30 січня 2019 року м. Дніпросправа № 2а-8637/2011(ЗВ/280/14/18)
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Мельника В.В. (доповідач),
суддів: Сафронової С.В., Чепурнова Д.В.,
за участю секретаря судового засідання Царьової Н.П.,
розглянувши в порядку
письмового провадження
в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2018 року (головуючий суддя - Конишева О.В.) про повернення позовної заяви в адміністративній справі
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України у Запорізькій області
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності вчинених Головним управлінням Пенсійного фонду України у Запорізькій області на виконання постанови Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 26.12.2011 у справі №2а-8637/2011 та постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13.03.2017 у справі №2а-8637/2011(6-а/335/26/2016), в якій заявник просив суд:
- визнати протиправними рішення, дії чи бездіяльність, вчинених Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо невиконання постанови Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 26.12.2011 у справі №2а-8637/11 та постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2017 року у справі № 2а-8637/11(6-а/335/26/2016), та невраховані з 01.01.2018 року у відповідній сумі грошового забезпечення з якої розраховується пенсія ОСОБА_1 надбавки у зв'язку з роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області виконати постанову Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 26.12.2011 у справі №2а-8637/2011 та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2017 року у справі №2-а-8637/11(6-а/335/26/2016), та здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з врахуванням у відповідній сумі грошового забезпечення, разом з розміром грошового забезпечення згідно Довідки Запорізького обласного військового комісаріату від 16 березня 2018 року №ТЗ - 51025, надбавку за роботу, що передбачає доступ до державної таємниці у розмірі 20 відсотків від посадового окладу згідно постанови Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 26.12.2011 у справі №2а-8637/2011, з 01.01.2018 року, з урахуванням виплачених сум;
- стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати за сплату судового збору в загальному розмірі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області;
- встановити судовий контроль за виконанням рішення суду та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області подати у двадцятиденний строк з моменту набрання рішенням суду законної сили звіт про виконання судового рішення (а.с. 6-8).
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2018 року заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності вчинених Головним управлінням Пенсійного фонду України у Запорізькій області на виконання постанови Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 26.12.2011 у справі №2а-8637/2011 та постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13.03.2017 у справі №2а-8637/2011(6-а/335/26/2016) - повернуто заявнику (а.с. 2-3).
Позивач - ОСОБА_1 , не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, оскаржив його в апеляційному порядку (а.с. 12-14).
В апеляційній скарзі Позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції від 09.10.2018 року та прийняти окрему ухвалу, в порядку ст. 249 КАС України, про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними за заявою ОСОБА_1 , поданою в порядку ст. 383 КАС України (а.с. 12-14).
Вимоги апеляційної скарги мотивовано, зокрема, тим, що судом першої інстанції невірно розтлумачено ч. 1 ст. 383 КАС України зазначивши, що, враховуючи те, що у ч. 1 ст. 383 КАС України зазначено, що особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду першої інстанції, має право подати до суду першої інстанції відповідну заяву, відповідно заявник повинен звертатися з такою заявою, до суду який ухвалив відповідне рішення.
Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження у відповідності до приписів ст. 311 КАС України.
Проаналізувавши вимоги та підстави апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи в їх сукупності, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що підстави для скасування ухвали суду відсутні, а апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Повертаючи позовну заяву у цій справі, суд першої інстанції виходив, зокрема, з того, що у судовому рішенні по справі №2а-8637/2011 досліджувалися обставини на які посилається заявник та вже прийняте остаточне рішення, яким призначено ОСОБА_1 надбавку за роботу, що передбачає доступ до державної таємниці у розмірі 20 відсотків від посадового окладу з 01.05.2011 року з урахуванням виплачених сум. Враховуючи, що даним рішенням суду не був встановлений остаточний строк на який призначено зазначену надбавку, а у заяві заявник зазначає про те, що рішення суду по справі № №2а-8637/2011 не виконується з 01.01.2018, тому суд вважає, що заявник звернувся до суду саме з заявою пов'язаною з виконанням судових рішень, а не з адміністративним позовом.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
З матеріалів справи судом встановлено, що постановою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 26 грудня 2011 року у справі № 2-а-8637/2011 визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо неприйняття рішення про нарахування та виплату надбавки ОСОБА_1 у зв'язку з роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці, та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області призначити ОСОБА_1 надбавку за роботу, що передбачає доступ до державної таємниці у розмірі 20 відсотків від посадового окладу з 01.05.2011 року з урахуванням виплачених сум.
