04 лютого 2019 року Справа № 915/1330/18
м.Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Семенчук Н.О.
розглянувши заяву без номера від 30.01.2019 Товариства з обмеженою відповідальністю “Фанчі-Інвест” про забезпечення позову у справі
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Фанчі-Інвест”, вул.Гетьманцева, 1, с.Себине ,Новоодеський район, Миколаївська область, 56653; адреса для листування: вул.Шнеєрсона, 12/39, м.Миколаїв, 54001
До відповідача: Фермерського господарства “Юлія”, с.Актове, Вознесенський район, Миколаївська область, 56537; вул.Молодіжна, 4, с.Актове, Вознесенський район, Миколаївська область, 55216
про: стягнення майна
28.11.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю “Фанчі-Інвест” звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовною заявою №б/н від 27.11.2018 в якій просить суд стягнути з Фермерського господарства “Юлія” насіння соняшнику врожаю 2018 року у кількості 980,255 тонн вартістю 9 856 464,02 грн.
Як на підставу позовних вимог позивач посилається на те, що 22.11.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю “Фанчі-Інвест” та Фермерським господарством “Юлія” було укладено Договір купівлі - продажу на умовах комерційного кредитування №22-11/2016 відповідно до умов якого продавець зобов'язаний передати у власність покупця, а покупець прийняти і оплатити товар на умовах, передбачених даним договором. На виконання договірних зобов'язань позивачем на рахунок відповідача, у період з 23.11.2016 по 23.08.2017 було перераховано кошти в сумі 5 980 000,00 грн. в підтвердження чого посилається на акт звірки взаємних розрахунків та платіжні доручення. У зв'язку з тим, що відповідачем у строк до 01.10.2017 не було виконано свого обов'язку щодо передачі позивачу соняшнику кондитерського “Лакомка”/ соняшнику врожаю 2017 року, сторонами 18.06.2018 було укладено Договір застави майбутнього врожаю, посвідчений приватним нотаріусом Вознесенського районного нотаріального округу Миколаївської області. Зі змісту Договору застави випливає, що сторонами було погоджено, що на виконання Договору купівлі - продажу на умовах комерційного кредитування №22-11/2016 відповідачем буде поставлено соняшник врожаю наступного року - 2018, та фактично було продовжено строк виконання ФГ “Юлія” свого обов'язку щодо поставки товару до 01.10.2018. Вказує, що станом на 01.10.2018, з урахуванням п.3.6 Договору, сума попередньої оплати становить 6 409 274,20 грн. Зазначає, що з урахуванням п.п.3.5, 3.6, 3.7.Договору відповідач, зобов'язаний був передати позивачу у строк до 01.10.2018 соняшник врожаю 2018 року у загальній кількості 1 094,176 тон на суму 6 409 274,20 грн. Вказує, що 03.10.2018 на виконання умов Договору відповідачем було передано позивачу 113,924 тони насіння, в підтвердження чого посилається на прибуткову накладну №49. Відтак на момент звернення до суду із даною позовною заявою відповідачем не виконано зобов'язання щодо передачі позивачу насіння соняшнику врожаю 2018 року у загальній кількості 980,255 тон ринковою вартістю 9 856 464,02 грн., на виконання умов Договору купівлі - продажу на умовах комерційного кредитування №22-11/2016 від 22.11.2016.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 03.12.2018 позовну заяву б/н від 27.11.2018 Товариства з обмеженою відповідальністю “Фанчі-Інвест” залишено без руху.
06.12.2018 позивач до відділу документального забезпечення господарського суду Миколаївської області надав заяву від 06.12.2018 щодо усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 10.12.2018 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 08 січня 2019 року.
У підготовчому засіданні 08.01.2019 було оголошено перерву до 07 лютого 2019 року.
На підставі розпорядження керівника апарату господарського суду Миколаївської області №79 від 31.01.2019, у зв'язку з відрядженням головуючого судді Семенчук Н.О. проведено повторний автоматизований розподіл заяви поданої у порядку ст.ст.136-140 ГПК України у справі №915/1330/18. За результатами якого заяву подану у порядку ст.ст.136-140 ГПК України у справі №915/1330/18 призначено головуючому судді Олейняш Е.М.
