ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
04 лютого 2019 року № 826/13764/17
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., за участю секретаря судового засідання Легейди Я.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовомІноземного підприємства «І-АР-СІ»
до проГоловного управління Держпродспоживслужби у м. Києві визнання протиправними та скасування рішень
представники сторін:позивача - Богатих Д.С.; відповідача - Кисляк Ю.С.
16.10.2017 Іноземне підприємство «І-АР-СІ» (далі - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Держпродспоживслужби у м. Києві (надалі - відповідач), в якому просив визнати протиправними та скасувати Рішення Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві № 139, № 140, № 141 від 04.10.2017 про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 11.09.2017-12.09.2017 відповідачем було проведено позапланову виїзну перевірку позивача, предметом якої були: смартфон моделі CUN-U29 торгової марки Huawei Y5-II Dual Sim серійний номер CCMMBBCB6C2419158, дата виробництва: 02.2017; смартфон моделі LUA-U22 торгової марки Huawei Y3-II Dual Sim серійний номер G8V9XA1720303435, дата виробництва: 02.2017; зарядний пристрій для смартфону моделі HW-050100E01 торгової марки Huawei; в ході перевірки відповідачем складено Акт перевірки № 62 від 12.09.2017, в якому зазначено, що позивачем введено в обіг продукцію, яка не маркована належним чином знаком відповідності; 04.10.2017 відповідачем були прийняття рішення № 139, № 140, № 141; вказані рішення є неправомірними та підлягають скасуванню, оскільки постанова КМУ № 1599 від 29.11.2001 «Про затвердження опису та правил застосування національного знака відповідності» втратила чинність, а отже вимога Технічного регламенту радіообладнання та телекомунікаційного кінцевого (термінального) обладнання, затвердженого постановою КМУ № 679 від 24.06.2009, не може бути виконана; на стільникові телефони, які стали предметом перевірки, було отримано Декларацію відповідності Технічному регламенту радіообладнання і телекомунікаційного кінцевого (термінального) обладнання від 29.04.2016, якою також підтверджена відповідність продукції Технічним регламентам, затвердженим постановами КМУ № 1067 та 1077; відповідно до ст. 29 Закону України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності» нанесенням знака відповідності на продукцію вважається також нанесення його на будь-який інший, ніж сама продукція, об'єкт, який визначений у відповідному технічному регламенті; зарядний пристрій є складовою частиною комплектації радіотелефону, а не окремим товаром, та вказаний в Декларації про відповідність як такий, що відповідає вимогам технічних регламентів; законодавством не передбачений обов'язок нанесення знака відповідності на всі комплектуючі та складові виробу.
Крім того, позивач звернувся до суду із клопотання про забезпечення позову, в якому просив зупинити дію оскаржуваних рішень № 139, № 140, № 141 від 04.10.2017.
Справу відповідно до протоколу автоматизованого розподілу було передано судді Пащенку К.С.
07.11.2017 ухвалою суду було відкрито провадження в адміністративній справі № 826/13764/17 та призначено попереднє судове засідання на 13.11.2017.
В судовому засіданні 13.11.2017 суд, заслухавши представників сторін, ухвалив відмовити в задоволенні клопотання позивача про забезпечення позову, а також ухвалив закінчити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду на 29.11.2017.
29.11.2017 від відповідача надійшли заперечення на адміністративний позов, в яких відповідач просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування своєї позиції зазначає, що позивачем в ході перевірки не надано документів, які б дали змогу встановити найменування та місцезнаходження виробника продукції; якщо виробник продукції не може бути ідентифікований, особою, що ввела продукцію в обіг, вважається кожен суб'єкт господарювання в ланцюгу постачання продукції; в ході перевірки продукції позивача було встановлено невідповідність вказаної продукції вимогами Технічних регламентів, затверджених постановами КМУ № 679 від 24.06.2009, № 1067 від 16.12.2015, № 1077 від 16.12.2015, оскільки знак відповідності не нанесено на пристрої та в експлуатаційній і супровідній документації, а нанесено на упаковку пристрою з ідентифікаційним номером « 001»; наявність Декларації про відповідність не виключає можливих порушень вимог відповідних Технічних регламентів; на момент проведення перевірки постанова КМУ № 1599 від 29.11.2001 «Про затвердження опису та правил застосування національного знака відповідності» втратила чинність у зв'язку із набранням чинності постановою КМУ № 1184 від 30.12.2015 «Про затвердження форми, опису знака відповідності технічним регламентам, правил та умов його нанесення»; можливість альтернативного розміщення знаку відповідності передбачена лише за умови неможливості розміщення знаку на самому пристрої; позивачем в ході перевірки не надано доказів неможливості розміщення знаку на продукції.
