Іменем України
01 лютого 2019 року
Київ
справа №819/548/13-а
адміністративне провадження №К/9901/3602/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого Гриціва М.І.,
суддів: Берназюка Я.О., Коваленко Н.В.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної служби геології та надр України (далі - Держгеонадра) на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 04 червня 2015 року (судді Нос С.П., Яворський І.О., Кухтей Р.В.) у справі № 819/548/13-а за адміністративним позовом Кременецької міжгосподарської шляхово-будівельної пересувної механізованої колони № 9 (далі - Підприємство) до Держгеонадра про визнання незаконними та скасування наказу, -
встановив:
У березні 2013 року Підприємство звернулося до суду з адміністративним позовом, в якому просило визнати незаконним та скасувати наказ від 11 грудня 2012 року № 607 в частині анулювання спеціального дозволу на користування надрами від 12 лютого 1998 року № 1241 на видобування вапняків, пісковиків родовища «Соколина гора», наданого Підприємству.
Суди встановили, що Західний регіональний територіальний сектор Держгеонадра провів перевірку дотримання вимог законодавства у сфері видобування корисних копалин, за наслідками якої склав акт від 17 серпня 2012 року № 124, згідно з яким встановив, що позивач не виконав припис стосовно переоформлення гірничого відводу та до перевірки не представив план розвитку гірничих робіт на 2011-2012 роки, що є порушенням статті 51 Кодексу України про надра (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - КУпН).
Листом від 29 серпня 2012 року Підприємство повідомило, що припис акту перевірки від 23 жовтня 2009 року стосовно переоформлення гірничого відводу не виконано у зв'язку з тим, що згідно з Положенням про порядок надання гірничих відводів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 року № 95, існуючий гірничий відвід переоформляється у випадку зміни власника або назви підприємства. Таких обставин не існує. План розвитку гірничих робіт на 4-ий квартал 2012 року виготовлений і переданий на погодження в управління охорони праці та гірничого нагляду по Тернопільській області.
Листом від 09 жовтня 2012 року № 23 Підприємство додатково повідомило, що План розвитку гірничих робіт на 4-ий квартал 2012 року виготовлений і погоджений 17 вересня 2012 року Державною інспекцією нагляду в промисловості та за об'єктами підвищеної небезпеки в Тернопільській області.
Державна служба геології та надр України наказом від 19 вересня 2012 року № 449 зупинила дію спеціального дозволу на користування надрами № 1241 від 12 лютого 1998 року на видобування вапняків, пісковиків родовища «Соколина гора» у зв'язку із порушенням надрокористувачем умов користування надрами, передбачених дозволом або угодою про умови користування ділянкою надр; порушенням надрокористувачем вимог законодавства у сфері надрокористування та охорони навколишнього природного середовища. Надрокористувачу надано 21 календарний день з моменту відправлення повідомлення Держгеонадра від 25 вересня 2012 року
№ 8558/01/14-12 для усунення порушень.
Листом від 17 грудня 2012 року № 11392/01/14-12 позивача повідомлено, що спеціальний дозвіл на користування надрами від 12 лютого 1998 року № 1241 на видобування вапняків, пісковиків родовища «Соколина гора», наданий Кременецькій міжгосподарській шляхово-будівельній пересувній механізованій колоні № 9, анульовано наказом Державної служби геології та надр України від 11 грудня 2012 року № 607 у зв'язку з невжиттям надрокористувачем заходів для усунення причин зупинення дії дозволу в установлений строк.
Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач звернулася до суду з позовом про його скасування.
Тернопільський окружний адміністративний суд постановою від 16 квітня 2013 року у задоволенні позову відмовив повністю. З урахуванням того, що Держгеонадра діяла у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, рішення про анулювання спеціального дозволу є законним та обґрунтованим.
Львівський апеляційний адміністративний суд постановою від 04 червня 2015 року рішення суду першої інстанції скасував та постановив нове - про задоволення позову. Посилаючись на положення частини третьої статті 26 КУпН, приписи Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою кабінету Міністрів України від 30 травня 2011 року № 615 (далі - Порядок № 615) встановив порушення Держгеонадра процедури припинення спеціального дозволу на користування надрами.
Держгеонадра не погодилося із рішеннями суду апеляційної інстанцій і подало касаційну скаргу про його скасування та залишення в силі рішення суду першої інстанції. Вказує на те, що суди попередніх інстанцій не надали належної правової оцінки тому, що перелік підстав для припинення користування надрами, визначений статтею 26 КУпН, не є вичерпним. Тому до спірних правовідносин має бути застосований Порядок № 615, який визначає додаткові підстави для припинення права користування надрами.
Верховний Суд переглянув судові рішення судів попередніх інстанцій у межах касаційної скарги, з'ясував повноту фактичних обставин, встановлених судами, та правильність застосування норм матеріального та процесуального права і дійшов висновку про таке.
Повноваження Держгеонадра у спірних правовідносинах визначаються положеннями КУпН та Порядку № 615.
Відповідно до статті 15 КУпН надра надаються у постійне або тимчасове користування. Постійним визнається користування надрами без заздалегідь встановленого строку. Тимчасове користування надрами може бути короткостроковим (до 5 років) і довгостроковим (до 50 років). У разі необхідності строки тимчасового користування надрами може бути продовжено.
