30 січня 2019 року м. Дніпросправа № 804/8782/17
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Кругового О.О. (доповідач),
суддів: Прокопчук Т.С., Шлай А.В.,
за участю секретаря судового засідання Іотової А.О.,
за участю:
представника позивача: ОСОБА_1,
представника відповідача: Грінченко І.І..
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро апеляційну скаргу ОСОБА_3
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суд від 16 травня 2018 року, (суддя суду першої інстанції Каднікова Г.В.), прийняте у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро, в адміністративній справі №804/8782/18 за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Пенсійного фонду у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати дії Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Дніпрі щодо відмови у зарахуванні страхового стажу з 30.06.1992р. по 03.05.2001р. незаконними;
- зобов'язати Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Дніпрі зарахувати до страхового стажу термін роботи з 30.06.1992р. по 03.05.2001р. на посаді директора ВКП "Десна-92".
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що відповідачем при розрахунку розміру пенсії протиправно не був зарахований у його загальний страховий стаж період роботи з 30.06.1992р. по 03.05.2001р., коли він працював на посаді директора Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційного підприємства "Десна-92" (далі - ТОВ ВКП "Десна-92"). На думку позивача, він отримав протиправну відмову у зарахуванні вищевказаного періоду до страхового стажу для обрахунку розміру пенсії, адже зазначені у листі-відповіді причини такого не зарахування є необґрунтованими, та зроблені на їх підставі висновки - безпідставними, не підтвердженими ніякими доказами, носять характер припущень посадової особи Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Дніпрі. За поясненнями позивача, трудова книжка містить всі необхідні записи, передбачені Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженою Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993р. №58.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 травня 2018 року в задоволенні адміністративного позову - відмовлено.
Не погодившись з рішення суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом вимог норм матеріального та процесуального права просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що згідно основного документу, що підтверджує стаж - трудової книжки видно, що позивач працював на посаді директора з 30.06.1992р. по 03.05.2001р. в Товаристві з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційного підприємства "Десна-92". Застосований судом порядок заповнення трудової книжки не був чинним на час внесення запису станом на 30.06.1992 року. Також, позивач зазначає, що відповідач при вирішенні питання щодо можливості зарахування стажу зобов'язаний був заслухати свідків які знали позивача по роботі у відповідності Порядку підтвердження наявного трудового стажу.
Представник позивача в судовому засіданні доводи апеляційної скарги пітримав, просив суд апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог.
Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечував, просив суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм процесуального права, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що з 15.06.2017р. ОСОБА_3 була призначена пенсія за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за наявності страхового стажу 33 роки 24 дні, середньомісячного заробітку за періоди з 01.06.1987р. по 31.05.1992р., з 15.03.2002р. по 31.05.2017р., розмір пенсії становить 2663,11грн. Водночас позивачу з 01.10.2017р. було перераховано зазначений розмір пенсії відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017р. №2148-VIII, з урахуванням чого, відповідачем була визначена доплата до попереднього розміру пенсії у розмірі 690,44грн. (а.с.30, 38-39).
Позивач 13.12.2017р. звернувся до Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Дніпрі з заявою про надання письмових роз'яснень щодо зарахування до загального страхового стажу його стаж роботи на ТОВ ВКП «Десна-92» у період з 30.06.1992р. по 03.05.2001р. (а.с.13).
Позивачу була надана відповідь від 14.12.2017р. №В428-1/17 «Про розгляд звернення» в порядку та строки, визначені ст.20 Закону України «Про звернення громадян», згідно якої до загального страхового стажу йому не був зарахований період роботи з 30.06.1992р. по 03.05.2001р. на посаді директора ТОВ ВКП «Десна-92», що вбачається з записів у трудовій книжці, а саме:
- у записі №16 (при прийнятті на роботу) штамп, який поставлено замість написаної назви підприємства, зовсім не читається;
- у розділі 4 запису №17 (при звільненні з роботи) дописана дата наказу по підприємству, у цьому ж записі печатка майже не читається (а.с.14-16).