Розпорядженням керівника апарату господарського суду Миколаївської області №81 від 01.02.2019 призначено повторний автоматизований розподіл заяви поданої у порядку ст.ст.136-140 ГПК України у справі №915/1330/18, шляхом передавання її раніше визначеному автоматизованою системою головуючому судді після того, як минули обставини, які унеможливлювали виконання обов'язків судді головуючим суддею. За результатами якого заяву подану у порядку ст.ст.136-140 ГПК України у справі №915/1330/18 призначено головуючому судді Семенчук Н.О.
30.01.2019 Товариством з обмеженою відповідальністю “Фанчі-Інвест”, подана заява без номера від 30.01.2019 про забезпечення позову в якій просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на належне Фермерському господарству «Юлія» рухоме майно, а саме:
- автомобіль марки TOYOTA, модель Land Cruiser Prado 150, випуску 2016 року, тип ТЗ - загальний легковий універсал - В, шасі №JTEBR3FJ505008402, належний заставодавцю на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу СХЩ №854370, виданого Центром 4844, зареєстрований 08.12.2016;
- підрібнювач ПТ-6;
- ворота на ток SGN;
- культиватор КПСу-4Д;
- жниварка соняш. FS 9.1;
- обладнання масло цеху;
- візок для транспортування жниварки ЛАН-2А;
- ковш 0,8 куб.м ПБМ-800-2;
- борона диск БДТ-7;
- трактор «Білорус-982»;
- борона причіпна БП-6П;
- навантажувач швидкоз'ємний ПБМ-800-0;
- візок для транспортування жниварок;
- борона дискова БДСФ-6.3;
- зерноочисна машина Р-УЗК-25;
- двигун ЯМЗ-263Д(без КПП щеплен.);
- зерноочисна машина ОВС-25;
- ЗАВ-25;
- обрискувач ОПШ-3524 (АСУ);
- монітор SAMSUNG LS 22D200NY;
- культиватор універс. АК-9.7;
- сівалка СУПН-8А-02;
- борона дискова УДА-3.1 б/в;
- багатофункціональний пристрій SAMSUNG ML 2070; шляхом винесення постанови про опис та арешт рухомого майна із забороною користуватись арештованим майном та передачею його на відповідальне зберігання Фермерському господарству «Юлія».
В обґрунтування заяви про забезпечення позову заявник (позивач) зазначає наступне.
22.11.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю “Фанчі-Інвест” та Фермерським господарством “Юлія” було укладено Договір купівлі - продажу на умовах комерційного кредитування №22-11/2016 відповідно до умов якого продавець зобов'язаний передати у власність покупця, а покупець прийняти і оплатити товар на умовах, передбачених даним договором. На виконання договірних зобов'язань позивачем на рахунок відповідача, у період з 23.11.2016 по 23.08.2017 було перераховано кошти в сумі 5 980 000,00 грн. в підтвердження чого посилається на акт звірки взаємних розрахунків та платіжні доручення. Вказує, що 03.10.2018 на виконання свого зобов'язання відповідно до умов Договору відповідачем було передано позивачу 113,921 тони насіння, в підтвердження чого посилається на видаткову накладну №22. Відповідачем також було поставлено соняшнику у кількості 90,848 тон відповідно до видаткових накладних №30 від 16.11.2018 на 34.521 тон соняшнику, №31 від 19.11.2018 на 36,790 тон та №32 від 20.11.2018 на 19,537 тон. Таким чином ФГ «Юлія» не виконано зобов'язання щодо передачі ТОВ “Фанчі-Інвест” насіння соняшнику врожаю 2018 року у загальній кількості 708,425 тон ринковою вартістю 7 123 213,38 грн. на виконання умов Договору купівлі - продажу на умовах комерційного кредитування №22-11/2016 від 22.11.2016. З метою забезпечення виконання відповідачем умов Договору, 28.12.2017 між сторонами було укладено Договір застави, посвідчений приватним нотаріусом Вознесенського нотаріального округу Миколаївської області ОСОБА_1 та зареєстрований в реєстрі за №1205. Відповідно до умов Договору застави відповідач з метою забезпечення в повному обсязі виконання своїх зобов'язань перед заставодержателем, зокрема, за Договором купівлі - продажу на умовах комерційного кредитування №22-11/2016 від 22.11.2016, в сумі 5 980 000,00 грн. передає в заставу заставодержателю, а заставодержатель приймає таке майно:
