Справа № 826/3527/18 Суддя (судді) першої інстанції: Арсірій Р.О.
30 січня 2019 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого-судді: Кучми А.Ю.
суддів: Аліменка В.О., Безименної Н.В.,
за участю секретаря: Тищенко Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 листопада 2018 року (м. Київ, дата виготовлення повного тексту не зазначається) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича, третя особа: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про скасування рішення та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_2 звернувся з позовом до Уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича, третя особа: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, в якому просив суд:
1) визнати протиправними дії та рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію AT «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича про визнання нікчемним договору №017-28695-180215 банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» у доларах США від 18.02.2015 укладеного між AT «Дельта Банк» та позивачем;
2) зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію AT «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича надати Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_2 як вкладника, який має право на виплату відшкодування у розмірі 200 000 грн за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач за відсутності правових підстав не включив його до загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, що призвело до порушення його прав на отримання коштів.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.11.2018 у задоволенні позовних вимог - відмовлено.
Не погоджуючись з судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, яким позовні вимоги - задовольнити.
Зокрема, апелянт вказує на те, що на момент внесення коштів на його депозитний рахунок порядок поповнення рахунку порушено не було.
При цьому, Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» не встановлює обмежень в частині походження коштів вкладу, а саме, що вкладом повинні бути кошти, внесені безпосередньо вкладником.
Крім того, судом першої інстанції не враховано позицію Вищого адміністративного суду України щодо можливості зарахування від третіх осіб коштів на рахунки фізичних осіб за договором банківського вкладу.
Відповідач не скористався своїм правом на подання до суду апеляційної інстанції відзиву на апеляційну скаргу.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду скасуванню.
Згідно з ст. 317 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Як свідчать матеріали справи, між ОСОБА_2 та ПАТ «Дельта банк» укладено договір від 18.02.2015 №017-28695-180215 банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» у доларах США, за умовами якого сума вкладу складає 8000 (вісім тисяч) доларів США.
Згідно з умовами цього договору вклад залучається на строк із моменту зарахування вкладу на рахунок, вказаний в пункті 1.6 договору та по 17.08.2015 (пункт 1.3), процентна ставка на суму вкладу, яка становить 5,5 відсотків річних (пункт 1.4), банк відкриває вкладнику вкладний (депозитний) рахунок НОМЕР_2 (пункт 1.6), зарахування вкладу на вкладний (депозитний) рахунок здійснюється з власного поточного або вкладного (депозитного) рахунку вкладника, відкритого в банку, або готівкою через касу банку в день укладання сторонами цього договору. У разі, якщо в день укладання сторонами цього договору, вкладник не здійснить перерахування коштів, що становлять суму вкладу на рахунок, договір вважається таким, що не був укладений (пункт 1.8).
Згідно з платіжним дорученням кошти в сумі 8000 (вісім тисяч) доларів США на вкладний (депозитний) рахунок позивача перераховано ОСОБА_4 18.02.2015 з її власного рахунку в ПАТ «Дельта Банк».
Разом з тим, відповідно до постанови Правління Національного банку України від 02.03.2015 №150 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02.03.2015 №51 «Про запровадження тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк», згідно з яким з 03.03.2015 запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Дельта Банк».
Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «Дельта Банк» призначено провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Кадирова В.В.
На офіційній сторінці Фонду в мережі інтернет опубліковано оголошення про те, що з 11.06.2015 ПАТ «Дельта Банк» починає виплати коштів вкладникам за договорами, строк дії яких закінчився до 03.03.2015 включно та за договорами банківського рахунку (поточні та карткові рахунки).
Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 02.10.2015 №664 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 02.10.2015 №181 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Дельта Банк» та делегування повноважень ліквідатора банку».
Згідно з зазначеним рішенням розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Дельта Банк», призначено уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ «Дельта Банк», визначені статтями 37, 38, 51, частинами першою та другою статті 48 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23.02.2012 №4452-VI, провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Кадирову В.В. на два роки з 05.10.2015 по 04.10.2017 включно.
Виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення від 20.02.2017 №619, відповідно до якого продовжено строки здійснення процедури ліквідації ПАТ «Дельта Банк» до 04.10.2019. Цим рішенням також продовжено повноваження ліквідатора Кадирова В.В. на відповідний період.
