05 лютого 2019 року справа №1240/2706/18
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Перший апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі: судді-доповідача Казначеєва Е.Г., суддів: Міронової Г. М., Компанієць І.Д., секретаря судового засідання Святодух О.Б., за участю представника відповідача Пархоменко Г.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Луганській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2018 р. у справі № 1240/2706/18 (головуючий І інстанції О.В. Ірметова) за позовом ОСОБА_3 , що представляє ОСОБА_4 до Головного управління ДФС у Луганській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
ОСОБА_3 (далі - позивач) звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Луганській (далі - відповідач, ГУ ДФС), в якому з урахуванням змін просив: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 05.10.2018 № 233/12-32-52-06, стягнути судовий збір (а.с.4-6, 66-67)
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2018 року адміністративний позов задоволено, а саме: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Луганській області від 05.10.2018 № 233/12-32-52-06 про нарахування транспортного податку з фізичних осіб у розмірі 10416,66 грн.; стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Луганській області на користь ОСОБА_4 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 704,80 грн.
Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. В апеляційній скарзі зазначено, що у відповідності до статті 267 ПК України та за відомостями Міністерства економічного розвитку і торгівлі України,легковий автомобіль марки Land Rover Range Rover Evoque, рік випуску 2017 року, у 2018 році, є об'єктом оподаткування транспортним податком за строком експлуатації до 1 року. Тому висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи.
Представник відповідача в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав.
Представник позивача у судове засідання не з'явися, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що дає суду право провести апеляційний перегляд справи у його відсутність.
Суд, заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, встановив наступне.
Позивач є власником легкового автомобіля марки Land Rover, модель Range Rover Evoque, 2017 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1. Зазначений автомобіль придбано позивачем на підставі договору купівлі-продажу № 051/17А від 15.05.2017 (а.с.15-19).
Головним управлінням ДФС у Луганській області винесено податкове повідомлення-рішення від 30.03.2018 № 31, яким позивачу визначено податкове зобов'язання за платежем транспортний податок з фізичних осіб, за 2017 рік у сумі 14583,33 грн (а.с.10).
Головним управлінням ДФС у Луганській області винесено податкове повідомлення-рішення від 27.03.2018 № 1309494, яким позивачу визначено податкове зобов'язання за платежем транспортний податок з фізичних осіб, за 2018 рік у сумі 25000,00 грн (а.с.11).
14 червня 2018 року представником позивача направлено скаргу на зазначені податкові повідомлення-рішення (а.с. 13).
Рішенням ДФС України №11925/А/99-99-11-02-01-14 від 10.08.2018 скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Луганській області від 30.03.2018 №31 та податкове повідомлення-рішення від 27.03.2018 №1309494 в частині визначення податкового зобов'язання з транспортного податку у сумі 14583,33 грн., а в іншій частині зазначене податкове повідомлення-рішення залишено без змін, скаргу ОСОБА_4 - частково задоволено та зобов'язано оплатити ОСОБА_4 10416,66 грн (а.с. 13-14, 46-47).
За результатами розгляду скарги Головним управлінням ДФС у Луганській області винесено податкове повідомлення-рішення від 05.10.2018 № 233/12-32-52-06, якими позивачу визначено податкове зобов'язання за платежем транспортний податок з фізичних осіб за 2018 рік у сумі 10416,66 грн (а.с. 60).
Задовольняючи позовні вимоги, суд дійшов до висновку, що на 01.01.2018 року транспортний засіб позивача не є об'єктом оподаткування та не підпадає під дію ст. 267 ПК України.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та фактам, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Відповідно до підпункту 267.1.1 пункту 267.1 статті 267Податкового кодексу України (в редакції закону на 01.01.2018), платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об'єктами оподаткування.
Відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Податкового кодексу України (в редакції закону на 01.01.2018), об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, станом на 1 січня податкового (звітного) року виходячи з марки, моделі, року випуску, об'єму циліндрів двигуна, типу пального.
Щороку до 1 лютого податкового (звітного) року центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, на своєму офіційному веб-сайті розміщується перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо цих автомобілів: марка, модель, рік випуску, об'єм циліндрів двигуна, тип пального.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» встановлено розмір мінімальної заробітної, який станом на 01.01.2018 становив 3723 грн.
Таким чином, об'єктом оподаткування у 2018 році є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років та середньоринкова вартість яких становить понад 1396125 грн.
