Справа № 263/1231/19
Провадження № 3/263/1231/2019
04 лютого 2019 року місто Маріуполь
Суддя Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області ОСОБА_1, розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Донецькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, працюючого тренером у ФК «Маріуполь», який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2,
за ст. 124 КУпАП,
ОСОБА_2 19 січня 2019 року о 22 год. 00 хв., керуючи транспортним засобом марки «Suzuki Grand Vitara», державний номерний знак НОМЕР_1, рухаючись по вулиці Миколаївській поблизу будинку № 80 у Центральному районі м. Маріуполя, починаючи рух заднім ходом, не впевнився, що це буде безпечним та не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, внаслідок чого скоїв зіткнення з автомобілем марки «Geely CK», державний номерний знак НОМЕР_2, чим порушив п. п. 10.1, 10.9 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП. Внаслідок указаної дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні ушкодження.
Від ОСОБА_2 до суду надійшла заява, в якій він вину у вчинені адміністративного правопорушення визнав у повному обсязі, просив суд його суворо не карати та не позбавляти права керування транспортними засобами, посилаючись на те, що його дружина ОСОБА_3 є особою з інвалідністю та автомобіль необхідний для її перевезення.
Статтями 251, 280 КУпАП визначені фактичні дані, обставини на основі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.
Статтею 124 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Відповідно до загальних положень ПДР - ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків. Особа, яка створила такі умови, зобов'язана негайно вжити заходів до забезпечення безпеки дорожнього руху на цій ділянці дороги та вжити всіх можливих заходів до усунення перешкод, а якщо це неможливо, попередити про них інших учасників дорожнього руху.
Пунктом 10.1 ПДР України передбачено, що перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.
Під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху. Для забезпечення безпеки руху він у разі потреби повинен звернутися за допомогою до інших осіб (п. 10.9 ПДР України).
Факт вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП повністю підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення від 21 січня 2019 року серії БД № 170447; схемою місця ДТП, фототаблицею; письмовими поясненнями ОСОБА_2 та іншими матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, необхідно дійти висновку, що дії ОСОБА_2 правильно кваліфіковані за ст. 124 КУпАП, а його вина у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення повністю доведена.
Підстав, що виключають адміністративну відповідальність згідно зі ст. 17 КУпАП України, у справі не встановлено. Терміни притягнення до адміністративної відповідальності не збігли.
Санкція ст. 124 КУпАП передбачає покарання у вигляді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.
Згідно з положеннями ст. 23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
Отже, стягнення є засобом впливу на свідомість правопорушника і головна його мета - виховання порушника, формування у нього законослухняної поведінки, у зв'язку із чим своєчасне застосування заходів стягнення за адміністративні правопорушення є засобом запобігання суспільно небезпечних діянь.
На підставі викладеного, приймаючи до уваги характер вчиненого адміністративного правопорушення, дані про особу правопорушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, суд вважає за необхідне застосувати до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу.
У відповідності до ст. 40-1 КУпАП з ОСОБА_2 підлягає до стягнення судовий збір.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 33, 124, 252, 284 КУпАП,
ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн. на користь держави.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 384,20 грн.
Апеляційну скаргу на постанову у справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови до Донецького апеляційного суду через Жовтневий районний суд міста Маріуполя.
Постанова може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців із дня її винесення. При оскарженні постанови про накладення адміністративного стягнення постанова підлягає виконанню після залишення скарги без задоволення.
Суддя О.М. Музика