У подальшому, позивач звернуся до Уповноваженої особи Фонду з листом від 27.11.2017, в якому просив надати інформацію щодо не включення до Загального реєстру вкладників та невиплати відшкодування грошових коштів.
Листом від 01.12.2017 № 05-3382549 позивача повідомлено, що за результатами проведеної перевірки на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними, виявлено, що договір № 017-28695-180215 банківського вкладу (депозиту) від 18.02.2015, який був укладений між ним та Банком, є нікчемним відповідно до п. 7 частини третьої ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», про що позивача проінформовано відповідним повідомленням.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що перерахування коштів на виконання вимог договору банківського вкладу від 18.02.2015 №017-28695-180215 від третьої особи суперечить вимогам пункту 1.8 цього договору, пункту 5.11 «Правил банківського обслуговування фізичних осіб», статті 1062 Цивільного кодексу України, та є достатньою підставою для підтвердження отримання позивачем певних переваг в порівнянні з іншими вкладниками, зокрема щодо внесення коштів на депозитний рахунок третьою особою без відповідного договірного врегулювання, тому підстави для виплати позивачу як вкладнику банку гарантованої суми 200000 грн відсутні.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Згідно зі статтею 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.
Виконання зобов'язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобов'язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам після ухвалення рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку.
Виплата відшкодування здійснюється з урахуванням сум, сплачених вкладнику протягом дії тимчасової адміністрації у банку.
Гарантії Фонду не поширюються на відшкодування коштів за вкладами у випадках, передбачених цим Законом.
Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Фонд не відшкодовує кошти: передані банку в довірче управління; за вкладом у розмірі менше 10 гривень; за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред'явника; розміщені на вклад у банку особою, яка була членом спостережної (наглядової) ради, правління (ради директорів), ревізійної комісії банку, якщо з дня її звільнення з посади до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; розміщені на вклад у банку особою, яка надавала банку професійні послуги як аудитор, юридичний радник, суб'єкт оціночної діяльності, якщо ці послуги мали безпосередній вплив на виникнення ознак неплатоспроможності банку і якщо з дня припинення надання послуг до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; розміщені на вклад власником істотної участі банку; розміщені на вклад особою, яка на індивідуальній основі отримує від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або має інші фінансові привілеї від банку; за вкладом у банку, якщо такий вклад використовується вкладником як засіб забезпечення виконання іншого зобов'язання перед цим банком, у повному обсязі вкладу до дня виконання зобов'язань; за вкладами у філіях іноземних банків; за вкладами у банківських металах.
Відшкодування коштів за вкладом в іноземній валюті відбувається в національній валюті України після перерахування суми вкладу за офіційним курсом гривні до іноземних валют, встановленим Національним банком України на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації відповідно до статті 36 цього Закону.
Статтею 27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначено, що уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цьогоЗакону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.
Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.
Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах «Урядовий кур'єр» або «Голос України» та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.
Статтею 37 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» закріплено повноваження уповноваженої особи Фонду.
Уповноважена особа Фонду діє від імені Фонду відповідно до цього Закону і нормативно-правових актів Фонду.
Уповноважена особа Фонду має право, зокрема: повідомляти сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів; звертатися до правоохоронних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення в разі виявлення фактів шахрайства та інших протиправних дій працівників банку або інших осіб стосовно банку.
Відповідно до статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.
Правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: 1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; 2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; 3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору; 4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна; 5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність»; 6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України.
Уповноважена особа Фонду:
1) протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другійстатті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів;
2) вживає заходів до витребування (повернення) майна (коштів) банку, переданого за такими договорами;
3) має право вимагати відшкодування збитків, спричинених їх укладенням.
У разі отримання повідомлення уповноваженої особи Фонду про нікчемність правочину на підставах, передбачених частиною третьою цієї статті, кредитор зобов'язаний повернути банку майно (кошти), яке він отримав від такого банку, а у разі неможливості повернути майно в натурі - відшкодувати його вартість у грошових одиницях за ринковими цінами, що існували на момент вчинення правочину.
Як вбачаться з матеріалів справи, уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» не включено позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з підстав визнання Договору банківського вкладу нікчемним на підставі п. 7 частини третьої ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», а також в результаті виявлення наявності ознак нікчемності у ряді договорів банківського вкладу (депозиту), що були укладені між Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» та фізичними особами - клієнтами Банку після 16.01.2015 року включно.
