нп 2/490/179/2019
Справа 490/944/19
Центральний районний суд м. Миколаєва
31 січня 2019 року суддя Центрального районного суду м. Миколаєва Черенкова Н.П., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про поділ майна та виділення часток із спільної сумісної власності, -
Позивач звернувся до суду з даним позовом до відповідачів, в якому просив здійснити поділ 62/100 частин домоволодіння з будівлями та спорудами, розташованих по вул. Акіма, 23 в м. Миколаєві, виділивши в натурі частки із спільної сумісної власності ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2; здійснити поділ земельної ділянки площею 0,061 га, що розташована за адресою: Миколаївська обл., м. Миколаїв, вул. Акіма, 23, виділивши в натурі частки із спільної сумісної власності ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2
Згідно з частиною 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Одночасно з пред'явленням позовної заяви позивач просив про звільнення від сплати судового збору.
Згідно з ч.1 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
При зверненні до суду із заявою про відстрочення або розстрочення сплати судового збору особа повинна додати до такої заяви належні документи на підтвердження факту відсутності відповідних коштів для сплати судового збору. Водночас відсутність таких доказів чи їх неналежність є підставою для відмови в задоволенні заяви про відстрочення або розстрочення сплати судового збору.
Згідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Підстав, передбачених положенням вищевказаної статті закону, судом не встановлено. Позивачем доказів щодо знаходження його у скрутному матеріальному стані до суду не представлено та матеріали позову не містять.
Таким чином, суд не знаходить підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 та вважає за необхідне відмовити у звільненні від сплати судового збору.
Згідно п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
Статтею 176 ЦПК України передбачено, що у позовах про визнання права власності на майно ціна позову визначається реальною вартістю майна.
Статтею 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 5 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
За такого, позивачу необхідно сплатити 1% від ціни позову, про що надати суду відповідні докази оригінали платіжних документів.
Згідно з п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Згідно п.1.1 Інструкції щодо проведення поділу, виділу та розрахунку часток об'єктів нерухомого майна, яка затверджена Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України 18.06.2007 року № 55 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 6 липня 2007 року за № 774/14041, поділ та виділ частки в натурі здійснюється відповідно до законодавства з наданням висновку щодо технічної можливості поділу об'єкта нерухомого майна або висновку щодо технічної можливості виділу в натурі частки з об'єкта нерухомого майна.
У відповідності до ч. 1 ст. 106 ЦПК України учасник справи має подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.
Водночас, позивачем не додано висновку фахівця, що такий порядок, який пропонує позивач, можливий для експлуатації.
Окрім того, позивачу необхідно уточнити позовні вимоги, вказавши підстави поділу домоволодіння та земельної ділянки та виділу в натурі частки із спільної сумісної власності, якщо є рішення Апеляційного суду Миколаївської області від 14.07.2010 року про визначення порядку користування спірною земельною ділянкою.
Враховуючи викладене суддя приходить до висновку, що позовна заява, подана без додержання вимог, викладених у ст. 175 ЦПК України, а тому підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків, що відповідає вимогам ст. 185 ЦПК Україн
За такого, заява підлягає залишенню без руху.
Керуючись ст.ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про поділ майна та виділення часток із спільної сумісної власності - залишити без руху.
Надати позивачу п'ятиденний строк з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків, вказаних у мотивувальній частині ухвали, шляхом подання заяви у новій редакції з наданням відповідних документів та сплати судового збору.
Роз?яснити, що в разі невиконання вказаних вимог, заява буде вважатись не поданою та повернута.
Водночас роз?яснюю, що невиконання до вказаного строку вимог не позбавляє права повторного звернення до суду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Н.П. Черенкова