вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@nag.court.gov.ua
"30" січня 2019 р. м. Київ Справа№ 925/1691/17
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Разіної Т.І.
суддів: Тищенко А.І.
Михальської Ю.Б.
секретар судового засідання: Кондратенко Н.О.
за участю представників учасників процесу:
від ТОВ «Беарс Логістик Центр": адвокат - Крекін М.Д. (ордер серія КВ № 721809 від 28.01.2019 та витяг з договору № 2801/19Г від 28.01.2019 ) ; від ТОВ "Маргарин-комплекс-М": не з'явився від ПАТ "БГ Банк": адвокат - Шалашова В.І. ( довіреність № б/н від 26.02.2018); від ПАТ "Вектор Банк": не з'явився від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб: не з'явився від ТОВ «Фінансова компанія «Марко Поло»: не з'явився від ПАТ "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Солід»: не з'явився від ТОВ "Факторингова компанія "Агро Факторинг": не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Беарс Логістик Центр"
на рішенняГосподарського суду Черкаської області
від05.10.2018
суддя Дорошенко М.В., м. Черкаси,
повний текст складений26.10.2018
за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Беарс Логістик Центр", м. Київ
дотовариства з обмеженою відповідальністю "Маргарин-комплекс-М", м. Київ
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: публічне акціонерне товариство "БГ Банк", м. Київ
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: 1) публічне акціонерне товариство "Вектор Банк", м. Київ 2) Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, м. Київ 3) товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія" Марко Поло", м. Миколаїв 4) публічне акціонерне товариство "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Солід", м. Київ 5) товариство з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Агро Факторинг", м. Слов'янськ, Донецька обл.
провитребування майна
та за позовом публічного акціонерного товариства "БГ Банк", як третьої особи, яка заявила самостійні вимоги щодо предмета спору
до1) товариства з обмеженою відповідальністю "Беарс Логістик Центр" 2) товариства з обмеженою відповідальністю "Маргарин-комплекс-М"
провизнання іпотекодержателем нерухомого майна
За результатами розгляду апеляційної скарги Північний апеляційний господарський суд
Товариство з обмеженою відповідальністю "Беарс Логістик Центр" (надалі-ТОВ "Беарс Логістик Центр"/позивач) звернулося до Господарського суду Черкаської області з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "Маргарин-комплекс-М" (надалі-ТОВ "Маргарин-комплекс-М"/відповідач) про витребування від відповідача на користь позивача адміністративно-складської будівлі з підвалом літ. Д-3, Д-2 (окрім приміщень першого поверху №21), п/д, Д' -3 (окрім приміщень ІІІ поверху № 16, 17, 18) за адресою: Черкаська область, м. Черкаси, вул. Смілянська, 173/1, загальною площею 3518,2 кв.м. (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 30971671000, номер об'єкта в РПВН 14407751).
Звертаючись до суду із вказаним позовом позивач зазначив, що постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.12.2015 у справі № 10/2924/15-г, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 16.03.2016 визнано недійсними укладені між публічним акціонерним товариством "БГ Банк" та товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Марко Поло" договорів від 12.11.2014 та від 14.12.2014 про відступлення права вимоги.
Позивач вважає, що визнання угод від 12.11.2014 та від 14.12.2014 про відступлення права вимоги означає про недійсність інших правочинів, які вчинялися щодо спірного нерухомого майна та відповідно про незаконність заволодіння ТОВ "Маргарин-комплекс-М" спірним нерухомим майном.
Ухвалою від 30.01.2018 Господарський суд Черкаської області залучив до участі у справі на стороні відповідача публічне акціонерне товариство "БГ Банк" (надалі-ПАТ "БГ Банк") як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.
Позовні вимоги надалі-ПАТ "БГ Банк" мотивовані тим, що 29.08.2008 з метою своєчасного та повного виконання зобов'язань ТОВ «БМ Маргарин» за кредитним договором № 12 від 22.02.2007 (укладеним між відкритим акціонерним товариством «Український банк розвитку та партнерства» (правонаступником всіх прав та обов'язків якого є ПАТ «БГ Банк») та «БМ Маргарин») між відкритим акціонерним товариством «Український банк розвитку та партнерства» та ТОВ "Беарс Логістик Центр" був укладений іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Соколовим О.Є., зареєстрованим в реєстрі за № 1730.
Третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору зазначає, що постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.12.2015 у справі №910/2924/15-г від 02.12.2015 було визнано недійсними укладені між публічним акціонерним товариством "БГ Банк" та товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Марко Поло" договорів від 12.11.2014 та від 14.12.2014 про відступлення права вимоги.
Публічне акціонерне товариство "БГ Банк" вважає, що визнання правочину щодо передачі права вимоги за договором про відступлення права вимоги від 14.11.2014 року, відповідно до якого ПАТ «БГ Банк» передало права вимоги до позичальника ТОВ «Фінансова компанія «Марко Поло» на підставі договору про відступлення права вимоги, тягне за собою недійсність інших правочинів щодо відступлення права вимоги, у тому числі і за іпотечним договором, іпотекодавцем якого є ТОВ «Беарс Логістик Центр".
Ухвалою від 27.02.2018 Господарський суд Черкаської області залучив до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - публічне акціонерне товариство "БГ Банк" та на стороні відповідача - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб.
Рішенням Господарського суду Черкаської області від 05.10.2018 у справі № 925/1691/17 позов ТОВ "Беарс Логістик Центр" задоволено повністю. За рішенням суду витребувано від ТОВ "Маргарин-комплекс-М" на користь ТОВ "Беарс Логістик Центр" адміністративно-складську будівлю з підвалом літ. Д-3, Д-2 (окрім приміщень першого поверху № 21), п/д, Д-3 (окрім приміщень ІІІ поверху № 16, 17, 18), розташовану за адресою: Черкаська область, м. Черкаси, вул. Смілянська, 173/1, загальною площею 3518,2 кв.м.. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Маргарин-комплекс-М" на користь ТОВ "Беарс Логістик Центр" 25 784,10 грн. витрат на сплату судового збору. Позов ПАТ "БГ Банк" задоволено повністю. Визнано ПАТ "БГ Банк" іпотекодержателем за іпотечним договором від 29.08.2007, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Соколовим Олександром Євгеновичем та зареєстрованим в реєстрі за № 1730, нерухомого майна адміністративно-складської будівлі, загальною площею 3518,2 кв.м., що розташована за адресою: Черкаська область, м. Черкаси, вул. Смілянська, 173/1. Вирішено питання.
Задовольняючи позовні вимоги як ТОВ "Беарс Логістик Центр" так і ПАТ «БГ Банк» місцевий господарський суд, виходив з того, що із володіння ТОВ "Беарс Логістик Центр" спірне нерухоме майно вибуло із не з його волі, а ТОВ "Маргарин-комплекс-М" одержало це майно від ТОВ "Факторингова компанія "Агро Факторинг", яке не мало права на його відчуження, про що ТОВ "Маргарин-комплекс-М" не знало і не могло знати, тому ТОВ "Беарс Логістик Центр" на підставі п. 3 ч. 1 ст. 388 Цивільного кодексу України вправі витребувати спірне нерухоме майно від товариства з обмеженою відповідальністю "Маргарин-комплекс-М", яке в силу ст. 330 Цивільного кодексу України не набуло права власності на спірне майно, а ПАТ "БГ Банк" вправі вимагати від ТОВ "Беарс Логістик Центр" та ТОВ "Маргарин-комплекс-М" визнання його іпотекодержателем спірного нерухомого майна за іпотечним договором від 29.08.2007.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, товариство з обмеженою відповідальністю "Беарс Логістик Центр" (надалі-скаржник) звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 05.10.2018 у справі № 925/1691/17 в частині задоволення позову ПАТ "БГ Банк" та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову ПАТ "БГ Банк".
Апеляційну скарга мотивована порушенням норм матеріально права, а саме-ст.ст. 331, 338 Цивільного кодексу України, ст.ст. 5, 13 Закону України «Про іпотеку» та норм процесуального права, зокрема, ст. 74 Господарського процесуального кодексу України.
За твердженнями скаржника, місцевий господарський суд залишив поза увагою те, що віндикаціний позов має не договірний характер і спрямований на захист речових прав власника. Проте ПАТ "БГ Банк" ніколи не був власником спірного майна.