На думку відповідача, підставою визнання договору нікчемним стало те, що банк уклав договір, умови якого передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку. Так, кошти на рахунок позивача надійшли внаслідок перерахування коштів на вкладний рахунок іншою фізичною особою з метою створення штучного зобов'язання Фонду на відшкодування коштів за рахунок держави, надання переваги (пільги), прямо не встановлені для нього законодавством чи внутрішніми документами банку.
Відповідно до частин першої та другої ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.
Згідно п. 5 Постанови Пленуму Верховного суду України від 06 листопада 2009 року за № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», правочином є правомірна, тобто не заборонена законом, вольова дія суб'єкта цивільних правовідносин, що спрямована на встановлення, зміну чи припинення цивільних прав та обов'язків. Правомірність є конститутивною ознакою правочину як юридичного факту. Презумпція правомірності правочину закріплена у ст. 204 ЦК України та може бути спростована насамперед нормою закону, яка містить відповідну заборону.
У відповідності до ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов'язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Однак, відповідачем не надано доказів, що дії щодо перерахунку коштів з власного банківського рахунку на рахунок іншої фізичної особи суперечать закону.
При цьому, заперечуючи проти позовних вимог Фонд гарантування вкладів фізичних осіб вказує, що кошти на банківський вкладний (депозитний) рахунок надійшли з банківського рахунку іншої особи в період дії постанови Національного банку України від 30.10.2014 № 692/БТ «Про віднесення ПАТ «Дельта Банк» до категорії проблемних», що на думку третьої особи свідчить про створення штучного зобов'язання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на відшкодування коштів за рахунок держави
Частиною шостою статті 67 Закону України «Про банки та банківську діяльність» передбачено право Національного банку України запровадження особливого режиму контролю за діяльністю банку та призначення куратора банку. Особливий режим контролю є додатковим інструментом банківського нагляду, що використовується, як правило, одночасно із заходами впливу, встановленими статтею 73 цього Закону.
Під час здійснення особливого режиму контролю за діяльністю банку, Національний банк України має право заборонити банку використовувати для розрахунків прямі кореспондентські рахунки та/або вимагати від банку проведення розрахунків виключно через консолідований кореспондентський рахунок.
Статтею 75 Закону України «Про банки та банківську діяльність» передбачено обов'язок Національного банку України прийняти рішення про віднесення банку до категорії проблемних відповідно критеріїв, визначених в ньому.
Рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії проблемного є банківською таємницею.
Національний банк України має право заборонити проблемному банку використовувати для розрахунків прямі кореспондентські рахунки та/або вимагати від проблемного банку проведення розрахунків виключно через консолідований кореспондентський рахунок.
Основним підзаконним нормативним актом, що регулює діяльність банків у випадку визнання їх проблемними є Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства.
Національний банк України має право запровадити особливий режим контролю за діяльністю банку та призначити куратора банку у випадках, передбачених нормативно-правовими актами Національного банку (п 5.1. Положення).
Згідно з п.п.5.2., 5.3 Положення Національний банк України для здійснення особливого режиму контролю за діяльністю банку одночасно з призначенням куратора банку може залучати фахівців з бухгалтерського обліку, юридичних питань, з питань платіжних систем, інформаційних технологій та з інших питань. Рішення про запровадження особливого режиму контролю за діяльністю банку та призначення куратора банку, строк дії особливого режиму контролю за діяльністю банку та повноважень куратора банку, повноваження куратора банку, відміну/дострокову відміну запровадження особливого режиму контролю за діяльністю банку та призначення куратора банку приймає Правління Національного банку України.
Отже, вказаними законодавчими актами не встановлено заборони банку після визнання його проблемним укладати договори, відкривати поточні рахунки та зараховувати на рахунок кошти.
Крім того, рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії проблемного є банківською таємницею, тому позивач не міг знати про віднесення Банку до категорії проблемних, а тому зазначені обґрунтування є безпідставними.
Відповідно до пунктів 3-5 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09 серпня 2012 року №14, уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує та подає до Фонду повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду (додаток 8), із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню (далі - Перелік), перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4 - 6 частини четвертої статті 26 Закону, а також перелік осіб, які на індивідуальній основі отримують від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або мають інші фінансові привілеї від банку.