В судовому засіданні 29.11.2017 суд, заслухавши представників сторін, оголосив перерву до 20.12.2017.
В судовому засіданні 20.12.2017, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, та зважаючи на заявлене сторонами клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження, суд ухвалив адміністративну справу, відповідно до ч. 3 ст. 194 КАС України, розглядати в порядку письмового провадження на підставі наявних в матеріалах справи доказів.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
На підставі наказу від 11.09.2017 № 2474 та направлення від 11.09.2017 № 2549 спеціалістами відділу ринкового нагляду Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві в період з 11.09.2017 по 12.09.2017 було проведено позапланову виїзну перевірку Іноземного підприємства «І-АР-СІ».
Предметом перевірки були: смартфон моделі CUN-U29 торгової марки Huawei Y5-II Dual Sim серійний номер CCMMBBCB6C2419158, дата виробництва: 02.2017; смартфон моделі LUA-U22 торгової марки Huawei Y3-II Dual Sim серійний номер G8V9XA1720303435, дата виробництва: 02.2017; зарядний пристрій для смартфону моделі HW-050100E01 торгової марки Huawei. Вказана продукція перевірялась на відповідність вимогам: Технічного регламенту радіообладнання і телекомунікаційного кінцевого (термінального) обладнання, затвердженого постановою КМУ № 679 від 24.06.2009; Технічного регламенту низьковольтного електричного обладнання, затвердженого постановою КМУ №1067 від 16.12.2015; Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції».
В ході перевірки складено Акт № 62 від 12.09.2017, в якому зазначено, що:
- Іноземним підприємством «І-АР-СІ» введено в обіг продукцію (а саме: смартфон моделі CUN-U29 торгової марки Huawei Y5-II Dual Sim серійний номер CCMMBBCB6C2419158, дата виробництва: 02.2017; смартфон моделі LUA-U22 торгової марки Huawei Y3-II Dual Sim серійний номер G8V9XA1720303435, дата виробництва: 02.2017), яка не відповідає встановленим вимогам щодо належного застосування знаку відповідності (а саме: знак відповідності не нанесений на пристрій та в експлуатаційній і супровідній документації, а нанесений на упаковку пристрою з ідентифікаційним номером « 001»), що є порушенням п. 30 Технічного регламенту радіообладнання і телекомунікаційного кінцевого (термінального) обладнання, затвердженого постановою КМУ № 679 від 24.06.2009;
- Іноземним підприємством «І-АР-СІ» введено в обіг продукцію (а саме: зарядний пристрій для смартфону моделі HW-050100E01 торгової марки Huawei) яка не відповідає встановленим вимогам щодо належного застосування знаку відповідності (а саме: знак відповідності не нанесений на пристрій та в експлуатаційній і супровідній документації, а нанесений на упаковку пристрою з ідентифікаційним номером «001»), що є порушенням п. 42 Технічного регламенту низьковольтного електричного обладнання, затвердженого Постановою КМУ від 16.12.2015 № 1067 та п. 45 Технічного регламенту з електромагнітної сумісності обладнання, затвердженого постановою КМУ від 16.12.2015 № 1077.
12.09.2017 головним спеціалістом відділу ринкового нагляду Управління захисту споживачів за результатами проведеної позапланової виїзної перевірки характеристик продукції у Іноземного підприємства «І-АР-СІ» складено Протокол № 62 про виявлені порушення, які полягають у введені в обіг продукції, щодо якої неналежно застосований знак відповідності, чим порушено п. 2 ст. 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції».
04.10.2017 Головним управлінням Держпродспоживслужби у м. Києві прийнято рішення № 139, яким, на підставі ч. 3 ст. 29 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» у строк до 04.11.2017 вимагається усунення формальної невідповідності стосовно продукції, що вказана в п. 3 таблиці Акту перевірки № 62 від 12.09.2017.
04.10.2017 Головним управлінням Держпродспоживслужби у м. Києві прийнято рішення № 140, яким, на підставі п. 2 ч. 5 ст. 30 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» тимчасово забороняється надання на ринку продукції, зазначеної в п. п. 1, 2 Акту перевірки № 62 від 12.09.2017 до приведення зазначеної продукції у відповідність із встановленими вимогами. Строк виконання рішення до 04.11.2017.
