П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
30 січня 2019 р.м.ОдесаСправа № 2140/1317/18
Категорія: 10.2.4 Головуючий в 1 інстанції: Дубровна В.А.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - Осіпова Ю.В.,
суддів - Бойка А.В., Шевчук О.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2018 року (м. Одеса, дата складання повного тексту рішення - 17.08.2018р.) по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
09.07.2018 року ОСОБА_1 звернувся до рішення Херсонського окружного адміністративного суду з позовом до ГУПФ України в Херсонській області, в якому просив суд:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати йому, як пенсіонеру органів внутрішніх справ, нарахованої пенсії з 01.01.2016 року по 31.12.2019 року згідно із Законом України №900-VІІІ "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей", ст.ст.51,63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", Постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 року №988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції";
- зобов'язати відповідача негайно усунути порушення конституційного права на отримання належної пенсії шляхом виплати нарахованої йому пенсії за період з 01.01.2016 року по 31 грудня 2017 року з дотриманням вимог Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходу у зв'язку з порушенням строків їх виплати".
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що пенсійний орган незаконно та безпідставно відмовив позивачу у виплаті нарахованої йому пенсії за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року, чим порушив його право та допустив протиправну бездіяльність.
Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 17.08.2018 року в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 - відмовлено у повному обсязі.
Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням суду 1-ї інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що судом, при винесенні оскаржуваного рішення було порушено норми матеріального і процесуального права та просив скасувати рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 17.08.2018 року та прийняти нове, яким задовольнити позов.
Згідно приписів п.п.1,2 ч.1 ст.311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю та/або неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Заслухавши суддю-доповідача, та перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність належних підстав для її задоволення.
Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.
Позивач - ОСОБА_1 є пенсіонером органів внутрішніх справ, отримує пенсію за вислугою років згідно Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ" та перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Херсонській області.
06.06.2018 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області із листом, в якому вимагав негайно та в найкоротший термін сплатити йому пенсію за законом, яка була недоплачена йому в період з 01.01.2016 року по теперішній час, без жодних застережень та посилань на відсутність фінансування, з дотриманням вимог Закону України №2050-14 "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати".
Однак, Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області своїм листом від 20.06.2018р. №137/А-99-1 фактично відмовило у задоволенні вказаної заяви та повідомило позивача, що Кабінетом Міністрів України 21.02.2018р. прийнято Постанову №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", якою встановлено порядок та механізм масового перерахунку пенсій відповідної категорії осіб. Перерахунок здійснено на підставі довідки про складові оновленого грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії. При цьому, позивачу була проведена доплата між місячним розміром підвищеної пенсії та місячним розміром отриманої пенсії за період з 01.01.2018р. по 30.04.2018р. у сумі 5795,92 грн. Сума ж 37150,62 грн. перерахованої пенсії для виплати за період з 01.01.2016р. по 31.12.2017р. обчислюється в наступному порядку: з 01.01.2019р. по 31.12.2019р. щомісяця окремою сумою у розмірі 773,97 грн., із 01.01.2020р. - щомісяця окремою сумою у розмірі 1547,94 грн. до забезпечення повної виплати розрахованої суми.
Не погоджуючись з такими діями та відмовою пенсійного органу у виплаті коштів, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Вирішуючи справу по суті та повністю відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з необґрунтованості та передчасності позовних вимог та, відповідно, з правомірності дій відповідача.
Колегія суддів апеляційного суду, уважно дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, погоджується з такими висновками суду 1-ї інстанції і вважає їх обґрунтованими, з огляду на наступне.
Частиною 2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб визначений Конституцією та законами України.
Як встановлено з матеріалів справи та вже зазначалося вище, 06.06.2018 року позивач звернувся до відповідача із заявою про виплату йому пенсії, яка була йому фактично недоплачена в період з 01.01.2016 року по теперішній час. Проте, відповідач свої листом від 20.06.2018 р. №137/А-99-1 роз'яснив заявнику, що сума 37150,62 грн. перерахованої пенсії для виплати за період з 01.01.2016 по 31.12.2017р. обчислюється в наступному порядку: з 01.01.2019р. по 31.12.2019р. щомісяця окремою сумою у розмірі 773,97 грн., із 01.01.2020 р. - щомісяця окремою сумою у розмірі 1547,94 грн. до забезпечення повної виплати розрахованої суми у відповідності до постанови КМУ №103 від 21.02.2018 року.