Перелік складається станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку і включає суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується, виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів (зменшених на суму податку), але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку.
Визначений у Переліку залишок гарантованої суми надається з урахуванням розрахункових сум, сплачених вкладнику протягом дії тимчасової адміністрації у неплатоспроможному банку.
Якщо вкладник не отримав свої вклади у межах граничного розміру суми відшкодування протягом дії тимчасової адміністрації за рахунок цільової позики Фонду, така сума відшкодування включається до Переліку.
Перелік складається в алфавітному порядку за прізвищами вкладників та подається до Фонду на паперових та електронних носіях разом із супровідним листом.
Інформація про вкладника в Переліку має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.
Перелік на паперових носіях (пронумерованих, прошитих) засвідчується підписом уповноваженої особи Фонду та відбитком печатки банку, що ліквідується, на електронних носіях подається на CD-дисках у csv файлі. Дані на паперових та електронних носіях повинні бути ідентичними.
Відповідно до пункту 6 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників; змін розміру сум разом із змінами реквізитів вкладників.
Пунктами 2-3 розділу IV вищезазначеного Положення передбачено, що Фонд складає на підставі Переліку загальний Реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, за формою, наведеною у додатку 11 до цього Положення. Загальний Реєстр складається на паперових та електронних носіях.
Таким чином, для визначення вкладників, що мають право на відшкодування коштів за вкладами уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду та передає сформований перелік вкладників до Фонду.
В подальшому Фонд на підставі такого переліку складає Загальний реєстр вкладників, який затверджується виконавчою дирекцією Фонду.
Як свідчать матеріали справи, позивач не був включений до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, у зв'язку з нікчемністю договору банківського вкладу (депозиту) від 18.02.2015 №017-28695-180215.
Як вбачається із листа від 01.12.2017 №05-3382549 та платіжного доручення в іноземній валюті для фізичної особи, яка не здійснює підприємницької діяльності від 18.02.2015 №46085472 депозитний рахунок НОМЕР_2 який належить позивачу на підставі Договору банківського вкладу (депозиту) №017-28695-180215 поповнено коштами у сумі 8000 доларів США із рахунку НОМЕР_3, який належить ОСОБА_4, тобто договір банківського вкладу відповідачем визнано нікчемними, у зв'язку із зарахуванням вкладу на рахунок позивача шляхом фактичного перерахування коштів з відкритого в банку поточного рахунку іншої особи.
Однак, згідно з положеннями частини першої статті 1062 Цивільного кодексу України на рахунок за банківським вкладом зараховуються грошові кошти, які надійшли до банку на ім'я вкладника від іншої особи, якщо договором банківського вкладу не передбачено інше. При цьому вважається, що вкладник погодився на одержання грошових коштів від іншої особи, надавши їй необхідні дані про рахунок за вкладом.
Крім того, у відповідності до Додаткової угоди №1 до Договору №017-28695-180215 від 18.02.2015 сторони домовилися викласти пункту 1.8 статті 1 Договору в наступній редакції: «Зарахування Вкладу на Рахунок здійснюється з власного поточного або вкладного (депозитного) рахунку Вкладника, відкритого в Банку, або шляхом перерахування з відкритого в Банку поточного рахунку іншої фізичної особи - резидента…» (а.с. 18).
Приймаючи цю додаткову угоду Банк погодився прийняти кошти на рахунок позивача від іншої особи резидента цього Банку.
При цьому, укладення вказаного договору та зарахування коштів на рахунок позивача відбулось 18 лютого 2015 року, тобто до початку віднесення ПАТ «Дельта Банк» до категорії неплатоспроможних та запровадження тимчасової адміністрації (02 березня 2015 року).
Отже, вклад розміщено на рахунку ПАТ «Дельта Банк» до запровадження тимчасової адміністрації, а тому позивач підпадає під дію гарантій відшкодування коштів за вкладом на підставі ст. 26 Закону № 4452-VI.
Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 23.01.2019 у справі №826/1109/16.