Вважаючи відмову в зарахуванні до трудового стажу періоду роботи з 30.06.1992р. по 03.05.2001р. на посаді директора ТОВ ВКП «Десна-92» протиправною позивач звернувся до суду з адміністративним позовом у даній справі.
Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що неточності в трудовій книжці унеможливили зарахування до трудового стажу позивача період його роботи на посаді директора ТОВ ВКП «Десна-92», в свою чергу позивачем на підтвердження наявного трудового стажу не надано до пенсійного органу інших передбачених Законом документів, що підтверджували наявність у позивача відповідного стажу.
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до абз.1 ч.1, ч.2, ч.4 ст.24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (у редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами), страховий стаж період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Відповідно до ст.. 62 ЗУ «Про пенсійне забезпечення», основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Як вірно встановлено судом першої інстанції у трудовій книжці позивача записи, що підтверджують його трудовий стаж на посаді директора у ТОВ ВКП «Десна-92» є неточними, та такими що підлягають підтвердженню в Порядку визначеному Кабінетом Міністрів України.
Так, постановою КМУ 637 від 12 серпня 1993 року, затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
Відповідно до п. 1 Порядку 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній
трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів,
виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними
установами.
У відповідності до п. 3 Порядку 637, за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
За відсутності зазначених у цьому пункті документів для підтвердження трудового стажу приймаються членські квитки профспілок. При цьому підтверджуються періоди роботи лише за той час, за який є відмітки про сплату членських внесків.
Відповідач, визначивши, що спірний період трудового стажу з 30.06.1992р. по 03.05.2001р., зазначений у трудовій книжці позивача як період його роботи на посаді директора у ТОВ ВКП «Десна-92», є неточним, на виконання зазначених вище положень Порядку здійснював дії щодо встановлення правильних даних для підтвердження трудового стажу позивача у цей період. Зокрема, направляв запити для встановлення правильних даних та отримав: копії запитів та листів-відповідей «Про надання інформації» від 07.11.2017р. №4603/03/21, від 07.11.2017р. №4601/03/21, від 07.11.2017р. №4602/03/21, від 20.11.2017р. №23112/08/07, від 05.01.2018р. №03-48/10т, та «Про надання відомостей з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ)» від 16.11.2017р. №03.4-47/2601.
За результати проведених дій відповідачем було встановлено, що по-перше, ТОВ ВКП «Десна-92» (код ЄДРПОУ 13464439) станом на 20.11.2017р. перебувало на обліку в Правобережному управлінні Пенсійного фонду України в м.Дніпрі з 15.10.1992р., керівником підприємства значиться ОСОБА_3, адреса підприємства: АДРЕСА_1, останній звіт був наданий за перший квартал 1998р. без нарахувань страхових внесків, а з нарахуваннями страхових внесків останній звіт наданий за 9 місяців 1996р., відсутні дані про ліквідацію та визнання ТОВ ВКП «Десна-92» банкрутом (а.с.69, 73).
Тобто, позивач за встановленими даними ще значиться керівником ТОВ ВКП «Десна-92» та відсутні відомості про факт його звільнення з посади директора. Адже, як вбачається з відомостей листа-відповіді від 05.01.2018р. №03-48/10т, документи з кадрових питань (особового складу) ТОВ ВКП «Десна-92» на державне зберігання в архівне управління департаменту забезпечення діяльності виконавчих органів Дніпровської міської ради не надходили (а.с.71, 73).
Крім того, відсутні дані щодо сплати страхових внесків ТОВ ВКП «Десна-92», в тому числі за період трудового стажу позивача з 30.06.1992р. по 03.05.2001р.
Таким чином, відповідачем було з'ясовано, що підтверджено і під час судового розгляду справи, що підприємство ТОВ ВКП «Десна-92» не припинено у визначеному Законом порядку, документи підприємства до архівних установ не здавались, також відсутніми є дані щодо сплати підприємством страхових внесків, в тому числі за період трудового стажу позивача з 30.06.1992р. по 03.05.2001р.
