Господарський суд Рівненської області
вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013
"29" січня 2019 р. м. Рівне Справа № 918/13/19
Господарський суд Рівненської області у складі судді Горплюка А.М., розглянувши матеріали справи
за позовом: ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Щедра Нива Шепетин"
до відповідача: ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Компанія "ЗЕВС ЛТД"
про стягнення заборгованості в сумі 203 264 грн. 71 коп.
Секретар судового засідання : Сідлецька Ю.Р.
Представники сторін:
від позивача: ОСОБА_2
від відповідача: ОСОБА_3
ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Щедра Нива Шепетин" звернулося до Господарського суду Рівненської області із позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Компанія "Зевс ЛТД" про стягнення 203 264 грн. 71 коп. заборгованості, з яких 185 391 грн. 19 коп. основний борг, 4 974 грн. 41 коп. 3% річних, 12 899 грн. 11 інфляційні втрати. Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив умови Договорів купівлі-продажу №43 від 22.04.2016 р. та №25/01 від 25.01.2018 р., а саме не розрахувався своєчасно та у повному обсязі за придбану велику рогату худобу.
Ухвалою суду від 08 січня 2018 року відкрито провадження у справі №918/13/19, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження, справу призначено до слухання в засіданні на 29 січня 2018 року.
25 січня 2019 року відповідачем подано відзив на позовну заяву, відповідно до змісту якого відповідач частково визнає позовні вимоги. Вказує, що товар згідно видаткової накладної від 02.08.2018 на суму 5 400,00 грн. ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Компанія "Зевс ЛТД" не отримувало. Зазначає, що видатковій накладній від 02.08.2018 на суму 5 400,00 грн. та товарно-транспортній накладній №15 від 02.08.2018 відсутній підпис представника товариства, а також відсутній відтиск печатки відповідача. Крім того, вказує, що позивачем невірно нараховано суму інфляційних втрат та 3% річних.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позов в повному обсязі.
В судовому засіданні представник відповідача позовні вимоги визнав частково за підстав вказаних у відзиві на позов.
Розглянувши документи і матеріали, які подані учасниками процесу, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини на яких ґрунтуються їх вимоги та заперечення, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, господарський суд прийшов до висновку що позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.
22 квітня 2016 року між Сільськогосподарським виробничим кооперативом "Нива" (надалі - продавець) та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Компанія "Зевс ЛТД" (надалі - покупець) було укладено договір купівлі-продажу №43 (надалі - договір; арк.с. 13).
Згідно з п. 1.1. договору продавець зобов'язується продати, а покупець зобов'язується прийняти товар, а саме ВРХ, далі за текстом товар в кількості, згідно ПК-1, голів за ціною зазначеною в накладній на кожну окрему партію, яка є невід'ємною частиною даного договору.
Відповідно до п. 2.1. договору покупець здійснює оплату товару згідно рахунків пред'явлених продавцем, або готівкою в касу. Невід'ємною частиною договору є накладні, що супроводжують товар (п. 2.2. договору).
За умовами п. 3.1. договору оплата за цим договором проводиться в національній валюті України, шляхом видачі готівки з відміткою в приймальній квитанції, що є невід'ємною частиною договору, або безготівково на р/рахунок продавця.
Термін дії договору: даний договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє протягом року, а в частині виконання своїх зобов'язань - до повного їх виконання (п. 4.2. договору).
Згідно з п. 5.1. договору продавець зобов'язаний:
5.1.1. Вчасно передати товар покупцю.
5.1.2. забезпечити наявність відповідних документів: - Видаткової накладної; Податкової накладної; Ветеринарного свідоцтва (форма-1); Паспорт ВРХ; Ветеринарна картка ВРХ.
Відповідно до п. 5.2. договору покупець зобов'язаний:
5.2.1. прийняти товар за кількістю, якістю в порядку і терміни, установлені цим договором і чинним законодавством.
Договір підписаний уповноваженими представниками позивача та відповідача і скріплений відбитками печаток сторін.
Крім того, 25 січня 2016 року між Сільськогосподарським виробничим кооперативом "Нива" та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Компанія "Зевс ЛТД" було укладено договір купівлі-продажу №25/01 (надалі - договір; арк.с. 14).
Згідно з п. 1.1. договору продавець зобов'язується продати, а покупець зобов'язується прийняти товар, а саме ВРХ, далі за текстом товар в кількості, згідно ПК-1, голів за ціною зазначеною в накладній на кожну окрему партію, яка є невід'ємною частиною даного договору.