Виходячи з п. 5 розділу 2 Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого Фондом гарантування вкладів фізичних осіб №14 від 09.08.2012 протягом дії тимчасової адміністрації та ліквідації банку уповноважена особа Фонду може надавати зміни та доповнення до переліків, в тому числі до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду.
Отже, колегія суддів приходить до висновку, що оскільки позивач є особою, який набув право на гарантоване державою відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, і неподання інформації про позивача, як вкладника банку, до переліку протягом трьох днів з дня отримання рішення про відкликання банківської ліцензії дає підстави для зобов'язання уповноваженої особи Фонду подати до Фонду додаткову інформацію щодо ОСОБА_2 як вкладника, який має право на виплату відшкодування у розмірі 200 000 грн за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Щодо позовних вимог в частині визнання протиправними дій та рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію AT «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича про визнання нікчемним договору №017-28695-180215 банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» у доларах США від 18.02.2015 укладеного між AT «Дельта Банк» та позивачем, слід зазначити наступне.
Згідно частинами першою, другою та десятою ст. 38 Закону № 4452-VI Фонд (уповноважена особа Фонду) зобов'язаний забезпечити збереження активів і документації банку, зокрема, протягом дії тимчасової адміністрації забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених ч. 3 цієї статті.
За результатами перевірки, здійсненої відповідно до ст. 38 Закону № 4452-VI, виявляються правочини, які є нікчемними на підставі закону. При виявленні таких правочинів Фонд, його уповноважена особа Фонду чи банк не наділені повноваженнями визнавати або встановлювати правочини нікчемними.
Відповідно до частини третьої статті 228 Цивільного кодексу України, у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним.
У випадку, якщо правочин порушує публічний порядок, він є нікчемним у відповідності до вимог статті 228 Цивільного кодексу України. Правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
Для застосування санкцій, передбачених статтею 228 Цивільного кодексу України, необхідним є наявність умислу на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.
При цьому, колегія суддів враховує висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 04.07.2018 у справі № 826/1476/15, про те, що перелік передбачених частиною третьою ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» підстав, за яких правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, є виключним. Положення ст. 228 ЦК України не можуть бути застосовані комісією банку чи уповноваженою особою Фонду при вирішенні питання щодо віднесення правочинів до нікчемних для розширення переліку підстав нікчемності, визначених у частині третій ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Згідно висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 04.04.2018 у справі № 826/1476/15, якщо внаслідок проведених операцій Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, а не банку, завдані збитки (штучно збільшена сума гарантованих державою виплат), то ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» не може бути застосована, а Фонд має звертатися до суду з вимогою про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину на підставі ст. 228 ЦК України. Лише за наявності рішення суду можна застосовувати до позивача будь-які наслідки недійсності нікчемного правочину за цією статтею.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку про те, що операція з перерахування коштів на рахунок позивача не належить до правочинів, передбачених частиною другою ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», які можуть бути перевірені Уповноваженою особою на предмет нікчемності.
В той же час, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 31 жовтня 2018 року у справі №802/351/16-а зазначила, що встановлена правова природа рішення про застосування наслідків нікчемності договорів унеможливлює здійснення судового розгляду щодо визнання його недійсним, а тому колегія суддів приходить до висновку про те, що позовні вимоги щодо визнання протиправними дій та рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію AT «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича про визнання нікчемним договору №017-28695-180215 банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» у доларах США від 18.02.2015 укладеного між AT «Дельта Банк» та позивачем, не можуть бути розглянуті в судовому порядку.
За таких обставин, провадження у справі в цій частині підлягає закриттю на підставі п.1 частини першої ст.238 КАС України.
Керуючись ст.ст. 242, 243, 251, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 листопада 2018 року - скасувати.
Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_2 до Уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича, третя особа: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про скасування рішення та зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію AT «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича надати Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) як вкладника, який має право на виплату відшкодування у розмірі 200 000 грн за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Провадження у справі в частині позовних вимог про визнання протиправними дій та рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію AT «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича про визнання нікчемним договору №017-28695-180215 банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» у доларах США від 18 лютого 2015 року укладеного між AT «Дельта Банк» та ОСОБА_2 - закрити.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328, 329 КАС України.
Повний текст постанови виготовлено 04.02.2019.
Головуючий-суддя: А.Ю. Кучма
Судді: В.О. Аліменко
Н.В. Безименна