04.10.2017 Головним управлінням Держпродспоживслужби у м. Києві прийнято рішення № 139, яким, на підставі ч. 1 ст. 29 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» у строк до 04.11.2017 вимагається усунення формальної невідповідності стосовно продукції, що вказана в п. п. 1, 2 таблиці Акту перевірки № 62 від 12.09.2017.
Не погоджуючись із вказаними рішеннями, позивач звернувся із відповідним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 6 та ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові та організаційні засади здійснення державного ринкового нагляду і контролю нехарчової продукції встановлені Законом України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції».
Державний ринковий нагляд (далі - ринковий нагляд) - діяльність органів ринкового нагляду з метою забезпечення відповідності продукції встановленим вимогам, а також забезпечення відсутності загроз суспільним інтересам (ст. 1 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції»).
Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» заходами ринкового нагляду є, зокрема, перевірки характеристик продукції, у тому числі відбір зразків продукції та їх експертиза (випробування); обмежувальні (корегувальні) заходи, що включають: обмеження надання продукції на ринку, заборону надання продукції на ринку, вилучення продукції з обігу, відкликання продукції.
Під час перевірок характеристик продукції проводяться документальні перевірки, у разі необхідності - обстеження зразків продукції, а за наявності підстав вважати, що продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам, - відбір та експертиза (випробування) зразків продукції. Органи ринкового нагляду проводять планові та позапланові перевірки характеристик продукції (ч. 1, 3 ст. 23 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції»).
Відповідно до ч. 5, 6 ст. 23 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» перевірки характеристик продукції проводяться на підставі наказів органів ринкового нагляду та посвідчень (направлень) на проведення перевірки, що видаються та оформляються відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності". У разі одержання інформації про надання на ринку продукції, що становить серйозний ризик, відповідні накази та посвідчення (направлення) видаються і оформляються невідкладно.
Перевірка характеристик продукції може бути невиїзною (за місцезнаходженням органу ринкового нагляду) або виїзною. У разі потреби органи ринкового нагляду для перевірки характеристик продукції можуть поєднувати невиїзні та виїзні перевірки.
Органи ринкового нагляду проводять позапланові перевірки характеристик продукції у її розповсюджувачів за зверненнями споживачів (користувачів) відповідної продукції, а також органів виконавчої влади, виконавчих органів місцевих рад, правоохоронних органів, громадських організацій споживачів (об'єднань споживачів), у яких міститься інформація про розповсюдження продукції, що завдала шкоди суспільним інтересам чи має недоліки, що можуть завдати такої шкоди, і відсутня інформація, за якою виробника такої продукції може бути ідентифіковано, але міститься інформація, за якою може бути встановлено розповсюджувача, у якого було придбано (виявлено) таку продукцію (п.п. «а» п. 2 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції»).
Як вбачається із матеріалів справи, Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів листом (вих. № ЦА-151/10116-17 від 16.08.2017) повідомила Головне управління Держпродспоживслужби в м. Києві про виявлений факт розповсюдження продукції, яка не відповідає вимогам застосування знака відповідності та доручила здійснити позапланову перевірку Іноземного підприємства «І-АР-СІ».
На підставі доручення Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (вих. № ЦА-151/10116-17 від 16.08.2017) начальником Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві було видано наказ № 2474 від 11.09.2017 про проведення позапланового заходу, а саме: здійснення позапланової перевірки у Іноземного підприємства «І-АР-СІ» характеристик продукції:
- смартфону моделі CUN-U29 торгової марки Huawei Y5-II Dual Sim серійний номер CCMMBBCB6C2419158, дата виробництва: 02.2017;
- смартфону моделі LUA-U22 торгової марки Huawei Y3-II Dual Sim серійний номер G8V9XA1720303435, дата виробництва: 02.2017;
- зарядного пристрою для смартфону моделі HW-050100E01 торгової марки Huawei.
Частиною 2 ст. 24 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» встановлено, що під час проведення перевірки характеристик продукції у її розповсюджувачів на підставах, визначених пунктом 1 і підпунктом "а" пункту 2 частини першої цієї статті:
1) на початковому етапі перевірки об'єктами перевірки є:
а) наявність на продукції знака відповідності технічним регламентам (у тому числі ідентифікаційного номера призначеного органу з оцінки відповідності), якщо його нанесення на продукцію передбачено технічним регламентом на відповідний вид продукції, та додержання правил застосування і нанесення знака відповідності технічним регламентам;
б) наявність супровідної документації, яка має додаватися до відповідної продукції (зокрема інструкція з користування продукцією), етикетки, маркування, інших позначок, якщо це встановлено технічними регламентами, та їх відповідність встановленим вимогам;
в) наявність декларації про відповідність, якщо згідно з технічним регламентом на відповідний вид продукції продукція при її розповсюдженні має супроводжуватися такою декларацією.
