Провадження № 1-кп/470/9/19
Справа № 485/978/17
05 лютого 2019 року смт. Березнегувате
Березнегуватський районний суд Миколаївської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю прокурора відділу Прокуратури Миколаївської області ОСОБА_2 , начальника Березнегуватського відділу Баштанської місцевої прокуратури Миколаївської області ОСОБА_3 , прокурора Березнегуватського відділу місцевої прокуратури ОСОБА_4 , потерпілої ОСОБА_5 , обвинуваченого ОСОБА_6 , захисників ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , секретарів судового засідання ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Березнегувате кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23 лютого 2017 року за № 12017150000000123, за обвинуваченням
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Снігурівка Миколаївської області, громадянина України, освіта середня спеціальна, одруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину, приватного підприємця, раніше не судимого, зареєстрованого та фактично проживаючого по АДРЕСА_1 ,
у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,
22 лютого 2017 року о 19 годині 10 хвилин ОСОБА_6 , керуючи технічно несправним транспортним засобом ВАЗ 2115, реєстраційний номер НОМЕР_1 , несправність якого полягала у встановленні на одну вісь різних шин та з пошкодженням структури корду, рухався по мокрій асфальтобетонній проїжджій частині вул. Центральна в м. Снігурівка Миколаївської області, зі сторони вул. Івана Франка в бік вул. Перемоги, з порушенням швидкісного режиму, що обмежений на даній ділянці дороги дорожнім знаком 3.29 Правил дорожнього руху «Обмеження максимальної швидкості 40 км/год.», зі швидкістю близько 56,2 - 62,4 км/год.
В цей час в районі будинку № 46, що по вул. Центральній в м. Снігурівка, в невстановленому для пішохода місці, але позначеному дорожнім знаком 1.33 Правил дорожнього руху «Діти», переходила дорогу пішохід ОСОБА_12
Рухаючись в зазначених умовах ОСОБА_6 , в порушення вимог п.п.12.2, 12.3, 12.9 «б» Правил дорожнього руху, перевищив безпечну та максимально допустиму на даній ділянці дороги швидкість руху, маючи об'єктивну можливість завчасно виявити попереду керованого ним автомобіля пішохода, що перетинає проїжджу частину, не зменшив швидкості руху свого транспортного засобу до повної його зупинки, внаслідок чого допустив наїзд на пішохода ОСОБА_12 , яка отримала тяжкі тілесні ушкодження, що спричинили її смерть.
В судовому засіданні ОСОБА_6 вину у вчиненні зазначеного злочину не визнав, пояснив, що того вечора близько 19 години на автомобілі повертався додому по вул. Центральній в м. Снігурівка. Дорожнє покриття було вологе, оскільки о 17 годині пройшов дощ. Рухався він зі швидкістю 56 км/год. За 20 метрів побачив силует жінки, яка стояла спиною на відстані 1,5 метра від краю дороги з правого боку від нього. Вона почала рух, обходила каналізаційний люк, та її похитнуло, а він хотів її об'їхати, внаслідок чого сталося зіткнення. Удар прийшовся по середині автомобіля за 3,5 - 4 метри від правого краю проїжджої частини. Загальмувавши, він зупинився лише за декілька метрів та попросив свідків викликати швидку. На час її прибуття потерпіла була без ознак життя. Всі витрати по похованню взяв на себе, однак коштів потерпілим не платив. Цивільний позов потерпілої ОСОБА_13 про відшкодування майнової шкоди, в розмірі 4800 грн. та моральної шкоди, в розмірі 150 000 грн. не визнав.
Не дивлячись на не визнання вини обвинуваченим, його вина у вчиненні інкримінованого йому злочину, підтверджується сукупністю досліджених в судовому засіданні доказів.
Так, з рапорту старшого інспектора-чергового, адресованого на ім'я начальника Снігурівського відділу поліції, вбачається, що 22 лютого 2017 року о 19 годині 20 хвилин від мешканця м. Снігурівка ОСОБА_14 телефоном надійшло повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду по вул. Центральна в м. Снігурівка за участю автомобіля ВАЗ 2115, реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_6 , та пішохода ОСОБА_15 , внаслідок чого остання померла на місці (а.п.78 т.1).
