Справа № 500/2500/18
Провадження № 2/500/737/19
01 лютого 2019 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області у складі:
головуючої судді - Грубіян Л.І.,
при секретарі - Івановій Л.П.,
за участю: позивача ОСОБА_1,
відповідача ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ізмаїлі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення аліментів на утримання непрацездатних батьків,-
У травні 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення аліментів. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що з 29.09.2011 року є пенсіонеркою за віком, що підтверджується посвідченням, виданим Управлінням пенсійного фонду, єдиним доходом увесь цей період є пенсія за віком, яка складає 1373 грн., інших джерел доходу не має, чоловіка або іншої близької людини, яка може допомагати та підтримувати матеріально не має, проживає одна в чужих людей, за адресою: АДРЕСА_1, оскільки, донька, відповідач по справі вигнала її з хати.
Також пояснює, що стала шукати поміч у другої дочки та сина, але виявилось, що вони теж не в змозі їй допомагати, вони їй іноді допомагають добровільно, як можуть, тому претензій до них не має.
Пенсію яку отримує ОСОБА_1 не забезпечує необхідного мінімуму проживання - частину віддає відразу після отримання на ліки та всілякі потреби, те що залишається є меншим ніж мінімальний прожитковий мінімум і грошей ледь вистачає на харчування, побутовими предметами першої необхідності забезпечити себе не може, крім цього є хворою людиною та потребує постійного лікування, на що необхідно чимало коштів.
У зв'язку з цим, враховуючи свою непрацездатність, скрутне матеріальне становище та необхідність лікування, відсутність інших джерел доходу, крім пенсії просить стягнуть аліменти на своє утримання з ОСОБА_2
Остаточно уточнившись 30.01.2019 року просила стягувати з відповідача ОСОБА_1 аліменти на своє утримання в розмірі 300 грн. щомісячно починаючи з дня подання позовної заяви і довічно.
У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечувала та пояснила, що свого житла не має, садівничий будинок в якому проживає, не є житловим та не пристосований для постійного життя, останнім часом стан здоров'я значно погіршився, за висновками лікарської консультативної комісії Ізмаїльської центральної лікарні необхідне обстеження, лікування та хірургічне втручання, також пояснює, що їй протипоказана тяжка фізична праця, тому змушена була через стан здоров'я звільнитися з останнього місця роботи, на сьогодні звернулась до Ізмаїльського МРЦЗ у пошуках роботи, яка буде не протипоказана з урахування стану її здоров'я, ОСОБА_1 зловживала алкогольними напоями, майже не працювала, постійно «влаштовувала» своє особисте життя. У зв'язку з цим вважає, що позов є безпідставним та таким, що не підлягає задоволенню.
Згідно ухвали Ізмаїльського міськрайонного суду від 04 жовтня 2018 року по справі залучено співвідповідачів, а саме ОСОБА_4 та ОСОБА_5.
ОСОБА_4 у судовому засіданні пояснив, що допомагає матері у добровільному порядку.
ОСОБА_5 у судове засідання не з'явилась, про час та місце розгляду справи сповіщалась належним чином, причини неявки суду не відомі.
Заслухавши позивача, представника відповідача та відповідача, вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку щодо часткового задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є матір'ю ОСОБА_2, про що відповідач у своїх письмових заявах не заперечує.
ОСОБА_1 є пенсіонеркою за віком, згідно пенсійного посвідчення виданого Пенсійним фондом України серії НОМЕР_3 від 29.09.2011 року (а.с.5).
Згідно довідки виданої Ізмаїльським об'єднанням УПФУ від 29 березня 2018 року за №1310 розмір пенсії складає 1373,00 грн. (а.с.6)
Згідно довідки пенсійного фонду від 29 березня 2018 року за №1310 її дохід за період з липня 2017 року по грудень 2017 року становить 7 888,38 грн.
Статтею 51 Конституції України передбачено, що повнолітні діти зобов'язані піклуватися про своїх непрацездатних батьків.
Відповідно до ст. 202 СК України повнолітні дочка, син зобов'язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги.
Аналіз даної норми свідчить про те, що необхідною умовою для виникнення обов'язку повнолітніх дітей утримувати своїх батьків є наявність двох обов'язкових підстав - непрацездатність батьків та потреба в матеріальній допомозі.
В силу ст. 205 СК України суд визначає розмір аліментів на батьків у твердій грошовій сумі або у частці від заробітку з урахуванням матеріального та сімейного стану сторін. При визначенні розміру аліментів та додаткових витрат суд бере до уваги можливість одержання утримання від інших дітей, до яких не пред'явлено позову про стягнення аліментів, дружини, чоловіка та своїх батьків.
