Справа № 653/3247/18
Провадження № 2/653/87/19
іменем України
23 січня 2019 року
Генічеський районний суд Херсонської області в складі
головуючого судді Берлімової Ю.Г.
за участю секретаря Волвенко А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом акціонерного товариства комерційного банку „Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» (далі - позивач або АТ КБ «Приватбанк») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором б/н від 17 травня 2013 року у розмірі 32020,43 грн., та судові витрати у сумі 1762,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до укладеного договору №б/н 17 травня 2013 року ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 4000,00 грн., у вигляді встановлення кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом. Відповідач належним чином не виконав зобов'язання за договором, у зв'язку з чим станом на 05 вересня 2018 року за ним утворилась заборгованість у сумі 32020,43 грн., яку позивач просить стягнути на його користь разом з витратами по оплаті судового збору в сумі 1762,00 грн.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав суду клопотання з проханням розглянути справу за його відсутності, позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити з підстав викладених у позові, проти винесення заочного рішення не заперечує.
Відповідач ОСОБА_1 була повідомлена про день, час та місце розгляду справи належним чином, до судового засідання не з'явилася, і від неї не надійшло повідомлення про причину неявки та відзиву на позов, суд ухвалив, слухати справу на підставі наявних у справі доказів, у відсутність відповідача, згідно ст. 280 ЦПК України.
З матеріалів справи вбачається, що 17 травня 2013р. між АТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 було укладено договір № б/н шляхом підписання анкети-заяви про приєднання, де вказано, що заява разом із пам'яткою клієнта, Умовами та правилами надання банківських послуг (далі - Умови), а також тарифами складає між сторонами договір про надання банківських послуг.
На підставі зазначеного договору ОСОБА_1 отримала кредит в розмірі 4000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом.
Згідно з пп. 2.1.1.2.3., 2.1.1.2.4. Умов і правил надання банківських послуг клієнт надає свою згоду на те, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку, і клієнт надає право банку в будь-який момент змінити (зменшити, збільшити або анулювати) кредитний ліміт. Підписання договору є прямою та безумовною згодою клієнта відносно прийняття любого розміру кредитного ліміту, установленого банком.
ОСОБА_1 підтвердила свою згоду на те, що підписана разом з анкетою-заявою про надання кредиту та Витягом з Тарифів обслуговування кредитних карт складає між нею та банком договір. При укладенні договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 Цивільного кодексу України, згідно якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Банк нараховує відсотки за користування кредитом в розмірі, встановленому «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті https://privatbank.ua/kredity/, з розрахунку 365/366 календарних днів на рік, що підтверджується п.2.1.1.12.6 Умов та Правил надання банківських послуг.
У відповідності до п. 2.1.1.5.5 Умов та правил надання банківських послуг, - позичальник зобов'язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором.
Згідно до вимог статей 526, 527,530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
Пункт 2.1.1.5.6 Умов та правил надання банківських послуг передбачає, що у разі невиконання зобов'язань за договором, на вимогу банку виконати зобов'язання з повернення кредиту (у тому числі простроченого кредиту та Овердрафта), оплати винагороди банку.
Власник карти зобов'язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення Овердрафта, згідно п.2.1.1.5.7 Умов та правил надання банківських послуг.
Відповідно до п.2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг, - при порушенні позичальником строків платежів по якомусь з грошових зобов'язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф в розмірі 500 грн. + 5% від суми позову.
Відповідно до ст.ст.12,13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється виключно на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору.
За ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця.
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Банк свої зобов'язання виконав в повному обсязі та в обумовлений в договорі термін. У свою чергу відповідач свої зобов'язання не виконує, допускаючи прострочення платежів, у зв'язку з чим, станом на 05 вересня 2018 року має перед Банком заборгованість у розмірі 32020,43 грн., яка складається з наступного: тіло кредиту 2446,88 грн., заборгованість за відсотками за користування кредитом 2721,97 грн., заборгованість за пенею 24850,61 грн., штраф (фіксована частина) - 500 грн.; штраф (відсоткова складова) - 1500,97 грн.
У той же час, суд частково погоджується з даним розрахунком виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 546, ч. 3 ст. 549 ЦК України виконання зобов'язання забезпечується, зокрема, неустойкою (штраф, пеня). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно.
Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі (частини перша, друга статті 551 ЦК України).