Згідно протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди з план-схемою та фототаблицею від 22 лютого 2017 року, проведеного за участю обвинуваченого ОСОБА_6 , на проїжджій частині вул. Центральна біля будинку 46 в м. Снігурівка, в зоні дії дорожніх знаків «Обмеження максимальної швидкості 40 км/год» та «Діти», на відстані 3,1-3,2 метри від правого краю дороги, виявлено автомобіль ВАЗ 2115, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з пошкодженням лобового скла, капоту, переднього бамперу, решітки радіатору, та на відстані 3,3-3,9 метри від правого краю дороги, виявлено труп ОСОБА_15 з численними тілесними ушкодженнями. Асфальтне покриття проїжджої частини було сухим, чистим, однак місцями вологим (а.п.79-100 т.1).
За даними висновку Снігурівської центральної районної лікарні від 22 лютого 2017 року у обвинуваченого ОСОБА_6 ознак сп'яніння не виявлено (а.п.101 т.1).
Відповідно до висновку експерта Обласного бюро судово-медичної експертизи № 27 від 10 квітня 2017 року при судово-медичній експертизі трупу ОСОБА_12 виявлено тілесні ушкодження у виді: повного поперечного розриву аорти в грудному відділі, крововиливу в плевральні порожнини; переломо-вивиху грудного відділу хребта між 5-6 хребцями; перелому ребер справа 2-10 по передньо-пахвинній лінії з ознаками стиснення на задній кістковій пластинці та розтягнення на передній кістковій пластинці, справа 2-11 по колохребтовій лінії з ознаками стиснення на передній кістковій пластинці та розтягнення на задній кістковій пластинці; крововиливів в корені легень по задній поверхні правої легені; розриву печінки, крововиливу в черевну порожнину; відкритого перелому кісток правої гомілки - уламкового перелому голівки малоберцової кістки та викришування зовнішньої сторони голівки великоберцової кістки; численних подряпин на обох сідницях з переходом на поперекову ділянку; рани в правій лобно-тім'яній ділянці голови; численних дрібних ранок на лобі справа та в правій лобно-скроневій області; 2 саден на зовнішній стороні правої кисті.
Вищевказані тілесні ушкодження утворилися незадовго до смерті від дії з великою силою тупих твердих предметів одномоментно або в швидкій послідовності одне з одним. Розрив аорти, переломо-вивих грудного відділу хребта, переломи ребр, крововиливи в легені, розрив печінки по критерію небезпеки для життя відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент спричинення, та в даному випадку являються причиною смерті. Наявність крововиливів в серповидну зв'язку печінки, корені легень, розриви судинних ніжок в області воріт нирок є характерним для сильного струсу тіла і виникають в разі, коли тіло швидко та з великою силою співударяється з травмуючим предметом.
Чисельність, характер та локалізація ушкоджень свідчать про те, що вони утворилися в результаті транспортної травми, а саме від удару виступаючими частинами автомобіля із закиданням тіла на капот та послідуючим відкиданням тіла на проїжджу частину дороги. Наявність виражених ознак струсу тіла свідчить про зіткнення автомобіля з пішоходом на великій швидкості (а.п.108-110 т.1).
Відповідно до висновку експерта Миколаївського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України № 95 від 27 березня 2017 року, гальмівна система, рульове керування та фари головного світла автомобіля ВАЗ 2115, реєстраційний номер НОМЕР_1 , перебували в працездатному стані та не мали технічних несправностей. Ходова частина вказаного автомобіля перебувала в технічно несправному, однак працездатному стані, яку водій міг виявити завчасно (а.п.112-116 т.1).
За даними висновку експерта Миколаївського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України № 94 від 28 березня 2017 року, під час ДТП автомобіль ВАЗ 2115, реєстраційний номер НОМЕР_1 , отримав пошкодження ударно-механічного аварійного пошкодження, розташованого в передній його частині, а саме центральній частині переднього бамперу та капоту у вигляді пластичних деформацій. Вказаний автомобіль, під час первинного контактування, розташовувався передньою частиною до пішохода. Первинне контактування автомобіля сталося в межах слідів гальмування на відстані 2,5 - 3,5 метри від правого краю проїжджої частини (а.п.119-124 т.1).
Згідно висновку експерта зазначеної експертної установи № 196 від 14 квітня 2017 року, величина швидкості руху вищевказаного автомобіля ВАЗ 2115, до початку руху в загальмованому стані, складала більше 56,2 - 62,4 км/год (а.п.127-129 т.1).
Потерпіла ОСОБА_5 в судовому засіданні показала, що ОСОБА_12 доводиться їй рідною сестрою та того вечора близько 20 години їй повідомили про пригоду. Прийшовши на місце події побачила сестру, лежачою на середині дороги без ознак життя, а біля неї пошкоджений автомобіль. Організацією поховання та поминальним обідом займався обвинувачений, претензій майнового чи морального характеру вона до нього не має.
Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_16 показала, що 22 лютого 2017 року близько 19 години 15 хвилин йшла на роботу по вул. Центральній м. Снігурівка та почула звук гальмування автомобіля. Коли підійшла ближче, зрозуміла, що сталася дорожньо-транспортна пригода. На місці події побачила незнайому жінку, яка лежала на проїжджій частині, та в 10 метрах від неї пошкоджений автомобіль. Крім того, побачила обвинуваченого, який був за кермом автомобіля, він перебував у схвильованому стані та просив її залишитися до приїзду поліції.
Схожі покази в судовому засіданні надав і свідок ОСОБА_17 , який показав, що того вечора разом з товаришем ОСОБА_14 йшли по вул. Центральній в м. Снігурівка, почули звук гальмування автомобіля та удар. Прибігши на місце побачили лежачу на дорозі без ознак життя жінку та пошкоджений автомобіль, в якому в шоковому стані сидів обвинувачений. Згодом він почав проводити жінці реанімаційні заходи, оскільки працює лікарем, а коли зрозумів, що вони безрезультатні, став викликати швидку та поліцію.
Покази свідка ОСОБА_17 повністю узгоджуються з показами свідка ОСОБА_14 , наданими в судовому засіданні, які є аналогічними по суті, та який крім іншого показав, що бачив силует жінки до того, як її збила машина. Вона переходила дорогу по діагоналі на відстані декількох метрів від краю проїжджої частини вул. Центральній в м. Снігурівка.
05 травня 2017 року тимчасово виконуючим обов'язки начальника слідчого відділу Снігурівського відділу поліції за участю свідка ОСОБА_14 було проведено слідчий експеримент, в ході якого він на місці показав де саме він перебував, коли побачив силует жінки, місце на проїжджій частині, де перебувала жінка до пригоди, в якому напрямку вона рухалася, який час перебувала в його полі зору та як швидко вона йшла (а.п.130-135 т.1).
11 травня 2017 року слідчим слідчого управління ГУНП в Миколаївській області було проведено слідчий експеримент за участю обвинуваченого ОСОБА_6 , з використанням статистичного автомобіля ВАЗ 2115, реєстраційний номер НОМЕР_2 , який за маркою та моделлю є аналогічним автомобілю обвинуваченого, в ході якого встановлено загальну видимість елементів проїжджої частини, місце зіткнення автомобіля з пішоходом та встановлено факт видимості пішохода з місця перебування водія (а.п.136-144 т.1).
Відповідно до висновку експерта Миколаївського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України № 338 від 25 травня 2017 року, у вказаній дорожній ситуації водій автомобіля ВАЗ 2115 ОСОБА_6 повинен був дотримуватися вимог заборонного дорожнього знаку 3.29 «Обмеження максимальної швидкості 40 км/год», а також п.12.9 «б», 12.2 та 12.3 Правил дорожнього руху. У дорожній ситуації, яка склалася, в діях водія ОСОБА_6 вбачається невідповідність вимогам дорожнього знаку 3.29 та пунктам 12.2, 12.9 «б» Правил дорожнього руху. Зазначена невідповідність дій водія з технічної точки зору знаходиться у причинному зв'язку з настанням дорожньо-транспортної пригоди (а.п.147-153 т.1).
Доводи обвинуваченого та захисника ОСОБА_7 про те, що ОСОБА_12 дорогу не переходила, а стояла за 1,5 метра від правого краю дороги і коли обминала каналізаційний люк - похитнулася, судом до уваги не приймаються, оскільки вони суперечать протоколу огляду місця події, висновку експерта Миколаївського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України № 94 від 28 березня 2017 року та показам свідка ОСОБА_14 , досліджених в судовому засіданні, і розцінюються судом, як намагання обвинуваченого уникнути відповідальність за вчинене, а доводи захисника про спричинення ОСОБА_18 первинного удару в праву половину тіла, як зазначено у висновку судово-медичного експерта, не спростовують факту дорожньо-транспортної пригоди за участю обвинуваченого та недотримання ним правил дорожнього руху в момент її настання.