Відповідно до п.2 Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 квітня 2013 р. N 403, середньоринковою вартістю транспортних засобів є величина, яка визначається статистичними методами і еквівалентна імовірній ціні, за яку може здійснюватися купівля-продаж транспортних засобів певної марки та моделі з відповідним строком експлуатації та пробігом на встановлену дату проведення оцінки.
Методика визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2016 року № 66 (далі - Методика) встановлює механізм визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів для цілей віднесення таких автомобілів до об'єктів оподаткування транспортним податком.
Пунктом 2 Методики встановлено, що cередньоринкова вартість автомобіля розраховується за методом аналогії цін ідентичних автомобілів за такою формулою: Сср = Цн х (Г / 100),
де Цн - ціна нового транспортного засобу в Україні з урахуванням марки, моделі, об'єму циліндрів двигуна, типу пального;
Г - коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів з урахуванням строку експлуатації транспортних засобів у роках згідно з додатком 1 до Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 квітня 2013 р. N 403.
Відповідно до п.4 Методики, інформація про ціни нового автомобіля з урахуванням марки, моделі, об'єму циліндрів двигуна, типу пального подається до 10 січня базового податкового (звітного) періоду (року) державним підприємством "Держзовнішінформ" до Мінекономрозвитку.
Пункти 5 та 6 Методики визначають, що ідентичними є автомобілі, в яких збігаються такі ознаки і параметри: марка; країна-виробник; тип кузова (седан, універсал тощо); модель; конструкція привода тягових коліс; тип та робочий об'єм двигуна; потужність двигуна; тип коробки переключення передач та інших складників силової передачі; габаритні розміри; рік випуску; комплектація.
Розбіжності можуть стосуватися комплектації, пробігу та технічного стану.
Аналогічними є автомобілі, в яких збігаються такі ознаки і параметри: тип кузова (седан, універсал тощо); призначення (дорожні, позадорожні); тип двигуна (бензиновий, дизельний тощо); робочий об'єм двигуна; привод тягових коліс (передньоприводні, задньоприводні, повноприводні); тип коробки переключення передач; габаритні розміри; комплектація.
Відповідно п. 9 Методики, ціна нового автомобіля в Україні визначається на рівні ціни країн-виробників (експортерів) без урахування податку на додану вартість у таких країнах, збільшеної на суму податків, зборів та інших обов'язкових платежів, що відповідно до законодавства сплачуються під час митного оформлення автомобіля.
Відповідно до п.10 Методики, у разі коли неможливо визначити ціну нового транспортного засобу в Україні згідно з пунктами 4-9 цього Порядку, допускається використання інформації про ціни нових транспортних засобів, зазначеної у спеціалізованих періодичних виданнях для продажу транспортних засобів, комп'ютерних програмах та Інтернеті тощо.
За положенням п. 13-15 Методики, Мінекономрозвитку відповідно до цієї Методики розраховує середньоринкову вартість автомобіля та щороку до 1 лютого податкового (звітного) року розміщує на своєму офіційному веб-сайті перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо зазначених автомобілів: марка, модель, рік випуску, об'єм циліндрів двигуна, тип пального.
У разі відсутності на офіційному веб-сайті Мінекономрозвитку інформації про марку, модель легкового автомобіля, що має ознаки об'єкта оподаткування транспортним податком, Мінекономрозвитку за зверненням ДФС та/або власника зазначеного легкового автомобіля визначає його середньоринкову вартість, доповнює перелік, зазначений в абзаці першому цього пункту, такою інформацією та розміщує її на своєму офіційному веб-сайті.
Відтак, за положенням підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Податкового кодексу України та Методики, перелік легкових автомобілів, які є об'єктом оподаткування у 2018 році (з визначеними обов'язковими даними, зокрема, роком випуску, середньоринкової вартості, марки, моделі, року випуску, об'єму циліндрів двигуна, типу пального), розміщується на офіційному веб-сайті центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі.
Обов'язок щодо визначення середньоринкової вартості транспортного засобу законодавець покладає на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку. Межі повноважень податкового органу полягають виключно у прийнятті податкового повідомлення-рішення на підставі розміщеної на офіційному веб-сайті Мінекономрозвитку інформації про автомобілі, які є об'єктом оподаткування транспортним податком у 2018 році.