Заявник вказує про те, що договір іпотеки № 306 від 02.02.2017 є чинним, в судовому порядку не визнавався недійсним. Публічне акціонерне товариство "БГ Банк" не оскаржувало іпотеку ПАТ «Вектор Капітал», а тому, на думку скаржника, позов третьої особи із самостійними вимогами є передчасним.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.12.2018 у справі № 925/1691/17 відкрито апеляційне провадження у даній справі; розгляд апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Беарс Логістик Центр" на рішення Господарського суду Черкаської області від 05.10.2018 у справі № 925/1691/17 призначено на 14.01.2019.
03.01.2019 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від публічного акціонерного товариства "БГ Банк" надійшов відзив на апеляційну скаргу.
У відзиві на апеляційну скаргу ПАТ «БГ Банк" зазначає про необґрунтованість та безпідставність доводів, викладених у апеляційній скарзі позивача просить відмовити у її задоволенні, а оскаржуваний судовий акт залишити без змін.
11.01.2019 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від ТОВ "Беарс Логістик Центр" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи № 925/1691/17.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.01.2019 задоволено клопотання ТОВ "Беарс Логістик Центр" про відкладення розгляду справи № 925/1691/17. Розгляд справи № 925/1691/17 відкладено на 30.01.2019.
Інші сторони у справі відзиві на апеляційну скаргу апеляційну скаргу ТОВ "Беарс Логістик Центр". Відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції (ч. 3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України).
В судовому засіданні адвокат скаржника вимоги апеляційної скарги підтримав, з викладених у ній підстав та просив апеляційну скаргу задовольнити. Рішення Господарського суду Черкаської області від 05.10.2018 у справі № 925/1691/17 в частині задоволення позову ПАТ "БГ Банк" та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову ПАТ "БГ Банк".
Адвокат ПАТ "БГ Банк" в судовому засіданні доводи апеляційної скарги
заперечував, з наведених у відзиві на неї підстав та просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуваний судовий акт-без змін.
Інші учасники в судове засідання не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомили.
Будь-яких заяв чи клопотань через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів (канцелярію) від відповідачів та третіх осіб до суду не надходило.
Відповідно до ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України (надалі-ГПК України) неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Пунктом 2 ч. 1 ст. 42 ГПК України визначено, що учасники справи мають право, зокрема, брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом.
Оскільки явка представників сторін в судове засідання не була визнана обов'язковою, зважаючи на наявні в матеріалах справи докази належного повідомлення представників сторін про місце (рекомендовані поштові повернення), дату і час судового розгляду, а також враховуючи те, що судочинство здійснюється, зокрема, на засадах рівності та змагальності сторін і учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими ним процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість здійснення розгляду даної справи у відсутності представників останній за наявними у справі матеріалами.
Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, заслухавши пояснення адвоката скаржника та адвоката ПАТ "БГ Банк", обговоривши доводи апеляційної скарги та письмових пояснень, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового акту, дійшов до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення суду першої інстанції не підлягає зміні чи скасуванню, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Статтею 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, що 22.02.2007 між відкритим акціонерним товариством "Універсальний Банк Розвитку та Партнерства" (правонаступником якого є публічне акціонерне товариство "БГ Банк") та товариством з обмеженою відповідальністю "БМБ Маргарин" було укладено кредитний договір № 12 (далі - кредитний договір № 12) про надання товариству з обмеженою відповідальністю "БМБ Маргарин" відновлювальної відкличної мультивалютної кредитної лінії, до якого в подальшому іншими договорами вносилися зміни і доповнення.
В подальшому, 29.08.2007 року між відкритим акціонерним товариством "Універсальний Банк Розвитку та Партнерства" (правонаступником якого є публічне акціонерне товариство "БГ Банк") як іпотекодержатель та товариством з обмеженою відповідальністю "Беарс Логістик Центр" як іпотекодавець було укладено іпотечний договір (далі - іпотечний договір від 29.08.2007) згідно з яким задля забезпечення виконання зобов'язань товариства з обмеженою відповідальністю "БМБ Маргарин" за кредитним договором № 12 іпотекодавець передає іпотекодержателю, а останній - приймає в наступну іпотеку належне іпотекодавцю на праві власності спірне нерухоме майно ( т. 2, а.с. 9-12).
Так, 29.08.2007 року вказаний іпотечний договір був посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Соколовим Олександром Євгеновичем та зареєстрований в реєстрі за № 1730.
Право власності товариства з обмеженою відповідальністю "БМБ Маргарин" на спірне нерухоме майно підтверджується виданим виконавчим комітетом Русько-Полянської сільської ради свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 17.08.2007 ( т. 1, а.с. 17).