Не приймаються також до уваги судом і доводи захисника ОСОБА_8 про визнання недопустимим письмового доказу у справі - протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 22 лютого 2017 року з фототаблицею та план-схемою, через проникнення слідчого до автомобіля обвинуваченого без ухвали слідчого судді, про що свідчать записи про положення важеля коробки передач і ручного гальма, попередньо виготовлений бланк протоколу з переліком відповідних розділів, відсутність характеристик фотоапарату, яким здійснювалося фотографування, курвіметру і рулетки, якими здійснювалися заміри та інші на думку захисника недоліки, оскільки зазначення в протоколі положення важелів не свідчить про проникнення слідчим до автомобіля, у вказаному випадку було проведено не огляд автомобіля, а огляд місця дорожньо-транспортної пригоди - тобто місця вчинення злочину, на який дозволу слідчого судді чинним кримінальним процесуальним законодавством не вимагається. Аналогічна позиція була викладена й колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у постанові від 01 лютого 2018 року, провадження №51-230 км 18. Не зазначення у протоколі характеристик приладів, за допомогою яких здійснювався огляд місця події, не спростовує даних, зазначених в ньому та не може слугувати підставою для визнання доказу недопустимим, у розумінні ст.86 КПК України.
Доводи захисника ОСОБА_8 про визнання недопустимим доказом протоколу проведення слідчого експерименту за участю ОСОБА_6 від 11 травня 2017 року через невідповідність світла фар автомобіля, погодних умов, відсутність у нього статусу підозрюваного під час проведення слідчого експерименту та покази свідків ОСОБА_19 і ОСОБА_20 , які були понятими при проведенні слідчого експерименту, надані в судовому засіданні, про підписання протоколу слідчого експерименту через декілька днів після його проведення, судом визнаються неспроможними, оскільки в ході проведення слідчого експерименту ОСОБА_6 повідомив, що конструкція фар головного освітлення автомобіля відповідає тому, яким він керував на момент дорожньо-транспортної пригоди, а погодні, дорожні умови, та ступінь освітлення проїжджої частини, аналогічні тим умовам, які склалися на момент дорожньо-транспортної пригоди. За результатами проведення слідчого експерименту ані обвинувачений, ані його захисник ОСОБА_7 , ані поняті будь-яких зауважень не висловлювали, а він був проведений для перевірки та уточнення показів ОСОБА_6 , які він давав під час досудового розслідування. Крім того свідки ОСОБА_19 та ОСОБА_20 є знайомими обвинуваченого та запрошені особисто ним для участі в зазначеній слідчій дії.
Не приймаються також до уваги судом і доводи захисника ОСОБА_8 про визнання недопустимим доказом протоколу проведення слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_14 від 05 травня 2017 року через невідповідність температури повітря, погоди та вологості дорожнього покриття, оскільки слідчий експеримент було проведено у відповідності до вимог ст.240 КПК України, а зазначені захисником обставини не вплинули на дані, які були отриманні внаслідок його проведення.
Доводи захисника ОСОБА_8 про визнання недопустимими інших доказів у кримінальному провадженні, а саме висновку транспортно-трасологічної експертизи № 94 від 28 березня 2017 року, висновків експертизи механізму та обставин дорожньо-транспортної пригоди № 196 від 14 квітня 2017 року та № 338 від 25 травня 2017 року судом до уваги також не приймаються, оскільки підстави визнання їх недопустимими є похідними від визнання недопустимими протоколу огляду місця події та слідчих експериментів, які судом недопустимими визнані не були.
За такого, вину обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому злочину, суд знаходить доведеною.
Органом досудового розслідування у вину обвинуваченому поставлено вчинення дорожньо-транспортної пригоди в порушення п.п.1.3, 1.5 та 2.3 «б» Правил дорожнього руху, однак зазначені порушення не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду, а тому судом з обвинувачення виключаються.
За такого, дії ОСОБА_6 суд кваліфікує за ч.2 ст.286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.
Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що він раніше не судимий, за місцем проживання характеризується позитивно, одружений, має на утриманні неповнолітню дитину, приватний підприємець, на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває (а.п.155-163 т.1).
За даними досудової доповіді, наданої Снігурівським районним відділом уповноваженого органу з питань пробації Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України, ризики вчинення повторного кримінального правопорушення та небезпеки обвинуваченого для суспільства оцінюються як низькі (а.п.62-63 т.1).
Призначаючи покарання обвинуваченому суд враховує тяжкість та суспільну небезпечність злочину, що відноситься до необережного тяжкого злочину, обставини його вчинення та дані про особу обвинуваченого.
Обставин, що пом'якшують чи обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.
На підставі зазначеного, з урахуванням наведених даних про особу обвинуваченого та позиції потерпілої ОСОБА_5 , суд вважає за можливе призначити ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі в межах ближче до мінімальних санкції частини статті обвинувачення, з призначенням додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, оскільки воно буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.
Однак, 07 вересня 2017 року набрав чинності Закон України "Про амністію у 2016 році" від 22 грудня 2016 року.