Мінекономрозвитку забезпечує роботу офіційного веб-сайту в режимі, який дає змогу отримати інформацію про середньоринкову вартістьавтомобіля шляхом введення даних про їх марку, модель, рік випуску, тип двигуна, об'єм циліндрів двигуна, тип коробки переключення передач та пробіг (пункт 14 Методики).
На коефіцієнт коригування ринкової вартості транспортних засобів згідно додатком 1 та додатком 2 Методики впливає строк експлуатації транспортних засобів та нормативний середньорічний пробіг транспортних засобів.
Станом на 01.01.2018 до переліку легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, який розміщений на офіційному сайті Мінекономрозвитку віднесено автомобіль марки, моделі, року випуску, типу двигуна - Land Rover, модель Range Rover Evoque 5D (дизель), рік випуску - до 1 року, об'єм двигуна - 2,0; Land Rover, модель Range Rover Evoque 3D (дизель), рік випуску - до 1 року, об'єм двигуна - 2,0.
Згідно із приписами пункту 14.1.220 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України рік виготовлення транспортного засобу - календарна дата виготовлення транспортного засобу (день, місяць, рік); для транспортних засобів, календарну дату виготовлення яких визначити неможливо, - 1 січня року виготовлення, зазначеного в реєстраційних документах.
Отже, транспортний засіб позивача марки Land Rover, моделі Range Rover Evoque, 2017 року випуску, випуску не віднесений до переліку автомобілів на підставі розміщеної на офіційному веб-сайті Мінекономрозвитку інформації про автомобілі, які є об'єктом оподаткування транспортним податком у 2018 році, зважаючи, що з року випуску вказаного автомобіля станом на 1 січня 2018 року та дату нарахування податку минуло більше року.
Крім того, технічні характеристики автомобіля, зазначеного у вказаному переліку, не співпадають з технічними характеристиками автомобіля позивача, позаяк судами встановлено, що відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, копія якого наявна в матеріалах справи, позивач є власником автомобіля марки Land Rover, моделі Range Rover Evoque, з об'ємом двигуна 1999, а у переліку зазначено саме об'єм двигуна 2,0.
Положення статті 4 Податкового кодексу України закріплюють низку принципів, які повинні застосовуватися як на стадії встановлення податків, їх основних елементів, при внесенні змін до окремих елементів податку, так і на стадії застосування норм, якими визначений обов'язок сплати податку. Серед принципів, проголошених у вказаній нормі, є, зокрема, презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу (підпункт 4.1.4. пункту 4.1. статті 4 Податкового кодексу України).
Можливість застосування приблизного (заокругленого) показника об'єму циліндрів двигунів автомобілів, які визначені в переліку, затвердженому Мінекономрозвитку, нормативно не визначена.
Отже, підстав для ідентифікації зазначеного автомобіля як такий, що включений до Переліку немає.
Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 5 листопада 2018 року у справі №822/2687/17 .
Верховний Суд зазначив, що вирішення спору у справі на користь платника податків обумовлено як прогалиною у нормативному регулюванні вказаних правовідносин, так і положеннями податкового принципу презумпції правомірності платника податків.
Крім того, згідно із розрахунком на офіційному веб-сайті Міністерства економічного розвитку і торгівлі України середньоринкової вартості автомобіля позивача марки Land Rover, моделі Range Rover Evoque, об'єм двигуна 1999 куб. см, 2017 року випуску, тип пального дизель, встановлено, що його вартість є меншою ніж 375 розмірів мінімальної заробітної плати і становить 1179778,16 грн.
Таким чином, вказаний автомобіль, як вже зазначалось, у відповідності до вимог вищезазначених норм не входить до переліку автомобілів які є об'єктом оподаткування у 2018 році.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідачем не доведено факт включення автомобіля позивача до об'єктів оподаткування у 2018 році.
У пункті 110 рішення Європейського Суду з прав людини від 23 липня 2002 року у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та «Вуліч проти Швеції» суд визначив, що «…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління».
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає правильним висновок суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог та скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
На підставі викладеного, суд дійшов до висновку, що судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального права.
Статтею 316 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому при таких обставинах апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.
Керуючись статями 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Луганській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2018 р. у справі № 1240/2706/18 - залишити без задоволення.
Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2018 р. у справі № 1240/2706/18 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та відповідно до ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до Верхового Суду протягом тридцяти днів з дати складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено та підписано колегією суддів 05 лютого2019 року.
Суддя-доповідач Е.Г.Казначеєв
Судді: І.Д. Компанієць
Г.М. Міронова