Сторонами вносились зміни шляхом внесення змін та доповнень до іпотечного договору шляхом укладення договорів від 25.04.2008 № 1, від 11.06.2008 № 2, від 15.08.2008 № 3, від 01.09.2009 № 4, від 15.02.2010 № 5, від 19.08.2010 № 6, від29.11.2011 № 7, від 17.08.2012 № 8, від 28.12.2012 № 9, від 29.03.2013 № 10 і від 27.03.2014 № 11 ( т. 2, а.с. 13-24).
Місцевим господарським судом встановлено, що рішенням Господарського суду Черкаської області від 11.11.2014 у справі № 925/1600/14, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.02.2015, задоволено повністю позов ПАТ "БГ БАНК" до ТОВ "БМБ Маргарин" про стягнення 23 305 419,32 грн. заборгованості за кредитним договором № 12 та стягнуто з ТОВ "БМБ Маргарин" на користь ПАТ "БГ БАНК" 20 680 924,95 грн. заборгованості за кредитом, 2 624 494,37 грн. заборгованість за процентами і 73 080,00 грн. судового збору.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, що:
- 12.11.2014 між ПАТ "БГ Банк" як первісним кредитором та ТОВ "Фінансова компанія "Марко Поло" як новим кредитором було укладено договір про відступлення права вимоги (далі - договір про відступлення права вимоги від 12.11.2014), згідно з яким первісний кредитор, відступає новому кредитору, право вимоги до боржників, у тому числі і за кредитним договором № 12, а новий кредитор приймає це право вимоги та сплачує первісному кредитору кошти у сумі ціни продажу ;
- 14.11.2014 між ПАТ "БГ Банк" як первісним іпотекодержатель/заставодержатель та ТОВ "Фінансова компанія "Марко Поло" як новим іпотекодержателем/заставодержателем було укладено договір про відступлення права вимоги (далі - договір про відступлення права вимоги від 14.11.2014), згідно з яким первісний іпотекодержатель/заставодержатель передає новому іпотекодержателю/заставодержателю сукупність прав, належних первісному іпотекодержателю/заставодержателю за договорами забезпечення, у тому числі і за іпотечним договором від 29.08.2007, включаючи право звернення на спірне нерухоме майно ( т.2, а.с. 99-106);
- 14.11.2014 договір про відступлення права вимоги від 14.11.2014 був посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Войнарскою І.А. та зареєстрований в реєстрі за № 1025;
- 05.06.2015 між ТОВ "Фінансова компанія "Марко Поло" як первісний кредитор, первісний іпотекодержатель/заставодержатель та публічне акціонерне товариство "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Солід" як новий кредитор, новий іпотекодержатель/заставодержатель уклали між собою договір про відступлення права вимоги, згідно з яким первісний кредитор відступає новому кредитору право вимоги до боржників за переліком, що належать первісному кредитору на підставі договору про відступлення права вимоги від 12.11.2014 та договору про відступлення права вимоги від 14.11.2014, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Войнарською І.А. та зареєстрованого в реєстрі за № 1025, а новий кредитор зобов'язується прийняти вказане право вимоги та сплатити первісному кредитору кошти у сумі ціни продажу за переліком кредитних договорів ( т. 2, а.с.191-194);
- 05.06.2015 договір про відступлення права вимоги від 05.06.2015 був посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Онищенко М.О. та зареєстрований в реєстрі за №1007;
- 14.07.2015 між ПАТ "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Солід" як первісним кредитором, первісниим іпотекодержателем/заставодержателем та ТОВ "Факторингова компанія "Агро Факторинг" як новим кредитором, новим іпотекодержателем/заставодержателем було про відступлення права вимоги (далі - договір про відступлення права вимоги від 14.07.2015) , згідно з яким первісний кредитор відступає новому кредитору право вимоги до боржників, що належить первісному кредитору на підставі договору про відступлення права вимоги від 12.11.2014 та договору про відступлення права вимоги від 05.06.2015, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Онищенко М.О. та зареєстрований в реєстрі за № 1007, а новий кредитор зобов'язується прийняти зазначене вище право вимоги та сплатити первісному кредитору кошти у сумі ціни продажу за переліком кредитних договорів ( т. 2, а.с.191-194);
- 14.07.2015 договір про відступлення права вимоги від 14.07.2015 був посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Онищенко М.О. та зареєстрований в реєстрі за № 1205.