Перебіг строку користування надрами починається з дня одержання спеціального дозволу (ліцензії) на користування надрами, якщо в ньому не передбачено інше, а в разі укладення угоди про розподіл продукції - з дня, зазначеного в такій угоді.
Надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу (частина перша статті 19 КУпН).
Виключно з моменту отримання спеціального дозволу на користування надрами у користувача надр виникають права та обов'язки, передбачені КУпН та Порядком № 615.
Зі змісту частини другої статті 24 КУпН слідує, що користувачі надр зобов'язані: 1) використовувати надра відповідно до цілей, для яких їх було надано; 2) забезпечувати повноту геологічного вивчення, раціональне, комплексне використання та охорону надр; 3) забезпечувати безпеку людей, майна та навколишнього природного середовища; 4) приводити земельні ділянки, порушені при користуванні надрами, в стан, придатний для подальшого їх використання у суспільному виробництві; 5) виконувати інші вимоги щодо користування надрами, встановлені законодавством України та угодою про розподіл продукції.
Статтею 60 цього ж Кодексу встановлено, що державний контроль і нагляд за веденням робіт по геологічному вивченню надр, їх використанням та охороною спрямовані на забезпечення додержання всіма державними органами, підприємствами, установами, організаціями та громадянами встановленого порядку користування надрами, виконання інших обов'язків щодо охорони надр, встановлених законодавством України.
Згідно з положеннями частини першою статті 61 КУпН державний контроль за геологічним вивченням надр (державний геологічний контроль) та раціональним і ефективним використанням надр України здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.
Відповідно до пункту 22 Порядку № 615 дія дозволу може бути зупинена органом з питань надання дозволу безпосередньо або за поданням центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері здійснення державного гірничого нагляду, епідеміологічного нагляду (спостереження), державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, органів місцевого самоврядування, органів державної фіскальної служби у передбачених тим же пунктом випадках.
Із системного аналізу наведених норм права убачається, що Держгеонадра уповноважена здійснювати геологічний контроль суб'єктів господарювання з метою виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр. При цьому, Держгеонадра може зупинити дію спеціального дозволу, у тому числі за поданням відповідного центрального органу виконавчої влади.
Відповідно до частин першої та другої статті 26 КУпН право користування надрами припиняється у разі: 1) якщо відпала потреба у користуванні надрами; 2) закінчення встановленого строку користування надрами; 3) припинення діяльності користувачів надр, яким їх було надано у користування; 4) користування надрами з застосуванням методів і способів, що негативно впливають на стан надр, призводять до забруднення навколишнього природного середовища або шкідливих наслідків для здоров'я населення; 5) використання надр не для тієї мети, для якої їх було надано, порушення інших вимог, передбачених спеціальним дозволом на користування ділянкою надр; 6) якщо користувач без поважних причин протягом двох років, а для нафтогазоперспективних площ та родовищ нафти та газу - 180 календарних днів не приступив до користування надрами; 7) вилучення у встановленому законодавством порядку наданої у користування ділянки надр. Право користування надрами припиняється органом, який надав надра у користування, а у випадках, передбачених пунктах 4, 5, 6 цієї статті, у разі незгоди користувачів, - у судовому порядку. При цьому, питання про припинення права користування земельною ділянкою вирішується у встановленому земельним законодавством порядку.
Об'єднуючою ознакою цих випадків є неналежне використання права, зокрема, використання надр не для тієї мети, для якої їх було надано, порушення строків виконання певних робіт тощо.
Відповідно до частини третьої статті 26 зазначеного Кодексу законодавством України можуть бути передбачені й інші випадки припинення права користування надрами.
Зокрема, згідно з Порядком № 615 можуть мати місце додаткові підстави для припинення користування надрами, оскільки це передбачено частиною третьою статті 26 КУпН, але не може бути змінено правило, відповідно до якого у разі незгоди користувачів з припиненням права на користування надрами воно може припинятися лише у судовому порядку.
Суди попередніх інстанцій встановили, що на час винесення наказу від 11 грудня 2012 року № 607 Підприємство як надрокористувач своєї згоди на припинення права користування надрами не надавало.
Отже, висновок суду апеляційної інстанції про скасування рішення органу, який надав надра у користування, про анулювання спеціального дозволу на користування надрами є правильним.
Аналогічний підхід застосування означених норм права висловлений і Верховним Судом України у постановах від 25 червня 2011 року у справі № 21-36а11, від 19 вересня 2011 року у справі № 21-164а11 та від 10 грудня 2013 року у справі № 21-450а13 та Верховним Судом у постановах від 10 травня 2018 року у справі № 802/4846/13-а та від 26 червня 2018 року у справі № 802/923/14-а.
Суд визнає, що суд апеляційної інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, внаслідок чого касаційну скаргу Держгеонадра слід залишити без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції без змін.
Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -
постановив:
Касаційну скаргу Державної служби геології та надр України залишити без задоволення, а постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 04 червня 2015 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий М.І. Гриців
Судді : Я.О. Берназюк
Н.В. Коваленко