справа 415/8889/18
провадження № 3/415/11/19
16 січня 2019 року м. Лисичанськ
Суддя Лисичанського міського суду Луганської області Шевченко О.В., розглянувши матеріали справи, що надійшли від ДСУзБТ Управління Укртрансбезпеки у Луганській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, працюючого водієм у СК «Пасейдон», проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, -
23 жовтня 2018 року о 12 годині 30 хвилин, ОСОБА_1, порушив порядок провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без одержання ліцензії на провадження певного виду діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до законодавства, а саме: надав у м. Лисичанську Луганської області послуги з перевезення пасажирів транспортним засобом, з метою отримання прибутку, без державної реєстрації як суб'єкта господарської діяльності та отримання ліцензії на заняття даного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, чим порушив ст. 58 Господарського кодексу України № 436-ІV від 16.01.2003 та ст. 7 ЗУ «Про ліцензування видів господарської діяльності».
У судові засідання, призначені на 15.11.2018, 27.11.18, 11.12.2018, 26.12.2018, 08.01.2019 та 16.01.2019, правопорушник ОСОБА_1 не з'явився, хоча про необхідність явки до суду повідомлявся належним чином. Про причини неявки, суд не попередив, заяв, клопотань щодо відкладення розгляду справи, до суду не надав.
У відповідності до дослідженого у судовому засіданні протоколу про адміністративне правопорушення №0006416 від 23.10.2018, складеного головним спеціалістом відділу державного контролю та нагляду за безпекою на транспорті Управління Укртрансбезпеки у Луганській області ОСОБА_2 вбачається, що громадянину ОСОБА_1 роз'яснено його права та обов'язки, передбачені ст. 63 Конституції України, ст.268 КУпАП і повідомлено, що розгляд адміністративної справи відбудеться у суді міста Лисичанська. У графі - особа, яка ознайомлена з місцем та часом розгляду справи, вищевказаного протоколу, міститься особистий підпис ОСОБА_1.
Згідно практики Європейського Суду з прав людини, зокрема, рішень у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008, «ОСОБА_3 проти України» від 26.04.2007, «Трух проти України» від 14.10.2003, особа у розумні інтервали часу має вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження.
З огляду на те, що при повідомленні судом про місце і час розгляду справи, та вжиття всіх заходів щодо унеможливлення порушення процесуальних прав особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, правопорушник ОСОБА_1, будучи обізнаним про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, з моменту складання протоколу (23.10.2018) по день винесення постанови суду, не дивлячись на достатність часу для того, щоб з'явитися до суду та дізнатися про рух справи, не вжив заходів для явки до суду, не подав письмових заперечень проти протоколу, тому суд вважає, що наведена поведінка учасника процесу є такою, що направлена на затягування розгляду справи, з метою спливу строку притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченого ст. 38 КУпАП, та уникнення відповідальності, за вчинене правопорушення.
На думку суду, неодноразова неявка особи, що притягається до адміністративної відповідальності до суду, яка повинна добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, свідчить про безпідставне умисне затягування справи, нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Враховуючи принцип судочинства, зазначений у практиці Європейського Суду з прав людини, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення № 0006416 від 23.10.2018 вбачається, що його складено у відношенні ОСОБА_1, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.164 КУпАП.
З фототаблиці вбачається, що на автомобілі НОМЕР_1 є ознаки таксі, а саме на даху вказаного автомобіля встановлені «шашки».
Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, правопорушник ОСОБА_1 фізичною особою-підприємцем не являється.
Дані докази, у розумінні ст. 251 КУпАП, суд визнає належними, допустимими та такими, які повністю доводять провину ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, за обставин, викладених у протоколі.
Пунктом 24 статті 7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» визначений перелік видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, а саме:… перевезення пасажирів, небезпечних вантажів та небезпечних відходів річковим, морським, автомобільним, залізничним та повітряним транспортом, міжнародні перевезення пасажирів та вантажів автомобільним транспортом.
Відповідно до ст. 58 ГК України, суб'єкт господарювання підлягає державній реєстрації як юридична особа чи фізична особа-підприємець у порядку, визначеному законом.
Таким чином, суд оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи у їх сукупності вважає, що провина ОСОБА_1, у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, знайшла своє повне підтвердження у суді, і його дії, органом ДФС України ГУ ДФС у Луганській області кваліфіковані правильно, оскільки останній здійснив провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання та без одержання ліцензії на перевезення пасажирів, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону.
При накладенні стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини та майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність: ОСОБА_1 працює, у протоколі про адміністративне правопорушення своєї провини не спростовував.
Обставин, що згідно з ст. ст. 35, 34 КУпАП, пом'якшують та обтяжують відповідальність правопорушника, суд не вбачає.
Враховуючи викладене, суд вважає, що правопорушнику ОСОБА_1 необхідно призначити стягнення у вигляді штрафу та без застосування стягнення у вигляді конфіскації грошей, одержаних внаслідок вчинення адміністративного правопорушення, які передбачені санкцією ч.1 ст.164 КУпАП, що є достатньою мірою відповідальності з метою його виховання, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.
На підставі вимог ст. ст. 4, 9 Закону України «Про судовий збір», ст. 40-1 КУпАП, судовий збір підлягає стягненню з правопорушника на користь держави у розмірі 384 (трьохста вісімдесяти чотирьох) гривень 20 (двадцяти) копійок.
Керуючись ст. ст. 33, 164 ч.1, 221, 251, 268, 277-2, 280, 284, 285, 289, 294 КУпАП, суд
Піддати ОСОБА_1, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, адміністративному стягненню у вигляді штрафу у розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень без конфіскації грошей, одержаних внаслідок вчинення адміністративного правопорушення.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 384 (трьохста вісімдесяти чотирьох) гривень 20 (двадцяти) копійок (отримувач коштів - ГУК у місті Києві/м. Київ/2203106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, рахунок отримувача 31211256026001, код класифікації доходів бюджету 22030106).
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Луганського апеляційного суду через Лисичанський міський суд Луганської області.
Суддя О.В. Шевченко