Так, 09.02.2016 ТОВ "Факторингова компанія "Агро Факторинг" за іпотечним договором від 29.08.2007 звернуло стягнення на спірне нерухоме майно шляхом і зареєструвало за собою у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право власності на нього (запис про реєстрацію №13173897).
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.12.2015 у справі Господарського суду міста Києва № 910/2924/15-г визнано недійсними укладені між ПАТ "БГ Банк та ТОВ "Фінансова компанія "Марко Поло" договори про відступлення права вимоги від 12.11.2014 та від 14.11.2014.
Постановою Вищого господарського суду України від 16.03.2016 постанова Київського апеляційного господарського суду від 02.12.2015. у справі № 910/2924/15-г залишена без змін
Як вказує позивач у проданій ним позовній заяві, що 31.03.2016 ТОВ "Факторингова компанія "Агро Фактор" внесло спірне нерухоме майно до статутного капіталу ТОВ "Маргарин-комплекс-М" (на підставі протоколу ТОВ "Факторингова компанія "Агро Фактор" від 29.03.2016 № 29/03/2016, ТОВ "Маргарин-комплекс-М" від 30.03.2016 № 1 та акту приймання - передачі нерухомого майна від 31.03.2016 № 31/03/2016).
02.02.2017 між ПАТ "Ветор Банк" як іпотекодержателем та ТОВ "Маргарин-комплекс-М" як іпотекодавцем було укладено іпотечний договір (далі - іпотечний договір від 02.02.2017), згідно з яким іпотекодавець задля забезпечення виконання зобов'язань за кредитними договорами передав іпотекодержателю, а останній - приймає в порядку і на умовах, визначених цим договором, спірне нерухоме майно в іпотеку.
Відповідно до п. 2.2. іпотечного договору від 02.02.2017 нерухоме, майно належить іпотекодавцю на підставі протоколу № 29/03/2016 товариства з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Агро Фактор" від 23.03.2016, протоколу № 1 товариства з обмеженою відповідальністю "Маргарин-комплекс-М" від 30.03.2016, а також акта приймання - передачі нерухомого майна, складеного товариством з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Агро Фактор" та товариством з обмеженою відповідальністю "Маргарин-комплекс-М".
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги ТОВ "Беарс Логістик Центр" зазначає, оскільки постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.12.2015 у справі № 10/2924/15-г, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 16.03.2016 визнано недійсними укладені між публічним акціонерним товариством "БГ Банк" та товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Марко Поло" договорів від 12.11.2014 та від 14.12.2014 про відступлення права вимоги, та, відповідно, означає про недійсність інших правочинів, які вчинялися щодо спірного нерухомого майна та відповідно про незаконність заволодіння ТОВ "Маргарин-комплекс-М" спірним нерухомим майном.
Позовні вимоги третьої особи із самостійними вимогами мотивовані тим, що постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.12.2015 у справі № 910/2924/15-г від 02.12.2015 було визнано недійсними укладені між публічним акціонерним товариством "БГ Банк" та товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Марко Поло" договорів від 12.11.2014 та від 14.12.2014 про відступлення права вимоги.
Останнє вважає, що визнання правочину щодо передачі права вимоги за договором про відступлення права вимоги від 14.11.2014 року, відповідно до якого ПАТ «БГ Банк» передало права вимоги до позичальника ТОВ «Фінансова компанія «Марко Поло» на підставі договору про відступлення права вимоги, тягне за собою недійсність інших правочинів щодо відступлення права вимоги, у тому числі і за іпотечним договором, іпотекодавцем якого є ТОВ «Беарс Логістик Центр".
Місцевий господарський суд позов товариства з обмеженою відповідальністю "Беарс Логістик Центр" та публічного акціонерного товариства "БГ Банк", як третьої особи, яка заявила самостійні вимоги щодо предмета спору задовольнив. Визнавши вимоги документально підтвердженими та нормативно обґрунтованими.
Суд апеляційної інстанції погоджується із таким висновком суду першої інстанції, виходячи за наступного.
Статтею 41 Конституції України встановлено, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Відповідно до ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України (надалі-ЦК України) недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні ( ст. 321 ЦК України).
