05 лютого 2019 р.Справа № 554/4552/18
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Бегунца А.О.,
Суддів: Бершова Г.Є. , Яковенка М.М. ,
за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Октябрського районного суду м. Полтава від 16.10.2018 року, головуючий суддя І інстанції: Січиокно Т.О., вул. Навроцького, 5, м. Полтава, Полтавська, 36002, повний текст складено 22.10.18 року по справі № 554/4552/18
за позовом ОСОБА_1
до Управління патрульної поліції у м. Бориспіль
про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Октябрського районного суду м. Полтава з позовом до Управління патрульної поліції у м. Бориспіль (далі - відповідач), в якому просив суд: визнати протиправною та скасувати постанову серії ЕАА № 420747 від 29.05.2018 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, винесену інспектором роти №1 Управління патрульної поліції у м. Бориспіль лейтенантом поліції Бабичем Іваном Ярославовичем про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 425,00 грн.; справу про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 122 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрити.
В обґрунтування вимог зазначив, що оскаржувана постанова є незаконною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення. Пояснив, що 29.05.2018 о 11 годині 42 хвилини керував транспортним засобом "Аudi Q7", д.н.з. НОМЕР_1 та був зупинений на 76 км автодороги Київ-Харків працівниками поліції, оскільки нібито рухався у крайній лівій смугу при наявності вільної крайньої правої смуги. Однак, при складанні оскаржуваної постанови працівник поліції не врахував, що під час руху на вказаній вище ділянці автодороги проводилися ремонті роботи та рухалась колона вантажних автомобілів, що свідчить про те, що крайня права смугу руху була зайнятою. Працівник поліції прийняв рішення про притягнення його до адміністративної відповідальності без наявності належних та допустимих доказів, протокол про вчинення адміністративного правопорушення не склав, прав не роз'яснив, чим порушив його право на захист.
Рішенням Октябрського районного суду м. Полтава від 16.10.2018 відмовлено в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення норм процесуального права та порушення судом першої інстанції принципу офіційного з'ясування усіх обставин, що мають значення для вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Октябрського районного суду м. Полтава від 16.10.2018 та ухвалити нове судове рішення, яким повністю задовольнити позовні вимоги.
Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить суд апеляційної інстанції залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
У судове засідання до суду апеляційної інстанції сторони не з'явились, про день, час та місце слухання справи повідомлені належним чином, про причини неявки суду не повідомили, у зв'язку з чим відповідно до ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) колегія суддів вважає за можливим розглянути справу по суті.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що відповідно до змісту постанови серії ЕАА № 420747 від 29.05.2018 про накладення адміністративного стягнення стосовно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 122 КУпАП останній 29.05.2018 о 11 годині 42 хвилини керував транспортним засобом "Аudi Q7", д.н.з. НОМЕР_1 та рухався в крайній лівій смузі при вільній крайній правій смузі та не мав наміру повернути ліворуч чи здійснити розворот, чим порушив п. 11.5 ПДР, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП та на нього накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 425, 00 грн.
Не погоджуючись із зазначеною постановою відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що винесена інспектором роти № 1 батальйону Управління патрульної поліції у м.Полтава Бабичем І.Я., якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425,00 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП є законною, порушень Закону при її складенні не встановлено, а тому підстав для задоволення адміністративного позову немає.
Колегія суддів не погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції та зазначає наступне.
Відповідно до п. 11.2 ПДР України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306, на дорогах, які мають дві і більше смуг для руху в одному напрямку, нерейкові транспортні засобі повинні рухатися як найближче до правого краю проїзної частини, крім випадків, коли виконується випередження, об'їзд або перестроювання перед поворотом ліворуч чи розворотом.
Згідно з п. 1.2. ПДР України, в Україні встановлено правосторонній рух транспортних засобів.
Відповідно до п. 11.5 ПДР України, на дорогах, які мають дві і більше смуги для руху в одному напрямку, виїзд на крайню ліву смугу для руху в цьому напрямку дозволяється, якщо праві зайняті, а також для повороту ліворуч, розвороту або зупинки чи стоянки на лівому боці дороги з одностороннім рухом у населених пунктах, коли це не суперечить правилам зупинки (стоянки).
Відповідальність за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП України, настає в разі порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонений сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Статтею 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Особа, яка уповноважена розглядати справу про адміністративне правопорушення зобов'язана по-перше, встановити склад правопорушення, яким згідно статті 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність, по-друге, дослідити докази та оцінити їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).
За змістом ст. 31 Закону України "Про національну поліцію", поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 40 цього Закону, поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Інформація про змонтовану/розміщену автоматичну фототехніку і відеотехніку повинна бути розміщена на видному місці.
Як вбачається з матеріалів справи, докази дотримання умов, передбачених ч. 2 ст. 40 Закону України "Про національну поліцію", відсутні.
З матеріалів справи не вбачається який саме засіб відео фіксації був використаний. Тобто відсутні докази відповідності фіксації і ч. 1 ст. 40 Закону України "Про поліцію".
Колегія суддів зазначає, що у справах за позовом фізичної особи щодо оскарження постанов про притягнення до адміністративної відповідальності на суб'єкта владних повноважень в силу приписів ст. 77 КАС України покладається обов'язок доказування правомірності своїх дій у разі, якщо останній заперечує проти позову.
Колегією суддів встановлено, що на підтвердження факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення, відповідачем надано відеозапис.
При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що в постанові про адміністративне правопорушення не вказано технічний засіб, яким здійснено відеозапис, що виключає можливість прийняття його у якості належного доказу по справі.
Таку позицію висловив і Верховний Суд у своїй постанові від 30.05.2018 у справі № 337/3389/16-а.
Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях і всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Колегія суддів зазначає, що крім відеозапису відповідач не надав суду жодних допустимих доказів, які б підтверджували правомірність винесеної ним постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст.122 КпАП України.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Згідно ч. 1 ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Оглянутий в судовому засіданні колегією суддів відеозапис долучений відповідачем до матеріалів справи засвідчує факт спілкування відповідача з позивачем після зупинки, проте в силу положень ч. 1 ст. 76 КАС України не є достатнім доказом по справі, оскільки не підтверджує факт порушення позивачем п. 11.5 ПДР України, а саме факт руху в крайній лівій смузі при вільній крайній правій смузі, без наміру повернути ліворуч чи здійснити розворот, як наслідок наявність складу адміністративного правопорушення в діях позивача.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, беручи до уваги встановлені під час судового розгляду справи обставини, колегія суддів дійшла висновку про протиправність притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП, а тому оскаржувана постанова у справі про адміністративне правопорушення підлягає скасуванню, з закриттям провадження по справі про адміністративне правопорушення.
Згідно з положеннями ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю та ухвалення нового рішення є, зокрема, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Колегія суддів приходить до висновку, що викладені в рішенні суду першої інстанції висновки не відповідають обставинам справи, а також у зв'язку з порушенням норм матеріального права, апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню, рішення Октябрського районного суду м. Полтава від 16.10.2018 скасуванню з прийняттям нового про задоволення позовних вимог позивача
Керуючись ст. ст. 243, 250, 310, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Рішення Октябрського районного суду м. Полтава від 16.10.2018 року по справі № 554/4552/18 - скасувати.
Прийняти постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у м. Бориспіль про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову серії ЕАА № 420747 від 29.05.2018 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, винесену інспектором роти №1 Управління патрульної поліції у м. Бориспіль лейтенантом поліції Бабичем Іваном Ярославовичем про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 425,00 грн.
Справу про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 122 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя (підпис)А.О. Бегунц
Судді(підпис) (підпис) Г.Є. Бершов М.М. Яковенко