Відповідно до п. 2.1. договору покупець здійснює оплату товару згідно рахунків пред'явлених продавцем, або готівкою в касу. Невід'ємною частиною договору є накладні, що супроводжують товар (п. 2.2. договору).
За умовами п. 3.1. договору оплата за цим договором проводиться в національній валюті України, шляхом видачі готівки з відміткою в приймальній квитанції, що є невід'ємною частиною договору, або безготівково на р/рахунок продавця.
Термін дії договору: даний договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє протягом року, а в частині виконання своїх зобов'язань - до повного їх виконання (п. 4.2. договору).
Згідно з п. 5.1. договору продавець зобов'язаний:
5.1.1. Вчасно передати товар покупцю.
5.1.2. забезпечити наявність відповідних документів: - Видаткової накладної; Податкової накладної; Ветеринарного свідоцтва (форма-1); Паспорт ВРХ; Ветеринарна картка ВРХ.
Відповідно до п. 5.2. договору покупець зобов'язаний:
5.2.1. прийняти товар за кількістю, якістю в порядку і терміни, установлені цим договором і чинним законодавством.
Договір підписаний уповноваженими представниками позивача та відповідача і скріплений відбитками печаток сторін.
Судом встановлено, що позивачем на виконання умов договорів передано відповідачу товар на загальну суму 249 612,25 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи видатковими накладними №4 від 01.03.2018 на суму 78 099,55 грн., №5 від 19.03.2018 на суму 166 112,70 грн., накладною від 02.08.2018 на суму 5 400, 00 коп., товарно-транспортними накладними №РБА4 від 01.03.2018, №РБА5 від 19.03.2018, №15 від 02.08.2018 та приймальними квитанціями №015296 від 01.03.2018 на суму 78 099,55 грн., №015297 від 19.03.2018 на суму 166 112,70 грн., №015438 від 02.08.2018 на суму 5 400,00 грн. (арк.с. 20-27, 32-34).
Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за договором також свідчить відсутність з боку відповідача письмових претензій та повідомлень про порушення продавцем умов даного договору.
В свою чергу, відповідач отримавши товар, свої зобов'язання за договорами виконав лише частково, зокрема перерахував грошові кошти у сумі 64 221,06 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 1716 від 26.06.2018 року на суму 44 221,06 грн. та №642 від 10.07.2018 року на суму 20 000,00 грн. (арк.с. 18-19).
Відтак, відповідач перед позивачем має заборгованість в розмірі 185 391 грн. 19 коп.
Судом також встановлено, що рішенням загальних зборів Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Нива" від 09.10.2018 року затверджено розподільчий баланс останнього та визначено, що ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Щедра Нива Шепетин" є правонаступником Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Нива" щодо частини майна, прав та обов'язків кооперативу.
Відповідно до розподільчого балансу від 09.10.2018 до дебіторської заборгованості переданої ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Щедра Нива Шепетин" відноситься заборгованість за договорами купівлі-продажу №43 від 22.04.2016 та №25/01 від 25.01.2018 на суму 185 391 грн. 19 коп. (арк.с. 28-31).
22 жовтня 2018 Сільськогосподарський виробничий кооператив "Нива" направив відповідачу лист-повідомлення №117, відповідно до якого повідомив про рішення загальних зборів членів останнього від 09.10.2018 року, яким затверджено розподільчий баланс кооперативу та визначено ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Щедра Нива Шепетин" правонаступником Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Нива". Тому, просив заборгованість за договорами купівлі-продажу №43 від 22.04.2016 та №25/01 від 25.01.2018 в сумі 185 391 грн. 19 коп. сплатити на рахунок ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Щедра Нива Шепетин" (арк.с.37-38).
11 грудня 2018 року ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Щедра Нива Шепетин" на адресу відповідача направило претензію вих. №8 на суму 185 391,19 грн. (арк.с. 35-36). Претензія залишена без відповіді та без задоволення.
Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.
Згідно із частиною 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 509 ЦК України, - зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
За приписами статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст.526 ЦК України).
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 691 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.
Відповідно до положень частини 1 та частини 2 статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
З урахуванням положень вказаних норм законодавства, суд приходить до висновку про наявність у відповідача обов'язку виконати належним чином зобов'язання по оплаті отриманого від позивача товару. Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума боргу в розмірі 185 391 грн. 19 коп.
