Господарський суд Рівненської області
вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013
"31" січня 2019 р. Справа №918/16/18
Господарський суд Рівненської області у складі судді Войтюка В.Р., при секретарі судового засідання Мамчур А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні подання головного державного виконавця Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області ОСОБА_1 про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України
за позовом Заступника прокурора Рівненської області в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області
до Приватного акціонерного товариства "РІВНЕАЗОТ"
про стягнення заборгованості в сумі 5 250 850 грн. 44 коп.
та за зустрічним позовом Приватного акціонерного товариства "РІВНЕАЗОТ"
до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області
про визнання договору від 30 грудня 2016 року № 1162 недійсним
В засіданні приймали участь:
Від ДВС: ОСОБА_1 (дов. № 7231 від 31.01.2019 р.).
Без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб.
Заступник прокурора Рівненської області (далі - Прокурор) в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області (далі - Управління, первісний позивач (відповідач за зустрічним позовом) звернувся до Господарського суду Рівненської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "РІВНЕАЗОТ" (далі - ПрАТ "Рівнеазот", первісний відповідач (позивач за зустрічним позовом) про стягнення заборгованості в сумі 5 250 850 грн. 44 коп.
Рішенням господарського суду від 03 травня 2018 року (суддя Політика Н.А.) позов Заступника прокурора Рівненської області в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області задоволено частково. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "РІВНЕАЗОТ" заборгованість за надані за договором № 1162 від 30 грудня 2016 року послуги в сумі 5 190 383 грн. 53 коп. та пеню в розмірі 270 098 грн. 79 коп. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "РІВНЕАЗОТ" 81 907 грн. 23 коп. - витрат по оплаті судового збору. Провадження у справі в частині вимог Заступника прокурора Рівненської області в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області про стягнення з Приватного акціонерного товариства "РІВНЕАЗОТ" заборгованості за надані за договором № 1162 від 30.12.2016 року послуги в сумі 691 256 грн. 50 коп. закрито.
24 травня 2018 року до відділу канцелярії та документального забезпечення суду від прокуратури надійшла заява про повернення судового збору.
Розпорядженням керівника апарату господарського суду Рівненської області від 25 травня 2018 року у зв'язку з закінченням повноважень з відправлення правосуддя судді Політики Н.А. призначено повторний автоматизований розподіл справи № 918/16/18, за результатами якого справу № 918/16/18 передано на розгляд судді Войтюку В.Р.
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 30 травня 2018 року прийнято справу № 918/16/18 до свого провадження, заяву прокуратури Рівненської області про повернення судового збору - задоволено, повернуто прокуратурі Рівненської області з Державного бюджету України 10 368 грн. 84 коп. судового збору, сплаченого платіжним дорученням від 27 грудня 2017 року № 3567, оригінал якого знаходиться в матеріалах справи № 918/16/18.
Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 27 серпня 2018 року апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Рівнеазот" на рішення господарського суду Рівненської області від 03 травня 2018 року у справі № 918/16/18 залишено без задоволення, рішення господарського суду Рівненської області - без змін.
Не погоджуючись із рішеннями судів першої та другої інстанції, відповідач звернувся до господарського суду із касаційною скаргою.
На виконання листа Рівненського апеляційного господарського суду від 20 вересня 2018 року № 01-23.1/918/16/18/3784/18 супровідним листом № 918/16/18/870/18 від 27 вересня 2018 року матеріали справи № 918/16/18 направлено до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
Ухвалою Господарського суду Рівненської області заяву Приватного акціонерного товариства "Рівнеазот" про розстрочення виконання рішення суду від 03 травня 2018 року у справі № 918/16/18 призначено до розгляду у судовому засіданні на 30 січня 2019 року.
29 січня 2019 року до відділу канцелярії та документального забезпечення суду від головного державного виконавця Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області ОСОБА_1 надійшло подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України.
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 30 січня 2019 року призначено до розгляду у судовому засіданні подання головного державного виконавця Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області ОСОБА_1 про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України на 31 січня 2019 року.
Про час і місце судового засідання повідомлено державного виконавця Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області ОСОБА_1 29 січня 2019 року телефонограмою № 231 від 29 січня 2019 року.
В судове засідання 31 січня 2019 року з'явилася державний виконавець Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області ОСОБА_1
В обґрунтування подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України державний виконавець зазначає, що боржником не виконано рішення суду, під час виконання рішення суду виконавцем встановлено, що згідно даних ДФС України боржник має відкриті рахунки в АТ "Укрексімбанк", ПАТ "СБЕРБАНК", Рівненське обласне УП АТОЩАД м. Рівне, АБ "УКРГАЗБАНК" , АБ "КЛІРИНГОВИЙ ДІМ", ПАТ «Промівестбанк", Філія "ПЗРУ" АТ "Фінанси та Кредит" м. Рівне, Філія ПАТ ПІБ в м. Рівне, РОД АТ "ОСОБА_2 АВАЛЬ" м. Рівне, Рівненська філія ПАТ "УКРІНБАНК" м. Рівне, АТ "ОТП БАНК".
21 грудня 2018 року винесено постанову про арешт коштів боржника, якою арештовано рахунки у вищевказаних банківських установах.
Державним виконавцем проведено опис 145 одиниць транспортних засобів, спецтехніки та нежитлове приміщення загальною площею 1222,6 кв.м., що належить ПрАТ "Рівнеазот". На даний момент проводиться експертна оцінка описаного майна. ПрАТ "Рівнеазот" одержує доходи від здійснення господарської діяльності, однак кошти по рішенню суду не сплачує. За повідомленням Державної міграційної служби України від 27 березня 2018 року, керівник ПрАТ "Рівнеазот" ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, має паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії ЕЕ №941048, виданим 23 березня 2017 року органом видачі 5610.
