ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01 лютого 2019 року м. ОдесаСправа № 915/608/18
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Будішевської Л.О.
суддів Таран С.В., Мишкіної М.А.
при секретарі судового засідання: Бендерук Є.О.
за участю представників учасників справи:
від позивача - не з'явився,
від відповідача - Міняйло О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства «Науково-виробничий комплекс газотурбобудування «Зоря» - «Машпроект»
на рішення господарського суду Миколаївської області від 13.11.2018, ухвалене суддею Смородіновою О.Г., м. Миколаїв, повний текст складено 23.11.2018
у справі № 915/608/18
за позовом Публічного акціонерного товариства «Криворізький турбінний завод «Констар» в особі ліквідатора Лукашука Миколи Васильовича
до Державного підприємства "Науково-виробничий комплекс газотурбобудування «Зоря» - «Машпроект»
про стягнення 257785,41 грн.
В червні 2018 року Публічне акціонерне товариство «Криворізький турбінний завод «Констар» (далі ПАТ «Констар») звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовом до Державного підприємства «Науково-виробничий комплекс газотурбобудування «Зоря» - «Машпроект» (далі ДП «Зоря» - «Машпроект») про стягнення з останнього 257 785,41 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані наступним.
Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 09.03.2017 у справі № 904/5722/14 ПАТ «Констар» визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором арбітражного керуючого Лукашука Миколу Васильовича (далі Лукашук М.В.). В подальшому, ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 16.01.2018 у справі № 904/5722/14 строк ліквідаційної процедури продовжено до 16.07.2018.
Ліквідатором позивача за результатами аналізу даних бухгалтерського обліку, встановлена наявність дебіторської заборгованості ДП «Зоря» - «Машпроект» перед ПАТ «Констар» на загальну суму 682301,40 грн. Проте, на теперішній час строк позовної давності щодо стягнення 285381,91 грн. сплив, тому позивач має право звернутись до суду з вимогою про стягнення з відповідача лише 396919,49 грн.
До вищевказаної суми заборгованості ДП «Зоря» - «Машпроект» перед ПАТ «Констар» входить, зокрема, сума у розмірі 257785,41 грн., яка виникла у зв'язку з неналежним виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором підряду № 277У-2013-132/590 від 20.02.2013 (далі договір), укладеним між ПАТ «Констар» (виконавець) та ДП «Зоря» - «Машпроект» (замовник) в частині повної оплати позивачу грошових коштів за виконання ним підрядних робіт.
Виконання підрядних робіт підтверджується видатковими та товарно-транспортними накладними, актами здачі-приймання виконаних робіт до кожної окремої специфікації, а саме: за специфікацією № 14/25 борг відповідача перед позивачем складає 238345,38 грн; за специфікацією №14/31 - 19440,03 грн.
13.05.2017 позивач направив відповідачу претензію-попередження № 02-31/182 з вимогою погасити заборгованість за виконані роботи по договору, зокрема, по специфікаціях № 14/25 та 14/31, яка залишилась без відповіді.
У зв'язку з тим, що відповідач в порушення умов договору не сплатив позивачу грошові кошти за виконані ним роботи, ПАТ «Констар» просив місцевий господарський суд стягнути з ДП «Зоря» - «Машпроект» 257785,41 грн.
У відзиві на позовну заяву ДП «Зоря» - «Машпроект» зазначило про її необґрунтованість, а саме про те, що ПАТ «Констар» в позовній заяві не вказано періоду часу, з якого виникло зобов'язання, пунктів порушених відповідачем умов договору, часткової оплати відповідачем виконаних позивачем робіт та саме по яких специфікаціях. Позивачем надані додатки, з яких неможливо точно встановити суму боргу, отже задоволення позовних вимог, виходячи з вищевикладеного є, на думку відповідача, неможливим.
В додаткових поясненнях по суті спору від 08.10.2018 (вх. № 13009/18), відповідач зазначив, що ДП «Зоря» - «Машпроект» 21.06.2017 направило на адресу позивача заяву з вимогою про проведення заліку зустрічних вимог (вих. № 06/1-4836), додатком до якої був акт звірки розрахунків АС-02095 від 01.02.2017 підписаний представниками сторін. До зазначеного акту, в тому числі включені специфікації № 14/25 та №14/31.
Тому, на думку відповідача, дана заява є підтвердженням факту узгодження взаємозаліку зобов'язань обох сторін, підстав або доказів вважати, що залік зустрічних вимог за даною заявою між ПАТ «Констар» та ДП «Зоря» - «Машпроект» не відбувся -немає.
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 13.11.2018 у справі № 915/608/18 позовні вимоги ПАТ «Констар» задоволені повністю, стягнуто з відповідача на його користь 257785,41 грн. боргу за договором підряду та 3866,78 грн. витрат по сплаті судового збору.
Рішення суду мотивоване доведеністю позивачем виконання останнім підрядних робіт за договором та неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань в частині їх сплати.