Згідно із ст. 1 Закону України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності» знак відповідності технічним регламентам - це маркування, за допомогою якого виробник вказує, що продукція відповідає вимогам, які застосовуються до зазначеної продукції та визначені в технічних регламентах, якими передбачене нанесення цього маркування.
Статтею 29 Закону України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності» передбачено, що у випадках, визначених у технічних регламентах, які передбачають застосування процедур оцінки відповідності, на продукцію та/або на інші об'єкти, що визначені такими технічними регламентами (табличку з технічними даними, пакування, супровідні документи тощо), повинен наноситися знак відповідності технічним регламентам.
Нанесенням знака відповідності технічним регламентам на продукцію вважається також нанесення цього знака на будь-який інший, ніж сама продукція, об'єкт, який визначений у відповідному технічному регламенті.
Форма та опис знака відповідності технічним регламентам встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Певними технічними регламентами може бути передбачено застосування знака відповідності технічним регламентам, що має іншу форму, ніж та, що встановлюється Кабінетом Міністрів України. У цих випадках форма знака відповідності технічним регламентам встановлюється відповідними технічними регламентами.
Знак відповідності технічним регламентам застосовується згідно із загальними принципами маркування зазначеним знаком, установленими статтею 30 цього Закону, у разі якщо в технічних регламентах міститься посилання на такі загальні принципи маркування. У певних технічних регламентах можуть бути встановлені додаткові загальні принципи маркування знаком відповідності технічним регламентам.
Правила та умови нанесення знака відповідності технічним регламентам встановлюються технічними регламентами, якими передбачене його нанесення, а в разі якщо такі правила та умови не встановлені певними технічними регламентами, - Кабінетом Міністрів України.
У разі якщо це передбачено технічним регламентом, до знака відповідності технічним регламентам додається ідентифікаційний номер залученого призначеного органу, який наноситься згідно з вимогами відповідного технічного регламенту.
Форма, опис знака відповідності технічним регламентам, правила та умови його нанесення затверджені постановою Кабінету Міністрів № 1184 від 30.12.2015.
Відповідно до вказаної постанови знак відповідності технічним регламентам (далі - знак відповідності) наноситься на продукцію або на її табличку з технічними даними таким чином, щоб він був видимим, розбірливим і незмивним. У разі коли це є неможливим або невиправданим через характер продукції, знак відповідності наноситься на пакування та на супровідні документи, якщо такі документи передбачені відповідним технічним регламентом. Знак відповідності наноситься перед уведенням продукції в обіг. Знак відповідності може супроводжуватися піктограмою або будь-яким іншим знаком, що вказує на особливий ризик або використання.
Вимоги до радіообладнання і телекомунікаційного кінцевого (термінального) обладнання, процедуру оцінки відповідності такого обладнання, правила маркування та введення його в обіг встановлені Технічним регламентом радіообладнання і телекомунікаційного кінцевого (термінального) обладнання, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 679 від 24.06.2009 (надалі - Технічний регламент № 679).
Пунктом 30 Технічного регламенту № 679 встановлено, що на пристроях, які відповідають усім визначеним для них вимогам, повинен бути нанесений національний знак відповідності, зазначений у пункті 7 цього Технічного регламенту. За нанесення національного знака відповідності відповідає виробник або уповноважена ним особа - резидент України чи постачальник.
У разі застосування процедури оцінки відповідності відповідно до пунктів 25, 26 або 27 цього Технічного регламенту до національного знака відповідності додається номер призначеного органу згідно з реєстром таких органів. Усі інші позначки, що можуть бути нанесені на пристрій, не повинні погіршувати видимість та розбірливість національного знака відповідності.
Національний знак відповідності наноситься на пристрій та/або на етикетку, тару, упаковку (у разі її наявності), експлуатаційну та товаросупровідну документацію тощо. Пристрій не повинен мати жодних позначок, які є подібними до національного знака відповідності та можуть ввести в оману щодо наявності або відсутності національного знака відповідності.
Таким чином з наведеного вбачається, що законодавець надав виробникам / постачальникам продукції право альтернативного вибору: або наносити знак відповідності безпосередньо на пристрій, або на упаковку такого пристрою, в разі її (упаковки) наявності.