У зв'язку з наведеним, на запит позивача листом від 12.12.2017 року відповідачем було надано ОСОБА_3 роз'яснення щодо порядку підтвердження трудового стажу та тих документів, які йому необхідно подати до пенсійного органу відповідно до п. 3 Порядку 637 для підтвердження періоду роботи на посаді директора ТОВ ВКП «Десна-92» з 30.06.1992р. по 03.05.2001р.
Між тим, встановлені обстави справи свідчать, що позивачем до пенсійного органу не було подано жодних документів, визначених п. 3 Порядку 637 для умов підтвердження періоду його роботи на посаді директора ТОВ ВКП «Десна-92» з 30.06.1992р. по 03.05.2001р.
Вказане унеможливило вирішення відповідачем питання щодо зарахування періоду роботи позивача з 30.06.1992р. по 03.05.2001р до трудового стажу за наявності неточностей в записах трудової книжки позивача.
Відповідно до ст.. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Перевіривши на відповідність зазначеним критеріям дії відповідача при вирішенні питання щодо зарахування до стажу позивача періоду його роботи на посаді директора ТОВ ВКП «Десна-92» з 30.06.1992р. по 03.05.2001р. суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що відповідачем при відмові в зарахуванні зазначеного періоду роботи позивача до трудового стажу для умов призначення пенсії не було порушено норм чинного пенсійного законодавства, а відмова відповідача в зарахуванні частини стажу відповідає вимогам Закону.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_3.
Доводи позивача про те, що відповідач повинен був зарахувати спірний період роботи позивача до трудового стажу на підставі показань двох свідків, що разом з ним працювали на ТОВ ВКП «Десна-92» суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованими оскільки відповідно до п. 2 Порядку 637, підтвердження трудового стажу на підставі показання свідків може відбувати на підставі показань свідків лише в разі якщо документи про трудовий стаж не збереглися.
Як встановлено судом, позивач до ТОВ ВКП «Десна-92» за отриманням документів не звертався, доказів того, що документи визначені в п. 3 Порядку 637 не збереглися ні до пенсійного органу, ні до суду не надавав, тому у суду відсутні підстави вважати, що пенсійний орган мав право врахувати показання свідків на п. 2 Порядку 637 на підтвердження стажу позивача.
Доводи позивача з приводу того, що записи трудової книжки ОСОБА_3 зроблені до набрання чинності інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженою Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.93 р. 58, відтак не мають відповідати їй, суд апеляційної інстанції також вважає такими, що не спростовують правильність висновків суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки вимога щодо чіткості та точності записів трудової книжки працівника містила і Інструкцiя про порядок ведення трудових книжок на пiдприємствах, в установах i органiзацiях, яка затверджена постановою Держкомпрацi СРСР вiд 20.07.74 № 162 (у редакцiї постанови Держкомпрацi СРСР вiд 02.08.85 № 252), в редакції чинній станом на час внесення відповідних записів в трудову книжку позивача.
Більш того, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що підставою для відмови в зарахуванні стажу для призначення пенсії послугували саме неточності в записах трудової книжки станом на час подання документів для призначення пенсії і не надання позивачем інших документів визначених п. 3 Порядку 637 для підтвердження наявного стажу роботи, а не порушення робітником кадрового відділу порядку внесення відповідних записів станом на час роботи позивача на ТОВ ВКП «Десна-92».
З урахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, прийнятим із дотриманням вимог норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, у зв'язку з чим, підстав для зміни або скасування рішення суду - відсутні.
Керуючись ст.ст. 243, 308, 310, 315, 316, 321 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 травня 2018 року в адміністративній справі 804/8782/17 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає відповідно до ч. 5 ст. 328 КАС України.
Постанова в повному обсязі складена 04.02.2019 року.
Головуючий - суддя О.О. Круговий
суддя Т.С. Прокопчук
суддя А.В. Шлай