Як роз'яснено у п. 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року за № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», обов'язок повнолітніх дочки, сина утримувати своїх непрацездатних батьків, які потребують матеріальної допомоги (ст. 202 СК), не є абсолютним. У зв'язку з цим суд на вимогу дочки, сина, до яких пред'явлено позов про стягнення аліментів, зобов'язаний перевірити їхні доводи про ухилення батьків від виконання своїх обов'язків щодо них (ст.204 СК).
Таким чином, право на утримання від дочки, сина мати та батько матимуть за умови, якщо вони є непрацездатними та потребують матеріальної допомоги.
Непрацездатними вважається той з батьків, хто досяг загального пенсійного віку або є інвалідом I, II чи III групи.
При вирішенні питання про стягнення аліментів на утримання батьків слід враховувати, що вказане право батьків, якому кореспондує обов'язок повнолітніх дітей виникає за наявності двох умов: непрацездатності батьків та наявності у них потреби у матеріальній допомозі і не залежить від майнового стану повнолітніх дочки, сина. Звільнення від обов'язку утримувати матір, батька та обов'язку брати участь у додаткових витратах можливі лише коли буде встановлено, що мати, батько ухилялися від виконання своїх батьківських обов'язків, що передбачено ч. 1 ст. 204 СК України.
Необхідність матеріальної допомоги визначається в кожному конкретному випадку в залежності від матеріального становища батьків. До уваги приймається отримання батьками пенсії, державних пільг, субсидій, наявність у батьків майна, що може приносити дохід тощо. Сам факт непрацездатності батьків не зумовлює виникнення у дітей обов'язку надання їм утримання - стан непрацездатності має супроводжуватися необхідністю отримувати сторонню матеріальну допомогу.
Обов'язок повнолітніх дітей по утриманню своїх батьків виникає на підставі складу юридичних фактів: походження дитини від матері, батька (кровне споріднення) або наявність між ними інших юридично значущих зв'язків (усиновлення); непрацездатність матері, батька; потреба батька, матері в матеріальній допомозі. Зобов'язання повнолітніх дітей по утриманню батьків не виникає у разі відсутності хоча б однієї з вказаних обставин.
Суд також враховує те, що у позивачки є ще один син та донька, які теж зобов'язані утримувати непрацездатну матір.
Таким чином суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає частковому задоволенню.
Позивач є пенсіонером, та пенсія, яку вона отримує, не забезпечує необхідного мінімального проживання. Вона є непрацездатною, позбавлена можливості забезпечити себе побутовими предметами першої необхідності. На сьогоднішній день її донька, не допомагає позивачці матеріально, не забезпечує матір всім необхідним для нормального проживання, тому суд дійшов висновку, що з відповідача, яка є донькою позивачки, слід стягнути аліменти на її утримання у розмірі 200,00 грн., з урахуванням того, що відповідач ніде не працює, хворіє, знаходиться на утриманні чоловіка якій працевлаштован офіційно та отримує дохід у розмірі 1791,77 грн., тому позивач має право звернутися до суду про стягнення аліменти на своє утримання з сина ОСОБА_4 та доньки ОСОБА_5
Відповідно до ст.205 Сімейного Кодексу України, суд визначає розмір аліментів на батьків у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) з урахуванням матеріального та сімейного стану сторін. При визначенні розміру аліментів та додаткових витрат суд бере до уваги можливість одержання утримання від інших дітей, до яких не пред'явлено позову про стягнення аліментів, дружини, чоловіка та своїх батьків.
З матеріалів справи, не вбачається підстав передбачених ст.204 СК України для звільнення відповідача від сплати аліментів на утримання позивача.
Суд, враховує обставини справи, що позивач є пенсіонеркою, тобто в правовому розумінні непрацездатною, тому приходить до висновку, що остання потребує утримання своєї доньки, а відповідач згодна із сімейного бюджету виділити матері 200,00 грн.
Позивач під час звернення до суду звільнена від сплати судового збору .
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, суд присуджує стягнути з відповідача на користь держави судовий збір в розмірі 704,80 грн.
Керуючись ст.ст. 202,205 СК України, ст.ст. 10,12,13,141,263-265,430ЦПК України, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - задовольнити частково.
Стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (паспорт серії НОМЕР_4, виданий Ізмаїльським МВ УМВС України в Одеській області 30.05.2000 року, РНОКПП НОМЕР_1, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 проживає, за адресою: АДРЕСА_3), на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 (паспорт серії НОМЕР_5, виданий Ізмаїльським РВ УМВС України в Одеській області 07.06.2002р., РНОКПП НОМЕР_2, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 та проживає за адресою: АДРЕСА_5 а), аліменти на її утримання у розмірі 200,00 (двісті гривень) грн. щомісячно, починаючи з 01.01.2019 року і довічно.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (паспорт серії НОМЕР_4, виданий Ізмаїльським МВ УМВС України в Одеській області 30.05.2000р., РНОКПП НОМЕР_1, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 проживає, за адресою:АДРЕСА_3) на користь держави судовий збір в розмірі 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення
Суддя: Л.І.Грубіян