За загальним правилом період, за який нараховується пеня за прострочення виконання зобов'язання, не може перевищувати один рік (пункт перший частини другої статті 258 ЦК України). При цьому виходячи з правової природи пені, яка нараховується за кожен день прострочення, право на позов про стягнення пені за кожен окремий день виникає щодня на відповідну суму, а позовна давність за позовом про стягнення пені відповідно до статті 253 ЦК України обчислюється по кожному дню, за який нараховується пеня, окремо, починаючи з дня, коли кредитор дізнався або повинен був дізнатися про порушення права. Така ж правова позиція Верховного Суду України викладена в постанові від 3 вересня 2014 року у справі № 6-100цс14цс, яка відповідно до ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для всіх судів України.
З матеріалів справи вбачається, що кредитний договір укладався сторонами 17 травня 2013 року, відповідач після отримання кредиту у сумі 4000,00 грн. зобов'язання за кредитним договором не виконала. Останній платіж щодо погашення суми заборгованості здійснила 12 серпня 2016 року. Тому, оскільки право на стягнення пені в кредитора виникло з 12 серпня 2016 року, а до суду позивач звернувся лише 21 вересня 2018 року, то пеня підлягає стягненню лише в межах одного року до дня пред'явлення позову.
Враховуючи вище викладені обставини, суд приходить до висновку, що з відповідача має бути стягнута пеня у сумі 1200,00 грн.
Що стосується вимоги про стягнення з відповідача штрафів: 500 грн. - штраф (фіксована складова), 1500,97 грн. - штраф (процентна складова) суд вважає необхідним зазначити наступне.
Відповідно до кредитного договору, при порушенні Позичальником строків платежів по будь-якому з грошових зобов'язань, передбачених договором, більш ніж на 30 днів, Позичальник зобов'язаний сплатити Банку штраф у розмірі 500 грн. + 5% від суми позову.
Аналізуючи вище вказані вимоги, суд приходить до висновку, що позивач, звертаючись до суду з даним позовом, просив застосувати до відповідача подвійну цивільно-правову відповідальність одного й того ж виду за одне й те саме порушення договірного зобов'язання - прострочення виконання грошового зобов'язання, що суперечить вимогам ч. 1 ст. 61 Конституції України та ч. 3 ст. 509 ЦК України, згідно з якими, ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, а зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
За таких обставин, в задоволенні вимоги про стягнення з відповідача штрафів має бути відмовлено.
Згідно п.2.1.1.5.7 Договору, власник картрахунку зобов'язаний слідкувати за витратами коштів в межах кредитного ліміту з метою запобігання Овердрафту.
Овердрафт (п.1.1.1.63 Договору) це короткостроковий кредит, який надається Банком Клієнту у разі перевищення суми операції за платіжною карткою над сумою залишку коштів на його Рахунку в розмірі ліміту кредитування.
Отже, з наданого банком розрахунку вбачається, що сума кредитного ліміту була збільшена, а відповідач належним чином не слідкував за витратами коштів кредитного ліміту, та своєчасно не погашав суму заборгованості.
Таким чином, у судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 дійсно не виконала зобов'язання за договором від 17 травня 2013 року, а тому вимоги АТ КБ «Приватбанк» в частині стягнення заборгованості за кредитом у сумі 2446,88 грн., заборгованості по процентам 2721,97 грн. та заборгованості за пенею у сумі 1200,00 грн., підлягають задоволенню..
Згідно ст. 141 ЦПК України, суд стягує з відповідача на користь позивача понесені ними і документально підтверджені витрати по сплаті судового збору, пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у сумі 350,28 грн.
Керуючись ст. ст. 141, 133, 258-259, 263-265, 273,280 ЦПК України, суд
Позов акціонерного товариства комерційного банку „Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІНПП НОМЕР_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 на користь: Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570, рах. № 29092829003111, МФО № 305299 заборгованість за Кредитним договором № б/н від 17 травня 2013 року у розмірі 6368 (шість тисяч триста шістдесят вісім) грн. 85 коп., що складається: - 2446,88 грн. - заборгованість за кредитом; 2721,97 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 1200,00 грн. - заборгованість за пенею
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІНПП НОМЕР_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 на користь: Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570, рах. № 29092829003111, МФО № 305299 судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 350 (триста п'ятдесят) грн. 28 коп.
В іншій частині позову відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.
Рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до Херсонського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду до Генічеського районного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Суддя Генічеського районного суду Ю. Г. Берлімова