ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
04 лютого 2019 року м. Київ № 754/999/18
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Скочок Т.О., розглянувши у порядку письмового провадження заяву позивача з питання встановлення контролю за виконанням рішення суду в адміністративній справі
за позовомОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві
про зобов?язання вчинити дії, -
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.10.2018, ухваленим у порядку письмового провадження, адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про зобов?язання вчинити дії задоволено частково. А саме зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код ЄДРПОУ 42098368; адреса: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16) поновити нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, пенсійне посвідчення серії НОМЕР_2, видане 23.04.2013). Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код ЄДРПОУ 42098368; адреса: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16) виплатити на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, пенсійне посвідчення серії НОМЕР_2, видане 23.04.2013) заборгованість по пенсії за весь час її припинення починаючи з квітня 2017 року, з урахуванням дати останньої виплати пенсії 19.04.2017. В решті позовних вимог було відмовлено.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.01.2019 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на рішення суду від 11.10.2018 у справі №754/999/18 повернуто апелянту.
Разом з тим, 30.01.2018 через канцелярію Окружного адміністративного суду міста Києва від позивача надійшло клопотання від 28.01.2019, в тексті якого ОСОБА_1 просила суд зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві подати у встановлений судом строк звіт про виконання рішення суду у справі №754/999/18.
Проаналізувавши зміст вказаного клопотання, суд дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення, з огляду на наступне.
Судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах передбачений ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України.
За змістом норми ч. 1 ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ч. 2 ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України).
Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що встановити судовий контроль за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд може, тобто, наділений правом, під час прийняття постанови у справі. При цьому, зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об'єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.
Наведений висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у додатковій постанові від 31.07.2018 у справі №235/7638/16-а.
Як наслідок, зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду, а не його обов'язком.
Дослідивши наявні матеріали справи суд встановив, що під час судового розгляду справи №754/999/18, позивачем не заявлялась вимога щодо встановлення судового контролю за рішенням суду в порядку ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України, не було наведено доводів та не було надано доказів, які б свідчили про те, що відповідач ухилятиметься від виконання рішення суду, після набрання таким рішенням законної сили.
Крім того, суд враховує те, що завершальною стадією судового провадження з примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) є виконавче провадження (ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження»).
Так, у разі відсутності добровільного виконання судових рішень, приписами Закону України «Про виконавче провадження» врегульований порядок дій та заходів, що спрямовані на примусове виконання таких рішень.
Судом встановлено, що позивач заходів щодо примусового виконання рішення суду не здійснив, виконавчий лист на час розгляду вказаної заяви не отримував, до суду із заявою про видачу виконавчого листа у справі №754/999/18 станом на дату подання заяви про встановлення судового контролю також не звертався.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 від 28.01.2019 з питання встановлення судового контролю за виконанням рішення суду немає.
Керуючись вимогами ст.ст. 243, 248, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва -
У задоволенні заяви позивача з питання встановлення контролю за виконанням рішення суду від 11.10.2018 у справі №754/999/18 відмовити.
Ухвала набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України, та оскарженню не підлягає.
Суддя Т.О. Скочок