Відповідно до п. «в» ст.1 зазначеного Закону звільненню від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, підлягають особи, визнані винними у вчиненні умисного злочину, який не є тяжким або особливо тяжким відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, особи, визнані винними у вчиненні необережного злочину, який не є особливо тяжким відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, а також особи, кримінальні справи стосовно яких за зазначеними злочинами розглянуті судами, але вироки стосовно них не набрали законної сили, за умови, що вони не позбавлені батьківських прав, та на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилося 18 років, дітей інвалідів та/або повнолітніх сина, дочку, визнаних інвалідами.
З матеріалів справи вбачається, що у обвинуваченого на утриманні мається одна неповнолітня дитина 2004 року народження, відносно якої, за інформацією служби у справах дітей Снігурівської райдержадміністрації Миколаївської області від 26 грудня 2018 року, він батьківських прав не позбавлявся (а.п.157 т.1, а.п.123 т.2).
Згідно ч.1 ст.10 ЗУ "Про амністію у 2016 році" питання про застосування амністії суд вирішує за ініціативою особи, яка підтримує публічне обвинувачення в суді чи здійснює нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян, органу або установи виконання покарань, а також за ініціативою обвинуваченого (підсудного) чи засудженого, їхніх захисників чи законних представників.
Стаття 15 вказаного Закону передбачає можливість звільнення від покарання як основного, так і додаткового.
З огляду на вищевикладене, враховуючи, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні тяжкого необережного злочину, який вчинив 22 лютого 2017 року, на день набрання чинності ЗУ "Про амністію у 2016 році" має неповнолітню дитину, у відношенні якої батьківських прав не позбавлявся, під час вчинення злочину в стані алкогольного чи іншого сп'яніння не перебував, заявляє про застосування до нього вказаного Закону, обмеження, передбачені ст.9 ЗУ "Про амністію у 2016 році" щодо застосування амністії відсутні, суд дійшов висновку про звільнення обвинуваченого від відбування основного та додаткового покарання.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_13 про стягнення з обвинуваченого 4800 грн. майнової шкоди та 150 000 грн. моральної шкоди суд залишає без розгляду, у відповідності до вимог ч.1 ст.326 КПК України, оскільки ані потерпіла, ані її представник ОСОБА_21 в судове засідання жодного разу не з'явилися, про розгляд справи повідомлялися у встановленому законом порядку, причини неявки суд не повідомили, заяви про розгляд справи у їх відсутність та підтримання позовних вимог не направляли.
У відповідності до ч.2 ст.124 КПК України суд стягує з обвинуваченого на користь держави витрати пов'язані з проведенням трьох судово-автотехнічних та однієї транспортно-трасологічної експертизи, в розмірі 5324,08 грн.
Арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва, у відповідності до ч.4 ст.174 КПК України, підлягає скасуванню.
Долю речових доказів, що зберігаються на майданчику тимчасового утримання Снігурівського ВП ГУНП в Миколаївській області, суд вирішує відповідно до п.5 ч.9 ст.100 КПК України.
Керуючись ст.ст.368, 370, 374 КПК України, суд
ОСОБА_22 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, призначивши йому покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
На підставі п. «в» ст.1 Закону України «Про амністію у 2016 році» ОСОБА_6 від відбування призначеного основного та додаткового покарання звільнити, оскільки він батьківських прав не позбавлявся та у нього мається дитина, якій не виповнилося 18 років.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_13 про стягнення з ОСОБА_6 4800 грн. майнової шкоди та 150000 грн. моральної шкоди, залишити без розгляду.
Арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 27 лютого 2017 року, а саме автомобіль марки ВАЗ 2115, реєстраційний № НОМЕР_1 , належний ОСОБА_23 , скасувати.
Речові докази: автомобіль марки ВАЗ 2115, реєстраційний № НОМЕР_1 , який зберігається на майданчику тимчасового утримання Снігурівського ВП ГУНП в Миколаївській області, повернути ОСОБА_23 , як власнику.
Стягнути з ОСОБА_6 на користь держави витрати, пов'язані з проведенням чотирьох судових експертиз, в розмірі 5324,08 (п'ять тисяч триста двадцять чотири грн. 08 коп.) грн.
Вирок суду може бути оскаржений до Миколаївського апеляційного суду через Березнегуватський районний суд Миколаївської області протягом 30 днів з дня його проголошення, а обвинуваченим у той же строк з моменту вручення йому копії вироку.
Вирок набуває законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Суддя ОСОБА_1