- автомобіль марки TOYOTA, модель Land Cruiser Prado 150, випуску 2016 року, тип ТЗ - загальний легковий універсал - В, шасі №JTEBR3FJ505008402, належний заставодавцю на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу СХЩ №854370, виданого Центром 4844, зареєстрований 08.12.2016;
- підрібнювач ПТ-6;
- ворота на ток SGN;
- культиватор КПСу-4Д;
- жниварка соняш. FS 9.1;
- обладнання масло цеху;
- візок для транспортування жниварки ЛАН-2А;
- ковш 0,8 куб.м ПБМ-800-2;
- борона диск БДТ-7;
- трактор «Білорус-982»;
- борона причіпна БП-6П;
- навантажувач швидкоз'ємний ПБМ-800-0;
- візок для транспортування жниварок;
- борона дискова БДСФ-6.3;
- зерноочисна машина Р-УЗК-25;
- двигун ЯМЗ-263Д(без КПП щеплен.);
- зерноочисна машина ОВС-25;
- ЗАВ-25;
- обрискувач ОПШ-3524 (АСУ);
- монітор SAMSUNG LS 22D200NY;
- культиватор універс. АК-9.7;
- сівалка СУПН-8А-02;
- борона дискова УДА-3.1 б/в;
- багатофункціональний пристрій SAMSUNG ML 2070.
Зазначає, що оскільки відповідачем не було виконано свої договірні зобов'язання щодо поставки соняшнику у зв'язку з чим у відповідача перед позивачем виникла заборгованість у кількості 708,425 тон соняшнику врожаю 2018 року вартістю 7 123 213,38 грн. У зв'язку з цим, 11.12.2018 позивач звернувся до відповідача із вимогою №1, у якій повідомив про не надання згоди та заборону ФГ «Юлія» використовувати та розпоряжатись предметом застави, про здійснення охорони предмета застави власними силами та вимагав негайної передачі предмета застави у фактичне володіння ТОВ «Фанчі - Інвест». Однак відповідач відмовився передати заставлене рухоме майно, про що було складено Акт №1 від 11.12.2018. Також, позивач неодноразово звертався до відповідача із вимогами (вимоги №2,3,4,5), у яких просив надати копії договорів страхування майна на умовах «КАСКО», договорів страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, докази на підтвердження оплати страхових платежів, копії технічної документації щодо кожної одиниці заставленного рухомого майна, копії бухгалтерських документів на підставі яких у відповідача обліковується заставлене рухоме майно. Однак, відповідач ухиляється від отримання кореспонденції від позивача. В порушення умов договору застави, відповідачем не було застраховано заставне рухоме майно, а отже, у разі можливого псування та знецінення майна, позивач позбавлений можливості отримати страхове відшкодування. Всі вищевказані дії відповідача свідчать про ухилення від виконання договірних зобов'язань. Зазначає, що позивачу з мережі Інтернет стало відомо, що відповідач розмістив на сайті «ОЛХ» оголошення про продаж частини заставленного майна, а саме автомобіля марки TOYOTA, модель Land Cruiser Prado 150, випуску 2016 року. Вищевказані дії відповідача щодо відмови передати на зберігання заставлене рухоме майно, ухилення від надання копій договорів страхування, спроби реалізувати заставлене майно, на думку позивача, свідчать про те, що відповідач з метою невиконання своїх договірних зобов'язань та уникнення відповідальності, розпочав планомірно відчужувати активи та майно, чим фактично доводить господарство до стану неплатоспроможності. Таким чином не вжиття заходів забезпечення позову фактично унеможливить виконання рішення суду в разі задоволення позову.
Заява без номера від 30.01.2019 Товариства з обмеженою відповідальністю “Фанчі-Інвест” про забезпечення позову не відповідає вимогам п.3 та п.6 ч.1 ст.139 ГПК України з огляду на наступне.