Не погодившись з прийнятим рішенням суду, відповідач подав на нього апеляційну скаргу, яка мотивована наступним.
Судом першої інстанції не прийняті до уваги надані відповідачем письмові пояснення від 08.10.2018 (вх. № 13009/18), в яких зазначено, що 21.06.2017 ДП «Зоря» - «Машпроект» направило на адресу позивача заяву з вимогою про проведення заліку зустрічних вимог (вих. № 06/1-4836), додатком до якої був акт звірки розрахунків АС-02095 від 01.02.2017, підписаний представниками сторін, до якого, в тому числі були включені специфікації № 14/25 та №14/31.
Дана заява є підтвердженням факту узгодження взаємозаліку зобов'язань обох сторін.
Крім того, скаржник зазначає, що господарським судом Миколаївської області була розглянута справа № 915/612/18 за позовом ПАТ «Констар» до ДП «Зоря» - «Машпроект», з ідентичними предметом та підставами позову, з відмінністю лише в номері договору та сумою стягнення.
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 28.09.2018 у справі № 915/612/18, яке набрало законної сили 25.10.2018, встановлено преюдиціальну обставину, а саме: відповідно до наданих до суду скаржником доказів в додаткових поясненнях № 17/1-6976 від 27.09.2018 суд вважає, що зверненням із заявою про зарахування зустрічних однорідних вимог припинилися зобов'язання ДП «НВКГ «Зоря» - «Машпроект» щодо оплати грошових коштів у сумі 139134,08 грн. за надані послуги за договором підряду, зокрема за специфікаціями № 15/15, № 15/27, № 15/31. Отже, відсутні підстави для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача грошових коштів у сумі 139134,08 грн., а тому в задоволенні позову належить відмовити повністю.
Таким чином, суд першої інстанції у даній справі мав відмовити ПАТ «Констар» у задоволенні позову про стягнення з ДП «Зоря» - «Машпроект» 257785,41 грн., оскільки факти, встановлені рішенням господарського суду Миколаївської області від 28.09.2018 у справі № 915/612/18, яке набрало законної сили є преюдиціальними для даної справи та не потребують додаткового доказування.
Відзив на апеляційну скаргу від позивача не надходив.
В судове засідання 01.02.2019 з'явився представник відповідача, просив апеляційну скаргу задовольнити, рішення господарського суду Миколаївської області від 13.11.2018 у справі № 915/608/18 скасувати, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ПАТ «Констар» про стягнення з ДП «Зоря» - «Машпроект» 257785,41 грн. відмовити повністю.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги, заслухавши представника відповідача, перевіривши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції зазначає наступне.
Як встановлено судом першої інстанції, 20.02.2013 між ПАТ «Констар» (виконавець) та ДП «Зоря» - «Машпроект» (замовник) укладено договір підряду № 277У-2013-132/590 (далі договір), у відповідності до пунктів 1.1, 1.2. якого, замовник доручає, а виконавець зобов'язується виконати у відповідності з умовами цього договору роботу з обробки давальницької сировини - заготовок з метала, в подальшому заготовки, в готову продукцію - поковки-штампування, в подальшому поковки, а замовник зобов'язується прийняти поковку та оплатити виконану роботу. Номенклатура та кількість поковок визначається специфікаціями, доданими до Договору та які є його невід'ємними частинами.
Ціна роботи вказується в специфікаціях (додатках), доданих до договору. Розрахунок ціни на поковки згідно специфікацій проводиться за погодженою методикою, а протоколи цін, які є невід'ємною частиною договору, підлягають узгодженню сторонами. Без наявності узгодженого протоколу цін заготовки виконавцем в роботу не приймаються (пункт 2.1. договору).
Пунктом 3.1. встановлено, що результатом виконаних робіт по договору є виготовлення поковок в номенклатурі, кількості та ціні по специфікаціям (додаткам), які є невід'ємними частинами договору та по якості - у відповідності з вимогами до поковок передбаченими взаємоузгодженими кресленнями.
Відповідно до пункту 5.3. договору, під час передачі поковок замовнику оформляються «Акти виконаних робіт з матеріалу замовника» із списанням давальницьких заготовок та видаткові накладні виконавця.
Оплата проводиться шляхом переказу грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця (п. 6.1 Договору).
На виконання умов договору, сторонами були оформлені специфікації, зокрема № 14/25 від 16.11.2015 на виготовлення поковок на суму 1335302,47 грн. та № 14/31 від 20.05.2016 на суму 370237,67 грн. До специфікації № 14/25 від 16.11.2015 додатковою угодою № 3 від 18.11.2016 до договору, було внесено зміни.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 837 ЦК України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. Для виконання окремих видів робіт, встановлених законом, підрядник (субпідрядник) зобов'язаний одержати спеціальний дозвіл. До окремих видів договорів підряду, встановлених параграфами 2-4 цієї глави, положення цього параграфа застосовуються, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу про ці види договорів.
Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду (ч. 1 ст. 846 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Судом першої інстанції встановлено та не заперечується учасниками справи, що на виконання умов договору згідно специфікацій № 14/25 від 16.11.2015 та № 14/31 від 20.05.2016 позивач виконав прийняті на себе зобов'язання.
Наведене також підтверджується наявними в матеріалах даної справи видатковими та товарно-транспортними накладними, а також актами здачі-прийомки виконаних робіт по кожній із специфікацій.
Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, ДП «Зоря» - «Машпроект» зазначило, що між сторонами був здійснений взаємозалік зустрічних однорідних вимог, посилаючись при цьому на заяву вих. № 06/1-4836 від 21.06.2017 та акт звірки розрахунків АС-02095 від 01.02.2017 підписаний представниками сторін, до якого, в тому числі, включені специфікації № 14/25 та №14/31.
Дана заява, на думку відповідача, є підтвердженням факту узгодження взаємозаліку зобов'язань між ПАТ «Констар» та ДП «Зоря» - «Машпроект».
Судова колегія не погоджується з доводами ДП «Зоря» - «Машпроект» з наступних підстав.
Так, у відповідності до норм ст. 601 ЦК України, зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи постановою господарського суду Дніпропетровської області від 09.03.2017 у справі № 904/5722/14 ПАТ «Констар» визнано банкрутом.
Під час проведення процедур банкрутства інтереси всіх кредиторів представляє комітет кредиторів, утворений відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (п. 4 ч. 6 ст. 26 цього Закону).
Частиною 8 ст. 45 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» встановлено, що погашення вимог кредиторів шляхом заліку зустрічних однорідних вимог проводиться за згодою кредитора (кредиторів) у випадках, якщо це не порушує майнові права інших кредиторів.
В матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження того, що комітетом кредиторів ПАТ «Констар» надано згоду на проведення заліку зустрічних однорідних вимог з ДП «Зоря» - «Машпроект», тому стверджувати, що між сторонами відбулося залікове погашення заборгованості неможливо.
При цьому судова колегія не приймає до уваги доводи скаржника про те, що рішенням господарського суду Миколаївської області від 28.09.2018 у справі № 915/612/18 встановлено преюдиціальну обставину для даної справи, з огляду на наступне.
Так, частиною 4 ст. 75 ГПК України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Преюдиціальність - обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки вони вже встановлені у рішенні чи вироку і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами. Правила про преюдицію спрямовані не лише на заборону перегляду фактів і правовідносин, які встановлені в судовому акті, що вступив в законну силу. Вони також сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження і оцінку. Усі ці дії вже здійснювалися у попередньому процесі, і їхнє повторення було б не лише недоцільним, але й неприпустимим з точки зору процесуальної економії. (постанова Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 11.12.2018 у справі № 910/3055/18).
Судова колегія зазначає, що в даному випадку сам факт направлення відповідачем ПАТ «Констар» заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог, а також наявність складеного між сторонами акту звірки розрахунків - не заперечується.
Проте висновок, викладений в мотивувальній частині рішення господарського суду Миколаївської області від 28.09.2018 у справі № 915/612/18, зокрема, про те, що звернення ДП «Зоря» - «Машпроект» до ПАТ «Констар» із заявою про зарахування зустрічних однорідних вимог спричинило припинення зобов'язань ДП «Зоря» - «Машпроект» щодо оплати ПАТ «Констар» грошових коштів за надані останнім послуги за договором підряду за специфікаціями № 15/15, № 15/27, № 15/31, не може вважатись, як преюдиціальна обставина для даної справи, він є лише правовою оцінкою, наданою господарським судом Миколаївської області при розгляді справи № 915/612/18.
При цьому, відповідно до ч. 7 ст. 75 ГПК України,правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов'язковою для господарського суду.
Враховуючи викладене, судова колегія зазначає, що хоча місцевим господарським судом не було надано оцінку вищевикладеним доводам відповідача, разом з тим це не вплинуло на правильність вирішення спору, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду та не можуть бути підставою для його скасування або зміни.
Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги відповідно до вимог статті 129 ГПК України покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236, 240, 269, 270, 275, 276, 281, 282, 283
ГПК України, Південно-західний апеляційний господарський суд -
1. Апеляційну скаргу Державного підприємства «Науково-виробничий комплекс газотурбобудування «Зоря» - «Машпроект» на рішення господарського суду Миколаївської області від 13.11.2018 у справі № 915/608/18 залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Миколаївської області від 13.11.2018 у справі № 915/608/18 залишити без змін.
3. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Державне підприємство «Науково-виробничий комплекс газотурбобудування «Зоря» - «Машпроект»
4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку у строк, який обчислюється відповідно до статті 288 ГПК України.
Повний текст складено 05.02.2019
Головуючий суддя Л.О. Будішевська
Суддя С.В. Таран
Суддя М.А. Мишкіна