Миколаївської області
Справа №477/2972/18
Провадження №2/477/296/19
05 лютого 2019 року м. Миколаїв
Жовтневий районний суд Миколаївської області в складі:
головуючої - судді Семенової Л.М.,
при секретарі судового засідання - Сірюк С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в загальному порядку в приміщенні Жовтневого районного суду Миколаївської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання таким, що втрати право користування житловим приміщенням,
04 грудня 2018року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із позовною заявою, в якій просить визнати ОСОБА_2 таким, що втрати право користування житловим приміщенням - житловим будинком № 1 по вул.Чкалова, в с.Прибузьке Вітовського району Миколаївської області.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що є власником вище вказаного житлового будинку, в якому з його дозволу у 1996 році був зареєстрований відповідач - ОСОБА_2, стороння особа. Однак з дати реєстрації, зокрема з 1996 року відповідач в його будинку не мешкає, та добровільно з реєстраційного обліку з його будинку не знімається, при цьому реєстрація відповідача в його - ОСОБА_1 будинку тягне для нього невиправдані матеріальні витрати у зв'язку з необхідністю сплати комунальних послуг, в тому числі з урахуванням відповідача, який фактично в його будинку не мешкає, але зареєстрований та тим самим обмежує позивача в користуванні його майном. За вказаного, посилаючись на безпричинне невикористання відповідачем наданого житлового сервітуту, він просить про його припинення, тобто визнання відповідача такими, що втратив право користування житловим будинком позивача.
05 грудня 2018 року позовну заяву прийнято до розгляду та розпочате підготовче провадження, яке завершено 14 січня 2019 року та справу призначено до судового розгляду.
Позивач ОСОБА_1 подав заяву про розгляд справи за його відсутності. Позовні вимоги підтримав.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не прибув, відзив на позовну заяву не надіслав, про час, місце та дату судового засідання повідомлявся належно (а.с. 15-16, 21-22) в тому числі з розміщенням оголошення на офіційному сайті Жовтневого районного суду вебпорталу Судової влади України, у зв'язку з чим, суд вважає можливим розгляд справи за відсутності відповідача.
Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, звукозапис технічними засобами не здійснювався.
Дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих доказів, суд встановив наступне.
Відповідно до копії Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно,
ОСОБА_1 є власником житлового будинку № 1 по вул.Чкалова в с.Прибузьке Вітовського району Миколаївської області (ас. 6).
Посилання позивача про підстави звернення до суду із цим позовом підтверджуються даними Галицинівської сільської ради від 15.11.2018 року, згідно яких, за вказаною адресою є зареєстрованим також відповідач - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, але який за вказаною адресою з часу реєстрації - з вересня 1996 року, у вказаному будинку не проживає, що також підтверджується даними акту про не проживання (а.с. 7-8).
Відповідно до положень ст. 264 ЦПК України, вирішуючи питання про правову норму, яка підлягає застосуванню до даних правовідносин, суд виходить з наступного.
Житловий будинок №1 по вул.Чкалова в с.Прибузьке Вітовського району Миколаївської області є особистою власністю позивача. Відповідач не є та не був членом сім'ї позивача, тобто є для позивача є сторонньою особою.
За такого суд вважає, що в даному випадку, підлягають застосуванню положення статей 317, 319, 391 та 406 ЦК України, які визначають права власника майна, та регулюють взаємовідносини власника жилого приміщення та сторонніми особами.
Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності є непорушним.
За статтею 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місце знаходження майна.
Відповідно до частини першої статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
За положеннями статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
За частиною другою ст. 406 ЦК України, житловий сервітут може бути припинений за рішенням суду на вимогу власника майна за наявності обставин, які мають істотне значення.
Враховуючи вище встановлені обставини, приймаючи до уваги, що наявне у відповідача право на проживання у даному будинку ним не реалізується з вересня 1996 року, в той час як викликає для позивача невиправдані витрати, зокрема додаткову оплату комунальних послуг, позбавляє можливості скористатись пільгами з цих послуг (субсидією), тому, за наведених обставин, також з урахуванням роз'яснень, що містяться в постанові судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 15 травня 2017 року у справі №6-2931цс16, суд дійшов висновку про те, що право відповідача на користування чужим майном (спірним житловим будинком) підлягає припиненню на вимогу власника цього майна відповідно до положень частини другої статті 406 ЦК України.
На підставі ст. 141 ЦПК України, ст.4 Закону України «Про судовий збір», з відповідача також підлягають стягненню на користь позивача судові витрати по справі.
Керуючись ст.ст. 4, 19, 141, 259, 263-265, 354, 355 ЦПК України, п. 3 Перехідних положень ЗУ «Про судоустрій і статус суддів», суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, таким що втратив право користування житловим будинком № 1 по вул. Чкалова в селі Прибузьке Вітовського району Миколаївської області.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, на користь ОСОБА_1, 16.05.1652 року народження, паспортні дані ЕО043625, виданий 11.12.1995 року, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, судові витрати - судовий збір в сумі 704 грн. 80 коп.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до апеляційного суду Миколаївської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Суддя Л.М. Семенова