Справа 484/163/19
Провадження № 2-а/484/16/19
28.01.2019 року Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області
у складі: головуючого судді - Літвіненко Т.Я.
секретар судового засідання - Лянгорт З.О.
за участю позивача - ОСОБА_1
відповідача - Розмаїта О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Первомайську справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до поліцейського СРПП Первомайського ВП ГУНП Розмаїти Олени Володимирівни, про визнання протиправною та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до поліцейського СРПП Первомайського ВП ГУНП Розмаїти Олени Володимирівни, про скасування постанови серії ДПО18 №894364 від 07.01.2019 року про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 126 КУпАП, закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення.
В позовній заяві позивач вказує, що постановою поліцейського СРПП Первомайського ВП ГУНП Миколаївської області Розмаїти О.В., серії ДПО18 №894364 від 07.01.2019 року, його було притягнуто до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП та накладено штраф у розмірі 425 грн. на користь держави, відповідно до якої він, 07.01.2019р. о 12.00 год., по вул. Центральній в с. Грушівка Первомайського району Миколаївської області, керував належним йому автомобілем НОМЕР_1, та не мав поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, тобто скоїв правопорушення передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП, проте жодних належних доказів на підтвердження цього не надав. Позивач не погодився із постановою, вказуючи, що він правил дорожнього руху не порушував, в ДТП не потрапляв, а тому у працівників поліції не було законних підстав для зупинки його автомобіля та вимагання пред'явити зазначений документ. Однак, не зважаючи на це, Розмаїта О.В., винесла відносно нього постанову. Вважає, що постанова винесена не правомірно, оскільки поліс страхування, на момент зупинки, в нього був у наявності, а тому правопорушення він не скоював.
Позивач, в судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі та просив його задовольнити.
Відповідач в судовому засіданні проти задоволення позову заперечувала, вказуючи, що 07.01.2019р. під час патрулювання по вул. Центральній в с. Грушівка Первомайського району Миколаївської області, нею разом з напарником було виявлено порушення ПДР України, а саме: водій автомобіля НОМЕР_1 не був пристебнутий ременем безпеки, у зв'язку з чим даний автомобіль було зупинено. Під час розмови з водієм, яким виявився ОСОБА_1, останній надав для перевірки посвідчення водія та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу. Враховуючи те, що ОСОБА_1 було порушено ПДР України, вона попросила його пред'явити поліс (договір) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, на що останній відповів, що строк дії його поліса закінчився та просив не виносити постанову про накладення адміністративного стягнення. У зв'язку з чим було прийнято рішення винести постанову у справі про адміністративне правопорушення відносно позивача за ч. 1 ст. 126 КУпАП.
Вислухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного.
07.01.2019р. поліцейським СРПП Первомайського ВП ГУНП Розмаїтою О.В., винесена постанова серії ДПО18 №894364 від 07.01.2019 року, згідно якої позивач, 07.01.2019р. о 12.00 год., по вул. Центральній в с. Грушівка Первомайського району Миколаївської області, керував належним йому автомобілем НОМЕР_1, та не мав поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, тобто скоїв правопорушення передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП, та його було піддано адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 425 грн.(а.с. 2)
Відповідно до ч. 1 ст. 35 Закону України «Про національну поліцію» поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі: 1) якщо водій порушив Правила дорожнього руху; 2) якщо є очевидні ознаки, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу; 3) якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об'єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення; 4) якщо транспортний засіб перебуває в розшуку; 5) якщо необхідно здійснити опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, свідками якого вони є або могли бути; 6) якщо необхідно залучити водія транспортного засобу до надання допомоги іншим учасникам дорожнього руху або поліцейським або як свідка під час оформлення протоколів про адміністративні правопорушення чи матеріалів дорожньо-транспортних пригод; 7) якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху; 8) якщо спосіб закріплення вантажу на транспортному засобі створює небезпеку для інших учасників дорожнього руху; 9) порушення порядку визначення і використання на транспортному засобі спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв; 10) якщо зупинка транспортного засобу, який зареєстрований в іншій країні, здійснюється з метою виявлення його передачі у володіння, користування або розпорядження особам, які не ввозили такий транспортний засіб на митну територію України або не поміщували в митний режим транзиту.
Згідно ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
В порушення вищевказаних норм, у зазначеному протоколі не вказано: за яких обставин був зупинений автомобіль ОСОБА_1, яка була причина зупинки та який пункт правил дорожнього руху ним було порушено, тобто не визначено суть адміністративного правопорушення,що ставить під сумнів законність зупинення автомобіля НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 та, як наслідок, будь - яких вимог працівника поліції.
В судовому засіданні відповідач зазначила, що під час патрулювання по вул. Центральній в с. Грушівка Первомайського району Миколаївської області, нею разом з напарником було виявлено порушення ПДР України, а саме: водій автомобіля НОМЕР_1 не був пристебнутий ременем безпеки, однак жодних доказів на підтвердження цього не надала та матеріали справи не містять.
Відповідно до п.п. «ґ» п. 2.1 ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі, зокрема, поліс (сертифікат) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи (посвідчення).
Згідно до п.п. «а» п. 2.4 ПДР України на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також, крім іншого, пред'явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1.
Разом з тим, відповідно до положень ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» водій зобов'язаний, зокрема, мати при собі та на вимогу поліцейського пред'являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Частина 1 ст. 126 КУпАП встановлює адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка").
Відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», який спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.
Відповідно до п. 21.2 ст. 21 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» контроль за наявністю договорів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється, зокрема, відповідним підрозділом Національної поліції при складанні протоколів щодо порушень правил дорожнього руху та оформленні матеріалів дорожньо-транспортних пригод.
Аналізуючи зазначені норми, суд приходить до висновку, що право (повноваження) вимагати від водія, який керує транспортним засобом пред'явлення для перевірки поліса (сертифіката, договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів мають посадові особи відповідних підрозділів Національної поліції лише у випадках, передбачених законодавством, а саме: при складанні протоколів щодо порушень правил дорожнього руху та оформленні матеріалів дорожньо-транспортних пригод.
Так само й обов'язок водія, який керує транспортним засобом пред'явити на вимогу посадової особи відповідного підрозділу Національної поліції для перевірки поліс (сертифікат, договір) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів виникає лише у випадках складання відносно даного водія протоколу щодо порушення правил дорожнього руху чи при оформленні матеріалів дорожньо-транспортних пригод, яка сталася за участю даного водія.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення 07.01.2019р. о 12.00 год., по вул. Центральній в с. Грушівка Первомайського району Миколаївської області, керував належним йому автомобілем НОМЕР_1, та не мав поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, тобто скоїв правопорушення передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП.
Складу іншого адміністративного правопорушення, вчиненого ОСОБА_1, оскаржувана постанова не містить.
Доказів на підтвердження факту притягнення позивача до відповідальності за вчинення інших адміністративних правопорушень чи оформлення матеріалів дорожньо-транспортної пригоди відповідачем не надано.
Наведене в судовому засіданні також підтвердила відповідач, вказавши, що будь - яких інших матеріалів про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не складалося.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав, передбачених п. 21.2 ст. 21 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» для висунення вимоги посадовою особою Національної поліції Розмаїтою О.В., щодо пред'явлення для перевірки поліса (сертифіката, договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, враховуючи відсутність події складання протоколу щодо порушень правил дорожнього руху чи оформлення матеріалів дорожньо-транспортних пригод в ході яких висунення відповідачем вимоги про пред'явлення позивачем зазначеного документа було б правомірним, та, поряд з цим, відповідачем не надано суду жодних належних доказів на підтвердження наявності обставин, які б підтвердили правомірність такої вимоги.
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що 04.11.2018 року ОСОБА_1 було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту «Пряме врегулювання до автоцивілки» та отримано поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АМ/5318307, строк дії якого до 04.11.2019 року.
Тобто, на момент складання постанови, 07.01.2019 року, ОСОБА_1 мав дійсний поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» та п. 1.3. ПДР України учасники дорожнього руху зобов'язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух;
Згідно з п. 2.3 б) ПДР України для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ч.2 ст. 71 КАС України обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача.
На підставі вище викладеного, суд приходить до висновку про те, що постанова про накладення адміністративного стягнення, складена відносно позивача є протиправною та підлягає скасуванню, а адміністративна справа - закриттю на підставі ст. 247 ч.1 КУпАП за відсутності в діях складу адміністративного правопорушення, оскільки відповідачем не надано суду достатньо доказів, які б вказували на наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 2, 159, 241, 242, 244 - 246, 250, 262 КАС України, суд
Постанову серії ДПО18 №894364 по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 07.01.2019 року, винесену поліцейським СРПП Первомайського ВП ГУНП Розмаїтою Оленою Володимирівною, про накладення на ОСОБА_1 стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 126 КУпАП, скасувати.
Провадження по справі про адміністративне правопорушення закрити.
Повне судове рішення буде складено 06.02.2019 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Одеського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до п. 14 Перехідних положень Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" № 2147-VIII від 3 жовтня 2017 року до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цим Законом. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
СУДДЯ: Т.Я. Літвіненко