Враховуючи викладене державний виконавець зазначає, що рішення до теперішнього часу не виконано, а боржник в тому числі керівник ПрАТ "Рівнеазот" ухиляється від виконання його, не вживає заходів щодо виконання рішення за рахунок належного йому майна і доходів. Отже, боржником рішення виконано не було, що призвело до вжиття відносно нього вищевказаних заходів примусового виконання.
Згідно з ч. 1 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Пунктом 19 ч. 3 ст. 18 ЗУ "Про виконавче провадження" встановлено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.
Закон України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв'язання спорів у цій сфері.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України", право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов'язань.
Відповідно до листа Верховного Суду України від 01 лютого 2013 року "Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України", однією з підстав для відмови у задоволенні подань, що складає основну частину розглянутих справ, є неповнота вчинення виконавчих дій, відсутність доказів на підтвердження факту ухилення боржника від виконання своїх боргових зобов'язань і відомостей про обізнаність боржника щодо наявності відкритого виконавчого провадження та строків його добровільного виконання.
На підставі наведеного вище можна зробити висновок, що поняття "ухилення від виконання зобов'язань, покладених на боржника рішенням" варто розуміти як будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов'язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов'язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об'єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).
Слід зазначити, що право державного виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон виникає лише у разі ухилення боржника від виконання, покладених на нього рішенням суду зобов'язань, тобто наявність лише самого зобов'язання не наділяє державного виконавця правом на звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон.
При цьому, у відповідності до ст. 76 Закону України "Про виконавче провадження" за невиконання законних вимог виконавця, порушення вимог цього Закону, у тому числі за несвоєчасне подання або неподання звітів про відрахування із заробітної плати та інших доходів боржника, неподання або подання неправдивих відомостей про доходи і майновий стан боржника, ненадання боржником на вимогу виконавця декларації чи зазначення у декларації неправдивих відомостей або неповідомлення про зміну таких відомостей, неповідомлення боржником про зміну місця проживання (перебування) чи місцезнаходження або місця роботи (отримання доходів), а також за неявку без поважних причин за викликом виконавця, винні особи несуть відповідальність відповідно до закону.
За наявності ознак кримінального правопорушення в діях особи, яка умисно перешкоджає виконанню рішення чи в інший спосіб порушує вимоги закону про виконавче провадження, виконавець складає акт про порушення і звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
Згідно зі ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь - яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.
Також ст. 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь - яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об'єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров'я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.
Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Законодавством України зазначені правовідносини регулюються ст. 313 Цивільного кодексу України, відповідно до якої фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.
ОСОБА_3 є громадянином України.
З цього приводу, п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" передбачено, що право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадку, якщо він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов'язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.
Відповідно до висновків, викладених Верховним Судом України при проведенні аналізу судової практики від 1 лютого 2013 року щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, ухилення боржника від виконання своїх зобов'язань є оціночним поняттям. Доведення факту ухилення боржника від виконання зобов'язання покладається на державного виконавця, який ініціює встановлення тимчасового обмеження у виїзді особи за межі України.
Законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявності факту невиконання зобов'язань, а за ухилення від їх виконання. У зв'язку з цим із метою всебічного і повного з'ясування усіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов'язків учасників спірних правовідносин суду належить з'ясувати, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов'язання в повному обсязі або частково.
Теоретично невиконання зобов'язання може бути зумовлено об'єктивними причинами, наприклад, внаслідок відсутності майна, роботи, незадовільного фінансового стану, тривалого відрядження, важкої хвороби тощо. Однак воно може мати й принципово інше походження, суб'єктивне, коли боржник свідомо ухиляється від виконання - має змогу виконати зобов'язання у повному обсязі або частково, але не робить цього без поважних причин.
Проте, лише невиконання боржником зобов'язань протягом строку, вказаного державним виконавцем у постанові про відкриття виконавчого провадження, не може свідчити про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов'язків.
На момент звернення до суду з поданням факт ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням суду, повинен вже відбутися і бути об'єктивно наявним та вбачатися з матеріалів виконавчого провадження.
Таким чином, Верховний Суд України звертає увагу судів, що особа, яка має невиконані договірні, аліментні та ін. зобов'язання за судовим рішенням або рішенням іншого органу (посадової особи), не може вважатися винною та бути позбавленою конституційного права на свободу пересування, вільний вибір місця проживання та права вільно залишати територію України (ст. 33 Конституції України) (Лист, Верховний Суд України, від 01 січня 2017 року, "Узагальнення судової практики щодо тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України").
Відповідно до ч. 1 ст. 337 Господарського процесуального кодексу України, тимчасове обмеження фізичної особи - боржника у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як виключний захід забезпечення виконання судового рішення.
Згідно з ч. 3 ст. 337 ГПК України, суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення.
Статтею 338 ГПК України встановлено, що процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень, вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, якщо інше не визначено цим розділом.
Зважаючи та те, що наявність лише самого зобов'язання не наділяє державного виконавця правом на звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон, а державним виконавцем не надано доказів того, що боржник умисно ухиляється від виконання судового рішення (наказу), а тому подання державного виконавця Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області ОСОБА_1 про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України не підлягає задоволенню.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 234, 337, 338 ГПК України, суд -
1. Відмовити у задоволенні подання державного виконавця Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області ОСОБА_1 про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України .
Ухвала набирає законної сили 31 січня 2019 року у відповідності до приписів ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена в порядку та строк, передбачений ст. ст. 254 - 258 Господарського процесуального кодексу України .
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://rv.arbitr.gov.ua .
Повний текст ухвали складено 04 лютого 2019 року.
Суддя Войтюк В.Р.