Справа № 535/1651/18
Провадження № 2/535/69/19
04 лютого 2019 року Котелевський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого - судді Якименко Т.О.,
при секретарі судового засідання Балала Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Котельва Полтавської області у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням,
Представник позивачки ОСОБА_1, адвокат ОСОБА_4, яка діє на підставі угоди про надання правової допомоги від 18.10.2018 року, звернулася до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1, у зв'язку з їх відсутністю в ньому понад шість місяців без поважних причин.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_4 зазначила, що позивачка є власником житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1. Вказане домогосподарство позивачка успадкувала після смерті ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 та під час оформлення спадщини у квітні 2018 року дізналася, що у зазначеному господарстві зареєстровані відповідачі по справі - ОСОБА_2, та ОСОБА_3 Відповідачів позивачка взагалі жодного разу не бачила у зазначеному вище домогосподарстві, фактично вони не користуються даним житлом та постійно мешкають за іншою адресою. Факт, що відповідачі не проживають у її житловому будинку, підтверджується актом обстеження домогосподарства. Оскільки відповідачі у вказаному вище житловому будинку не проживають понад шість місяців без поважних причин, позивачка просить суд визнати їх такими, що втратили право на користування житловим приміщенням.
Позивачка ОСОБА_1 та їїпредставник адвокат ОСОБА_4 у судове засідання не з'явились, про час і місце розгляду справи повідомлялися у встановленому законом порядку. ОСОБА_4 надала суду заяву, в якій просить справу розглянути без їх з позивачкою участі. Заявлені вимоги підтримують повністю та просять їх задоволити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.
Відповідачі ОСОБА_2, та ОСОБА_3 у судове засідання повторно не з'явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином, відповідно до вимог ч. 11 ст. 128 ЦПК України. Відзив на позовну заяву, клопотання про причини неявки у судове засідання та відкладення розгляду справи до суду, відповідачі не подали.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до переконання, що позов слід задоволити повністю з таких підстав.
Позивачка ОСОБА_1 є власником житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом виданого державним нотаріусом Котелевської державної нотаріальної контори Рой Т.В. від 18.10.2018 року та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №141755226 від 18.10.2018 року.
Під час оформлення спадщини на зазначене вище домогосподарство, яке до дня смерті належало матері позивачки ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4, позивачка отримала довідку виконавчого комітету Козлівщинської сільської ради Котелевського району № 05-06/119 від 11.04.2018 року, відповідно до якої у будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, який до дня смерті належав ОСОБА_5, зареєстровані також і квартиронаймачі - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - відповідачі по даній справі.
Відповідачі не є членами сім'ї позивачки, з підстав наведених в ст. 156 ЖК України.
Відповідачі фактично не проживають в будинку та не приймають участі в його утриманні. В даний час будинком користується лише позивачка. Витрати на утримання будинку несуть виключно позивачка та її чоловік.
Факт відсутності відповідачаів за адресою їх реєстрації: АДРЕСА_1, з 2014 року по даний час підтверджується актом депутата Козлівщинської сільської ради Котелевського району Полтавської області Сухостата Л.С. та жителів села ОСОБА_8 і ОСОБА_9 від 28.12.2018 року щодо обстеження домогосподарства за спірною адресою.
Відповідно до ст. 47 Конституції України ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.
Згідно з ч. 4, ч. 5 ст. 9 ЖК УРСР ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом. Житлові права охороняються законом, за винятком випадків, коли вони здійснюються в суперечності з призначенням цих прав чи з порушенням прав інших громадян або прав державних і громадських організацій.
Частина 1 ст. 321 ЦК України передбачає, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Згідно з ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17.07.1997 року відповідно до закону №475/97-ВР від 17.07.97 року " Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції", закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь - які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (ст.ст.316, 317, 319, 321 ЦК України).
Відповідно до ст. 71 ЖК УРСР право на житло за відсутнім громадянином зберігається протягом 6 місяців з часу вибуття.
Відповідно до ст. 72 ЖК УРСР, визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України.
Належних та допустимих доказів, у розумінні ст. ст. 77, 78 ЦПК України на підтвердження поважних причин відсутності понад встановлені строки відповідачі не надали, також вони не були встановлені під час судового розгляду справи.
При вирішенні даної справи, суд враховує також правову позицію Верховного Суду України від 16.11.2016 року №6-709цс16.
Враховуючи вище викладене, суд приходить до переконання про наявність законних підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі.
Згідно з ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому виходячи із змісту вище зазначеної норми з відповідача на користь позивачки необхідно стягти судові витрати в розмірі 704,80 грн.
Керуючись ст.ст. ст.ст. 12, 13, 81, 82, 89, 264 ЦПК України, ст.ст. 319, 321, 391, 405 ЦК України ст.ст. 9, 150, 156 ЖК УРСР, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, задовільнити повністю.
Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, такими, що втратили право користування будинком, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
Стягти з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1, судові витрати в сумі 352 (триста п'ятдесят дві) грн. 40 коп.
Стягти з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1, судові витрати в сумі 352 (триста п'ятдест дві) грн. 40 коп.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду через Котелевський районний суд Полтавської області протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя