Окрема думка
в порядку ч. 3 ст. 34 Кодексу адміністративного судочинства України
"05" лютого 2019 р. Справа № 2040/8233/18
З постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 05.02.2019 року по справі № 2040/8233/18, я частково незгодна, з огляду на наступне.
Я вважаю, що відсутні правові підстави для задоволення вимог позивача ОСОБА_1 про зобов'язання Харківський обласний військовий комісаріат подати до Міністерства оборони України висновок (за формою Додатку 13 Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей) про те, що він відповідно до абз. 3 п. 1 п. 6 Порядку № 975 (в редакції з 01.01.2014 року по 01.01.2017 року), п.п. 4 п. 2 ст. 16 Закону № 2011-XII (в редакції з 01.01.2014 року по 01.01.2017 року) має право на отримання одноразової грошової допомоги.
Пунктами 4,5 ч. 2 ст. 16 Закону № 2011-XII (в редакції з 01.01.2014 року по 01.01.2017 року) визначалось, що:
встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті (п. 4),
встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням ним військової служби, або встановлення особі, звільненій з військової служби, інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби чи після закінчення тримісячного строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження зазначеної служби (п. 5).
За приписами ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
За висновком Верховного Суду, викладеним в постанові від 26.06.2018 року у справі № 750/5074/17, - … виконання обов'язків військової служби здійснюється під час проходження військової служби. Тобто визначення «під час проходження військової служби» є більш широким та включає в себе і час виконання обов'язків військової служби.
Як убачається із витягу з протоколу № 4458 від 26.11.2015 року засідання ЦВЛК по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв (а.с. 16) вогнепальні поранення, отримані сержантом у відставці ОСОБА_1 у подальшому призвели до розвитку ряду захворювань.
Разом з тим, в протоколі відсутні дані, які б посвідчували ту обставину, що ці захворювання мали місце в період проходження ОСОБА_1 військової служби.
Таким чином, я вважаю, що позивач ОСОБА_1 не має права на отримання одноразової грошової допомоги в розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, оскільки позивачу вперше встановлена інвалідність більш ніж через 20 років після звільнення зі строкової військової служби.
Суддя
Другого апеляційного
адміністративного суду Мельнікова Л.В.