення провадження у справі до вирішення іншої запобігає постановленню суперечливих рішень у різних, але пов'язаних між собою справах.
Разом з цим, колегія суддів звертає увагу, що рішення суду про зупинення провадження у справі має бути обґрунтоване та мотивоване необхідністю такого зупинення.
Як свідчать матеріали справи, предметом спору у даній справі, що розглядається, є законність дій пенсійного органу щодо припинення перерахунку та виплати пенсії позивача згідно постанови Подільського районного суду у місті Києві від 30.03.2010 у справі №2-а-475/09.
Підставою для зупинення провадження стала наявність розгляду Окружним адміністративним судом м. Києва справи №826/3783/18, предметом якої є визнання незаконними пунктів 1, 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільненні з військової служби, та деяким іншим особам»; про визнання незаконним зміни до пункту 5 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45, внесенні постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103; про визнання незаконним Додаток № 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 року № 45, зміни до якого внесені Постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103.
Однак, твердження суду першої інстанції щодо преюдиційного значення справи №826/3783/18 для вирішення даної справи, колегія суддів вважає недоцільними, оскільки навіть у випадку задоволення адміністративного позову та визнання незаконними пунктів 1, 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103, вона втратить чинність з моменту набрання законної сили рішення суду, а розгляд даної справи виходить із правовідносин, що виникли з 01.11.2011.
Крім того, суд першої інстанції обмежився встановленням факту наявності спору у справі №826/3783/18, рішення в якій не набрало законної сили, та не мотивував чому саме неможливо вирішити спір до часу набрання законної сили судовим у відповідній справі, ступінь його впливу на висновки у цій справі. Не конкретизував, чому з огляду на характер та зміст заявлених вимог неможливо розглянути дану справу без попереднього розгляду справи № 826/3783/18.
Отже, оскаржуване рішення не містить мотивування наявності конкретних обставин, що унеможливлюють прийняття судом першої інстанції відповідного рішення з оцінкою наявних фактів і обставини справи.
Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо наявності правових підстав для зупинення провадження у справі передбачених пунктом 3 частини першої статті 236 КАС України.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушив норми процесуального права, що свідчить про необхідність скасування такої ухвали та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 308, 320, 321, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 грудня 2018 року скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий-суддя: А.Ю. Кучма
Судді: В.О. Аліменко
Н.В. Безименна