Згідно ч. 1 ст. 139 ГПК України, заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити:
1) найменування суду, до якого подається заява;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти, за наявності;
3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову;
4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності;
5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник;
6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення;
7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
2. Якщо заява про забезпечення позову подається до відкриття провадження у справі, в такій заяві додатково зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) інших осіб, які можуть отримати статус учасника справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти.
Реєстраційний номер облікової картки платника податків або паспортні дані інших сторін - фізичних осіб, що не є підприємцями, вказуються у випадку, якщо вони відомі заявнику.
До заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 137 ГПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Зі змісту цієї норми вбачається, що під час розгляду заяви про застосування такого заходу забезпечення позову, як накладення арешту на майно або грошові кошти, суд має виходити з того, що цей захід забезпечення обмежує право особи користуватись та розпоряджатись грошовими коштами або майном, а тому може застосуватись у справі, у якій заявлено майнову вимогу, а спір вирішується про визнання права (інше речове право) на майно, витребування (передачу) майна, грошових коштів або про стягнення грошових коштів.
При цьому піддані арешту грошові кошти обмежуються розміром позову та можливими судовими витратами, а арешт майна має стосуватись майна, що належить до предмета спору.
Необхідною умовою вжиття заходів до забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди щодо виконання рішення суду. Безпосередньою метою вжиття заходів є саме забезпечення виконання рішення.
Отже, інститут забезпечення позову в господарському процесі існує виключно з метою забезпечення гарантії виконання подальшого судового рішення.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Одночасно з цим, заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Суд зазначає, що обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та як наслідок ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Зокрема, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.
Так, предметом спору у справі №915/1330/18 є стягнення з Фермерського господарства “Юлія” насіння соняшнику врожаю 2018 року у кількості 980,255 тон вартістю 9 856 464,02 грн., тобто позивач просить суд стягнути з відповідача саме товар (насіння соняшнику).
Як вбачається з п.1.1 Договору застави від 28.12.2017, заставодавець з метою забезпечення в повному обсязі виконання своїх зобов'язань перед заставодержателем, зокрема, за Договором купівлі - продажу на умовах комерційного кредитування №22-11/2016 від 22.11.2016, в сумі 5 980 000,00 грн. та сплати процентів за користування кредитом розмірі 30% річних, сплати пені, штрафів, інших платежів, передбачених кредитним договором, передає в заставу заставодержателю майно визначене у п.1.1.1 та п.1.1.2 вказаного Договору.
Згідно п.2.1 Договору, застава відповідно до Договору забезпечує повне виконання грошових зобов'язань зазначених у п.1.1 вказаного Договору.
Позивачем в порушення п.3 ч.1 ст.139 ГПК України не обґрунтовано заходи забезпечення позову у вигляді накладення арешту на належне Фермерському господарству «Юлія» рухоме майно, шляхом винесення постанови про опис та арешт рухомого майна із забороною користуватись арештованим майном та передачею його на відповідальне зберігання Фермерському господарству «Юлія» з урахуванням принципу співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами.
Суд зазначає, що вирішуючи питання про забезпечення позову, суд бере до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Також, згідно зі ст. 73, 74 Господарського процесуального кодексу, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Позивачем не надано доказів на підтвердження направлення та отримання відповідачем вимоги №1 від 11.12.2018.
Заявником не дотримано положення п.6 ч. 1 ст. 139 ГПК України - не надано пропозицій заявника щодо зустрічного забезпечення.
У відповідності до ч.7 ст.140 ГПК України, суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 139 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.
Зазначене вище є підставою для повернення заяви про забезпечення позову на підставі ч.7 ст.140 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 137, 139, 140, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Заяву без номера від 30.01.2019 Товариства з обмеженою відповідальністю “Фанчі-Інвест” про забезпечення позову повернути заявнику.
Додаток:
- заява без номера від 30.01.2019 про забезпечення позову з додатками - на 50-ти аркушах.
Ухвала суду, у відповідності до ч.2 ст.235 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Згідно ст.ст.254, 255 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Ухвали суду першої інстанції оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 255 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 255 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається
Згідно ч.ч.1, 2 ст.256 апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не був вручений у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до пп.17.5) п.17) ч.1 Розділу XI “Перехідні положення” ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Повний текст ухвали складено та підписано 04.02.2019
Суддя Н.О. Семенчук