Положеннями ст. 328 ЦК України визначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до ст. 330 Цивільного кодексу України майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього кодексу майно не може бути витребуване в нього.
Право власника на витребування свого майна від особи, яка незаконно, без відповідної підстави заволоділа ним ( ст. 388 ЦК України)
Суд апеляційної інстанції зазначає, що ч. 1 ст. 388 ЦК України встановлено, що у разі, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно:
1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння;
2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння;
3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.
У п. 10 Постанови Пленуму Верховного суду України від 06.11.2009 № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" роз'яснено, що норма частини першої статті 216 Цивільного кодексу України не може застосовуватись як підстава позову про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, яке було відчужене третій особі. Не підлягають задоволенню позови власників майна про визнання недійсними наступних правочинів щодо відчуження цього майна, які були вчинені після недійсного правочину. У цьому разі майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача - з підстав, передбачених частиною першою статті 388 Цивільного кодексу України.
В процесі судового розгляду було встановлено, що постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.12.2015 у справі Господарського суду міста Києва № 910/2924/15-г недійсними укладених між ПАТ "БГ Банк" та ТОВ "Фінансова компанія "Марко Поло" договорів про відступлення права вимоги від 12.11.2014 та від 14.11.2014 означає, що права ПАТ "БГ Банк як кредитора за кредитним договором № 12 і як іпотекодержателя за іпотечним договором від 29.08.2007 на спірне нерухоме майно до ТОВ "Фінансова компанія "Марко Поло" і у подальшому до ПАТ "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Солід", до ТОВ "Факторингова компанія "Агро Факторинг" не перейшли, право власності на спірне нерухоме майно у ТОВ "Беарс Логістик Центр" не припинялося, а у ТОВ "Факторингова компанія "Агро Факторинг" та ТОВ "Маргарин-комплекс-М" не виникло.
Відповідно не виникло і у ПАТ "Ветор Банк" прав іпотекодержателя на спірне нерухоме майно.
Як вірно зазначив у своєму рішенні місцевий господарський суд, що із володіння ТОВ "Беарс Логістик Центр" спірне нерухоме майно вибуло із не з його волі, а ТОВ "Маргарин-комплекс-М" одержало це майно від ТОВ "Факторингова компанія "Агро Факторинг", яке не мало права на його відчуження, про що ТОВ "Маргарин-комплекс-М" не знало і не могло знати, а тому ТОВ "Беарс Логістик Центр" на підставі п. 3 ч. 1 ст. 388 ЦК України вправі витребувати спірне нерухоме майно від ТОВ "Маргарин-комплекс-М", яке в силу ст. 330 ЦК України не набуло права власності на спірне майно, а ПАТ "БГ Банк" вправі вимагати від ТОВ "Беарс Логістик Центр" та ТОВ "Маргарин-комплекс-М" визнання його іпотекодержателем спірного нерухомого майна за іпотечним договором від 29.08.2007.
Відтак, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про те, що позовні вимоги ТОВ "Беарс Логістик Центр" і ПАТ товариства "БГ Банк" підлягають задоволенню, у зв'язку з їх доведеністю та обґрунтованістю.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень ( ст.ст. 73,74 ГПК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 86 ГПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Зважаючи на вищевикладені обставини справи в їх сукупності, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що позовні вимоги є нормативно обґрунтованими та документально підтвердженими, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Також, відсутні підстави для скасування чи зміни оскаржуваного рішення суду в розумінні ст. 277 ГПК України, з викладених в апеляційній скарзі обставин.
За результатами перегляду даної справи, апеляційна інстанції дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом було повно, всебічно та об'єктивно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також вірно застосовано норми матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваного у даній справі судового рішення відсутні.
Оскільки доводи, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи та не спростовують висновків місцевого господарського суду, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Судовий збір за подачу апеляційної скарги у відповідності до ст. 129 ГПК України покладається судом на скаржника.
Керуючись ст.ст. 11, 74, 129, 240, 267-270, 273, 275-276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Беарс Логістик Центр" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Черкаської області від 05.10.2018 у справі № 925/1691/17- без змін.
2. Справу № 925/1691/17 повернути до Господарського суду Черкаської області.
3. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст судового рішення складено та підписано - 05.02.2019.
Головуючий суддя Т.І. Разіна
Судді А.І. Тищенко
Ю.Б.Михальська