Доводи відповідача стосовно того, що товар згідно видаткової накладної від 02.08.2018 на суму 5 400,00 грн. ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Компанія "Зевс ЛТД" не отримувало, судом відхиляються як необґрунтовані, оскільки скріплення відбитком печатки та підписання покупцем приймальної квитанції, яка є первинним обліковим документом у розумінні закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", і відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, та фіксує факт здійснення господарської операції й встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.
Позивач покликаючись на статтю 625 Цивільного кодексу України за прострочення грошового зобов'язання нарахував відповідачу 4 974,41 грн. - 3% річних та 12 899,11 грн. - інфляційних втрат.
Згідно статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У листі Верховного суду України від 03.04.97 р. №62-97р. викладено "Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ". Так, при розрахунку суми інфляційних слід враховувати, що сума боргу, яка сплачується з 1-го до 15-го дня відповідного місяця, індексується з урахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16-го до 31-го дня місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1-го до 15-го дня відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без урахування цього місяця, а якщо з 16-го до 31-го дня місяця, то інфляційні втрати розраховуються з урахуванням цього місяця.
При цьому суд звертає увагу, що вірним є нарахування інфляційних втрат та 3% річних на суму боргу по кожній приймальній квитанції окремо, з урахуванням часткової оплати.
При перевірці поданого позивачем розрахунку 3% річних та інфляційних втрат судом встановлено, що позивачем на борг 166 112,70 грн. за приймальною квитанцією №015297 від 19.03.2018 нараховано 10 530,48 грн. інфляційних втрат та 3 932,09 грн. 3% річних за період з 14.03.2018 по 26.12.2018.
При цьому, суд звертає увагу на те, що у позивача виникає право нарахування 3% річних та інфляційних втрат за прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання з 20 березня 2018 року, тобто з наступного дня, коли зобов'язання мало бути виконано, оскільки прийомна квитанція датована 19 березня 2018 року. Однак, позивачем помилково визначено, що моментом, з якого у нього виникає право нарахування 3% річних та інфляційних втрат є 14 березня 2018 року.
Відтак, судом здійснено власний обрахунок та встановлено, що 3% річних становлять 4 892,49 грн., інфляційні втрати становлять 12 374,94 грн.
Отже, 3% річних підлягають до стягнення з відповідача у сумі 4 892,00 грн., інфляційні втрати підлягають до стягнення з відповідача у сумі 12 374,94 грн. Відтак у частині стягнення 81,92 грн. 3% річних та 524,17 коп. інфляційних втрат - позов до задоволення не підлягає.
Відповідно до вимог ст.ст. 73,74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Отже, враховуючи усе вищевикладене у сукупності, суд прийшов до висновку що позов ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Щедра Нива Шепетин" підлягає задоволенню частково, в частині стягнення із ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Компанія "Зевс ЛТД" 185 391,19 грн. основного боргу, 4 892,00 грн. 3% річних, 12 374,94 грн. інфляційних втрат.
В частині вимог про стягнення 81,92 3% річних, 524,17 грн. інфляційних втрат - у позові необхідно відмовити.
Судові витрати понесені позивачем у виді судового збору 3 048,97 грн., сплаченого при зверненні до суду з даним позовом на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Тому з відповідача підлягає до стягнення на користь позивача - 3 039,88 грн. у якості відшкодування витрат на оплату судового збору.
Керуючись ст.ст. 129, 237-240 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задоволити частково.
2. Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Компанія "ЗЕВС ЛТД" (35600, Рівненська обл., м. Дубно, вул. Клима Савури, буд. 6, код ЄДРПОУ 30362061) на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Щедра Нива Шепетин" (35658, Рівненська обл., Дубенський р-н, с. Шепетин, вул. Колгоспна, буд. 52, код ЄДРПОУ 42545116) - 185 391 (сто вісімдесят п'ять тисяч триста дев'яносто одна) грн. 19 коп. основного боргу, 4 892 (чотири тисячі вісімсот дев'яносто дві) грн. 00 коп. 3% річних, 12 374 (дванадцять тисяч триста сімдесят чотири) грн. 94 коп. інфляційних втрат та 3 039 (три тисячі тридцять дев'ять) грн. 88 коп. судового збору.
3. Відмовити в задоволенні позову в частині стягнення з відповідача 81 грн. 92 коп. 3% річних та 524 грн. 17 коп. інфляційних втрат.
4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду Рівненської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку встановленому ст.ст. 254, 256 - 259 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено та підписано 05 лютого 2019 року.
Суддя Горплюк А.М.