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2017 року у справі №2-а-8637/11(6-а/З35/26/2016) було визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо невиконання постанови Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 26.12.2011 року у справі №2а-8637/2011.
На виконання постанови Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 26 грудня 2011 року у справі №2а-8637/2011 було видано виконавчий лист.
Позивач зазначає про те, що з 01.01.2018 Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області не виконує постанову Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 26 грудня 2011 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2017 року у справі №2а-8637/2011.
Відповідно до ч. 1 с. 373 КАС України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Відповідно до ч. 1 ст. 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Згідно з положеннями ч. 2 ст. 383 КАС України у такій заяві зазначаються: 1) найменування адміністративного суду, до якого подається заява; 2) ім'я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 3) ім'я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 4) ім'я (найменування) третіх осіб, які брали участь у розгляді справи, поштова адреса, номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 5) номер адміністративної справи; 6) відомості про набрання рішенням законної сили та про наявність відкритого касаційного провадження; 7) інформація про день пред'явлення виконавчого листа до виконання; 8) інформація про хід виконавчого провадження; 9) документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати за подання відповідної заяви; 10) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.
Частиною 4 наведеної статті встановлено, що заяву, зазначену у частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред'явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду.
Отже, вказана процесуальна норма спрямована на захист прав особи-позивача щодо належного виконання рішення суду, яке набрало законної сили. При цьому, із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень така особа має право звернутись протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред'явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду.
Згідно п.13 ч.1 ст.4 КАСУ «рішення суду - рішення суду першої інстанції, в якому вирішуються позовні вимоги».
При цьому, у судовому рішенні по справі №2а-8637/2011 досліджувалися обставини, на які посилається заявник, та вже прийняте остаточне рішення, яким призначено ОСОБА_1 надбавку за роботу, що передбачає доступ до державної таємниці у розмірі 20 відсотків від посадового окладу з 01.05.2011 року з урахуванням виплачених сум. Враховуючи, що даним рішенням суду не був встановлений остаточний строк на який призначено зазначену надбавку, а у заяві заявник зазначає про те, що рішення суду по справі №2а-8637/2011 не виконується з 01.01.2018, що свідчить про те, що заявник звернувся до суду саме з заявою пов'язаною з виконанням судових рішень, а не з адміністративним позовом.
Крім того, предметом позову у цій справі є протиправність дій Відповідача, вчинених в ході виконання рішення суду по справі №2а-8637/2011, яке набрало законної сили, з огляду на викладене заява не відповідає критеріям, визначеним ст. 383 КАС України.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для повернення заяви Позивача.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Суд враховує й те, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
За даних обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи об'єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права які регулюють саме ці правовідносини, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються належними письмовими доказами, ухвала суду першої інстанції у даній справі про повернення позовної заяви прийнята без порушення норм процесуального та матеріального права, і тому ухвалу суду першої інстанції у даній адміністративній справі від 09 жовтня 2018 року необхідно залишити без змін.
Доводи апеляційної скарги Позивача спростовуються дослідженими у справі доказами і не можуть бути підставою для скасування ухвали суду, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись статтями 243, 311, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2018 року у справі №2а-8637/2011(ЗВ/280/14/18) - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Головуючий - суддя В.В. Мельник
суддя С.В. Сафронова
суддя Д.В. Чепурнов