Вимоги стосовно захисту здоров'я та безпеки людей і свійських тварин та майна, яким повинно відповідати низьковольтне електричне обладнання (далі - електрообладнання) з метою надання його на ринку України встановлені Технічним регламентом низьковольтного електричного обладнання, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1067 від 16.12.2015 (надалі - Технічний регламент № 1067).
Згідно із п.п. 42, 43 Технічного регламенту № 1067 знак відповідності технічним регламентам наноситься на електрообладнання або на його табличку з технічними даними таким чином, щоб він був видимим, розбірливим і незмивним. У разі коли це є неможливим або невиправданим через характер електрообладнання, знак відповідності технічним регламентам наноситься на пакування та на супровідні документи. Знак відповідності технічним регламентам наноситься перед введенням електрообладнання в обіг.
Постановою Кабінету Міністрів України № 1077 від 16.12.2015 затверджено Технічний регламент з електромагнітної сумісності обладнання (надалі - Технічний регламент № 1077), який встановлює вимоги до обладнання з метою забезпечення надання на ринку України обладнання, яке відповідає належному рівню електромагнітної сумісності.
Пунктами 45, 46 Технічного регламенту № 1077 передбачено, що знак відповідності технічним регламентам наноситься на апаратуру або на її табличку з технічними даними таким чином, щоб він був видимим, розбірливим і незмивним. У разі неможливості або невиправданості через характер апаратури нанесення знака відповідності технічним регламентам він наноситься на пакування та супровідні документи. Знак відповідності технічним регламентам наноситься перед введенням апаратури в обіг.
З аналізу наведених норм вбачається, що якщо нанесення знака відповідності безпосередньо на пристрій не є виправданим з тих чи інших причин, виробник та/або постачальник може нанести такий знак на пакування, і це не буде порушенням вимог нанесення знака відповідності.
Відповідно до ч. 3 ст. 29 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» орган ринкового нагляду невідкладно вимагає від відповідного суб'єкта господарювання вжити протягом визначеного строку заходів щодо усунення формальної невідповідності, якщо цей орган встановить невідповідність, зокрема: знак відповідності технічним регламентам було нанесено з порушенням вимог, визначених у відповідному технічному регламенті; не було нанесено знак відповідності технічним регламентам, якщо його нанесення передбачено відповідним технічним регламентом.
Рішення, приписи, дії чи бездіяльність органів ринкового нагляду або їх посадових осіб можуть бути оскаржені до суду відповідно до чинного законодавства України (ст. 36 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції»).
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії. Отже, вирішення даної справи залежить від доведеності відповідачем правомірності прийняття спірного рішення.
В свою чергу відповідачем не спростовано доводів позивача та не надано суду жодних належних і допустимих у розумінні ст. 73 КАС України доказів, які б підтверджували правомірність прийняття спірних рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів.
Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).
Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 28 серпня 2018 року (справа № 802/2236/17-а).
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягає задоволенню.
Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З наведеного випливає, що за правилами ч. 1 ст. 139 КАС України, судові витрати стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки в даному випадку суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, то судові витрати підлягають відшкодуванню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, як то відповідача у справі.
Керуючись ст. ст. 1, 2, 9, 72-78, 241-246, 250 КАС України, суд, -
1. Позов Іноземного підприємства «І-АР-СІ» задовольнити. 2. Визнати протиправним та скасувати Рішення Головного управління Держпродспоживслужби м. Києва про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів № 139 від 04.10.2017. 3. Визнати протиправним та скасувати Рішення Головного управління Держпродспоживслужби м. Києва про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів № 140 від 04.10.2017. 4. Визнати протиправним та скасувати Рішення Головного управління Держпродспоживслужби м. Києва про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів № 141 від 04.10.2017. 5. Стягнути на користь Іноземного підприємства «І-АР-СІ» (04073, м. Київ, вул. Марка Вовчка, 18-А код ЄДРПОУ: 38204199) сплачений судовий збір у розмірі 4 800 грн. 00 коп. (чотири тисячі вісімсот гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпродспоживслужби м. Києва (03151, м. Київ, вул. Волинська, 12, код ЄДРРОУ: 40414833).
Рішення, відповідно до ст. 255 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма часниками справи, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного ухвали.
Відповідно до пп. 15.5 п. 1 Розділу VII Перехідні положення КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Окружний адміністративний суд міста Києва.
Суддя К.С. Пащенко