Отже, за позицією позивача, протиправна бездіяльність ГУ Пенсійного фонду України в Херсонській області фактично полягає у не виконанні Постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018р. №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" в частині невиплати нарахованої йому пенсії з 01 січня 2016 по 31.12.2019 року одним платежем, а не в порядку, визначеному частиною першою пункту 3 цієї постанови, вважаючи таку відстрочку виплати до 2020 року порушенням його права, передбаченого ч.3 ст.52 Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 р. №2262-ХІІ.
Так, за приписами п.6 ч.1 ст.92 Конституції України, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію визначено Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992р. №2262-ХІІ.
29.12.2015 року набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей" №900-VIII від 23.12.2015р.
Цим Законом внесені доповнення в ст.63 Закону № 2262-ХІІ, а саме, ст.63 доповнено новою частиною такого змісту: "Перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських".
Порядок же проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону №2262-ХІІ безпосередньо визначено Постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008р. №45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992р. №392 в редакції на момент виникнення спірних правовідносин.
Так, п.п.1,4 вказаного вище Порядку №45 (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що перерахунок раніше призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" пенсій проводиться у разі прийняття Кабінетом Міністрів України постанови про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом, або у зв'язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством.
Так, 21.02.2018 року Кабінетом Міністрів України було прийнято Постанову №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", якою, в свою чергу, було встановлено порядок та механізм перерахунку пенсій відповідної категорії осіб.
Абзацом 2 п.3 Постанови КМУ від 21.02.2018р. №103 передбачено порядок виплати перерахованих відповідно до частини 1 пункту 3 цієї постанови підвищених пенсій, а саме:
"…Виплату перерахованих відповідно до абзацу першого цього пункту пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) проводити з 1 січня 2018 року. Сума перерахованих пенсій для виплати за період з 1 січня 2016 р. по 31 грудня 2017 р. обчислюється органами Пенсійного фонду України станом на 1 січня 2018 р. та виплачується після виділення коштів на їх фінансування з державного бюджету в такому порядку:
з 1 січня 2019 р. по 31 грудня 2019 р. - щомісяця окремою сумою у розмірі 50 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої відповідно до абзацу першого цього пункту, та місячним розміром отриманої особою пенсії за період з 1 січня 2016 р. по 31 грудня 2017 року;
з 1 січня 2020 р. - щомісяця окремою сумою у розмірі 100 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої відповідно до абзацу першого цього пункту, та місячним розміром отриманої особою пенсії за період з 1 січня 2016 р. по 31 грудня 2017 р. та до забезпечення повної виплати розрахованої суми".
Відповідно до вимог ст.117 Конституції України, Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання.
Враховуючи, що на момент розгляду даної справи Постанова КМУ від 21.02.2018 року №103 є чинною, а позивачем не надано доказів зворотного, тому вказаний нормативно-правовий акт є обов'язковим до виконання, в даному випадку, для відповідача.
При цьому, суд зазначає, що ця Постанова Кабінету Міністрів України "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби та деяким іншим категоріям осіб" від 21 лютого 2018 року №103 фактично не змінює регулювання правовідносин з приводу перерахунку пенсії, а лише визначає порядок виплати перерахованих пенсій.
Слід зазначити, що аналогічна правова позиція цього спірного питання була викладена і в ухвалі Верховного Суду від 02.05.2018р. по справі №818/1076/18.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія, оцінивши надані сторонами докази в їх сукупності, вважає, що суд 1-ї інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що відповідач, надавши позивачу відповідь на його заяву від 06.06.2018 року із зазначенням порядку виплати пенсії (т.б. лист від 20.06.2018р.), діяв правомірно та в межах наданих йому повноважень.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні даної справи не допустив, вірно встановив фактичні обставини справи та надав їм належної правової оцінки. Наведені ж у апеляційній скарзі доводи, правильність висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на припущеннях та невірному трактуванні норм матеріального права.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.315 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Отже, за таких обставин, колегія суддів апеляційного суду, діючи виключно в межах доводів апеляційної скарги, відповідно до ст.316 КАС України, залишає цю апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення суду 1-ї інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2018 року - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови виготовлено 31.01.2019р.
Головуючий у справі
суддя-доповідач: Ю.В. Осіпов
Судді: А.В. Бойко
О.А. Шевчук