П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
23 січня 2019 р.м.ОдесаСправа № 815/2285/18
Категорія: 12.2 Головуючий в 1 інстанції: Свида Л. І.
Судова колегія П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого Яковлєва О.В.,
суддів Градовського Ю.М., Крусяна А.В.
при секретарі Колесніков-Горобець І.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05 липня 2018 року, у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача, - Міністерства оборони України в особі Департаменту фінансів, про визнання протиправними дії, зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач звернувся до суду з позовом у якому заявлено вимоги Військовій частині НОМЕР_1 , а саме: визнання противоправними дій щодо невиплати індексації грошового забезпечення, за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року; зобов'язання нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення, за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 05 липня 2018 року позов задоволено частково, а саме визнано противоправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати індексації грошового забезпечення, за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року; зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення, за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням відповідачем подано апеляційну скаргу з якої вбачається про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що є помилковим висновок суду першої інстанції в частині задоволених позивних вимог, так як позивачу правомірно не нараховано спірну індексацію на підставі роз'яснення директора Департаменту фінансів Міністерства оборони України, відповідно до якого заборонено нараховувати індексацію до окремого розпорядження.
Крім того, на думку апелянта, судом першої інстанції не враховано, що здійснення виплати спірної індексації можливо здійснювати лише у межах фінансових ресурсів відповідача, які були відсутні у останнього.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 26 березня 2018 року позивач звернувся до командира військової частини НОМЕР_1 з рапортом щодо проведення розрахунку та виплати йому індексації грошового забезпечення за 2016-2017 роки (аркуш справи 21), оскільки за період проходження служби позивачем з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року, йому не нараховувалася та не виплачувалася індексація грошового забезпечення,
За результатами розгляду поданого рапорту позивача повідомлено про те, що згідно вимог телеграми Департаменту фінансів №248/1485 від 26 березня 2018 року та роз'яснень Міністерства соціальної політики України №13700/з від 08 серпня 2017 року та №78/0/66-17 від 08 серпня 2017 року механізму нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за попередні періоди не має, про що на рапорті міститься відповідний запис (а.с. 21).
Не погоджуючись з отриманою відмовою позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
За наслідком встановлених обставин судом першої інстанції зроблено висновок про часткове задоволення позовних вимог та стягнення на користь позивача невиплаченої індексації грошового забезпечення, за період з січня 2016 року по січень 2017 року, з чим погоджується колегія суддів, з огляду на наступне.
Так, відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 9 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», грошове забезпечення військовослужбовців підлягає індексації відповідно до закону.
Згідно ст. 2 ЗУ «Про індексацію грошових доходів населення», індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії; стипендії; оплата праці (грошове забезпечення).
При цьому, постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення, який визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників.
Пунктом 2 вказаного Порядку встановлено, що Індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.
Колегією суддів встановлено, що у межах спірних правовідносин судом перевіряється правомірність допущеної військовою частиною бездіяльності щодо не виплати позивачу індексації грошового забезпечення військовослужбовців, у період з січня 2016 року по грудень 2017 року.
В даному випадку, вищезазначеними нормами чинного законодавства передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України які не мають разового характеру, в тому числі грошове забезпечення військовослужбовців.
Внаслідок чого, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо необхідності стягнення з військової частини на користь позивача суми нарахованої, проте не виплаченої індексації.
Між тим, є безпідставними посилання на листи Міноборони та Мінсоцполітики, як на підставу для відмови у виплаті нарахованої індексації, так як такі листи суперечать положенням чинного законодавства.
Крім того, є безпідставними посилання військової частини на відсутність бюджетного фінансування для виплати спірної індексації, як на підставу для її невиплати, так як органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів, як на поважну причину невиконання своїх зобов'язань, встановлених чинним законодавством.
Враховуючи вищевикладене судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.
Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 - залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05 липня 2018 року - без змін.
Судові витрати, а саме сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги покласти на Військову частину НОМЕР_1 .
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів після складання повного судового рішення, відповідно до вимог ст. 243 КАС України.
Повний текст судового рішення складено 30 січня 2019 року.
Головуючий суддя Яковлєв О.В.
Судді Градовський Ю.М. Крусян А.В.